19.04.2021 Справа № 914/3360/20
м.Львів
за позовом: Пустомитівської міської ради Львівської області, м.Пустомити Львівської області
до відповідача-1: Львівської районної ради Львівської області, м.Львів
до відповідача-2: Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області, с.Солонка Пустомитівський району Львівська область
до відповідача-3: Державного реєстратора нерухомого майна юридичних та фізичних осіб Солонківської сільської ради Львівського району Львівської області Павлишина Назара-Павла Андрійовича, с.Жирівка Пустомитівського району Львівської області
до відповідача-4: Спільного комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро об'єднаних громад», м.Пустомити Львівської області
про визнання незаконним та скасування рішення Пустомитівської районної ради Львівської області № 880 від 20.11.2020; визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Павлишина Назара-Павла Андрійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер №55415465 від 30.11.2020; скасування запису про право власності №39440391, №39440476, №39440206 та №39440297, внесені державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Павлишином Назаром-Павлом Андрійовичем до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55415465 від 30.11.2020 Суддя Кітаєва С.Б.
При секретарі Кравець В.П.
Представники сторін:
від позивача: Докторевич Р.А. - адвокат; Серняк О.В. - міський голова
від відповідача-1: Цуньовська І.В. - представник;
від відповідача-2: Фрис В.Я. - представник (довіреність №228 від 01.02.2021);
від відповідача-3: не з'явився
від відповідача-4: Прімєрова Н.Г. - адвокат;
Суть спору: на розгляді Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Пустомитівської міської ради Львівської області, м.Пустомити Львівської області до Пустомитівської районної ради Львівської області, м.Пустомити Львівської області, до Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, с.Жирівка Пустомитівського району Львівської області, до Державного реєстратора Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Павлишина Назара-Павла Андрійовича, с.Жирівка Пустомитівського району Львівської області, до Спільного комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро об'єднаних громад», м.Пустомити Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення Пустомитівської районної ради Львівської області № 880 від 20.11.2020; визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Павлишина Назара-Павла Андрійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер №55415465 від 30.11.2020; скасування запису про право власності №39440391, №39440476, №39440206 та №39440297, внесені державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Павлишином Назаром-Павлом Андрійовичем до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 55415465 від 30.11.2020
Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду. Зокрема, ухвалою суду від 05.04.2021 задоволено клопотання позивача вих.№01/04-1 від 01.04.2021 (вх.№7845/21 від 02.04.2021) про витребування доказів та відкладено підготовче засідання на 19.04.2021 .
Відповідно до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме: програмно-апаратного комплексу “Акорд”.
05.04.2021, за вх.№8032/21, в документообігу суду зареєстровано подане відповідачем-4 клопотання про долучення доказів надсилання відзиву на позовну заяву з додатками Львівській районній раді Львівської області.
16.04.2021, за вх.№9181/21, від позивача надійшла відповідь на відзив.
16.04.2021, за вх.№9204/21, від відповідача-4 поступило заперечення проти відзиву на позовну заяву відповідача-1.
19.04.2021, за вх.№9316/21, від позивача надійшла заява про доповнення підстав позову.
19.04.2021, за вх.№9318/21, від позивача надійшли заперечення про відзиву на позовну заяву відповідача-1.
19.04.2021 за вх.№1639/21 в документообігу суду зареєстровано подану відповідача-4 заяву про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №914/736/21.
Позивач явку повноважних представників в підготовче засідання 19.04.2021 забезпечив.
Представник відповідача-1 в підготовче засідання 19.04.2021 з'явилася.
Представник відповідача-2 в підготовче засідання 19.04.2021 з'явився.
Представник відповідача-4 в підготовче засідання 19.04.2021 з'явилася.
Відповідач-3 явки повноважного представника в підготовче засідання 19.04.2021 не забезпечив, поважності причин неявки суду не повідомив.
В ході проведення підготовчого засідання, представник відповідача-4 надав усні пояснення по суті клопотання про зупинення провадження у справі, просив суд його задовольнити. В обгрунтування клопотання зазначає про те, що в провадженні Господарського суду Львівської області також знаходиться справа № 914/736/21 за позовом Спільного комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро об'єднаних громад» до Львівської районної ради Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення Львівської районної ради Львівської області № 74 від 05.03.2021р. «Про скасування рішення Пустомитівської районної ради від 20.11.2020 № 880 «Про передачу КП «Архітектурно-планувальне бюро» Пустомитівської районної ради майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад Пустомитівського району, в оперативне управління та комунальну власність».
Рішенням Львівської районної ради Львівської області № 74 від 05.03.2021р., яке є предметом оскарження по справі № 914/736/21, було скасовано рішення Пустомитівської районної ради від 20.11.2020 № 880, яке є предметом оскарження по даній справі № 914/3360/20.
