06 квітня 2021 року Справа № 915/324/20
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Мавродієвої М.В.,
за участю:
секретаря судового засідання: Долгової А.О.,
представника позивача: Табули О.М. - свідоцтво серія МК №001358 від 25.05.2018,
представника відповідача: Лойфер А.О. - дов.№474 від 16.12.2019,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного підприємства Фірма “Интерсервис” (юр.адреса: 57240, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с.Партизанське, вул.Центральна; ідент.код 31159695; адреса для листування вказана позивачем: 54008, м.Миколаїв, вул.Казарського, буд.1Б, кв.65; адреса представника - адвоката Табули О.М.: 54008, м.Миколаїв, вул.Казарського, буд.1Б, кв.8),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” (04112, м.Київ, вул.Жамбила Жабаєва, буд.7; ідент.код 37356981),
про: скасування державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна за відповідачем та визнання права власності на спірний нерухомий об'єкт за позивачем,-
19.03.2020 Приватне підприємство Фірма «Интерсервис» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», в якій просить суд:
1) скасувати державну реєстрацію прав власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» (код ЄДРПОУ 37356981) на об'єкт нерухомого майна, опис об'єкта: Опис: Літери: В, В'-1, В"-2 - Кулінарний цех, блок підсобних приміщень (площа 1210,3 кв.м), Г-1 - Головний виробничий корпус №2 (площа 1767 кв.м), ЬІ - Навіс, ЬІ' - Навіс, Я'" - Навіс; адреса: Миколаївська область, м.Миколаїв, вул.Автомобільна, будинок 1/3, реєстраційний номер об'єкта нерухомості 623492348101, згідно запису про право власності за номером 32686982, дата державної реєстрації: 31.07.2019 15:35:02, внесеного до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державний реєстратор Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області Уваров Сергій Васильович, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний помер: 48096771 від 05.08.2019;
2) визнати за Приватним підприємством Фірма «Интерсервис» (ідентифікаційний код юридичної особи: 31159695) право власності на об'єкт нерухомого майна, опис об'єкта: Опис: Літери: В, В'-1, В"-2 - Кулінарний цех, блок підсобних приміщень (площа 1210,3 кв.м), Г-1 - Головний виробничий корпус №2 (площа 1767 кв.м), ЬІ - Навіс, ЬІ' - Навіс, Я'" - Навіс; адреса: Миколаївська область, м.Миколаїв, вул.Автомобільна, будинок 1/3, реєстраційний номер об'єкта нерухомості 623492348101.
В обґрунтування вимог позивач вказує, що державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно, що належить на праві власності позивачу - Приватному підприємству Фірма «Интерсервис», державним реєстратором проведено за відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» з порушенням приписів статтей 34, 36, 37 Закону України “Про іпотеку”, ст.27 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, ст.328 Цивільного кодексу України, за відсутності укладеного в нотаріальному порядку Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, яким передбачалась би передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок основного зобов'язання, а також у порушення пункту 58 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015. Державний реєстратор провів реєстраційну дію без належної перевірки технічного паспорту на об'єкти нерухомості, оцінки майна предмета іпотеки та належної перевірки факту виконання договору іпотеки від 30.03.2004.
Позивач стверджує, що виходячи з положень укладеного договору іпотеки від 30.03.2004 наявність Договору про задоволення вимог іпотекодержателя та передача предмету іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя є обов'язковою умовою звернення стягнення в позасудовому порядку за рішенням іпотекодавця. Оскільки Договір про задоволення вимог іпотекодержателя державному реєстратору не надавався та докази укладення такого договору у матеріалах справи відсутні, тому прийняття реєстратором рішення про державну реєстрацію права власності як такого, що виникає на підставі договору іпотеки, є протиправним.
Також, позивач стверджує, що будь-яких вимог від відповідача він не отримував, а реєстратор відповідно не перевірив факт виконання Договору іпотеки від 30.03.2004 згідно вимог п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Ухвалою суду від 30.03.2020 у даній справі відкрито провадження. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 30.04.2020.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, який надійшов до суду 27.04.2020, заперечує проти задоволення позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що позивач свої зобов'язання за кредитними договорами №34-2003 від 31.03.2003, №16-2004 та №17-2004 від 29.03.2004 не виконав, отримані кредитні кошти не повернув, що обумовило рішення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідач вказує, що положеннями Закону України “Про іпотеку” та умовами договору іпотеки від 30.03.2004 передбачено право Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції», як нового кредитора за кредитними та іпотечним договорами, укладеними між відповідачем та Акціонерним товариством “Кредит Банк (Україна)”, набути права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку на підставі іпотечного застереження (розділ 5 договору іпотеки), що свідчить про необґрунтованість доводів позовної заяви.
Відповідач зазначає про те, що не відповідають дійсності обставинам твердження позивача про невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» вимог статті 35 Закону України “Про іпотеку” в частині не надсилання іпотекодавцю письмової вимоги про усунення порушення.
