Справа №370/1226/15-ц
Апеляційне провадження №22-ц/824/5993/2021
14 квітня 2021 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах - головуючого Сержанюка А.С., суддів - Мостової Г.І., Сліпченка О.І., із участю секретаря Ткаченко Ю.М., розглянувши матеріали цивільної справи у місті Києві за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 05 лютого 2021 року у справі за скаргою суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Наконечного Ігора Михайловича від 17 серпня 2020 року про закінчення виконавчого провадження у виконавчому провадженні №57575997, де боржником є ОСОБА_1 ,
19 серпня 2020 року суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа підприємець ОСОБА_2 (далі - СПД ОСОБА_2 ) звернувся до суду із скаргою, де просив визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Наконечного І.М. (далі - приватний виконавець Наконечний І.М.) від 17.08.2020 року ВП №59353196 про закінчення виконавчого провадження, де боржником є ОСОБА_1 з виконання виконавчого листа Макарівського районного суду Київської області №370/1226/15-ц від 01.03.2018 року.
Вважає, що оскаржувана постанова є передчасною та незаконною, оскільки ухвала суду першої інстанції, якою визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, заявником оскаржена і остаточного рішення по ній не ухвалено.
Крім того, рішення суду, на підставі якого видано виконавчий документ, є чинним, не скасованим, та станом на час закриття виконавчого провадження не виконано.
Відтак закінчення виконавчого провадження відбулося у незаконний та протиправний спосіб, що унеможливлює отримання кредитором присуджених за рішенням суду грошових коштів, нівелює конституційне право на судовий захист.
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 05 лютого 2021 року скаргу суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Наконечного Ігора Михайловича від 17.08.2020 року про закінчення виконавчого провадження у виконавчому провадженні №59353196, де боржником є ОСОБА_1 , задоволено.
Постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Наконечного Ігора Михайловича від 17.08.2020 року про закінчення виконавчого провадження у виконавчому провадженні №59353196 скасовано.
На обґрунтування ухваленого судового рішення місцевим судом, зокрема, зазначено наступне.
На підставі рішення Макарівського районного суду Київської області від 05.09.2016 року та рішення Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017 року видано, зокрема, виконавчий лист №370/1226/15-ц від 01.03.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ФОП ОСОБА_2 370 189,39 грн.
20.07.2020 року ухвалою Макарівського районного суду Київської області зупинено виконання виконавчого листа №370/1226/15-ц від 01.03.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ФОП ОСОБА_2 , 370 189,39 грн, до розгляду судом питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
21.07.2020 року приватний виконавець Наконечний І.М., на підставі зазначеної вище ухвали, зупинив вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні.
30.07.2020 року ухвалою Макарівського районного суду Київської області визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №370/1226/15-ц від 01.03.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ФОП ОСОБА_2 , 370 189,39 грн.
Постановою Київського апеляційного суду від 01.02.2021 року №370/1226/15-ц ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 30.07.2020 року про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню скасовано.
Скасовано також постанову Київського апеляційного суду від 07.10.2020 року про залишення зазначеної ухвали без змін, та ухвалено нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_1 , у задоволенні заяви про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.
Постановою приватного виконавця Наконечного І.М., від 17.08.2020 року закінчено виконавче провадження з виконання виконавчого листа №370/1226/15-ц від 01.03.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ФОП ОСОБА_2 , 370189,39 грн.
Оскільки судове рішення, на підставі якого закінчене виконавче провадження, скасовано, тобто воно не може створювати юридичних наслідків, і відповідно відпали підстави, що зумовили закінчення виконавчого провадження, воно підлягає продовженню, а постанова приватного виконавця підлягає скасуванню.
Правовими підставами для задоволення заявлених вимог місцевий суд зазначив, зокрема, ст.ст. 1, 2, ч.ч. 1, 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 447, ч.ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням місцевого суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при його ухваленні.
Просить скасувати судове рішення і ухвалити за заявленими вимогами СПД ОСОБА_2 нове про залишення їх без задоволення.
