Справа № 536/247/15-ц Номер провадження 22-ц/814/823/21Головуючий у 1-й інстанції Клименко С.М. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.
20 квітня 2021 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: судді: Кривчун Т.О.
Суддів: Дряниці Ю.В., Чумак О.В.
Секретар: Коротун І.В.
За участю представника відповідача - адв. ОСОБА_1
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2
на ухвалу Кременчуцького районного суду Полтавської області від 15 вересня 2020 року
за заявою ОСОБА_3 про видачу дубліката виконавчого листа
по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності на майно, його розподіл в натурі та вселення в житловий будинок.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача
Ухвалою Кременчуцького районного суду Полтавської області від 15 вересня 2020 року заяву ОСОБА_3 про видачу дубліката виконавчого листа, задоволено.
Видано дублікат виконавчого листа у відповідності до рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 24 червня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності на майно, його розподіл в натурі та вселення в житловий будинок.
Із вказаною ухвалою не погодився ОСОБА_2 , який у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу місцевого суду скасувати та та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги боржник (відповідач) вказує, що заявник не довела відсутності можливості провести перевірку втрати поштового відправлення у встановленому законом порядку.
Зазначає, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання три роки. При цьому пасивна позиція заявника як стягувача, а саме не вжиття нею заходів (контроль, звернення в період виконання судового рішення до відповідного відділу виконавчої служби тощо) вказують на те, що ОСОБА_3 не вживала активних дій для реалізації своїх прав.
Також зауважує, що іншим порушенням норм процесуального права є те, що апелянт не був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи.
Вказує, що мотивувальна частина оскаржуваної ухвали не містить у собі посилання на заяву ОСОБА_3 про поновлення строків пред'явлення виконавчого документу до виконання із наведенням поважних причин та належних доказів пропуску такого строку, а в резолютивній частині оскаржуваної ухвали відсутнє рішення суду про поновлення цього строку.
У судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та прохав її задовольнити.
Апеляційний суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвал місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника відповідача, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи, рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 24 червня 2015 року по справі №536/247/15-ц позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності на майно, його розподіл в натурі та вселення в житловий будинок, задоволено частково.
Встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з жовтня 1988 року по березень 2013 року.
Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями та 1/2 частину земельної ділянки, розташованих в АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1/2 частину вартості автомобіля CHEVROLET AVEO, реєстраційний номер НОМЕР_1 в сумі 57715 грн. та судові витрати в сумі 2000 грн., а всього 59715,00 грн.
Провадження у справі щодо розподілу рухомого майна закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову.
В решті позову відмовлено (т.1, а.с.192-195).
Додатковим рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 16 липня 2015 року вселено ОСОБА_3 в житловий будинок АДРЕСА_1 (т.1, а.с.207).
Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 19.08.2015 року рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 24 червня 2015 року залишено без змін (т.1, а.с.233-235).
У подальшому, у серпні 2020 року ОСОБА_3 звернулася до місцевого суду з заявою про видачу дублікату виконавчого листа, виданого на виконання рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 24 червня 2015 року по справі №536/247/15-ц, та 05.08.2016 року місцевим судом було постановлено оскаржувану ухвалу, про задоволення вказаної заяви (т.1, а.ч.255).
При постановленні оскаржуваної ухвали місцевий суд виходив із того, що, оскільки виконавчий лист був загублений при пересилці, то, відповідно до п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, наявні підстави для задоволення заяви ОСОБА_3 про видачу його дублікату.
Проте, такі висновки місцевого суду не відповідають матеріалам справи та не ґрунтуються на нормах закону, виходячи з наступного.
У статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з п.17.4 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.
Аналізуючи зміст даної норми, єдиною підставою для видачі судом дублікату виконавчого листа є його втрата.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.
При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази.
Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можна звернутися лише в межах строків пред'явлення їх до виконання. У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У пунктах 44 - 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19) зроблено висновок, що «стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII). У разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України; близький за змістом припис відображений у частині першій статті 329 ГПК України). Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів: у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання (аналогічний припис відображений у підпункті 19.4 пункту 1 розділу «Перехідні положення» ГПК України). Якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви».
Так, зі змісту вищезазначених норм законодавства вбачається, що дублікат виконавчого листа може видаватись у випадках втрати його оригіналу та в межах строку пред'явлення його до виконання.
Таким чином, під час розгляду заяви про видачу дубліката виконавчого листа суд повинен належним чином перевірити, чи дійсно виконавчий лист втрачено. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Так, матеріалами справи установлено, що, згідно листа Кременчуцького РВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) №26669 від 03.07.2020 року, на виконанні відділу перебувало виконавче провадження №49040163, з виконання виконавчого листа №536/247/15-ц від 13.10.2015 року, виданого Кременчуцьким районним судом про стягнення з ОСОБА_2 на корить ОСОБА_3 боргу в сумі 59715,00 грн. 25.08.2016 року виконавче провадження було закінчено на підставі п.10 ч.1 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження (старої редакції), виконавчий лист направлено для подальшого виконання до Автозаводського ВДВС м. Кременчука. З 25.08.2016 року по даний час виконавчий документ на виконанні у Кременчуцькому РВ ДВС не перебував, виконавчий лист не надходив, в тому числі від Автозаводського ВДВС м. Кременчука (т.1, а.с.248).
