печерський районний суд міста києва
Справа № 757/10276/20-ц
12 квітня 2021 року Печерський районний суд міста Києва
в складі: головуючого судді Бусик О.Л.
при секретарі Шевчук А.В.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,
У березні 2020 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
На обґрунтування позовних вимог вказує, що на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ ТД «Камілла» від 17.12.2014 р. № 1491 громадянин Республіки Білорусь ОСОБА_2 шляхом обману заволодів 40% частки статутного капіталу у товариства, вартість якої становила 8 000 000,00 грн 14 січня 2015 року, зареєструвавши за собою 40% частки товариства, ОСОБА_2 кошти не сплатив.
Також зазначав, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017 р. у справі № 370/1226/15-ц стягнуто із ОСОБА_2 на його користь грошові кошти у розмірі 7 980 000,00 грн. за невиконання умов договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ ТД «Камілла» від 17.12.2014 р. № 1491 та умов договору відступлення права вимоги; 4 192 000,00 грн. інфляційних втрат; 3% річних від простроченої суми, що становить 370 189,39 грн; 1 841,61 грн. судового збору.
При цьому, зауважив, що постановою Київського апеляційного суду від 18.07.2019 р. у справі № 752/18635/15-ц, яким змінено рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 24.12.2018 р. стягнуто із ОСОБА_2 на його користь 3% річних у розмірі 134 032,00 грн., та інфляційні втрати у розмірі 574 516,00 грн. за невиконання рішення Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017 р. у справі № 370/1226/15-ц у період з 25.11.2017 року до 03.04.2018 року.
Неодноразово уточнивши позовні вимоги та посилаючись на те, що ОСОБА_2 вказані судові рішення не виконує, а рішенням Печерського районного суду міста Києва від 14 липня 2020 року в справі № 757/42885/19, стягнуто із ОСОБА_2 на його користь за невиконання рішення Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017 року № 370/1226/15-ц 3% річних у розмірі 582 524,00 грн та інфляційні у розмірі 1 308 640,45 грн та за невиконання постанови Київського апеляційного суду від 18.07.2017 року № 752/18635/15-ц 3% річних у розмірі 4 486,00 грн. та інфляційні у розмірі 6 323,61 грн за період по 21.10.19 р., яке також відповідач не виконує, ФОП ОСОБА_1 просить стягнути 3% річних та інфляційні втрати за прострочення виконання зазначених вище судових рішень за період з 22.10.2019 р. до 28.02.2021 р., а саме: 3% річних у розмірі 378 377,00 грн за прострочення виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017 р. у справі № 370/1226/15-ц; інфляційні збитки в розмірі 903 169,00 грн за прострочення виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017 р. у справі № 370/1226/15-ц; 3 % річних у розмірі 21 495,00 грн за прострочення виконання постанови Київського апеляційного суду від 18.07.2019 р. у справі № 752/18635/15-ц; інфляційні збитки в сумі 51 309,98 грн за прострочення виконання постанови Київського апеляційного суду від 18.07.2019 р. у справі № 752/18635/15-ц; 3 % річних у розмірі 35 953,00 грн за прострочення виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 14.07.2020 р. у справі № 757/42885/19; інфляційні збитки в сумі 95 098,00 грн за прострочення виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 14.07.2020 р. у справі № 757/42885/19.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 29 квітня 2020 року відкрито провадження для розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
17.11.2020 р. до Печерського районного суду міста Києва надійшли додаткові пояснення на позов від представника відповідача, в яких зазначено про те, що Київський апеляційний суд у справі № 370/1226/15 визнав, що ОСОБА_2 не є боржником, що прострочив грошове зобов'язання перед позивачем, тому в ОСОБА_1 відсутні правові підстави для нарахування 3 % річних та інфляційних збитків.
У судовому засіданні 01 березня 2021 року позивач позов підтримав та просив задовольнити, виходячи з мотивів, викладених у позовній заяві.
В судове засідання, призначене на 12 квітня 2021 року позивач не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Представник відповідача в судовому засіданні 01 березня 2021 року позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на обставини, викладені в письмових поясненнях.
В судове засідання, призначене на 12 квітня 2021 року представник відповідача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017 р. № 370/1226/15-ц стягнуто із ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 7 980 000,00 грн. за невиконання умов договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ ТД «Камілла» від 17.12.2014 р. № 1491 та умов договору відступлення права вимоги; 4 192 000,00 грн інфляційних втрат; 3% річних від простроченої суми, що становить 370 189,39 грн; 1 841,61 грн. судового збору.