Відповідач-4 вважає, що станом на даний момент виникла об'єктивна неможливість розгляду справи № 914/3360/20 до вирішення справи № 914/736/21.
Представники позивача заперечили про задоволення клопотання відповідача-4 про зупинення провадження у справі.
Представник відповідача-1 повідомила, що при розгляді клопотання покладається на розсуд суду.
Представник відповідача-2 не заперечив проти задоволення клопотання відповідача-4 про зупинення провадження у справі.
При розгляді клопотання відповідача-4 суд виходив з наступного.
Стаття 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Отже, з урахування приписів статті 4 ГПК України, наведені приписи чинного законодавства визначають об'єктом захисту, в тому числі судового, порушене, невизнане або оспорюване право.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 ЦК України).
Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб'єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
При цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Абзацом 2 частини 2 статті 16 ЦК України визначено, що Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Частиною 2 статті 46 ГПК України (в чинній редакції) передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно з частиною 3 цієї статті ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Отже визначені наведеними нормами ГПК України права, що належать тільки позивачу, певним чином визначають диспозитивність господарського процесу. Принцип диспозитивності у господарському процесі означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою господарського суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом.
Суд звертається до правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду від 08.05.2018 у справі 922/1249/17.
Згідно зі статтею 14 ГПК України (в чинній редакції) ("Диспозитивність господарського судочинства") суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже, попри обов'язок суду вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб, предмет та підстави позову визначаються та можуть в установленому порядку змінюватися тільки позивачем, тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу.
Суд звертається до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 06.12.2018 у справі № 902/1592/15.
Формулюючи викладені вище висновки, Суд враховує mutatis mutandis висновки Верховного Суду, які він послідовно надає стосовно принципу диспозитивності у господарському судочинстві (постанови Верхового Суду від 08.05.2018 у справі 922/1249/17, від 06.12.2018 у справі № 902/1592/15).
У цій справі позивачем заявлено декілька позовних вимог, основною із яких (інші похідні) є, зокрема, вимога про визнання незаконним та скасування рішення Пустомитівської районної ради Львівської області № 880 від 20.11.2020 «Про передачу КП «Архітектурно-планувальне бюро» Пустомитівської районної ради майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад Пустомитівського району, в оперативне управління та комунальну власність».
Позов мотивований тим, що зазначене рішення не відповідає вимогам чинного законодавства України та порушує надане Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" право Пустомитівської міської ради на отримання в комунальну власність окремих об'єктів спільної власності територіальних громад, які знаходяться на території міської ради.
Сторона позивача заявлені позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задоволити.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що станом на даний час існує рішення Львівської районної ради Львівської області №74 від 05.03.2021 «Про скасування рішення Пустомитівської районної ради від 20.11.2020 № 880 «Про передачу КП «Архітектурно-планувальне бюро» Пустомитівської районної ради майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад Пустомитівського району, в оперативне управління та комунальну власність», яке є предметом розгляду у справі №914/736/21 за позовом Спільного комунального підприємства «Архітектурно-планувальне бюро об'єднаних громад» (відповідача-4 у даній справі).
Відповідно до п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі в даному випадку є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.
Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку з'ясовує, як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом, а також те, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти що мають преюдиціальне значення.
Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі, тобто господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: а) непідвідомчості; б) обмеженості предметом позову; в) неможливості розгляду тотожної справи; г) певної черговості розгляду вимог.
Відповідно п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Разом з тим суд звертає увагу на неможливість в межах даної справи встановити обставини, які будуть встановлюватись судом у справі №914/736/21, зважаючи на обмеженість предмету позову, розумність певної черговості розгляду вимог.
Враховуючи те, що оскільки рішенням Львівської районної ради Львівської області № 74 від 05.03.2021р., яке є предметом оскарження по справі № 914/736/21, було скасовано рішення Пустомитівської районної ради від 20.11.2020 № 880, яке є предметом оскарження по даній справі № 914/3360/20, суд дійшов висновку, що існує об'єктивна неможливість розгляду судом цієї господарської справи до вирішення справи №914/736/21, оскільки обставини, які розглядаються іншим судом не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо предмету позову, у зв'язку з чим суд вважав необхідним задовольнити клопотання відповідача-4 і зупинити провадження у справі №914/3360/21 до набрання законної сили судовим рішенням у господарській справі №914/736/21.
Керуючись ст.ст. 227, 234, 235 ГПК України, суд -
1. Клопотання відповідача-4 від 19.04.2021 (вх.№1639/21 від 19.04.2021) задовольнити.
2. Зупинити провадження у справі № 914/3360/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 914/736/21.
3. Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України.
4. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст.256, 257 ГПК України.
Повний текст ухвали підписано 23.04.2021.
Суддя С.Б. Кітаєва