Кіровоградської області
вул.В'ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,
тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua
14 квітня 2021 рокуСправа № 912/66/21
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ ІНВЕСТ ЦЕНТР" (вул. Героїв України, 6/13, м. Кропивницький, 25028)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативне Бюро Орієнтир" (вул. Фрунзе, б. 18/21, кв. 56, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25028)
про стягнення 391 129,58 грн,
секретар судового засідання - Безчасна Н.Г.
представники сторін:
в від позивача - участі не брали;
від відповідача - участі не брали;
слухач - ОСОБА_1 (в режимі відеконференцзв'язку);
в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду,
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ ІНВЕСТ ЦЕНТР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативне Бюро Орієнтир" про стягнення 391 129,58 грн, з яких 206 400,00 грн основного боргу, 173 204,00 грн пені, 6 873,12 грн індексу інфляції та 4 652,46 грн 3 % річних з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "СІТІ ІНВЕСТ ЦЕНТР" зазначило, що у зв'язку із невиконанням відповідачем Договору оренди обладнання №1 від 28.02.2020 в частині сплати орендних платежів з Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативне Бюро Орієнтир" підлягає стягненню відповідна заборгованість.
Ухвалою від 16.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 912/66/21 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11.02.2021. Встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.
11.02.2021 позивачем надано обґрунтований розрахунок 3% річних та інфляційних втрат із зазначенням періодів та сум нарахування, а також подано заяву від 10.02.2021, згідно з якою позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі та просить розгляд справи провести без участі його представника.
11.02.2021 розпочато підготовче засідання, в якому протокольною ухвалою оголошено перерву до 02.03.2021 об 11:00 год.
02.03.2021 продовжено підготовче засідання, в якому постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 16.03.2021.
15.03.2021 позивачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.
16.03.2021 відкрито судове засідання з розгляду справи по суті.
Протокольною ухвалою від 16.03.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 01.04.2021.
01.04.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 14.04.2021.
14.04.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи актів звірки взаємних розрахунків. У вказаному клопотанні позивач також зазначає, що розрахунок пені у позовній заяві здійснювався на підставі діючих умов договору, але без урахування діючих норм законодавства щодо максимального розміру пені.
Оскільки, позивачем не надано доказів направлення вказаних доказів, а саме: направлення актів звірки відповідачу суд не приймає до розгляду вказані докази відповідно до ч. 9 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Представники сторін участі в судовому засіданні не брали, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином, що підтверджується розпискою (а.с. 52) та електронною роздруківкою про направлення ухвали-повідомлення від 01.04.2021 на електронну адресу позивача (а.с. 54).
Відзив на позов відповідач не подав.
Відповідно до ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи належне повідомлення всіх учасників справи про день, час і місце судового розгляду справи, відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, не скористався наданими йому процесуальними правами, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін, за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.
28.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СІТІ ІНВЕСТ ЦЕНТР" (далі - Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Креативне Бюро Орієнтир" (далі - Орендар) укладено договір оренди обладнання № 1 (далі - Договір, а.с. 6-8).
В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Орендодавець зобов'язується передати Орендареві, а Орендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування обладнання, визначене в акті прийому - передачі (далі - Обладнання) та зобов'язується сплачувати Орендодавцеві оренду плату (п. 1.1 Договору).
В п. 1.2, 1.4 Договору передбачено, що характеристики майна, що орендується визначені в акті прийому - передачі, відновна вартість майна становить - 147 000,00 грн.
Згідно з п. 2.1 Договору об'єкт оренди передається в оренду для використання в господарській діяльності Орендаря, а саме для розміщення реклами, рекламних матеріалів та проведення святкових і інших рекламних акцій на розсуд Орендаря. Об'єкт оренди використовується Орендарем згідно з нормами і технічними умовам експлуатації.
В п. 2.2 Договору сторонами погоджено, що об'єкт оренди вважається переданим з моменту підписання сторонами акту прийому - передачі обладнання.
Об'єкт оренди буде використовуватися за адресою: м. Кропивницький, вулиця Волкова, 2 (п. 2.3 Договору).
Строк оренди складає 1 календарний рік з моменту прийняття об'єкта оренди (п. 3.1 Договору).
