12.04.2021 року м.Дніпро Справа № 904/5443/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Колесник Д.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Григоріва Ольга Юріївна адвокат, довіреність №1180 від 13.10.2020 року;
від відповідача: Овчинніков Борис Сергійович адвокат, довіреність №б/н від 31.08.2020 року.
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2020 року (повний текст складено 21.12.2020 року) у справі №904/5443/20 (суддя Бондарєв Е.М.)
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237)
до Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (50066, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, ідентифікаційний код 00190977)
про стягнення 118 860,00 грн. плати за користування вагонами,-
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2020 року у справі №904/5443/20 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (50066, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, код ЄДРПОУ 00190977) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 108, код ЄДРПОУ 40081237) плату за користування вагонами у розмірі 118 860,00 грн. та 2 102 грн. 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
Рішення мотивовано тим, що позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження того, що затримка вагонів на підходах до станції призначення відбулась через неможливість приймання їх станцією призначення з причин скупчення на ній вагонів, що прибули на адресу відповідача, у зв'язку з неприйняттям вагонів вантажовласником (відповідачем) і несвоєчасним вивільненням колій від вантажу, що прибув на його адресу, які складені відповідно до встановлених законодавством вимог.
Відповідач, в порушення ст. ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, не довів належними доказами відсутності його вини в затримці вагонів.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.08.2020 року по справі №904/5443/20 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач вказує, що місцевий господарський суд не надав належної оцінки доводам відповідача про те, що затримки вагонів на підходах до станції призначення Грекувата відповідальними працівниками Криворізької дирекції залізничних перевезень виконана з порушенням Правил перевезень вантажів залізничним транспортом України, оскільки на момент затримки спірних вагонів позивачем обмежень, передбачених статтею 29 Статуту Залізниць України, встановлено не було.
На думку апелянта, місцевим господарським судом при ухваленні рішення не надано оцінки висновку експертного семантико-текстуального дослідження писемного мовлення №5948 від 26.06.2017 Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. заслуженого професора М.С. Бокаріуса про те, що станція Кривий Ріг Західний, Мусіївка, Гейківка Регіональної філії "Придніпровська залізниця" не є станціями підходу до станції Грекувата.
Також вважає, що місцевим господарським судом безпідставно прийнято до уваги лист Міністерства інфраструктури України від 07.03.2018 року №2197/45/10-18, оскільки в останньому абзаці цього листа зазначено, що листи Міністерства інфраструктури України не встановлюють норм права, а мають інформаційний характер.
19.03.2021 року від Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти апеляційної скарги заперечує та просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Зазначає, що порядок оформлення затримки вагонів на підходах до та на станції призначення передбачено п.п. 8-10 Правил користування вагонами і контейнерами, тому відсутня необхідність у запровадженні тимчасових обмежень щодо перевезень в окремі райони у порядку статті 29 Статуту Залізниць України. На думку позивача, місцевим господарським судом надано належну оцінку наявним в матеріалам справи доказам в порядку ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, в тому числі й щодо висновку експертного семантико - текстуального дослідження писемного мовлення №5948 від 26.06.2017 та листа Міністерства інфраструктури України від 07.03.2018 року №2197/45/10-18.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
З матеріалів справи вбачається, що між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - позивач, перевізник) та Приватним акціонерним товариством "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач, власник колії) 24.06.2016 року укладено договір №ПР/М-16-2/13-425/НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Грекувата регіональної філії "Придніпровська залізниця Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - договір).
За п.1 договору, згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України, і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Грекувата Залізниці стрілкою №6 у парній горловині станції. Під'їзна колія обслуговується власним локомотивом. Межею під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", який встановлено біля маневрового світлофору "НП" станції Грекувата-Промислова власника колії.
Рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, Інструкції з сигналізації на залізницях України, Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії. (пункт 4 договору).
Пунктом 5 договору визначено, що передача вагонів на під'їзну колію здійснюється за повідомленням, які передає прийомоздавальник вантажу та багажу станції Грекувата залізниці по телефону начальнику зміни цеху зовнішнього транспорту УЗТ ПРАТ "ЦГЗК" не пізніше, як за 2,0 години до пред'явлення вагонів до здавання, з реєстрацією у "Книзі повідомлень про час подання вагонів під навантаження або вивантаження" форми ГУ-2.