До того ж, відповідач стверджує, що Приватне підприємство Фірма «Интерсервис» не отримувало письмової згоди іпотекодержателя на проведення перепланування та капітального ремонту предмета іпотеки, не повідомило іпотекодержателя про проведення таких робіт та їх наслідки, зокрема про зміну адреси, що свідчить про порушення позивачем вимог ч.3 ст.9, ч.2 ст.10 Закону України “Про іпотеку”, умов п.4.1.7 договору іпотеки та дає підстави розцінювати такі дії позивача як спробу ухилення від відповідальності за невиконання зобов'язань за кредитними договорами.
Ухвалою суду від 30.04.2020 розгляд справи було відкладено без визначення дати судового засідання до відміни чи послаблення обмежувальних протиепідемічних заходів, застосованих внаслідок введення в Україні карантину через спалах у світі гострої респіраторної хвороби «COVID-19», спричиненої коронавірусом SARS-CОV-2.
Позивач у відповіді на відзив, яка надійшла до суду 21.05.2020, зазначає про те, що твердження відповідача про його право набути право власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку є необґрунтованим - договір іпотеки від 30.03.2004 не містить застереження про передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в порядку ст.37 Закону України “Про іпотеку”, а лише передбачає звернення стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Жодних змін до договору щодо передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки у порядку, встановленому ст.37 Закону України “Про іпотеку”, сторонами не вносилося. Тобто, мають застосовуватися положення договору. Відповідний правовий висновок зроблено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №306/2053/16-ц.
Також позивач наполягає, що за відсутності укладеного у нотаріальному порядку договору про задоволення вимог іпотекодержателя, здійснені державним реєстратором записи є неправомірними.
Позивач вказує, що доказів виконання банком умов кредитних договорів №16-2004 та №17-2004 від 29.03.2004 суду не надано, позивачу надавався кредит за кредитним договором №38-2003 від 31.03.2003, однак заборгованість за ним фактично погашена, що підтверджується листом Акціонерного товариства “Кредит Банк (Україна)” від 06.12.2004 №157911, та що вимоги за кредитним договором №34-2003 від 31.03.2003 договором іпотеки від 30.03.2004 не забезпечувалися, а право вимоги заборгованості за кредитним договором №38-2003 від 31.03.2003 не передавалось в рамках договору факторингу.
В зв'язку з введенням Кабінетом Міністрів України пом'якшення обмежувальних заходів та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд ухвалою від 22.06.2020 призначив справу до розгляду на 15.07.2020.
Відповідач у письмових запереченнях, які надійшли до суду 30.06.2020, зокрема зазначає, що положеннями Закону України “Про іпотеку” та умовами договору іпотеки передбачено право Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» набути право власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку на підставі іпотечного застереження (розділ 5 договору іпотеки), тобто без необхідності укладення окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, що свідчить про необґрунтованість доводів позивача.
Відповідач вказує, що в силу приписів ч.5 ст.5 Закону України “Про іпотеку” право іпотеки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» поширюється на всі реконструйовані новостворені об'єкти нерухомості.
У підготовчому засіданні 15.07.2020 та 19.08.2020 судом оголошувались перерви відповідно до 19.08.2020 та 10.09.2020 за відповідними клопотаннями сторін.
Ухвалою суду від 10.09.2020 відкладено підготовче засідання з розгляду справи на 15.10.2020.
15.10.2020 розгляд справи не відбувся, у зв'язку з перебуванням судді Мавродієвої М.В. на лікарняному.
Після виходу судді Мавродієвої М.В. з лікарняного, ухвалою суду від 30.10.2020 розгляд справи призначено на 23.11.2020.
Ухвалою суду від 23.11.2020 відкладено підготовче засідання з розгляду справи на 21.12.2020 в зв'язку з неявкою сторін.
У підготовчому засіданні 21.12.2020 та 13.01.2021 судом оголошувались перерви відповідно до 13.01.2020 та 09.02.2021.
Ухвалою суду від 09.02.2021 підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 04.03.2021.
04.03.2021 судом відкладено розгляд справи на 24.03.2021.
24.03.2021 судом оголошено перерву до 05.04.2021.
У судовому засіданні 05.04.2021 представники сторін підтримали висловлені позиції та доводи, викладені на їх обґрунтування.
У судовому засіданні 06.04.2021 судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
04.04.2003 за позивачем - Приватним підприємством Фірма “Интерсервис” зареєстровано право власності на нежитловий об'єкт, розташований за адресою: м.Миколаїв, вул.Автомобільна, буд.1; на підставі договору купівлі-продажу від 20.03.2003 (т.1 а.с.24).
31.03.2003 між Приватним підприємством Фірма “Интерсервис”, як позичальником, та Акціонерним товариством “Кредит Банк (Україна)” укладено кредитний договір №34-2003 на суму 1000000,0 грн, із строком повернення коштів до 30.03.2005 (т.1 а.с.188-190).
До цього Кредитного договору укладались додаткові угоди від 18.07.2003 та від 29.03.2004 (т.1 а.с.191,192).
Згідно з п.2.1. Кредитного договору №34-2003 в забезпечення виконання зобов'язань по цьому кредитному договору банком приймається: майнові права по договору купівлі-продажу б/н від 20.03.2003 на нерухомість та обладнання виробничої бази, розташованої за адресою: м.Миколаїв, вул.Автомобільна, №1, заставною вартістю 1750000,0 грн, майбутній урожай 2003 року заставною вартістю 595162,0 грн.
