вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
про залишення позовної заяви без руху
"23" квітня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1149/21
Суддя Конюх О.В., розглянувши позовні матеріали
за позовом фермерського господарства «Агроперспектива-ХХІ» (08646, Київська обл., Київська обл., Васильківський р-н, сільрада Барахтівська, с. Барахти, вул. Михайлівська 55, ідентифікаційний код 40846375)
до відповідачів: 1) комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» (07301, Київська обл., м. Вишгород, вул. Симоненка, буд. 4-Б, корпус 1, приміщення 1029, ідентифікаційний код 42011093),
2) державного реєстратора комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Скрипки Лілії Володимирівни (07301, Київська обл., м. Вишгород, вул. Симоненка, буд. 4-Б, корпус 1, приміщення 1029, ідентифікаційний код 42011093),
3) товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Край-1» (08600, Київська обл., м. Васильків, вул. Шевченка, буд. 1-А, ідентифікаційний код 42579798),
4) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_1 ),
про визнання недійсним Державного акта про право власності на земельну ділянку, акта оцінки та приймання-передачі майна, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, скасування запису про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно
позивач - фермерське господарство «Агроперспектива-ХХІ» звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 14.04.2021 до відповідачів - комунального підприємства «Реєстрація нерухомості», державного реєстратора комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Скрипки Лілії Володимирівни, товариства з обмеженою відповідальністю «Наш Край-1», ОСОБА_1 , в якому просив суд:
- визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 313899 від 30.10.2007, виданий ОСОБА_1 , який проживає (знаходиться): АДРЕСА_2 , і зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011721605104 Васильківським райвідділом земельних ресурсів на земельну ділянку площею 65,8646 га, яка розташована: Барахтівська сільська рада Васильківського району Київської області, цільове призначення: для ведення фермерського господарства;
- визнати недійсним акт оцінки та приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю «Наш край-1», підписаний 24.10.2018 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Скрипки Лілії Володимирівни про державну реєстрацію права власності за індексним номером 44176260 від 21.11.2018, на підставі якого право власності на земельну ділянку площею 65,8646 га, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 3221480200:03:003:0022, адреса: Київська обл., Васильківський р-н, Барахтівська сільська рада (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1700326432214, номер запису про право власності 29039720), зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю «Наш Край-1» (код 42579798);
- скасувати запис за індексним номером 44176260 від 21.11.2018 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 65,8646 га, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 3221480200:03:003:0022, адреса: Київська обл., Васильківський р-н, Барахтівська сільська рада (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна 1700326432214, номер запису про право власності 29039720), зареєстрованого за товариством з обмеженою відповідальністю «Наш Край-1» (код 42579798);
- стягнути з відповідачів на користь позивача - фермерського господарства «Агроперспектива-ХХІ» судовий збір.
Подана позовна заява не відповідає вимогам статті 162 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до приписів пунктів 4, 5 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставин.
У порушення вказаних норм позивач, звертаючись до суду, не зазначив змісту позовних вимог до кожної з осіб, яких вказав у якості відповідачів.
Позивач не визначив правової природи оспорюваного Акту оцінки та приймання передачі майна (акт, договір або інший правочин) та не навів матеріально-правових підстав вимоги про визнання такого акту недійсним.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Враховуючи, що Акт підписаний між фізичними особами, щодо яких не подано доказів їх статусу як суб'єктів господарської діяльності, а Державний акт на право власності на земельну ділянку виданий фізичній особі ОСОБА_1 , позивачем не обґрунтовано підвідомчість вимог про визнання недійсними Акту оцінки приймання передачі та Державного акту на право власності на землю господарському суду.
Згідно із частиною 3 ст. 45 ГПК України відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Під вимогою слід розуміти матеріально-правову вимогу позову, яка складає його предмет. Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Спосіб захисту суб'єктивних цивільних прав - це закріплені законом матеріально-правові засоби примусового характеру, за допомогою яких провадиться відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.
Якщо ж законом або договором не передбачено способу захисту, який би ефективно захищав права, свободи чи інтереси позивача, суд може захистити їх у спосіб, що не суперечить закону (ч. 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, звертаючись до суду, позивачу необхідно: 1) визначити право, за захистом якого він звертається до суду, та законодавство, яким регулюються спірні відносини, вказати обставини, з яких випливає, що зазначене право позивача порушене зобов'язаною особою - відповідачем; у відповідності до викладеного позивач має 2) визначити коло відповідачів як осіб, якими порушено право позивача що підлягає захисту; 3) обрати належний спосіб захисту порушеного права (передбачений загальним або спеціальним законодавством), який відповідає меті звернення до суду та призводить до потрібного результату, відповідно до якого 4) сформулювати позовну вимогу, якщо їх декілька - вимоги щодо кожного з відповідачів та 5) вказати матеріально-правові підстави позовних вимог (конкретні норми закону та/або підзаконного нормативного акту).