Відповідно до п. 6 договору вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з колій №№ 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 станції Грекувата залізниці, за вказівкою чергового по станції Грекувата, де здійснюються передавальні операції з вагонами у технічному і комерційному відношенні. Подальший рух вагонів здійснюється локомотивом власника колії.
Згідно п. 7. договору всі вагони здаються на під'їзну колію у тій кількості, в якій прибули на станцію Грекувата Залізниця, але не більше 240 осей, вагою 5 500 тон.
Пунктом 9 договору встановлено, що час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів Залізницею Власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів Залізниці.
Власник колії сплачує Залізниці плату:
-за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами за ставками, наведеними у розділі V Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги (Тарифного керівництвах” 1);
-за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з причин, залежних від Власника колії, після закінчення терміну безоплатного зберігання, сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;
-інші збори і плати за додаткові роботи і послуги, що виконує Залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами. Збори і плати вносяться на підставі ст. 62 Статуту залізниць України по передоплаті через розрахунковий підрозділ залізниці з відповідними оголошеннями Укрзалізницею коефіцієнтів підвищення (п. 13 договору).
Договір укладається терміном на 5 років і діє з моменту його підписання сторонами (п. 19 договору).
Цей договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін і діє з 01.07.2016 року до 30.06.2021 року включно (п. 19 договору).
17.09.2016 року сторони підписали додаткову угоду № 1 до вищезазначеного договору, якою внесли зміни до п.5 та визначили час користування вагонами який рахується з моменту передачі навантаження першої групи вагонів до моменту повернення Залізниці цілого маршруту, з виключенням часу від моменту закінчення навантаження першої групи вагонів до моменту передачі під навантаження другої групи вагонів., та п. 15 , що останній відповідальний термін подачі усіх порожніх вагонів загального парку у звітну добу під навантаження 12 г. 30 хв.
В подальшому сторонами було підписано наступні додаткові угоди:
- 01.09.2017 року додаткову угоду № 2;
- 26.12.2017 року додаткову угоду № 3;
- 17.05.2018 року додаткову угоду № 4;
- 08.04.2019 року додаткову угоду №5;
- 16.07.2019 року додаткову угоду № 6
У зв'язку зі зміною типу Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" та перейменування його в Акціонерне товариство "Українська залізниця" сторони договору № ПР/М-16-2/13-425/Нюдч від 24.06.2016 року підписали додаткову угоду № 5 від 08.04.2019 року, відповідно до якої надалі сторонами договору було визначено Акціонерне товариство "Українська залізниця" та Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" та внесено відповідні зміни до назви, преамбули та тексту договору. Дана додаткова угода набрала чинності з дати підписання її сторонами договору. Вищевказані додаткові угоди є невід'ємною частиною договору ПР/М-16-2/13-425/Нюдч від 24.06.2016 року про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" яка примикає до станції Грекувата регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця".
Судом першої інстанції встановлено, що в квітні 2020 року на адресу ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат", станція призначення Грекувата прибули порожні вагони під навантаження.
Відповідно до вимог пунктів 9, 10 Правил користування вагонами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999 року № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 року за № 165/3458, вагони були затримані на шляху прямування, через зайнятість колій на станції призначення Грекувата з вини відповідача, у зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу одержувачем на свою під'їзну колію. Факти затримки вагонів на коліях станції призначення з вини одержувача засвідчені в актах загальної форми ГУ-23, підписаних представником ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" без заперечення.
У зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу з колій станції призначення, вищезазначений вантаж було затримано на шляху прямування за наказами №№ 324, 325, 326, 327 від 02.04.2020 року, №338 від 04.04.2020 року про затримку спірних вагонів на підходах до станції призначення.
За вказаним фактом станціями затримки Мусіївка та Кривий Ріг Західний у порядку, передбаченому п. 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а - №66/68 від 04.04.2020 року, № 18/20 від 03.04.2020 року, № 67/66 від 03.04.2020 року, № 68/70 від 05.04.2020 року, №70/71 від 05.04.2020 року, акти загальної форми ГУ-23.
Станцією призначення Грекувата вручено представнику відповідача повідомлення про затримку цих вагонів.
Акти загальної форми ГУ-23, які були складені про несвоєчасне забирання ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" вантажу, що надійшов на його адресу, з колій станції Грекувата, підписані представником відповідача без заперечення.
Повідомлення про прибуття власних вагонів на адресу ПАТ "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" зареєстровані у Книзі повідомлень ф.ГУ-2.