На виконання п.2.1. Кредитного договору №34-2003 між Акціонерним товариством “Кредит Банк (Україна)”, як заставодержателем, та Приватним підприємством Фірма «Интерсервис», як заставодавцем, було укладено договір застави майнових прав від 31.03.2003 (т.1 а.с.199,200), а в подальшому - договір застави від 18.07.2003, який посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Дубровою Т.І. та зареєстровано в реєстрі за №2305 (далі - Договір застави) (т.1 а.с.201-203), відповідно до умов якого цей договір забезпечує дійсну вимогу заставодержателя, що випливає з умов кредитного договору №34-2003 від 31.03.2003 з додатковою угодою до нього від 18.07.2003, укладеного між заставодавцем та заставодержателем, згідно з яким заставодавець зобов'язаний повернути заставодержателю кредит в сумі 1000000,0 грн та сплатити 19% річних за користування кредитом, а також неустойку, комісію у випадках, розмірі та строках, передбачених кредитним та цим договором в строк до 30.03.2005 згідно графіка (п.1.1 Договору застави).
Умовами п.2.1 Договору застави передбачено, що в забезпечення виконання зобов'язань перед заставодержателем з своєчасного повернення отриманого кредиту, відсотків за користування ним та сплати штрафних санкцій (пені), комісій, що випливають з умов кредитного договору, заставодавець заставив заставодержателю майно, яке належить йому на праві власності, а саме: 1) нежитловий об'єкт, розташований за адресою: м.Миколаїв, вул.Автомобільна, 1; склад якого зазначений у договорі; 2) обладнання заставною вартістю 323443,0 грн.
Предмет застави оцінюється сторонами на загальну суму 2692363,0 грн (п.1.4 Договору застави в редакції додаткової угоди від 30.03.2004 (т.1 а.с.204,205).
Згідно п.2.1.4 Договору застави в разі виникнення простроченої заборгованості по основному зобов'язанню, або порушення його умов заставодавцем, заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави. В цьому разі заставодержатель має право задовольнити, за рахунок предмета застави свої вимоги в повному обсязі, який встановлюється на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, суму відсотків за його використання, неустойку, комісії, відшкодування збитків, спричинених прострочкою виконання основного зобовязання, а також витрат по здійсненню забезпечених заставою вимог.
Заставодавець зобов'язаний приймати заходи, які необхідні для збереження предмету застави, включаючи проведення капітального та поточного ремонту майна, яке є предметом застави по цьому договору (п.2.3.1 Договору застави).
29.03.2004 між Приватним підприємством Фірма “Интерсервис”, як позичальником, та Акціонерним товариством “Кредит Банк (Україна)” укладено кредитний договір №16-2004 на суму 300000,0 грн, зі строком повернення коштів до 28.03.2006 (т.1 а.с.206-209).
29.03.2004 між Приватним підприємством Фірма “Интерсервис”, як позичальником, та Акціонерним товариством “Кредит Банк (Україна)” укладено кредитний договір №17-2004 на суму 550000,0 грн, зі строком повернення коштів до 01.12.2004 (т.1 а.с.243-246).
30.03.2004 між Приватним підприємством Фірма “Интерсервис”, як іпотекодавцем, та Акціонерним товариством «Кредит Банк (Україна)», як іпотекодержателем, укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко В.В. 30.03.2004 та зареєстрований в реєстрі за №1600 (далі - Договір іпотеки) (т.1 а.с.16-23).
Предметом іпотеки було визначено нерухоме майно, склад якого зазначений у договорі за адресою: м.Миколаїв вул.Автомобільна, 1 заставною вартістю 2368920,0 грн (п.п.1.3, 1.6 Договору іпотеки).
Відповідно до п.1.1 Договору іпотеки він забезпечує виконання зобов'язань іпотекодавця та вимог іпотекодержателя:
- за кредитним договором №38-2003 від 31.03.2003 з додатковими угодами до нього від 06.06.2003, від 21.07.2003, від 05.11.2003, від 10.12.2003, від 29.03.2004, який укладено між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі («основне зобов'язання»). Кредит відповідно до вищевказаного кредитного договору надається іпотекодавцю кредитором - іпотекодержателем на наступних умовах: сума кредиту - 300000,0 грн; строк повернення кредиту - 01.10.2004; кредит підлягає поверненню згідно графіку: до 01.09.2004 - 100000,0 грн, до 01.10.2004 - 200000,0 грн; розмір відсоткової ставки визначається кредитним договором в розмірі - 19% річних;
- за кредитним договором №16-2004 від 29.03.2004, який укладено між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі («основне зобов'язання»). Кредит відповідно до вищевказаного кредитного договору надається іпотекодавцю кредитором - іпотекодержателем на наступних умовах: сума кредиту - 300000,0 грн; строк повернення кредиту - 28.03.2006; кредит підлягає поверненню, згідно графіку (додаток 1 до договору іпотеки); розмір відсоткової ставки визначається кредитним договором в розмірі - 18% річних;
- за кредитним договором №17-2004 від 29.03.2004, який укладено між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі («основне зобов'язання»). Кредит відповідно до вищевказаного кредитного договору надається іпотекодавцю кредитором - іпотекодержателем на наступних умовах: сума кредиту - 550000,0 грн; строк повернення кредиту - 01.12.2004; кредит підлягає поверненню згідно графіку: до 01.10.2004 - 150000,0 грн, до 01.11.2004 - 200000,0 грн, до 01.12.2004 - 200000,0 грн; розмір відсоткової ставки визначається кредитним договором в розмірі - 18 % річних.
