03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Апеляційне провадження № 33/824/1643/2021
Справа № 369/330/2021
02 квітня 2021 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Ящук Т.І., за участі особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Носова Р.В., іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 лютого 2021 року
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 лютого 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення за ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців.
Згідно з постановою суду, 19.12.2020 року приблизно о 12 годині 10 хвилин водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом KIA, д/н НОМЕР_1 , по вул. Київська 2 в с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, не дотримався безпечного бокового інтервалу, допустив зіткнувся з автомобілем Chevrolet, д/н НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, в результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження, після ДТП водій ОСОБА_1 самовільно залишив місце пригоди до приїзду працівників поліції, своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.13.1., п. 2.10 а) ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.
Згідно з постановою, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пояснень ОСОБА_1 від 28.12.2020 року, він не заперечує, що 19.12.2020 року рухався приблизно між 12 та 14 годиною дня в бік вул. В. Кільцева в потоці машин без перевищення швидкості та з дотриманням правил дорожнього руху. Про ДТП дізнався з повісток. Нікого не зачепив, бо сам нічого не відчув та продовжив рух у своїх справах.
Незважаючи на невизнання своєї вини водієм ОСОБА_1 його винність підтверджується протоколом серії ДПР18 № 178205 про адміністративне правопорушення від 28.12.2020 року; поясненнями водія автомобіля Chevrolet, д/н НОМЕР_2 від 19.12.2020 року, відповідно до яких водій ОСОБА_2 пояснив, що 19.12.2020 приблизно о 12 годині 10 хвилин по вул. Київська в напрямку Окружної дороги водій KIA, д/н НОМЕР_1 , не дотримався з ним бокового інтервалу, допустив зіткнення з його автомобілем та зник з місця події; схемою місця ДТП від 19.12.2020 року, фотокартками, на яких зафіксовано, що автомобіль KIA, д/н НОМЕР_1 має механічні пошкодження та іншими матеріалами справи в їх сукупності.
Тому суд першої інстанції не взяв до уваги пояснення ОСОБА_1 від 28.12.2020 року про те, що 19.12.2020 року він не зачепив автомобіля, бо сам нічого не відчув та продовжив рух своїх справах, а розцінює їх як спробу уникнути відповідальності за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.
Таким чином суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 порушив п.13.1., п. 2.10. а) ПДР та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124, ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Оскільки ОСОБА_1 вчинив кілька правопорушень передбачених ст. 124, ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, справи про які одночасно розглядаються Києво-Святошинським районним судом Київської області, суддя вважав за необхідне накласти стягнення в межах санкції статті 124 КУпАП, за більш серйозне правопорушення.
При накладенні адміністративного стягнення за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП на ОСОБА_1 суд враховував, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу, та залишення місця пригоди є грубим правопорушенням, обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 не встановлено, підстав для передачі адміністративних матеріалів відносно нього на розгляд громадській організації, трудовому колективу не встановлено. Враховуючи особу порушника, його матеріальний стан і характер правопорушення, суд вважав за можливе обрати стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, вважаючи його незаконним, необґрунтованим, постановленим з порушення норм процесуального та матеріального права, ОСОБА_1 просить змінити постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 лютого 2021 року, застосувавши адміністративне стягнення вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення про день, час та місце слухання справи, а тому суд, розглянувши справу за його відсутності, грубо порушив права, передбачені ст.268 КУпАП, позбавивши можливості дати пояснення щодо щирого каяття та подати докази знаходження на його утримані двох неповнолітніх дітей, не дотримавши вимог ч. 1 ст.277-2 КУпАП.
Крім того, суд першої інстанції, дослідивши його письмові пояснення, дійшов помилкового висновку, що він не визнав свою вину у вчиненні правопорушень, адже він висловлює щире каяття через вчинені правопорушення та стверджує, що зіткнення було настільки незначним, що він навіть не помітив, як воно відбулося. Письмові пояснення були спрямовані лише про те, що він не помітив цієї пригоди, тому поїхав далі у своїх справах, та не свідчили про невизнання вини. Погоджується, що ДТП сталась через його неуважність, проте заперечує вид відповідальності та накладення найсуворішого стягнення, передбаченого санкцією ст. 124 КУпАП.
