Справа № 755/17271/20 Суддя в І-й інстанції Старовойтова С.М.
Провадження № 33/824/868/2021 Суддя в II-й інстанції Ігнатюк О.В.
29 березня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвоката Колупаєвої В.А., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника Колупаєвої В.А. на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11 грудня 2020 року, -
Постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11 грудня 2020 року на
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.122?, ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП накладене адміністративне стягнення, із застосуванням положень ст.36 КУпАП у виді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік;
ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що вона, 17 жовтня 2020 року, о 20 годині 25 хвилин, в м. Києві, по просп. Визволителів, 2, керуючи транспортним засобом марки «Mercedes-Benz ML 350», номерний знак НОМЕР_1 , у порушення вимог п.п. 2.10 «а», 2.10 «б», 2.9 «а», 12.3 ПДР України, не дотрималася безпечного бокового інтервалу та допустила зіткнення з транспортним засобом «Alfa Romeo», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження, після чого залишила місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої була причетна.
Крім того, ОСОБА_1 , 17 жовтня 2020 року, о 21 годині 25 хвилин, в м. Києві по вул. Курнатовського, 20, керувала транспортним засобом марки «Mercedes-Benz ML 350», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння.
У апеляційній скарзі захисника указано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказала на те, що постанова винесена із порушенням норм чинного законодавства, обставини справи з'ясовані неповно, висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи. На переконання апелянта, поставлене у вину ОСОБА_1 правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, по факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, було скасоване Законом № 2617-VIII від 22.11.2018 року. Окрім аналізу положень вказаного Закону, на підтвердження цього висновку захисник звернула увагу на те, що положення ст.130 КУпАП, у розділі «Законодавство» офіційного веб-сайту Верховної Ради України не встановлюють відповідальність за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Наведене, на думку захисника свідчить про необхідність закриття провадження у справі на підставі п.6 ч.1 ст.247 КУпАП. Окрім наведеного, захисники вказала на відсутність у матеріалах справи будь-яких доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом на момент його зупинки. Крім цього, звернула увагу на те, що матеріали справи не містять даних про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду у закладі охорони здоров'я, що з огляду на положення п.8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженої Постановою КМУ від 17.12.2008 року № 1103, давало би правові підстави для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Просила постанову судді скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вислухавши пояснення захисника Колупаєвої В.А., яка подану апеляційну скаргу підтримала, підтвердила доводи цієї скарги і просила її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.
Висновки судді місцевого суду про керування ОСОБА_1 автомобілем у стані алкогольного сп'яніння стверджується зібраними у справі доказами, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП серії ДПР18 № 537675 від 17.10.2020 року в частині часу і місця вчинення адміністративного правопорушення, анкетних даних особи, яка його вчинила, ідентифікаційних ознак керованого нею автомобіля;
актом огляду на стан алкогольного сп'яніння із використанням спеціальних технічних засобів та роздруківкою результатів огляду відповідно до яких, за результатами огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, проведеного о 21 год. 42 хв. 17.10.2020 року за допомогою газоаналізатора Alcotest 6820 після проведення тесту газоаналізатор мав цифровий показник 1,6 проміле алкоголю в крові, що перевищує допустиму норму (0,2 проміле) і указує на наявність у ОСОБА_1 стану алкогольного сп'яніння;
відеозаписом, зробленим за допомогою нагрудної камери поліцейського, на якому зафіксовані обставини виявлення правопорушення та проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою технічного засобу;
іншими доказами.
Дослідивши указані докази та надавши їм належну юридичну оцінку суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на законних підставах наклав на неї стягнення у межах санкції, передбаченої цією нормою закону, належним чином мотивувавши своє рішення.
Апеляційна скарга захисника Колупаєвої В.А. не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого суддею рішення. Посилання захисника на те, що станом на 17.10.2020 року діючий КУпАП не містив норми, яка передбачала відповідальність за керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння суперечить положенням Закону України від 17.06.2020 року № 720-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» та ч.5 ст. 94 Конституції України в частині набрання чинності законами через 10 днів з дня їх офіційного оприлюднення. Аналіз цих Законів у поєднанні із положеннями ст. 8 КУпАП дає підстави стверджувати про те, що станом на 17.10.2020 року за керуванням автомобілем у стані алкогольного сп'яніння передбачалася відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП в редакції Закону № 1446-VIII від 07.07.2016 року.
Посилання захисника на відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом не ґрунтується на доказах зібраних у справі. Так, ОСОБА_1 притягнута до відповідальності за ст.122? та ст.124 КУпАП, які були вчинені безпосередньо перед виявленням фату керування нею автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. Відеозапис події, який зроблений за допомогою нагрудної камери поліцейського підтверджує факт керування ОСОБА_1 автомобілем. Окрім цього дана обставина фактично не заперечувалась нею під час з'ясування поліцейськими обставин правопорушення. Посилання захисника на відсутність даних про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду у закладі охорони здоров'я не може указувати на необґрунтованість ухваленого суддею рішення, оскільки ОСОБА_1 притягнута до відповідальності за керування автомобілем у стані алкогольного сп'яніння. Матеріали справи не містять доказів того, що вона після проведення огляду на стан сп'яніння за допомогою технічного засобу не погодилась із його результатами, що викликало би необхідність проведення такого огляду у закладі охорони здоров'я.
Наведене указує на необґрунтованість апеляційної скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Постанова судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не знаходить, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
Апеляційну скаргу захисника Колупаєвої В.А. залишити без задоволення.
Постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 11 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Ігнатюк