Відповідно до п. 4.1, 4.1.1 Договору розмір орендної плати за об'єкт оренди в цілому визначається у розмірі 21 500,00 грн за місяць у період з моменту передачі за актом прийому-передачі та до 180 дня оренди включно. Розмір орендної плати за об'єкт оренди в цілому визначається у розмірі 25 800,00 грн за місяць у період з 181 дня оренди та до кінця строку дії договору.
Положеннями п. 4.2, 4.3 Договору визначено, що орендна плата виплачується Орендарем щомісячно в безготівковій формі на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 10 числа кожного наступного місяця. Розрахунок розміру орендної плати здійснюється без урахування індексів інфляції.
В п. 6.1.2 Договору передбачено обов'язок Орендаря своєчасно здійснювати орендні платежі.
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до моменту повного виконання сторонами обов'язків за цим договором (п. 9.1 Договору).
Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.
10.04.2020 сторони підписали акт передачі - приймання до Договору, згідно з яким Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування зазначене в п. 1 даного акта обладнання (а.с. 9).
В п. 2 наведеного акта вказано, що перераховане в п. 1 цього акта обладнання, передане у відмінному, працездатному стані, придатні до використання за призначенням, без дефектів та недоліків.
Однак, відповідач не виконав взятого на себе зобов'язання по сплаті орендних платежів.
05.11.2020 позивач направив відповідачу претензією з вимогою сплатити заборгованість за Договором в сумі 122 550,00 грн (а.с. 10-11), що підтверджується описом вкладення від 05.11.2021. Вказану претензію відповідач залишив без розгляду та задоволення.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором стало підставою для звернення позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості з боржника.
Як встановлено судом та підтверджується зібраними у справі доказами договір, укладений між сторонами, за своєю правовою природою є договором оренди, відповідає вимогам чинного законодавства та не оспорюється його сторонами.
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково з таких підстав.
Відповідно до ст 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Стаття 627 Цивільного кодексу України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 759, ч. 1 ст. 760, ч. 1, ст. 762 Цивільного кодексу України договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
З урахуванням наведеного, господарський суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов'язок зі сплати за оренду обладнання.
Перевіривши розрахунок заборгованості, судом встановлено невірність нарахування позивачем орендних платежів.
Майно передане в оренду за актом прийому-передачі 10.04.2020.
Відповідно до п. 4.1. Розмір орендної плати за об'єкт оренди в цілому визначається у розмірі 21 500,00 грн за місяць у період з моменту передачі за актом прийому-передачі та до 180 дня оренди включно.
За квітень місяць 2020 року підлягає сплаті орендний платіж в сумі 15 050,00 грн (21 050,00 грн: 30 днів Х 21 день = 15 050,00 грн). Вказану суму також зазначає і сам позивач в акті звірки взаємних розрахунків, який підписано сторонами (а.с. 12).
Однак, в розрахунку позовної заяви зазначено суму орендних платежів за квітень 2020 - 21 500,00 грн.
Зробивши власний розрахунок основної суми заборгованості, з урахуванням вищезазначеного, судом встановлено розмір основної заборгованості в сумі 199 950,00 грн (206 400,00 грн - (21 500 грн - 15 050,00 грн) = 199 950,00 грн ). Відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення основної заборгованості в сумі 199 950,00 грн.
Також, позивачем заявлено до стягнення 173 204,00 грн пені, 6 873,12 грн індексу інфляції та 4 652,46 грн 3 % річних.
Відповідно до ст. 610, ч. 1 ст. 611, ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Виконання зобов'язання, згідно зі ст. 546 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею), згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В порушення вищезазначених норм позивачем нараховується пеня в розмірі більшому за подвійну облікову ставку Національного банку України, а саме 1 % від суми боргу за кожен день прострочення, поза межами шестимісячного строку та без урахування вихідних днів при визначенні періодів нарахування. Враховуючи зазначене, судом зроблено власний розрахунок пені:
- з 13.05.2020 по 10.06.2020 на суму заборгованості 15 050,00 грн сума пені складає 190,80 грн;
- з 11.06.2020 по 10.07.2020 на суму заборгованості 36 550,00 грн сума пені складає 363,50 грн;
- з 11.07.2020 по 10.08.2020 на суму заборгованості 58 050,00 грн сума пені складає 590,02 грн;
- з 11.08.2020 по 10.09.2020 на суму заборгованості 79 550,00 грн сума пені складає 808,54 грн;
- з 11.09.2020 по 10.10.2020 на суму заборгованості 101 050,00 грн сума пені складає 993,93 грн;
- з 13.10.2020 по 10.11.2020 на суму заборгованості 122 550,00 грн сума пені складає 1 165,23 грн;
- з 11.11.2020 по 13.11.2020 на суму заборгованості 148 350,00 грн сума пені складає 145,92 грн;
- з 14.11.2020 по 10.12.2020 на суму заборгованості 133 300,00 грн сума пені складає 1 180,03 грн;
- 11.12.2020 на суму заборгованості 159 100,00 грн сума пені складає 52,16 грн;
- з 12.12.2020 по 31.12.2020 на суму заборгованості 137 600,00 грн сума пені складає 902,30 грн.
