Справа № 172/118/21
Провадження № 2/172/203/21
23.04.2021 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Битяка І.Г.
за участі секретаря судового засідання - Глушко О.М.
позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Васильківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, -
15.02.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки. В обгрунтування позовних вимог вказує, що 13 липня 2020 року близько 08:10 год. по вул. Мічуріна, 65 в сел. Васильківка Дніпропетровської області водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Деу Нубіра» номерний знак НОМЕР_1 під час виконання обгону скутера «Honda Dio» б/н, під її керуванням, який рухався в попутному напрямку, не впевнився в безпечності руху, не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з вказаним транспортним засобом. В ході ДТП вказані ТЗ отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, а вона отримала тілесні ушкодження. Постановою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 20.10.2020 року ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. З 13 липня 2020 року по 10 серпня 2020 року вона перебувала на лікарняному і на проведення лікування нею було витрачено 5033,40 грн. на придбання лікарських препаратів та медичних засобів. Крім того, позивачка зареєстрована як фізична особа-підприємець, вид діяльності роздрібна торгівля з лотків на ринках. Щоденна заробітна плата складала 157,43 грн., тобто вона втратила заробіток в сумі 4250,61 грн., а тому на її відшкодування просить стягнути з відповідача, як особи, яка завдала шкоду 9283,01 грн. та сплачений судовий збір.
Ухвалою судді від 16.02.2021 року провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
09.03.2021 року до суду надійшов зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення завданої шкоди в розмірі 15120,00 грн., який ухвалою судді від 09.03.2021 року залишено без руху, оскільки позивачем не сплачено судовий збір за подання позову до суду.
Ухвалою судді від 16.03.2021 року зустрічну позовну заяву прийнято до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 , справи об'єднано в одне провадження та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 обгрунтовує тим, що ОСОБА_1 керувала скутером з порушенням Правил дорожнього руху, вона їхала по розділовій смузі, що й стало причиною ДТП, але в протоколі цього вказано не було. Протокол про адміністративне правопорушення складено лише відносно нього, але працівники поліції запевняли, що винні обоє водіїв. Внаслідок ДТП автомобіль втратив товарний вигляд, його ремонт потребує грошових коштів. Сума ремонту складає 15120,00 грн., що становить 3% від вартості автомобіля.
Позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, зустрічну позовну заяву не визнала, надала відзив на зустрічний позов ОСОБА_2 .
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_2 в судовому засіданні зустрічну позовну заяву підтримав, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що ДТП сталося навпроти її двору, вона в цей час була на подвір'ї і почула скрегіт каміння. Вийшла на дорогу і побачила позивачку на асфальті. Відповідач стояв поряд. Був слід юзу скутера на дорозі до правого узбіччя. Чула, що ОСОБА_1 знаходилась на лікуванні в лікарні. Її травми були видимі. Потерпілій після ДТП допомогав піднятися сусід.
Свідок ОСОБА_5 пояснила в суді, що вона вийшла на вулицю після ДТП і бачила позивачку з тілесними ушкодженнями на лавці. Про ДТП їй повідомив чоловік. Автомобіль стояв біля її гаражу. Скутер був пошкоджений, на автомобілі була пошкрябина. На місці ДТП працівники поліції склали матеріали і вона підписала заповнені документи.
Допитаний свідок ОСОБА_6 пояснила, що відповідач у справі її чоловік. Вона сиділа на задньому сидінні автомобіля. Їхали до лікарні. Жінка їхала по розділовій смузі. Чоловік обганяв її і зачепив дзеркалом, так як вона крутнула рулем. Потім вона впала. Чоловік проїхав далі і повернувся. Вона сиділа в автомобілі. Сусіди на вулиці, де сталося ДТП відтягнули скутер зсередини дороги десь на 1 метр.