Суд, закінчивши з'ясування обставин справи і перевірку їх доказами, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі, у межах її доводів та вимог, вважає за необхідне залишити без задоволення апеляційні вимоги, керуючись наступним.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Як встановлено апеляційним судом, що підтверджується і матеріалами справи, у приватного виконавця Наконечного І.М. знаходилось виконавче провадження з виконання виконавчого листа №370/1226/15-ц , виданого Макарівським районним судуом Київської області 01.03.2018 року, про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ФОП ОСОБА_2 370 189,39 грн ( а.с. 9-20, 21-30 ).
Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 30.07.2020 року зазначений виконавчий лист визнано таким, що не підлягає виконанню ( а.с. 42 ).
З посиланням на це судове рішення, постановою приватного виконавця Наконечного І.М., від 17.08.2020 року закінчено виконавче провадження з виконання виконавчого листа №370/1226/15-ц від 01.03.2018 року про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ФОП ОСОБА_2 , 370189,39 грн ( а.с. 7-8 ).
При цьому, постановою Київського апеляційного суду від 01.02.2021 року скасовано ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 30.07.2020 року про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, та постанову Київського апеляційного суду від 07.10.2020 року про залишення зазначеної ухвали без змін.
Ухвалено нове судове рішення про залишення без задоволення заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, зокрема, про стягнення з нього на користь кредитора 370 189, 39 грн.
З огляду на викладене, апеляційний суд прийшов до переконання про обґрунтованість висновку місцевого суду щодо необхідності задоволення заявлених вимог СПД ОСОБА_2 , оскільки відпала правова підстава для закриття виконавчого провадження.
Наявність ухвали місцевого суду про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, зокрема, про стягнення з боржника 370 189, 39 грн, з точки зору суду другої інстанції, не зумовлює законність винесення постанови приватним виконавцем щодо закриття виконавчого провадження.
При цьому, набрання законної сили ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 30.07.2020 року на день винесення оскаржуваної постанови приватним виконавцем, з точки зору суду другої інстанції, не свідчить про законність останньої.
Таким чином,доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість судового рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 59, 131-2, Конституції України, ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 15, 58, 60, 83 ЦПК України, при його ухваленні, на переконання апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при апеляційному розгляді справи і не свідчать про обґрунтованість заявлених апеляційних вимог.
Інші доводи апелянта, зокрема, про розгляд 05 лютого 2021 року справи за відсутності адвоката апелянта, порушення принципу «справедливого судового розгляду» та «істотної незручності», правомірність закриття виконавчого провадження, відсутність правових підстав для задоволення скарги СПД ОСОБА_2 , з точки зору суду другої інстанції та з огляду на викладене, не є правовою підставою для задоволення вимог ОСОБА_1 .
Зазначений висновок ґрунтується і на тій обставині, що апелянтом, в особі його представника, були реалізовані всі права, передбачені цивільно-процесуальним законодавством, в суді другої інстанції.
Окрім іншого, при апеляційному розгляді справи не було встановлено порушень норм процесуального права, які б могли бути підставою для скасування чи зміни судового рішення згідно положень ч. 2 ст. 376 ЦПК України, оскільки справа вирішена правильно.
Посилань на порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення згідно ч. 3 ст. 376 ЦПК України, апеляція також не містить.
Суд апеляційної інстанції не вбачає і правових підстав для скасування чи зміни судового рішення з огляду на наявну описку в судовому рішенні щодо заявлених вимог, яку місцевий суд вправі виправити у відповідності до положень ст. 269 ЦПК України.
При цьому, суд другої інстанції вважає за необхідне висловити свою точку зору на клопотання апелянта про зупинення дії оскаржуваної ухвали і залишити його без задоволення, оскільки правових підстав для цього не вбачає з огляду на положення ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» та необхідності захисту інтересів кредитора, у даному випадку.
Апеляційний суд також вважає за необхідне відмітити, що Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи ( рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року ).
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-81, 89, 263, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 05 лютого 2021 року у справі за скаргою суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Наконечного Ігора Михайловича від 17 серпня 2020 року про закінчення виконавчого провадження у виконавчому провадженні №57575997, де боржником є ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий А.С. Сержанюк
Судді: Г.І. Мостова
О.І. Сліпченко