Справа № 640/10951/20 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.
20 квітня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Аліменка В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.
за участю секретаря Юрковець А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2021 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кабінету Міністрів України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Кабінету Міністрів України в якому просив:
Визнати протиправними дії Кабінету Міністрів України, щодо:
підготовки, розроблення, аналізу, оприлюднення проекту, встановлення строку для подання пропозицій та зауважень, погодження із уповноваженим органом, погоджень і консультацій, проведення правової експертизи Мін'юстом, розгляду, узгодження, прийняття, підписання,, затвердження, реєстрації, оформлення, видання, оприлюднення Постанови Кабінету Міністрів України № 112 від 19.02.2020 року "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"".
визначення розміру разової грошової допомоги до 5 травня, у 2020 році, в Постанові Кабінету Міністрів України № 112 від 19.02.2020 року "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"";
забезпечення виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії ї соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань".
Скасувати Постанову Кабінету Міністрів України № 112 від 19.02.2020 року "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"".
Зобов'язати Кабінет Міністрів України, ідентифікаційний код юридичної особи - 00019442, у місячний строк, який обчислюється з дня набрання судовим рішенням у цій справі законної сили, в установленому порядку забезпечити виплату разової грошової допомоги до 5 травня, за 2020 рік, ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і, "Про жертви нацистських переслідувань" у розмірах, встановлених Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", у редакції з урахуванням:
Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджеті України);
правової позиції, викладеної у Рішенні Конституційного Суду України № 3-р/2020 від 27.02.2020 року, справа № 1-247/2018(3393/18).
Стягнути з Кабінету Міністрів України на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду в сумі 300000(триста тисяч) гривень 00 копійок.
При винесенні рішення судові витрати стягнути з Кабінету Міністрів України на користь ОСОБА_1 .
Зобов'язати Кабінет Міністрів України, подати до суду звіт про виконання судового рішення протягом місячного строку з моменту набрання законної сили рішення суду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 лютого 2021 року за клопотанням позивача по справі призначено правову експертизу, проведення якої доручено Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України. Провадження у справі зупинено до одержання судом результатів експертизи.
Вказана ухвала суду першої інстанції мотивована доцільністю призначення правової експертизи. Суд зазначив, що питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта.
Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для подальшого розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неправильно та неповно досліджено докази і встановлено обставини у справі та неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Зокрема, апелянт наголошує, що нормами КАС України передбачена наявність існування висновку експерта у галузі права, однак призначення судом експертизи з питань права нормами КАС України не передбачено.
Заслухавши суддю-доповідача, представника апелянта, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно ч. 1 ст. 101 КАС України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
Частиною 2 ст. 101 КАС України передбачено, що предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.
Отже, на вирішення експертної установи можуть бути поставлені питання, які є предметом доказування у межах розгляду адміністративної справи.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 102 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Статтею 103 КАС України зокрема передбачено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу.
Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції на вирішення експертної установи поставлені питання:
Якою є зміст ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону №367-14 (римське) від 25.12.1998 р., відповідно до п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 р. (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) на момент прийняття Постанови Кабінету Міністрів України №112 від 19.02.2020 року?
Чи суперечать положення Постанови Кабінету Міністрів України №112 від 19.02.2020 року ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону №367-14 (римське) від 25.12.1998 р., відповідно до п.2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 р. (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)? Якщо так, то яким саме нормам?
Чи відповідають положення Постанови Кабінету Міністрів України №112 від 19.02.2020 року нормам Конституції України (254к/96-ВР), а також законам з відповідної галузі права? Якщо ні, то яким саме нормам?
Чи відповідає зміст Постанови Кабінету Міністрів України №112 від 19.02.2020 року ступеню її юридичної сили? Якщо ні, то які саме положення Постанови Кабінету Міністрів України №112 від 19.02.2020 року не відповідають ступеню її юридичної сили?
Чи суперечать положення Постанови Кабінету Міністрів України №112 від 19.02.2020 року, чинним на момент її прийняття нормативно-правовим актам більшої, рівної або меншої юридичної сили? Якщо так, то яким саме нормам?
Які положення Постанови Кабінету Міністрів України №112 від 19.02.2020 року, що суперечать чинним нормативно-правовим актам, не є достатньо обґрунтованими і мають бути виключені або доповнені?
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції поставив перед експертом питання, які предметно є питаннями у сфері права, тобто, стосуються питання права.
Однак, вказані питання мають безпосередньо вирішуватись адміністративними судами або Конституційним Судом, зокрема щодо офіційного тлумачення Конституції України.
Статтею 264 КАС України визначено особливості провадження у справах щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування та інших субєктів владних повноважень.
Частиною першою ст. 264 КАС України передбачено, що правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ щодо: законності (крім конституційності) постанов та розпоряджень Кабінету Міністрів України (крім рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу), постанов Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Статтею 150 Конституції України передбачено, що до повноважень Конституційного Суду України належить:
1) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність):
законів та інших правових актів Верховної Ради України;
актів Президента України;
актів Кабінету Міністрів України;
правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
2) офіційне тлумачення Конституції України;
3) здійснення інших повноважень, передбачених Конституцією України.
Питання, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються за конституційними поданнями: Президента України; щонайменше сорока п'яти народних депутатів України; Верховного Суду; Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Верховної Ради Автономної Республіки Крим.
Колегія суддів наголошує, що призначення судом експертизи з питань права заборонено нормою ст. 102 КАС України.
Відповідно до вимог ст. 112 КАС України саме учасники справи мають право подати до суду висновок експерта у галузі права щодо:
1) застосування аналогії закону чи аналогії права;
2) змісту норм іноземного права згідно з їх офіційним або загальноприйнятим тлумаченням, практикою застосування, доктриною у відповідній іноземній державі.
Висновок експерта у галузі права не може містити оцінки доказів, вказівок про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яке рішення має бути прийнято за результатами розгляду справи.
Оцінка висновку експерта у галузі права судом визначена статтею 113 КАС України.
Частиною 1 ст. 113 КАС України передбачено, що висновок експерта у галузі права не є доказом, має допоміжний (консультативний) характер і не є обов'язковим для суду.
Згідно ч. 2 ст. 113 КАС України суд може посилатися в рішенні на висновок експерта у галузі права як на джерело відомостей, які в ньому містяться, та має зробити самостійні висновки щодо відповідних питань.
В свою чергу слід зазначити, що висновок експерта та висновок експерта у галузі права за своєю суттю, змістом, суб'єктами подання та наслідками щодо врахування під час конкретої справи є різними правовими інститутами.
Учасники справи не позбавлені у процесуальних правах щодо подачі вказаного висновку експерта з питань права до суду, за наявності підстав передбачених статтею 112 КАС України.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.
Колегія суддів звертає увагу, що частиною першою ст. 102 КАС України визначено дві умови, за сукупністю яких суд призначає експертизу: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та ненадання жодною стороною висновку експерта з цих самих питань.
Суд може призначати за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи експертизу, або у разі необхідності призначити декілька експертиз, якщо необхідні спеціальні знання у іншій сфері, ніж право.
Враховуючи те, що судом першої інстанції призначено саме правову експертизу, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що Окружним адміністративним судом міста Києва прийнято вказану ухвалу всупереч положень ч. 1 ст. 102 КАС України.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що є підставою для скасування вказаної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 318, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України - задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2021 року - скасувати.
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення правової експертизи у справі № 640/10951/20 - відмовити.
Направити справу № 640/10951/20 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма
Повний текст постанови складено « 22» квітня 2021 року.