Згідно п.3.1.4 договору іпотеки у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язань за цим та/або кредитним договором іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до розділу 5 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити у повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.
Іпотекодавець зобов'язаний здійснювати поточний ремонт предмета іпотеки, а капітальний ремонт чи перепланування тільки за письмовим погодженням з іпотекодержателем (п.4.1.7 Договору іпотеки).
Відповідно до п.5.1 Договору іпотеки іпотекодержатель у разі виникнення у нього права на задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави на власний розсуд звертає стягнення на предмет іпотеки: на підставі рішення суду або виконавчого напису нотаріуса, або у позасудовому порядку продає від свого імені предмет іпотеки чи приймає предмет іпотеки у свою власність.
Згідно п.5.4 Договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється: за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
За рішенням іпотекодержателя задоволення його вимог може здійснюватися наступним чином (договір про задоволення вимог іпотекодержателя) (п.5.5. Договору іпотеки).
Відповідно до п.5.6. Договору іпотеки у випадках, передбачених законодавством України та цим договором, іпотекодержатель має право прийняти предмет іпотеки у власність. При цьому ціна предмета іпотеки, що передається у власність, визначається експертним шляхом перед такою передачею.
Заочним рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва від 20.02.2006 у справі №2-1549/2006, яке набрало законної сили 02.03.2006 (т.1 а.с.126,127), визнано право власності на об'єкти, розташовані по вул.Автомобільна, 1 в м.Миколаєві за Приватним підприємством Фірма “Интерсервис” у зв'язку з будівництвом нових об'єктів, збільшення площ існуючих об'єктів внаслідок перепланування та капітального ремонту, а саме на: літ.А - адмінбудівля, прохідна, літ.Б-1, Б'-1 птахобійний цех, літ.Б'' - консервний цех, літ Б'''-1 - ЦТФ, літ.В, В'-1, В''-1 - блок підсобних приміщень, кулінарний цех, літ.Г-1- головний виробничий цех №2, Е-1 - тарний цех, З-1 - допоміжний корпус тарного цеху, літ.Ж-1 - контора тарного цеху; літ.К, К'-1 - бокси, літ.Р-1, Р-2 - котельня, літ С-1,С'-2,С''-1, С'''№10 - головний виробничий корпус №1 з естокадою, літ.С1У - аміачна насосна, літ.Ц-1 - їдальня, літ.Ц'-1 - вагова, літ.У-2 - лабораторія промивочна, літ.И-1 вулканізаторна, літ.О-1 - склад ПММ, літ.Л-1 - насосна, літ.П-1 - градирня, літ.Т' - вбиральня, літ.Т - вбиральня, літ.Ф-1 - жироловка, літ.Х, Х' - вагова, літ.Ч-1 - овочесховище, літ.Ш-1 - мазутосховище, літ.Щ-1 - трансформаторна підстанція, літ.Э-1 - трансформаторна підстанція, літ.Ю-1 - зарядна, літ.Я' - навіс, літ.Я'' - навіс, літ.Я''' - навіс, літ.Ы - навіс, літ.Ы' - навіс, літ.Ь - склад, літ.Ь' - склад-битова, літ.Д-1 - недобудований склад, літ.М-2 - надбудована сторожка, №№1-4, 6-9 - №14 спорудження, №№11-13, 15 - огородження, І - покриття, склад літ.Н-1, зовнішнім розміром (60,62х18,55), загальною площею 1068,5 кв.м, основною площею 1068,5 кв.м, змінені площі за рахунок перепланування та капітального ремонту головного виробничого корпусу літ.Г-1, загальна площа 1763,0 кв.м, основна площа 1536,6 кв.м., адміністративної будівлі літ.А-1, загальною площею 92,0 кв.м, основною площею 59,4 кв.м, що розташовані по вул. Автомобільній,1 у м.Миколаєві (т.1 а.с.61), при цьому встановлено, що нерухоме майно є самочинним будівництвом.
13.05.2009 право власності на нежитловий об'єкт за адресою: Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Автомобільна, буд.1; було зареєстроване за Приватним підприємством Фірма “Интерсервис” - підстава виникнення права власності - рішення суду (т.1 а.с.128-130).
13.03.2015 Виконавчий комітет Миколаївської міської ради прийняв рішення №180 “Про зміну та надання адрес і внесення змін до рішень виконкому міської ради”, відповідно до п.61 якого вирішив нежитловим будівлям по вул.Автомобільній, 1 (Літ.Г-1, Ы, Ы', Я''', В, В''-2, В'-1), які належать ПП фірма “Интерсервис”, надати нову адресу: вул.Автомобільна, 1/3; нежитлові будівлі (Літ.Ш-1, Ц-1, Ц'-1, А-1, Ф-1, У-2, Х, Х', Т, Т', Б-1, Б'-1, Б''-1, Б'''-1, Ч-1, Я', Я'', №6, 1, 4, 14, 11, 12, 13, 15, І) залишити за адресою: вул.Автомобільна, 1 (т.1 а.с.131).