Всього сума пені складає 6 392,43 грн.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат. Аналогічна позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/13071/19.
Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат позивача судом встановлено неправильність наданого розрахунку, оскільки позивачем нараховано 3 % річних та інфляційні втрати у період з 01.04.2020 до 31.12.2020 на суму 206 400,00 грн без врахування дат виникнення заборгованості з відповідними сумами заборгованості. Враховуючи встановлені вище обставини, позивачем невірно визначено період нарахування та суми заборгованості у вказані періоди.
Зробивши власний розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат судом встановлено:
- з 13.05.2020 по 10.06.2020 на суму заборгованості 15 050,00 грн сума 3 % річних складає 35,77 грн, інфляційних втрат - 45,15 грн;
- з 11.06.2020 по 10.07.2020 на суму заборгованості 36 550,00 грн сума 3 % річних складає 89,88 грн, інфляційних втрат - 73,10 грн;
- з 11.07.2020 по 10.08.2020 на суму заборгованості 58 050,00 грн сума 3 % річних складає 147,50 грн, дефляції - 348,30 грн;
- з 11.08.2020 по 10.09.2020 на суму заборгованості 79 550,00 грн сума 3 % річних складає 202,14 грн, дефляції - 159,10 грн;
- з 11.09.2020 по 10.10.2020 на суму заборгованості 101 050,00 грн сума 3 % річних складає 248,48 грн, інфляційних втрат - 505,25 грн;
- з 13.10.2020 по 10.11.2020 на суму заборгованості 122 550,00 грн сума 3 % річних складає 291,31 грн, інфляційних втрат - 1 225,50 грн;
- з 11.11.2020 по 10.12.2020 на суму заборгованості 148 350,00 грн сума 3 % річних складає 364,80 грн, інфляційних втрат - 1 928,55 грн;
- з 11.12.2020 по 31.12.2020 на суму заборгованості 174 150,00 грн сума сума 3 % річних складає 299,77 грн, інфляційних втрат - 1 567,35 грн;
Всього сума 3 % річних складає 1 679,65 грн, інфляційних втрат - 4 837,50 грн.
Також суд зауважує, що відповідачем не подано контррозрахунку суми заборгованості та клопотання про зменшення штрафних санкцій.
Враховуючи зазначене, підлягають задоволенні позовні вимоги в частині стягнення 199 950,00 грн основного боргу, 1 679,65 грн 3 % річних, 4 837,50 грн інфляційних втрат та 6 392,43 грн пені. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативне Бюро Орієнтир" (вул. Фрунзе, б. 18/21, кв. 56, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25002, ідентифікаційний код 38164481) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ ІНВЕСТ ЦЕНТР" (вул. Героїв України, 6/13, м. Кропивницький, 25028, ідентифікаційний код 42468152) 199 950,00 грн основного боргу, 6 392,43 грн пені, 1 679,65 грн 3% відсотки річних, 4 837,50 грн інфляційні втрати та 3 192,79 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про вебадресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень одночасно з врученням (надсиланням/видачею) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його вебадресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Копії рішення надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "СІТІ ІНВЕСТ ЦЕНТР" (вул. Героїв України, 6/13, м. Кропивницький, 25028) та Товариству з обмеженою відповідальністю "Креативне Бюро Орієнтир" (вул. Фрунзе, б. 18/21, кв. 56, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25028).
Повне рішення складено 23.04.2021
Суддя М.С. Глушков