Свідок ОСОБА_7 пояснив в суді, що він працює інспектором ВП № 1 Синельниківського РУП. Надійшов виклик щодо ДТП, приїхавши на місце пригоди, побачили, що в ДТП брали участь автомобіль і скутер. Жінка сиділа на лавці і мала тілесні ушкодження, забій коліна і голови. Було здійснено фотографування і складено схему ДТП, зібрано інші матеріали. Відповідач стверджував, що позивачка їхала по середній лінії і він зачепив її при обгоні. Сказав, що звуковий сигнал не подавав. Документи були складаені на місці пригоди, підписані всіма учасниками. Свідок на підтвердження своїх показів надав фотознімки.
Вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.
Постановою Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 20.10.2020 року, яка набрала законної сили, встановлено, що 13 липня 2020 року близько 08:10 год. по вул. Мічуріна, 65 в сел. Васильківка Дніпропетровської області водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Деу Нубіра» номерний знак НОМЕР_1 під час виконання обгону скутера «Honda Dio» б/н, під керуванням позивачки, який рухався в попутному напрямку, не впевнився в безпечності руху, не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з вказаним транспортним засобом. В ході ДТП вказані ТЗ отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Зазначеною постановою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
З виписки № 3535 із медичної картки стаціонарного хворого встановлено, що ОСОБА_1 знаходилася на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні КНП "Синельниківська ЦМЛ" СМР". Доставлена у приймальне відділення Синельниківської ЦМЛ, після огляду хірургом госпіталізована. На стаціонарному лікуванні перебувала з 03.08.2020 по 10.08.2020 року. Заключний діагноз встановлений: нагнойна гематома лівого колінного суглоба.
Загальна тривалість перебування ОСОБА_1 на лікуванні становить 27 днів, тобто з 13.07.2020 року по 10.08.2020 року, що підтверджується записами в медичній картці стаціонарного хворого.
На лікування позивачка витратила грошові кошти в сумі 5033,40 грн., що підтверджуюються копіями чеків, наданих ОСОБА_1
ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець, вид діяльності: роздрібна торгівля з лотків на ринках, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців та свідоцтвом платника єдиного податку за мінімальною заробітною платою, яка на час лікування складала 4723,00 грн. Щоденна заробітна плата позивачки склала 157,43 грн. (4723 грн.:30 днів = 157,43 грн.).
Таким чином, позивачка втратила заробіток в сумі 4250,61 грн. (157,43 грн. х 27 = 4250,61 грн.).
Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
За приписами ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України).
Згідно з роз'ясненнями даними в п. 4 та 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП, потерпілою від ДТП є ОСОБА_1 , яка в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження, тривалий час знаходилася на лікуванні, у зв'язку з чим понесла матеріальні витрати, а також втратила неотриману суму заробітку, оскільки є фізичною особою-підприємцем і на період лікування змушена була припинити роботу.
За змістом статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених фізичними або юридичними особами вимог і на підставі наданих ними доказів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналізуючи вищевикладені доводи, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Разом з тим, зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення завданої шкоди в розмірі 15120,00 грн. суд вважає необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають з огляду на таке.
В зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 фактично викладає обставини дорожньо-транспортної пригоди, вказує на порушення ОСОБА_1 . Правил дорожнього руху, зазначає про введення його в оману працівниками поліції під час складання протоколу відносно нього.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Однак, ОСОБА_2 взагалі жодним доказом не підтвердив розмір заподіяної шкоди, клопотання про призначення судової експертизи не заявляв. Пояснення про підпис не заповнених документів на місці ДТП спростовуються показаннями допитаних у судовому засіданні свідків.
Крім того, на підставі ст. 82 ЦПК України обставини ДТП, яка сталася 13 липня 2020 року за участю водія ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не підлягають доказуванню, оскільки встановлені постановою суду, яка набрала законної сили.
Питання про розподіл судових витрат слід вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 16, 22, 1166, 1187 ЦК України; ст.ст. 3, 12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-
1. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди грошові кошти в сумі 9283 (дев'ять тисяч двісті вісімдесят три) гривні 01 копійку.
3. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 (дев'ятсо вісім) гривень 00 копійок.
4. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення завданої шкоди в розмірі 15120,00 грн. відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І.Г. Битяк