справа № 361/199/14-ц
головуючий у суді І інстанції Шинкар А.О.
провадження № 22-ц/824/428/2021
суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І.
Іменем України
19 квітня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Мостової Г.І.,
суддів Сушко Л.П., Сліпченка О.І.,
за участі секретаря судового засідання Сердюк К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Малиновської Вікторії Дмитрівни на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2014 року
за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (правонаступник товариство «Фінансова компанія Інвест-Кредо») до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту, звернення стягнення на предмет іпотеки, -
У січні 2014 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , у якому просило:
стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь АТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором: за тілом кредиту - 699 684 грн 44 коп., за відсотками - 303 619 грн 94 коп., та комісія за ведення кредиту - 32 488 грн 14 коп. у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, що складає 1 035 792 грн 52 коп.,
звернути стягнення на предмет іпотеки з ОСОБА_3 , а саме, нерухоме майно: земельна ділянка, що розташована на території Княжицької сільської ради, АДРЕСА_1 , загальною площею 0,060 га, цільове призначення - ведення садівництва, кадастровий номер - 3221284001:01:029:0041; садовий будинок з цегли (літ. А-1), що знаходиться на тій же ділянці загальною площею 116,5 кв.м., житлою площею 59,7 кв.м., до якого прилягають: сарай (літ. Б), колодязь (літ. К), огорожа, в частці відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, шляхом продажу предмета іпотеки на публічних торгах у межах процедури виконавчого провадження.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між банком та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки, згідно з якого остання передала в іпотеку нерухоме майно: земельну ділянку площею 0,060 га, цільове призначення - для ведення садівництва, що розташована на території Княжицької сільської ради АДРЕСА_1 та садовий будинок, що знаходиться на цій же земельній ділянці, загальною площею 116,5 кв.м., жилою площею 59,7 кв.м., до якого прилягають сарай, колодязь, огорожа.
Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між банком та ОСОБА_1 укладено договір поруки, за яким остання взяла на себе зобов'язання відповідати за виконання ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором.
Взяті на себе зобов'язання щодо надання кредитних коштів банк виконав.
ОСОБА_2 не виконує належним чином зобов'язання за кредитним договором, не здійснює щомісячне погашення кредиту та не сплачує відсотки у розмірах та строки, передбачені кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 23 грудня 2013 року виникла заборгованість на загальну суму 1 035 792 грн 52 коп., яка складається із заборгованості за кредитом - 699 684 грн 44 коп., заборгованості за відсотками - 303 619 грн 94 коп., заборгованості по комісії - 32 488 грн 14 коп.
Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2014 року позов ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту, звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 1105/ФКВ-07 від 25 вересня 2007 року на загальну суму 1 035 792 грн 52 коп., яка складається із заборгованості: за кредитом - 699 684 грн 44 коп., за відсотками - 303 619 грн 94 коп., по комісії - 32 488 грн 14 коп., та судові витрати в сумі 3 441 грн.
В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ПАТ «Дельта Банк» за кредитним договором № 1105/ФКВ-07 від 25 вересня 2007 року на загальну суму 1 035 792 грн 52 коп. звернуто стягнення шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з дотримання вимог Закону України «Про іпотеку» з початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій на предмет іпотеки, що належить на праві власності ОСОБА_3 , а саме:
земельну ділянку площею 0,060 га, кадастровий номер 3221284001:01:029:0041, цільове призначення - для ведення садівництва, що розташована на території Княжицької сільської ради АДРЕСА_1 ;
садовий будинок з цегли (літ А-1), що знаходиться на тій же земельній ділянці, загальною площею 116,5 кв.м., жилою площею 59,7 кв.м., до якого прилягають: сарай (літ.Б), колодязь (літ.К), огорожа.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 26 червня 2014 року залишено без задоволення.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції обґрунтував свої висновки тим, що позовні вимоги про стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованості за кредитом у сумі 1 035 792 грн 52 коп. знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, витікають з умов кредитного договору та договору поруки, які не суперечать вимогам чинного законодавства.
Оскільки в судовому засіданні встановлено та доведено факт невиконання ОСОБА_2 своїх обов'язків, що призвело до утворення заборгованості за кредитним договором, законною та такою, що підлягає задоволенню, є вимога позивача про звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить ОСОБА_3 на праві власності - земельну ділянку площею 0,060га та садовий будинок, що розташовані на території Княжицької сільської ради АДРЕСА_1 , що передбачено розділом 4 іпотечного договору.
Не погоджуючись із заочним рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Малиновська В.Д. подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2014 року у частині стягнення із ОСОБА_1 як поручителя заборгованості за кредитним договором № 1105/ФКВ-07 від 25 вересня 2007 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції:
не було досліджено чи здійснювались взагалі ОСОБА_2 платежі за кредитним договором, якщо так, то у якому розмірі, оскільки матеріали справи не містять обґрунтованого розрахунку розміру заборгованості. А також не досліджено питання щодо різниці у розмірі заборгованості, зазначеної у досудовій вимозі та позові. Враховуючи той факт, що платежі за кредитним договором повинні були сплачуватись до 20 числа кожного місяця, щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за період з 2007 року по 2010 рік сплив строк позовної давності;
не було враховано відсутність доказів отримання відповідачами досудової вимоги, наслідком чого звернення до суду могло бути передчасним;
не було досліджено питання припинення поруки за зобов'язаннями, строк виконання яких настав до квітня 2014 року;
А також, ОСОБА_1 заперечує факт підписання договору поруки, вона не була обізнана про його існування, у зв'язку з чим існують обґрунтовані сумніви щодо справжності підпису ОСОБА_1 у зазначеному договорі, що зумовлює необхідність у проведенні відповідної судової експертизи.