24.04.2015 Реєстраційна служба Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області видала Приватному підприємству Фірма “Интерсервис” свідоцтво про право власності на нежитловий об'єкт (індексний номер 36755042) за адресою: м.Миколаїв, вул.Автомобільна, буд.1/3 (т.1 а.с.14); 20.04.2015 право власності було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (т.1 а.с.15).
29.11.2011 між Публічним акціонерним товариством “КредоБанк” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні інвестиції”, як новим кредитором, був укладений договір факторингу шляхом купівлі права грошової вимоги (т.1 а.с.158-172) (далі - Договір факторингу), відповідно до умов якого банк відступив новому кредитору, а новий кредитор прийняв від банку права вимоги за кредитними договорами та за усіма забезпеченнями відповідно до забезпечувальних документів, вказаних у Додатку №1.
Згідно з розділом 1 Договору факторингу «Визначення та тлумачення» право вимоги означає повний обсяг прав грошової вимоги до позичальників за кредитними договорами та повний обсяг прав вимоги до сторін за забезпечувальними документами, строк виконання за якими настав на дату відступлення права вимоги за цим договором, а також які виникнуть в майбутньому, зокрема, право на основну суму кредиту, на проценти, нараховані на неї, на комісії та будь-які штрафні санкції (за наявності), що підлягають сплаті у відповідності до умов Кредитних договорів.
Відповідно до п.3.2 Договору факторингу банк продає та передає новому кредитору, а новий кредитор купує та приймає права вимоги за кредитними договорами та за усіма забезпеченнями відповідно до забезпечувальних документів, вказаних в додатку №1. Сторони зобов'язані підписати на дату надходження ціни відступлення на рахунок банку акт прийому-передачі портфеля заборгованостей, згідно Додатку №2 до договору на підтвердження зазначеного приймання-передачі. Даний акт є фактичним підтвердженням переходу прав вимоги за портфелем заборгованості відповідно до умов цього договору. Договір набуває чинності з моменту підписання даного Акту.
Згідно з п.1.3 Договору факторингу «забезпечення» означає іпотеку, заставу, поруку та інші види забезпечення виконання будь-якою особою зобов'язань, або іншу угоду чи домовленість, що мають подібну дію.
У п.4.1 Договору факторингу сторони узгодили, що новий кредитор заплатить банку ціну відступлення в сумі 292214748,74 грн.
13.12.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» було внесено на рахунок ПАТ «Кредобанк» ціну купівлі за викуп портфеля заборгованості у розмірі 292214748,74 грн, що підтверджується платіжним дорученням №4 від 13.12.2011 (т.1 а.с.180).
На виконання п.3.2 Договору факторингу 14.12.2011 між банком та новим кредитором було підписано Акт прийому-передачі портфеля заборгованостей (т.1 а.с.181).
Із змісту додатку №1 до Договору факторингу “База даних” (т.1 а.с.173-179) вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» набуло права вимоги заборгованості, зокрема, за згаданими вище кредитними договорами №34-2003 від 31.03.2003, №16-2004 та №17-2004 від 29.03.2004, а також за договорами, укладеними на забезпечення виконання цих кредитних договорів.
25.10.2018 між Публічним акціонерним товариством “КредоБанк”, як первісним іпотекодержателем, та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні інвестиції”, як новим іпотекодержателем, був укладений договір про відступлення прав за договором іпотеки (т.1 а.с.182) (далі - Договір про відступлення прав), за умовами п.1.1 якого у зв'язку із укладенням між первісним іпотекодержателем та новим іпотекодержателем Договору факторингу шляхом купівлі права грошової вимоги від 29.11.2011, згідно з яким первісний іпотекодержатель передав новому іпотекодержателю всі права вимоги за договорами, перелік яких наведений в Додатку №1 до Договору факторингу шляхом купівлі права грошової вимоги від 29.11.2011 (надалі іменується «Основне зобов'язання»), які укладені між первісним іпотекодержателем та боржниками - перелік яких наведений в Додатку №1 до Договору факторингу шляхом купівлі права грошової вимоги від 29.11.2011, первісний іпотекодержатель відступає, а новий іпотекодержатель набуває права первісного іпотекодержателя, належні первісному іпотекодержателю за Договором іпотеки від 30.03.2004, який було укладено з Приватним підприємством Фірмою “Интерсервис” (код ЄДРПОУ 3115969, місцезнаходження: Миколаївська обл., Вітовський р-н, с.Партизанське, вул.Центральна), посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко В.В. та зареєстрованого в реєстрі за №1600. До нового іпотекодержателя переходять права первісного іпотекодержателя у зобов'язаннях в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
За цим Договором новий іпотекодержатель одержує право замість первісного іпотекодержателя в разі невиконання або неналежного виконання боржниками своїх зобов'язань за договорами, перелік яких наведений в Додатку №1 до Договору факторингу шляхом купівлі права грошової вимоги від 29.11.2011 перед новим іпотекодержателем, одержати задоволення своїх вимог за рахунок майна, переданого в іпотеку відповідно до Договорів іпотеки переважно перед іншими кредиторами іпотекодавців у порядку, визначеному Договорами іпотеки та Законом України “Про іпотеку” (п.1.2 Договору про відступлення прав).