Посилається на те, що на його утримані знаходяться дві неповнолітні дитини, які потребують стабільного матеріального забезпечення, а позбавлення права керування транспортним засобом унеможливить здійснення ним роботи, оскільки він працює збірником меблів та автомобіль потрібен для роботи. Зазначає, що отримавши повістку, якою викликали дружину, яка є власником авто, він одразу з'явився на виклик в поліцію, надав для огляду автомобіль, надав письмові пояснення, отримав копію протоколу та чекав на виклик із суду. На його думку, суд дійшов помилкового висновку про накладення на нього стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами лише через неявку в суд, яка була поважною, оскільки не міг знати про дату слухання справи.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Носов Р.В. підтримали доводи апеляційної скарги та просили змінити постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 лютого 2021 року, застосувавши адміністративне стягнення вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , адвоката Носова Р.В., та іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 дослідивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Судом першої інстанції дотримано вказаних вимог закону під час розгляду матеріалів справи за протоколом про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 , винність якого у порушенні ним п. 13.1, п. 2.10 а) Правил дорожнього руху підтверджується дослідженими і оціненими у сукупності доказами по справі, за які настає відповідальність за ст. 124, 122-4 КУпАП.
Згідно з протоколом серії ДПР18 №178205 від 28 грудня 2020 року водій ОСОБА_1 , керуючи 19 грудня 2020 року о 12 год. 10 хв. транспортним засобом KIA, д/н НОМЕР_1 , по вул. Київська 2 в с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, не дотримався безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Chevrolet, д/н НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, в результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Після скоєння зіткнення водій ОСОБА_1 залишив місце пригоди до прибуття працівників поліції. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п.13.1., п. 2.10 а) ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.
З пояснень другого учасника ДТП ОСОБА_2 від 19 грудня 2020 року вбачається, що в 12:09 він рухаючись по вул. Київській в напрямку Кільцевої дороги по лівій крайній смузі був «підрізаний» водієм автомобіля KIA Magentis, бежевого кольору з номерним знаком НОМЕР_1 , який призвів до удару в передню праву частину його автомобіля, а саме бампер і крило, після чого з місця ДТП зник.
З пояснень ОСОБА_1 від 28 грудня 2020 року вбачається, що він не заперечує той факт, що 19.12.2020 року рухався приблизно між 12 та 14 годиною дня в бік вул. В. Кільцевої в потоці машин. Рухався він без перевищення швидкості та з дотримання правил дорожнього руху. З повістки, отриманої його дружиною ОСОБА_3 він дізнався, що потрапив в ДТП та зник з місця події. Зазначав, що він нікого не зачепив, бо сам цього не відчув та продовжив рух у своїх справах.
Висновки суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4 та ст. 124 КУпАП, підтверджуються сукупністю доказів, перевірених у судовому засіданні, належно оцінених судом та фактично не оспорюються апелянтом.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги стороною захисту заперечується застосований судом вид адміністративного стягнення за скоєне правопорушення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом статей 33, 36 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Санкцією ст.124 КУпАП передбачено накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Санкцією ст.122-4 КУпАП передбачено накладення штрафу у розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що 19.12.2020 року приблизно між 12 та 14 годиною дня рухався в бік вул. В. Кільцевої в потоці машин, без перевищення швидкості та з дотримання правил дорожнього руху. Зазначав, що він не помітив, що відбулось зіткнення автомобілів. Погоджується, що ДТП сталась через його неуважність.