Постановою Київського апеляційного суду від 18.07.2019 р. у справі № 752/18635/15-ц стягнуто із ОСОБА_2 на користь позивача 3% річних у розмірі 134 032,11 грн та інфляційні втрати в розмірі 574 516,62 грн за невиконання рішення Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017 р. у справі № 370/1226/15-ц у період з 25 листопада 2017 року до 03 квітня 2018 року та судовий збір у розмірі 4 090,00 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Наконечного І.М. від 14.03.2018 р. відкрито виконавче провадження 55989291 за виконавчим листом від 01.03.2018 р., виданим Макарівським районним судом Київської області у справі № 370/1226/15-ц про стягнення із ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 грошових коштів на загальну у розмірі 7 980 000,00 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Наконечного І.М. від 01.11.2018 р. відкрито виконавче провадження 57575997 за виконавчим листом від 01.03.2018 р., виданим Макарівським районним судом Київської області у справі № 370/1226/15-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 4 192 000,00 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Наконечного І.М. від 01.11.2018 р. об'єднано виконавчі провадженні 55989291 та 57575997 у зведене виконавче провадження 57576813.
На даний час щодо виконання судового рішення проводяться виконавчі дії у зведеному виконавчому провадженні 57576813, яке не закінчене (постановою від 11.02.2021 р. відновлено виконавче провадження).
Крім того, встановлено, що рішенням Печерського районного суд м. Києва від 14 липня 2020 року в справі № 757/42885/19-цза позовом ФОП ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, яким позов задовольнив частково та стягнув із ОСОБА_2 на користь позивача за невиконання рішення Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017 р. № 370/1226/15-ц 3% річних у розмірі 582 524,00 грн. та інфляційні у розмірі 1 308 640,45 грн; за невиконання постанови Київського апеляційного суду від 18.07.2017 р. № 752/18635/15-ц 3% річних у розмірі 4 486,00 грн. та інфляційні у розмірі 6 323,61 грн.
Як вбачається із вказаного судового рішення, позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за невиконання судових рішень у справах № 370/1226/15-ц та № 752/18635/15-ц задоволено та стягнуто кошти за період з 18.07.2019 р. до 21.10.2019 р.
Також судом встановлено, що рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 липня 2020 року в справі № 757/42885/19-ц ОСОБА_2 не виконується, та стягнута за цим судовим рішення сума коштів останнім позивачу не сплачена.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
При цьому, виходячи з аналізу вимог ст. ст. 524, 533-535 та 625 ЦК України, грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.
Таким чином, грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У ч. 3 ст. 510 ЦК України визначено, що якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Отже, грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, тобто це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникає з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Частиною 5 вищезазначеної статті визначено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Таким чином, на підставі вищеперелічених судових рішень, які набрали законної сили та підтверджують обов'язок ОСОБА_2 сплатити грошові суми на користь ФОП ОСОБА_1 , у відповідача виникло грошове зобов'язання, а тому в даному випадку повинні застосовуватися, в тому числі й положення ст. 625 ЦК України, оскільки останній в примусовому порядку обов'язок зі сплати грошової суми, покладений на нього в судовому порядку, не виконав.
Враховуючи, що ч. 5 ст. 11 ЦК України прямо передбачає можливість виникнення грошового зобов'язання на підставі судового рішення, а відтак і застосування до боржника, що прострочив виконання такого зобов'язання, негативних наслідків, встановлених ч. 2 ст. 625 ЦК України, тому у зв'язку з невиконанням рішення Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017 р. у справі № 370/1226/15-ц про стягнення із ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 грошових коштів на загальну суму 12 544 031,00 грн, позивач має право на стягнення 3% річних та інфляційних втрат внаслідок прострочення виконання грошового зобов'язання, що виникло на підставі цього рішення суду.
Оскільки вказаним рішенням Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017 р. у справі № 370/1226/15-ц стягнуто 3% річних та інфляційні втрати за період з 25.11.2017 р. до 03.04.2018 р., а також рішенням Печерського районного суду міста Києва від 14 липня 2020 року у справі № 757/42885/19-ц стягнуто із ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 за невиконання рішення Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017 р. № 370/1226/15-ц 3% річних та інфляційні втрати за період з 18.07.2019 р. до 21.10.2019 р., тому позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за невиконання вказаного рішення суду за період з лютого 2020 року до лютого 2021 року (судом, з урахування принципу диспозитивності, встановленого ст. 13 ЦПК України, при обчисленні 3% річних та інфляційних втрат за невиконання вказаного судового рішення взято період, самостійно визначений позивачем у заяві про уточнення позовних вимог від 28.02.2021 р.), підлягають задоволенню та стягненню 3% річних у розмірі 378 377,00 грн за прострочення виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017 р. у справі № 370/1226/15-ц; інфляційні збитки в розмірі 903 169,00 грн за прострочення виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017 р. у справі № 370/1226/15-ц, відповідно до розрахунку проведеного позивачем, перевіреного судом, і не спростованого відповідачем.