Відповідно до п.1.4 Договору про відступлення прав предметом іпотеки є належне іпотекодавцю нерухоме майно, визначене Договором іпотеки від 30.03.2004, який було укладено з іпотекодавцем, посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко В.В. та зареєстровано в реєстрі за №1600. Право власності іпотекодавця на предмет іпотеки підтверджувалося документами, які наведені в Договорі іпотеки із змінами та доповненнями. Заставна вартість предмету іпотеки визначається сторонами у сумі 2368920,0 грн.
Протягом п'яти календарних днів з дати нотаріального посвідчення цього Договору первісний іпотекодержатель зобов'язаний надіслати боржнику та іпотекодавцю на адресу, зазначену в Договорі іпотеки та Кредитному договорі, письмове повідомлення про відступлення прав за договором іпотеки. Права за Договором іпотеки вважаються відступленими з моменту укладання цього Договору та його нотаріального посвідчення (п.п.2.1, 2.2 Договору про відступлення прав).
25.10.2018 Договір про відступлення посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Апатенко М.А. та зареєстровано в реєстрі за №1357.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 24.10.2017, яке набрало законної сили 07.11.2017, по справі №915/777/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” до Приватного підприємства Фірма “Интерсервис” було зобов'язано Приватне підприємство Фірма “Интерсервис” в особі голови ліквідаційної комісії підприємства Табули Анатолія Васильовича скласти проміжний ліквідаційний баланс Приватного підприємства Фірма «Интерсервис» та подати його на затвердження у відповідності до ч.8 ст.111 Цивільного кодексу України.
У вказаному судовому рішенні встановлено, що із змісту додатку №1 до договору факторингу “База даних” випливає, що ТОВ “ФК “Приватні інвестиції” набуло права вимоги заборгованості, зокрема, за згаданими вище кредитними договорами, з урахуванням змін та доповнень до них, а саме: за кредитним договором від 31.03.2003 № 34-2003 - в сумі 1712942 грн. 62 коп.; за кредитним договором від 29.03.2004 №16-2004 - в сумі 306957 грн. 23 коп.; за кредитним договором від 29.03.2004 №17-2004 - в сумі 550000 грн.; а також за договорами, укладеними на забезпечення виконання цих кредитних договорів. Ураховуючи укладення первісним кредитором Банком з новим кредитором позивачем ТОВ “ФК “Приватні інвестиції” зазначеного договору факторингу, та що сторонами цього договору на виконання його п.3.2 складено акт прийому-передачі портфеля заборгованостей від 14.12.2011, підписаний уповноваженими представниками сторін договору та скріплений печатками сторін договору, і що на даний час, за твердженнями позивача, заборгованість ПП Фірма “Интерсервис” у добровільному порядку не погашено, суд вважає доведеним, що позивач набув права вимоги заборгованості за всіма вищезазначеними кредитними договорами та договорами забезпечення до них. ТОВ “ФК “Приватні інвестиції” неодноразово зверталося до голови ліквідаційної комісії відповідача Табули А.В. та засновника відповідача Остафійчук О.А. з вимогами від 27.03.2017 №919/І/2012, від 03.04.2017 №3118/2017/И, від 18.04.2017 №3954/2017/И, від 30.05.2017 №6456/2017/И, направлення котрих підтверджується відповідними поштовими квитанціями, про надання відомостей щодо вжиття ліквідаційною комісією ПП Фірма “Интерсервис” заходів для завершення процедури ліквідації товариства, зокрема, про складення проміжного ліквідаційного балансу підприємства, проте зазначені вимоги залишено без реагування та виконання.
23.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” надіслало Приватному підприємству Фірма “Интерсервис”, голові ліквідаційної комісії Приватного підприємства Фірма “Интерсервис” Табулі І.В., учаснику та кінцевому бенефіціарному власнику Приватного підприємства Фірма “Интерсервис” ОСОБА_1 вимогу за вих.№Рі0003623012019о про усунення порушень відповідно до ст.35 Закону України “Про іпотеку”, в якій вимагало у тридцятиденний строк сплатити йому заборгованість за кредитними договорами №34-2003 від 31.03.2003 та №16-2004, №17-2004 від 29.03.2004 разом із інфляційними втратами та 3% у загальній сумі 14491046,62 грн та попередило, що у разі невиконання Приватним підприємством Фірма “Интерсервис” зобов'язання по сплаті 14491046,62 грн у тридцятиденний строк з моменту отримання цієї вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” прийме рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до ст.36 Закону України “Про іпотеку” та розділу 5 Договору іпотеки (т.1 а.с.75-76).
Копія вищезазначеної вимоги була отримана Приватним підприємством Фірма “Интерсервис” 27.01.2019, що підтверджується копією відповідного повідомлення про вручення поштового відправлення №0411205244913 (т.1 а.с.78) за адресою: 54007, м.Миколаїв, вул.Автомобільна, 1.