Встановлено, що прибутті на адресу ПрАТ "Центральний ГЗК" вагони своєчасно не забиралися ним, про що було складені акти загальної форми ГУ-23 № 1019 від 02.04.2020 року, № 1031 від 03.04.2020 року, №1040 від 03.04.2020 року, № 1043 від 04.04.2020 року, №1044 від 04.04.2020 року, № 1050 від 04.04.2020 року, № 1051 від 04.04.2020 року, №1059 від 05.04.2020 року, №1060 від 05.04.2020 року, №1062 від 05.04.2020 року, №1063 від 05.04.2020 року, №1064 від 05.04.2020 року № 1086 від 07.04.2020 року. № 1087 від 07.04.2020 року, №1011 від 01.04.2020 року №1071 від 06.04.2020 року, №1076 від 06.04.2020 року. №1083 від 06.04.2020 року, №1085 від 06.04.2020 року, № 1108 від 08.04.2020 року, №1109 від 08.04.2020 року, №1110 від 08.04.2020 року, №1112 від 08.04.2020 року, №1113 від 08.04.2020 року, №1114 від 08.04.2020 року, №1115 від 08.04.2020 року та № 1136 від 09.04.2020 року.
Станцією призначення Грекувата Придніпровської залізниці нарахована плата за користування спірними вагонами згідно з відомостями форми ГУ-46 №№05049067, 06049069, 06049070, 06049071, 07049072, 07049073, 07049074, 08049075, 08049076, 09049081, 09049082, 09049080 на суму - 118 860,00 грн. (з ПДВ).
Вищевикладені обставини відповідачем не спростовуються.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення вказаної суми та правильність її нарахування позивачем. Такий висновок колегія суддів поділяє в силу наступного:
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998р № 457 затверджений Статут залізниць України, з подальшими змінами (далі - Статут), який згідно з п. 2 визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.
Статтею 3 Статуту визначено, що його дія поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування.
Для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування призначено під'їзні колії (ст. 64 Статуту).
Згідно зі ст. 71 Статуту взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
За приписами ст. 42 Статуту залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня. Порядок і способи повідомлення встановлюються начальником станції. Одержувач може визначити спосіб повідомлення. Якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення. За угодою між одержувачем і станцією вагони (контейнери) можуть подаватися без попереднього повідомлення.
Відповідно до ст. 46 Статуту одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Відповідно до ст. 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Відповідно до абз. 3 п. 2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113, (далі Правила) визначено порядок і умови користування вагонами і контейнерами.
Відповідно до п. 2 Правил за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.
За приписами п. 3 Правил облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.
Згідно з п. 4 Правил відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями. Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у Пам'ятці про подавання/забирання вагонів, яка оформляється після закінчення приймально-здавальних операцій. У всіх випадках повідомлення про подавання вагонів повинно передаватися станцією не пізніше ніж за дві години до їх подавання. Для запису повідомлень на станції ведеться "Книга повідомлень" (додаток 7). Термін користування вагонами, що подаються залізницею, обчислюється не раніше часу, зазначеного у повідомленні.
За приписами п. 5 Правил плата за користування нараховується за кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника.
Пунктом 7 Правил передбачено, що час користування вагонами на залізничних під'їзних коліях, що обслуговуються локомотивами власників колій, обчислюється з моменту їх передавання на передавальних коліях.
Відповідно до п.п. 6, 8 Правил усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника. У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Пунктами 9, 10 Правил передбачено, що про затримку вагонів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Усі дані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів на станцію призначення. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником).
Відповідно до п. 12 Правил загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Згідно п. 13 Правил плата за користування стягується з вантажовласника також у разі затримки вагонів (контейнерів) під час перевезення в усіх випадках, крім тих, які залежать від залізниці.
Згідно з п. 14 Правил розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством.
Пунктом 15 Правил передбачено, що за час перебування на під'їзних коліях та інших місцях незагального користування вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, плата не вноситься. Якщо такі вагони затримані на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення з причин, що залежать від вантажовласника, то плата за користування сплачується в розмірі 50 відсотків.
Колегія суддів зазначає, що в межах доводів апеляційної скарги спростування висновків оскаржуваного рішення відповідач не довів.