Також з огляду на невиконання постанови Київського апеляційного суду від 18.07.2019 р. у справі № 752/18635/15-ц позивач має право на стягнення 3% річних та інфляційних втрат внаслідок прострочення виконання грошового зобов'язання, що виникло на підставі цього рішення суду, з урахування рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 липня 2020 року в справі № 757/42885/19-ц, яким стягнуто із ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 за невиконання постанови Київського апеляційного суду від 18.07.2017 р. № 752/18635/15-ц 3% річних і інфляційні втрати за період з 18.07.2019 р. до 21.10.2019 р., тому позовні вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за невиконання вказаного рішення суду за період з лютого 2020 року по лютий 2021 року (судом, з урахування принципу диспозитивності, встановленого ст. 13 ЦПК України, при обчисленні 3% річних та інфляційних втрат за невиконання вказаного судового рішення взято період, самостійно визначений позивачем у заяві про уточнення позовних вимог від 28.02.2021 р.) підлягають задоволенню та стягненню 3 % річних у розмірі 21 495,00 грн за прострочення виконання постанови Київського апеляційного суду від 18.07.2019 р. у справі № 752/18635/15-ц та інфляційні збитки в сумі 51 309,98 грн за прострочення за прострочення виконання постанови Київського апеляційного суду від 18.07.2019 р. у справі № 752/18635/15-ц, відповідно до розрахунку проведеного позивачем, перевіреного судом, і не спростованого відповідачем.
Крім того, зважаючи на невиконання відповідачем рішення Печерського районного суду міста Києва від 14 липня 2020 року в справі № 757/42885/19-ц, ФОП ОСОБА_1 має право на 3% річних та інфляційних втрат за невиконання вказаного судового рішення, період з липня 2020 року до лютого 2021 року (судом, з урахування принципу диспозитивності, встановленого ст. 13 ЦПК України, при обчисленні 3% річних та інфляційних втрат за невиконання вказаного судового рішення взято період, самостійно визначений позивачем у заяві про уточнення позовних вимог від 28.02.2021 р.) підлягають задоволенню та стягненню 3 % річних у розмірі 35 953,00 грн за прострочення виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 14.07.2020 р. у справі № 757/42885/19 та інфляційні збитки в сумі 95 098,00 грн за прострочення виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 14.07.2020 р. у справі № 757/42885/19, відповідно до розрахунку проведеного позивачем, перевіреного судом, і не спростованого відповідачем.
При цьому, суд зазначає про безпідставність посилань представника відповідача на припинення зобов'язань та відсутність правових підстав для нарахування позивачем 3 % річних та інфляційних втрат за невиконання судових рішень у справах № 370/1226/15-ц, № 752/18635/15-ц та № 757/42885/19, через те, що постановою Київського апеляційного суду від 01 лютого 2021 року в справі № 370/1226/15-ц (апеляційного провадження № 22-ц/824/2966/2021 ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 30 липня 2020 року про задоволення заяви ОСОБА_2 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню скасовано. Постанову Київського апеляційного суду від 07 жовтня 2020 року, якою апеляційні скарги ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Макарівського районного суду Київської області від 30 липня 2020 року без змін, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 370 ЦПК України скасовано та прийнято постанову наступного змісту: заяву ОСОБА_2 про визнання такими, що не підлягають виконанню, виконавчих листів, виданих 01 березня 2018 року Макарівським районним судом Київської області, у справі №370/1226/15-ц про стягнення з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 коштів у сумах 7 980 000,00 грн, 4 192 000,00 грн, 370 189,39 грн залишено без задоволення.
Згідно положень ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідачів судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено (п.35). Якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну (п.36).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України із ОСОБА_2 на користь ФОП ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним судовий збір в розмірі 2 102,00 грн., а судовий збір в розмірі 8038 грн. підлягає стягненню на користь держави.
Керуючись ст. 509, 524, 533-535, 625 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ):
-3% річних у розмірі 378 377,00 грн (триста сімдесят вісім тисяч триста сімдесят сім гривень 00 копійок) та інфляційні втрати в розмірі 903 169,00 грн (дев'ятсот три тисячі сто шістдесят дев'ять гривень 00 копійок) за прострочення виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 24.11.2017 р. у справі № 370/1226/15-ц;
- 3 % річних у розмірі 21 495,00 грн (двадцять одну тисячу чотириста дев'яносто п'ять гривень 00 копійок) та інфляційні втрати в сумі 51 309,98 грн (п'ятдесят одну тисячу триста дев'ять гривень 98 копійок) за прострочення виконання постанови Київського апеляційного суду від 18.07.2019 р. у справі № 752/18635/15-ц;
- 3 % річних у розмірі 35 953,00 грн (тридцять п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три гривні 00 копійок) та інфляційні втрати в сумі 95 098,00 грн(дев'яносто п'ять тисяч дев'яносто вісім гривень 00 копійок) за прострочення виконання рішення Печерського районного суду міста Києва від 14.07.2020 р. у справі № 757/42885/19.
Стягнути із ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір в розмірі 2 102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).
Стягнути із ОСОБА_2 на корить держави судовий збір в розмірі 8038 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Печерський районний суд м. Києва до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Суддя О.Л.Бусик