Також ця вимога була направлена за місцезнаходженням іпотекодавця: 57240, Миколаївська область, Вітовський район, с.Партизанське, вул.Центральна (т.1 а.с.82).
24.07.2019 на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Приватні інвестиції” суб'єктом оціночної діяльності Товариством з обмеженою відповідальністю “Содель” був складений звіт №26-07-19-ОМ.1 про оцінку вартості майна, об'єкт оцінки: нежитловий об'єкт, розташований за адресою: м.Миколаїв, вул.Автомобільна, 1; власник ПП Фірма “Интерсервис”, за яким вартість майна складає 4390195,0 грн (т.1 а.с.83,84).
31.07.2019 державним реєстратором Баловненської сільської ради Новоодеського району Миколаївської області Уваровим Сергієм Васильовичем на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 48096771 від 05.08.2019 внесено запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 32686982, дата державної реєстрації: 31.07.2019 15:35:02, на нежитловий об'єкт у м.Миколаєві по вул.Автомобільній, буд.1/3, реєстраційний номер об'єкта нерухомості 623492348101, власник ТОВ “ФК “Приватні Інвестиції”, код ЄДРПОУ 37356981.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №176326641 від 05.08.2019 (т.1 а.с.25) в якості підстави виникнення права власності зазначено наступне: «опис, серія та номер: 0411205244913, виданий 23.01.2019, видавник: Укрпошта; Картка, серія та номер: 0411205244913, виданий 27.01.2019, видавник Укрпошта; Договір іпотеки (дублікат), серія та номер: 1600, виданий 30.03.2004, видавник приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу, Філіпенко В.В.; Договір про відступлення прав за договором іпотеки, серія та номер: 1357, виданий 25.10.2018, видавник: Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Апатенко М.А.; Вимога, серія та номер: Рі0003623012019о, виданий 23.01.2019, видавник ТОВ “ФК “Приватні Інвестиції”; накладна, серія та номер: 0411205244913, виданий 23.01.2019, видавник: Укрпошта».
Позивач вважає, що він неправомірно був позбавлений права власності, у зв'язку з чим, його порушенні права підлягають захисту, так як, на його думку, державна реєстрація права власності на спірне нерухоме майно, що належить йому на праві власності, проведена державним реєстратором за відповідачем з порушенням приписів статтей 34, 36, 37 Закону України “Про іпотеку”, ст.27 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, ст.328 Цивільного кодексу України, за відсутності у Договорі іпотеки від 30.03.2004 іпотечного застереження та за відсутності укладеного в нотаріальному порядку Договору про задоволення вимог іпотекодержателя, яким передбачалась би передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок основного зобов'язання (п.5.4 Договору іпотеки). Крім того, в порушення пункту 58 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015, державний реєстратор провів реєстраційну дію без належної перевірки технічного паспорту на об'єкти нерухомості, оцінки майна предмета іпотеки та належної перевірки факту виконання договору іпотеки від 30.03.2004, в зв'язку з чим позивач оспорює правомірність набуття відповідачем права власності в судовому порядку.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.
Згідно із ч.1 ст.5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ст.36 Закону України «Про іпотеку» (в редакції, чинній станом на 30.03.2004) сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону; право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону. Після завершення позасудового врегулювання будь-які наступні вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником основного зобов'язання є недійсними.
Тобто, статтею 36 Закону України «Про іпотеку» була передбачена можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання:
- або у зв'язку із укладенням відповідного договору (окремого) про задоволення вимог іпотекодержателя;
- або включенням до умов договору іпотеки іпотечного застереження, що прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
Право вибору конкретного способу звернення стягнення на предмет іпотеки покладається на іпотекодержателя.
На думку суду Договір іпотеки від 30.03.2004 містить відповідне іпотечне застереження, зміст якого вміщено у пункти 5.1, 5.6 договору.
При цьому, судом відхиляються посилання позивача на відмінність термінів «набуття у власність» від «прийняття у власність», оскільки обидві конструкції передбачають, що певна особа стає власником майна.
Слід також зазначити, що розділ 5 Договору іпотеки від 30.03.2004 не містить умови щодо укладення сторонами окремого, підписаного обома сторонами та нотаріально посвідченого договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.37 Закону України «Про іпотеку» (в чинній редакції) іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Нормами Закону України «Про іпотеку» та умовами Договору іпотеки від 30.03.2004 було передбачено право іпотекодержателя набути право власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку на підставі іпотечного застереження (розділ 5 Договору іпотеки), вміщеного у договір.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №644/3116/18 викладена правова позиція стосовно того, що звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, є примусовою дією іпотекодержателя, направленою до іпотекодавця з метою задоволення своїх вимог. Відсилання до необхідності укладення сторонами договору іпотеки, при наявності іпотечного застереження, ще одного договору призводить до висновку про необхідність добровільної передачі у власність предмету іпотеки іпотекодавцем на етапі правовідносин, коли дії іпотекодержателя із звернення стягнення на предмет іпотеки зазвичай не супроводжуються ані добровільним виконанням основного зобов'язання, ані добровільною передачею предмету іпотеки у власність іпотекодержателя.