Так, в апеляційній скарзі відповідач зазначав, що господарським судом під час ухвалення рішення не взято до уваги, що відповідно до ст. 29 Статуту залізниць України, залізниця має право за погодженням з Мінтрансом запроваджувати тимчасові обмеження щодо перевезень в окремі райони під час стихійного лиха, виникнення інших надзвичайних обставин, скупчення не розвантажених транспортних засобів у пунктах призначення. Однак на момент затримки спірних вагонів Позивачем таких обмежень встановлено не було, отже на думку Відповідача залізниця діяла неправомірно.
Такі твердження відповідача відхиляються колегією суддів відповідно до наступного:
Як вказано вище, ст.119 Статуту залізниць України передбачено, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами-суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Порядок оформлення затримки вагонів на підходах до станції призначення та на станції призначення передбачено пунктами 8-10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 року № 113. За таких умов відсутня необхідність у запровадженні тимчасових обмежень щодо перевезень в окремі райони у порядку ст. 29 Статуту залізниць України.
Крім того, як стверджував представник позивача, відповідач не звертався до залізниці з питання тимчасових обмежень щодо перевезень.
Загальновідомо, що процес вантажних перевезень є безперервним і динамічним, на нього впливає багато чинників. Тому у разі виникнення ситуації скупчення вагонів на певній залізничній станції, позивач повинен реагувати оперативно, в тому числі шляхом затримки поїздів на підходах до станції у порядку, передбаченому Правилами користування вагонами і контейнерами. Відповідно, так же оперативно рух затриманих поїздів продовжується.
Також у апеляційній скарзі відповідач посилається на Правила експлуатації власних вантажних вагонів, затверджені наказом Мінінфраструктури України від 29.01.2015 року № 17, пунктом 1.3 яких передбачено, що залізницями та підприємствами залізничного транспорту України забезпечуються рівні умови для доступу всіх власників вагонів, операторів та перевізників до користування інфраструктурою залізничного транспорту загального користування. На думку відповідача, залізницею не виконуються вимоги рівності в експлуатації власних вантажних вагонів та вагонів інвентарного парку залізниць України.
Такі доводи скаржника є необґрунтованими, оскільки вони належними та допустимими доказами не підтверджені, що і зазначив суд в оскаржуваному рішенні.
Апелянт зазначає про ненадання судом належної оцінки Висновку експертного семантико-текстуального дослідження писемного мовлення № 5948 від 06.06.2017 pоку, складеного експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.. Засл. проф. М.С. Бокаріуса щодо того, що станції Кривий Ріг-Західний, Мусіївка, Гейківка регіональної філії "Придніпровська залізниця" не є станціями підходу до станції Грекувата, який відповідачем було додано до відзиву на позов.
Також апелянт вважає помилковим посилання суду у своєму рішенні на лист Міністерства інфраструктури України від 07.03.2018 року № 2197/45/10-18, у якому на запит ПАТ"Укрзалізниця" надано роз'яснення щодо офіційного тлумачення вживання терміну "підходи до станції призначення" в контексті застосування пунктів 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами з урахуванням принципів та порядку роботи залізниці та організації руху поїздів, регламентованих Правилами технічної експлуатації залізниць України від 20.12.1996 року № 411.
Відповідно згаданого роз'яснення, в контексті застосування зазначених вище норм, з урахуванням необхідності забезпечення сталої системи безпеки руху поїздів та з метою забезпечення правильного одностайного розуміння та реалізації застосування підстав та порядку видачі наказів про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення та складання актів про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення, "підходами до станції призначення" в зазначеному вище розумінні є будь-яка залізнична станція на шляху прямування до станції призначення, на якій затримуються такі вагони та контейнери.
Отже, суд в оскаржуваному рішенні дійшов вірного висновку, що матеріалами справи факт затримки вагонів з вини відповідача підтверджено, дії залізниці по затримці вагонів, зазначених позивачем, правомірні, проведене нарахування плати за користування вагонами на суму 118 860,00 грн. вірне і наявні підстави для задоволення позову у повному обсязі.
При розгляді апеляційної скарги скаржник висновки оскаржуваного рішення не спростував. Апеляційна скарга не доведена і задоволенню не підлягає. Судові витрати за її розгляд слід покласти на відповідача згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2020 року у справі №904/5443/20 залишити без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат".
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено та підписано 23.04.2021 року
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Л.М. Білецька
Суддя Ю.Б. Парусніков