Суд зазначає, що позбавлений права визначати замість позивача позовні вимоги, оскільки відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Суд при ухваленні рішення не може виходити у рішенні за межі позовних вимог (ч. 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України).
Суд звертає увагу позивача на те, що фізична особа ОСОБА_1 не може бути стороною відповідачем у господарському процесі. Зокрема у постанові від 15.05.2018 у справі № 911/4144/16 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що справи у спорах із земельних відносин, у яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, проте предмет спору в яких безпосередньо стосується прав і обов'язків фізичних осіб, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства. З цього приводу також суд звертає увагу позивача на позицію постанови Великої Палати Верховного суду від 21.08.2019 у справі №911/3681/17.
Разом із тим, якщо позивач, звертаючись до суду, має на меті захист свого речового права на землю, то станом на дату подання позову спір про це право, якій може бути розглянутий у господарському суді, існує не між позивачем та ОСОБА_1 та органами та особами, які здійснюють державну реєстрацію прав, а між позивачем та власником земельної ділянки, право власності якого позивач оспорює, у даному випадку це ТОВ «Наш Край-1».
Щодо способу захисту права на землю суд звертає увагу позивача на правові позиції постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14-ц (провадження № 14-473цс18), постанови Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №359/278/18-ц, постанов Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №653/1096/16-ц та від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17.
Щодо вимоги про скасування запису у державному реєстрі прав, суд звертає увагу позивача на таке.
По-перше, обґрунтовуючи таку вимогу, позивач посилається на порушення закону під час вчинення реєстраційних дій з боку державного реєстратора Скрипки Л.В.
Однак, між позивачем та державним реєстратором відсутній матеріально-правовий спір про право на землю.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарському суду підвідомчі вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами
Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018, справа № 823/2042/16, провадження № 11-377апп18).
Відтак, позивачу слід визначитися з правовою природою та юридичними підставами даної позовної вимоги, оскільки приватноправовий спір про право на землю, зареєстровану за юридичною особою, підвідомчий господарському суду, а спір про оскарження дій державного реєстратора, який вчинив реєстраційну дію на підставі неіснуючих документів з мотивів порушення державним реєстратором закону про державну реєстрацію, підвідомчий адміністративному суду.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що пунктом 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» унормовано, що судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до набрання чинності цим Законом.
Отже, за змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не належить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, тому починаючи з 16.01.2020 цей спосіб захисту вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Аналогічні правові висновки наведені у постановах Верховного Суду від 03.09.2020 у справі № 914/1201/19, від 23.06.2020 у справах № 906/516/19, № 905/633/19, № 922/2589/19, від 30.06.2020 у справі № 922/3130/19, від 14.07.2020 у справі № 910/8387/19, від 20.08.2020 у справі № 916/2464/19, від 28.10.2020 № 910/10963/19.
Щодо зазначення в позовній заяві третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача/відповідача, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 50 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.
Таким чином, саме лише зазначення в позовній заяві та/або певної особи як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.
Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Позивачем в позовній заяві жодним чином необґрунтовано підстав для залучення до участі в справі третіх осіб, та не заявлено клопотання про їх залучення.
Згідно з частиною 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд роз'яснює фермерському господарству «Агроперспектива-ХХІ», що відповідно до ч. 3 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, проте, згідно з ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Вищевказані недоліки позовної заяви повинні бути усунуті фермерським господарством «Агроперспектива-ХХІ» у строк, що не повинен перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву фермерського господарства «Агроперспектива-ХХІ» залишити без руху.
2. Зобов'язати фермерське господарство «Агроперспектива-ХХІ» усунути недоліки позовної заяви, в строк не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом:
- зазначення права, за захистом якого позивач звертається до суду, та обставин, з яких випливає, що вказане право позивача порушене відповідачем/відповідачами;
- визначення предмету позову та способу захисту права, чіткого формулювання позовних вимог із наведенням їх матеріально-правових підстав (конкретних норм закону, якими позивач обґрунтовує кожну із позовних вимог);
- визначення суб'єктного складу відповідачів відповідно до ст. 4, 45 ГПК України та третіх осіб, чіткого зазначення позовних вимог до кожного з відповідачів.
3. Копію ухвали направити фермерському господарству «Агроперспектива-ХХІ».
Ухвала набирає законної сили в порядку ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Суддя О.В. Конюх