Оскільки Договір іпотеки від 30.03.2004 не містить умови про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб здійснюється шляхом укладення окремого нотаріально посвідченого договору та не визначає як обов'язкову процедуру добровільної передачі предмета іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, то суд приходить до висновку, що право власності на предмет іпотеки може перейти до іпотекодержателя за умовами самого договору (п.5.1 Договору іпотеки), та укладення окремого договору між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя не вимагається.
Згідно із ч.5 ст.5 Закону України «Про іпотеку» у разі якщо іпотекодавцем предмет іпотеки було реконструйовано або щодо нього було проведено самочинне будівництво (у тому числі, але не виключно, споруджено нові будівлі, споруди тощо на земельній ділянці, що належить іпотекодавцю на праві власності чи перебуває в його користуванні), всі реконструйовані, новостворені об'єкти нерухомості вважаються предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору.
У постанові від 06.07.2016 по справі №6-1213цс16 Верховний Суд України зауважив, що на об'єкт, який не є новоствореним, а створений з прив'язкою до заставленої нерухомості, з використанням її функціональних елементів, поширюється всі іпотечні обтяження.
Верховний Суд у постанові від 27.02.2020 у справі №5013/458/11 дійшов висновку, що аналіз викладених законодавчих положень, з урахуванням наведених висновків Верховного Суду, дає підстави для висновку про те, що право власності на нову річ, внаслідок переробки іншої речі, може виникати лише у тому разі, якщо в результаті здійсненої переробки з'являється інший об'єкт, відмінний за своїми характеристиками, тобто об'єкт, який може бути кваліфікований як нова річ. Також, не може вважатися новою річчю (новоствореним об'єктом) об'єкт нерухомого майна, який перероблено з прив'язкою до вже існуючого нерухомого майна та з використанням: функціональних елементів цього майна, тобто такий, що фактично є тим самим об'єктом з видозміненими загальними характеристиками.
Аналогічний висновок щодо правового статусу нерухомого майна, яке є результатом реконструкції предмета іпотеки, та поширення на таке майно всіх іпотечних обтяжень викладений у постановах Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №924/1039/16, від 11.06.2019 у справі №902/1414/13.
Відповідно до ч.1 ст.35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Згідно п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.3 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
Згідно із п.61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015 (в редакції, що діяла на час державної реєстрації) для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).
За нормами п.1 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та умовами Договору іпотеки від 30.03.2004 для державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем в результаті позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки іпотекодержатель повинен подати державному реєстратору договір іпотеки, копію письмової вимоги про усунення порушень із доказами їх надсилання іпотекодавцю та отримання, документ на підтвердження факту завершення строку, встановленого у вимозі, з моменту отримання іпотекодавцем письмової вимоги іпотекодержателя.
З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №176326641 від 05.08.2019 (т.1 а.с.25) вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» для проведення державної реєстрації права власності державному реєстратору, зокрема, були надані: 1) Договір іпотеки (дублікат), серія та номер: 1600, виданий 30.03.2004, видавник приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу, Філіпенко В.В.; 2) Договір про відступлення прав за договором іпотеки, серія та номер: 1357, виданий 25.10.2018, видавник: Приватний нотаріус Київського нотаріального округу Апатенко М.А.; 3) Вимога, серія та номер: Рі0003623012019о, виданий 23.01.2019, видавник ТОВ “ФК “Приватні Інвестиції”; 4) Картка, серія та номер: 0411205244913, виданий 27.01.2019, видавник Укрпошта.
Картка №0411205244913 (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення) міститься в матеріалах справи (т.1 а.с.78) та свідчить, що вимога про усунення порушень вручена уповноваженій особі Приватного підприємства Фірма «Інтерсервіс» 27.01.2019 за адресою: м.Миколаїв, вул.Автомобільна, 1.
Отже, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» були надані державному реєстратору усі документи, визначені нормами Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та п.61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015, та підстави для скасування державної реєстрації права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» на об'єкти нерухомого майна, що розташовані за адресою вул.Автомобільна, 1/3 у м.Миколаєві відсутні, як і відсутні правові підстави для визнання за позивачем права власності на ці об'єкти нерухомого майна згідно ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» із одночасним скасуванням державної реєстрації прав відповідача.
Суд не приймає до уваги позицію позивача щодо того, що відсутні докази переходу права вимоги до відповідача від первісного іпотекодержателя, оскільки це спростовується поданими доказами та є обставиною, встановленою рішенням у справі №915/777/17.
Також безпідставним є посилання на недоведеність виконання умов кредитних договорів та договору іпотеки та порушення державним реєстратором вимог ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки виконання умов правочину (договору іпотеки) підтверджувалося внесенням відповідних записів про обтяження нерухомості іпотекою до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості якого є достовірними в силу норм ст.5 цього Закону, доки вони не скасовані.
Відповідно до ст.37 Закону України “Про іпотеку”, іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Таким чином, заперечення позивача щодо розміру оцінки предмета іпотеки, за наявності факту проведення такої оцінки іпотекодержателем, не впливає на виникнення у відповідача права власності на майно та припинення прав позивача на це майно.
Враховуючи викладене, в задоволенні позову слід відмовити; судові витрати покласти на позивача.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 129, 210, 220, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення суду, у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч.1 ст.254 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне судове рішення складено 16.04.2021 року.
Суддя М.В.Мавродієва