Інший учасник ДТП ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що він виїхав зі свого будинку на вул. Київській рухаючись на автомобілі Chevrolet, д/н НОМЕР_2 в правій смузі в напрямку Кільцевої дороги. Оскільки в правій смузі руху по більшості рухаються автобуси та маршрутні таксі, уповільнюючи таким чином швидкість руху автомобілів, ОСОБА_2 вирішив перестроїтись в ліву смугу руху. Заздалегідь переконавшись про відсутність перешкод, впевнившись в безпечності та увімкнувши лівій поворот він почав маневр перестроювання. В той час він у далечині побачив в лівій смузі автомобіль КІА, під керуванням особи, яка притягнута по адміністративної відповідальності, який почав збільшувати швидкість руху свого автомобіля для того, щоб не пропустити автомобіль ОСОБА_2 та не надати можливість перестроїтись. Однак, оскільки автомобіль КІА був на великій відстані, ОСОБА_2 встиг здійснити маневр перестроювання та продовжив рух в лівій смузі. Після цього ОСОБА_2 побачив в свій бік світлові сигнали автомобіля KIA. Проїхавши світлофор, водій КІА, побачивши можливість об'їзду справа, зрівняв свій автомобіль паралельно з автомобілем ОСОБА_2 з правої сторони. Після того, погрозливо і різко водій автомобіля КІА вивернув рулем вліво, спробувавши налякати ОСОБА_2 , на що останній відчув зіткнення свого автомобіля з автомобілем КІА. Оскільки на цій дорозі відсутній відбійник, який розділяє полоси зустрічного руху автомобілів, з метою уникнути більш негативних наслідків, які могли настати у разі виїзду на зустрічну смугу руху, ОСОБА_2 на такі дії водія КІА не зреагував.
Стверджує, що водій КІА умисно вивернув руль з метою його злякати та «підрізати», що призвело до удару в передню праву частину автомобіля ОСОБА_2 . В подальшому через 30 метрів ОСОБА_2 зупинився, вийшов зі свого автомобіля та побачив, що його транспортний засіб пошкоджено. Звернувшись до водія КІА з вимогою зупинитися, адже автомобіль ОСОБА_2 внаслідок його умисних дій пошкоджено, однак водій КІА, показавши непристойний жест, зник з місця події.
За викладених обставин, судом апеляційної інстанції в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 своїми діями, намагаючись умисно створити аварійну ситуацію, не дотримався безпечного інтервалу та здійснив зіткнення з автомобілем Chevrolet, д/н НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , з чого випливає, що ОСОБА_1 не міг не знати про зіткнення та пошкодження автомобіля іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_2 .
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.13.1., п. 2.10. а) ПДР та вчинив адміністративне правопорушення передбачене статтями 124 та 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи фактичні обставини справи, а саме те, що ОСОБА_1 залишив місце пригоди намагаючись уникнути адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, яке виразилося навмисному порушенні правил дорожнього руху, що призвело до зіткнення його автомобіля КІА з автомобілем Chevrolet, під керування водіям ОСОБА_2 , про що йому було достеменно відомо та зрозуміло на місці ДТП, апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців є справедливим та необхідним для виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових адміністративних правопорушень, а отже досягне мети адміністративного стягнення, передбаченої ст.23 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про необхідність зміни постанови в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу замість позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 місяців не ґрунтуються на вимогах закону.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення може змінити захід стягнення, але в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Враховуючи характер вчинених ОСОБА_1 правопорушень, вчинення дорожньо-транспортної пригоди і залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, доведеність вини правопорушника, викладені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути розцінені як беззаперечна підстава для визначення більш м'якого виду стягнення ніж визначено судом.
Наведені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі обставини заслуговують на увагу, однак не є достатніми для пом'якшення накладеного стягнення, оскільки останній умисно порушив правила дорожнього руху і не дотримавшись безпечного інтервалу здійснив зіткнення своїм автомобілем з автомобілем Chevrolet та, пошкодивши його, зник з місця події.
Відтак, доводи апеляційної скарги висновків суду про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень та про вид обраного стягнення не спростовують.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, 124 КУпАП, не вбачається.
З огляду на вищенаведене, перевіривши наявні у справі докази, вислухавши пояснення учасників ДТП, доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правильності та законності постанови судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 лютого 2021 року, а тому не можуть бути визнані обґрунтованими та бути підставою для зміни оскаржуваного судового рішення та застосування більш м'якого виду стягнення - штрафу .
З урахуванням викладеного, порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для зміни постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи - не встановлено. Отже, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 лютого 2021 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП - без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Т.І. Ящук