Оскільки заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2014 року не оскаржується у частині позовних вимог до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту, звернення стягнення на предмет іпотеки, тому предметом апеляційного перегляду є оскаржуване рішення лише у частині позовних вимог до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.
Інші учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, не скористались своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.
Протокольною ухвалою на підставі статті 55 ЦПК України колегія апеляційного суду здійснила заміну позивача публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» його правонаступником товариством «Фінансова компанія Інвест-Кредо».
При апеляційному перегляді оскаржуваного рішення призначалася судова почеркознавча експертиза на вирішення якої поставлено питання: Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 у договорі поруки № 1105/Zфпор-07 від 25 вересня 2007 року, укладеного між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 у графі підпис поручителя тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою ?
20 серпня 2019 року з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали цивільної справи № 361/199/14-ц разом з клопотанням експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Кириленко Н.Д. про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи.
В ході апеляційного розгляду, судом апеляційної інстанції витребовувалися документи необхідні для проведення судової почеркознавчої експертизи в рамках якої буде встановлено справжність підпису ОСОБА_1 .
Оскільки, документи необхідні для проведення судової експертизи до апеляційного суду не надійшли, колегією апеляційного суду було встановлено неможливість проведення почеркознавчої експертизи у зв'язку з відсутністю вільних зразків почерку поручителя ОСОБА_1 .
Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до частини 4 статті 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 1105/ФКВ-07 від 25 вересня 2007 року, відповідно до умов якого останній отримав кредит у розмірі 95 000 доларів США з терміном повернення 24 вересня 2022 року зі сплатою 12 % річних за користування кредитом, та зобов'язався здійснювати повернення кредиту, сплату процентів, комісій, штрафних санкцій та інших платежів у передбачені договором строки (а.с. 7-14 т. 1).
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 1105/Zфпор-07 від 25 вересня 2007 року.
Відповідно до умов пункту 3 якого, поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за кредитним договором (а.с. 15 т. 1).
Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 укладено договір іпотеки № 1105/Zфквін-07 від 25 вересня 2007 року.
Згідно з умов пункту якого ОСОБА_3 передала в іпотеку належне їй нерухоме майно: земельну ділянку площею 0,060 га, кадастровий номер 3221284001:01:029:0041, цільове призначення - для ведення садівництва, що розташована на території Княжицької сільської ради АДРЕСА_1 , що знаходиться на цій же земельній ділянці, загальною площею 116,5 кв.м., жилою площею 59,7 кв.м., до якого прилягають сарай «Б», колодязь «К», огорожа (а.с. 16-19 т. 1).
АТ «Дельта Банк», звертаючись до суду з позовом про стягнення з поручителя ОСОБА_1 в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором на підставі договору поруки, укладеним між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 , обґрунтовувало позовні вимоги таким.
30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним Банком України укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк» на користь АТ «Дельта Банк».
Відповідно до пункту 4.1 якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених договором ТОВ «Укрпромбанк» передає (відступає) АТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед НБУ, внаслідок чого АТ «Дельта Банк» замінює ТОВ «Укрпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях.
Згідно з пункту 4.2 цього ж договору, внаслідок передачі ТОВ «Укрпромбанк» АТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, АТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимагати (замість ТОВ «Укрпромбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами (а.с. 34?38 т. 1).
На підставі вищевказаного договору про передачу активів та кредитних зобов'язань позивач, АТ «Дельта Банк», набув права вимоги за
кредитним договором № 1105/ФКВ-07 від 25 вересня 2007 року, який був укладений між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2
та договором іпотеки, який був укладений між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 , що підтверджується Витягом з додатку №2 до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань від 30 червня 2010 року (а.с. 39 т. 1).
Разом з тим, у Витягу з додатку №2 до договору про передачу активів та кредитних зобов'язань від 30 червня 2010 року відсутні дані про передачу ТОВ «Укрпромбанк» своїх прав іншій особі, АТ «Дельта Банк», за правочином (відступлення права вимоги) договором поруки № 1105/Zфпор-07 від 25 вересня 2007 року (а.с. 39 т. 1).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
За змістом статті 512 ЦК України у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини 1 статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія апеляційного суду не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог до поручителя ОСОБА_1 ..
Як вбачається матеріали справи не містять доказів, що до позивача АТ «Дельта Банк» на підставі договору про передачу активів та кредитних зобов'язань перейшло право вимоги відносно вказаного боржника, як поручителя, який несе солідарну відповідальність, на підставі договору поруки, який був укладений між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 .
Підсумовуючи викладене, відсутні правові підстави для стягнення з поручителя ОСОБА_1 на користь правонаступника ПАТ «Дельта Банк» - ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» заборгованості за договором кредиту № 1105/ФКВ-07 від 25 вересня 2007 року на підставі договору поруки № 1105/Zфпор-07 від 25 вересня 2007 року, укладеного між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 .
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються»
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа: «Серявін проти України» рішення від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Малиновської Вікторії Дмитрівни задовольнити.
Заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 червня 2014 року в частині задоволених позовних вимог до ОСОБА_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Відмовити Товариству «Фінансова компанія Інвест-Кредо» (правонаступнику Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк») у задоволені позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту № 1105/ФКВ-07 від 25 вересня 2007 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий Г.І. Мостова
Судді О.І. Сліпченко
Л.П. Сушко