Дата документу Справа № 333/6845/20
Єдиний унікальний №333/6845/20 Головуючий в 1 інст. Круглікова А.В.
Провадження №33/807/232/21 Доповідач в 2 інст. Тютюник М.С.
8 квітня 2021 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Тютюник М.С., за участю ОСОБА_1 , адвоката Шумського І.В., розглянувши в залі Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18 лютого 2021 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, стягнуто судовий збір.
Згідно з оскаржуваною постановою, 24.11.2020 року о 10 год. 05 хв. в м.Запоріжжі, вул. Оріхівське шосе, буд. 10, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗАЗ 110557», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: тремтіння пальців рук, зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає дійсності. Від проходження огляду у закладі охорони здоров'я відмовився у присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, вчинивши тим самим адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що суд першої інстанції допустив формальність у розгляді справи, а як наслідок ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення, яке повинно бути скасоване з огляду на наступне. Так, клопотання про виклик поліцейського та свідків судом було задоволено, однак це було зроблено лише для формальності, оскільки справу було відкладено через тиждень, і свідки не з'явилися. У задоволені клопотання про витребування з УПП повних відеозаписів з нагрудних відеокамер суд безпідставно відмовив, та в постанові зазначив, що ОСОБА_1 мав самостійно витребувати цю інформацію. Звертає увагу на важливість повного відеозапису, як доказу, оскільки протокол було складено о "10 годині 38 хвилин", а з відеозапису щодо пропозиції пройти медичний огляд при свідках вбачається "11 година 09 хвилин". Вказує, що наданий відеозапис суду складається із відеофрагментів, і можливо чітко стверджувати, що вони були кориговані або змінені. Крім того, поліцейський, який склав протокол не пересвідчився, що особа керувала автомобілем, не пересвідчився у наявності будь-якого стану сп'яніння, а лише формально за вказівкою свого колеги склав протокол. Просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 , думку представника - адвоката Шумського І.В., який підтримав апеляційну скаргу,перевіривши доводи скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознакадміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, відомості щодо якого містяться у протоколі про адміністративне правопорушення від 24.11.2020 року №024222 ДПР 18 підтверджується: відеозаписом подій за участю ОСОБА_1 від 24.11.2020 року, направленням на огляд до КУ «ЗОНД» ЗОР від 24.11.2020 року.
Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
Під час перевірки доводів апеляційної скарги за клопотанням захисника був допитаний свідок ОСОБА_2 , який показав суду, що його зупинили працівники поліції та попросили бути свідком, перевірили анкетні дані його та іншого свідка. Після чого, поліцейський запропонував водію ОСОБА_1 пройти медичне освідування, на що останній відповів відмовою, вказавши що самостійно пройде.
Інший свідок ОСОБА_3 до апеляційного суду не з'явився, причин не явки суду не повідомив. При цьому, його письмові пояснення, наданні під час складання протоколу узгоджуються із показами свідка ОСОБА_2 .
Допитаний в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 також підтвердив, що при свідках відмовився пройти огляд, оскільки працює у сфері доставки та поспішав.
За змістом відеозапису подій зафіксований факт відмови ОСОБА_1 від проходження запропонованого працівниками патрульної поліції медичного огляду.
Отже, на переконання апеляційного суду працівниками поліції було дотримано процедуру проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння, визначену ст.266 КУпАП.
Проте, ОСОБА_1 відмовився від такого огляду, за що настає адміністративна відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Наданий стороною захисту висновок щодо результатів медичного огляду від 18.02.2021 р., яким зазначено про відсутність ознак сп'яніння у ОСОБА_1 апеляційний суд не сприймає через тривалий проміжок часу проведення такого огляду (близько трьох місяців).
Натомість, положеннями ч. 4 ст. 266 КУпАП визначений термін здійснення відповідного огляду особи на стан, зокрема наркотичного сп'яніння, який має бути проведений в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Отже, наданий правопорушником медичний висновок від 18.02.2021 р., відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, є недійсним.
Посилання в апеляційній скарзі щодо різниці часу складання протоколу та часу пропозиції поліцейського пройти огляд, який зафіксовано на відеозаписі слід відхилити, оскільки ці доводи вже були предметом дослідження в суді першої інстанції, з оцінкою яких погоджується і апеляційний суд.
Твердження ОСОБА_1 стосовно дій поліцейського, який за вказівкою свого колеги формально склав протокол безпідставні, оскільки працівник поліції діяв в межах своїх повноважень визначених Законом України «Про національну поліцію». При цьому, дії поліцейських не були оскаржені в установленому законом порядку.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАп справа переглянута в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.294 КУпАП, суддя
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 18 лютого 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду М.С. Тютюник