Також, відповідно до листа Автозаводського ВДВС в м. Кременчуці Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) №105544 від 02.07.2020 року, у відділі на виконанні не перебуває виконавчий лист №536/247/15-ц, виданий 13.10.2015 року Кременчуцьким районним судом м. Кременчука Полтавської області про стягнення з ОСОБА_2 на корить ОСОБА_3 боргу в розмірі 59715,00 грн. Виконавчий документ надходив до відділу на виконання 03.10.2016 року та 04.10.2016 року виконавче провадження завершено на підставі п.8 ч.1 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження». Згідно даних АСВП даний виконавчий документ перебував у Кременчуцькому районному ВДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (т.1, а.с.249).
При цьому з матеріалів справи вбачається, що 09.10.2015 року ОСОБА_3 було подано до місцевого суду заяву про видачу виконавчого листа Кременчуцького районного суду по даній цивільній справі про стягнення 1/2 частини вартості автомобіля CHEVROLET AVEO, реєстраційний номер НОМЕР_1 . та судових витрат (т.1, а.с.245).
13.10.2015 року ОСОБА_3 отримала два виконавчі листи (т.1, а.с.245, зворот).
Відтак, з аналізу наведеного вбачається, що наразі виконавчий лист, виданий 13.10.2015 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_2 на корить ОСОБА_3 боргу в сумі 59715,00 грн. є втраченим, та на виконанні у виконавчій службі не перебуває.
Проте, видача дубліката виконавчого листа взаємопов'язана із визначеним Законом України «Про виконавче провадження» строком для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Строк звернення до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа спливає з строком для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Від вирішення питання про поновлення строку залежить вирішення питання про видачу дубліката виконавчого листа. В разі визнання неповажними причин пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання стягувачем і відмови у поновленні пропущеного строку, суд відповідно відмовляє у видачі дубліката виконавчого листа.
Строк пред'явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені ст.120 ЦПК України.
Згідно ст.127 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
Суд при вирішенні питання про поновлення строку для пред'явлення до виконання виконавчого документа повинен з'ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об'єктивно незалежних від волі зацікавленої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.22 ЗУ «Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент видачі виконавчих листів) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки - інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з статтею 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статей 76,77,78,79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, з урахуванням наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що строком пред'явлення виконавчого листа, виданого 13.10.2015 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_2 на корить ОСОБА_3 боргу в сумі 59715,00 грн. є рік, до виконання та такий сплинув 14.10.2016 року.
При цьому, у поданій у серпні 2020 року ОСОБА_3 до місцевого суду заяві про видачу дублікату виконавчого листа, виданого на виконання рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 24 червня 2015 року по справі №536/247/15-ц, взагалі відсутнє клопотання про поновлення строку на його пред'явлення до виконання.
Колегія суддів звертає увагу, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження (отриманий Ручкою А.В. 13.10.2015 року виконавчий лист) та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.
Матеріали справи свідчать лише про те, що стягувач фактично не цікавився ходом виконання судового рішення близько чотирьох років.
Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов'язків, зокрема, вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, заявник не надав ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції.
Окрім того, апеляційний суд зауважує, що подана ОСОБА_3 заява про видачу дублікату виконавчого листа не містить конкретизації, в якій саме частині щодо виконання рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 24 червня 2015 року по справі №536/247/15-ц необхідно видати дублікат виконавчого листа, оскільки вказаним судовим рішенням передбачено вчинення кількох дій (ч.5 ст.431 ЦПК України).
Ураховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції ухвалу про задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого листа постановлено без додержанням вимог закону, з порушенням процесуальних норм, що є обов'язковою підставою для її скасування з постановленням нового судового рішення з цього питання про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_3 .
З урахування наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є суттєвими, відтак, прийняті до уваги при ухваленні судового рішення судом апеляційної інстанції.
Відповідно до п.п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Керуючись ст.ст.367, 374, п.4 ч.1 ст.376, ст.ст.382,383 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , - задовольнити.
Ухвалу Кременчуцького районного суду Полтавської області від 15 вересня 2020 року, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_3 про видачу дубліката виконавчого листа по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права власності на майно, його розподіл в натурі та вселення в житловий будинок,- відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
ГОЛОВУЮЧИЙ Т.О. Кривчун
СУДДІ Ю.В. Дряниця
О.В. Чумак
Повний текст постанови виготовлено 23.04.2021 року.