Справа № 640/8127/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Мазур А.С.
22 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;
за участю секретаря: Несін К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Репала Дениса Олександровича на ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2021 року (прийнята в порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Громадської ради доброчесності, третя особа Вища кваліфікаційна комісія суддів України про визнання протиправним та скасування висновку від 06.10.19,-
У березні 2020 року, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Громадської ради доброчесності (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати висновок про невідповідність судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений Громадською радою доброчесності 06.10.2019.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2021року позовну заяву повернуто позивачеві.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви.
Повертаючи позовну заяву позивачеві, суддя суду першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано вимоги ухвали судді про залишення позовної заяви без руху.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується виходячи з наступного.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2020 року залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху, встановлено позивачу строк до для усунення недоліків позовної заяви до кінця дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) включно.
Так, в зазначеній вище ухвалі визначено шляхи усунення недоліків позовної заяви, а саме:
- шляхом приведення позовної заяви у відповідності до вимог ст. 160 КАС України та подачі суду доказів про сплату судового збору у розмірі 840, 80 грн. за наступними платіжними реквізитами: Отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м.Києва, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, Рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача - 899998, Код класифікації доходів бюджету - 22030101;
- та поданням заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Не погоджуючись із вищевказаної ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2020 року, представник позивача подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2020 повернуто апеляційну скаргу.
Станом на 17.02.2021 позивач жодним чином не повідомив про усунення недоліків позовної заяви, клопотань про продовження строків на усунення недоліків не наддав.
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 5 ст. 122 КАС України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічною службою є, серед іншого, професійна діяльність суддів.
Як вбачається з матеріалів справи, вона стосується оцінки правомірності висновку Громадської ради доброчесності від 06.10.2019 року про невідповідність судді Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, що був прийнятий в межах процедури кваліфікаційного оцінювання позивача як, судді Октябрського районного суду м. Полтави.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст.87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» громадська рада доброчесності утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.
Згідно ч. 5, 6 ст. 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» громадська рада доброчесності здійснює свою діяльність у чотирьох колегіях, до кожної з яких входить п'ять членів Ради.
Колегія Громадської ради доброчесності діє від імені Ради.
Громадська рада доброчесності: 1) збирає, перевіряє та аналізує інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); 2) надає Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді); 3) надає, за наявності відповідних підстав, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності, який додається до досьє кандидата на посаду судді або до суддівського досьє; 4) делегує уповноваженого представника для участі у засіданні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді)5) має право створити інформаційний портал для збору інформації щодо професійної етики та доброчесності суддів, кандидатів на посаду судді.
Тобто, Громадська рада доброчесності утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.
Таким чином, оскільки спір у цій справі пов'язаний з проходженням позивачем публічної служби, у даному випадку застосуванню підлягає місячний строк звернення до суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції встановлено, що з позовної заяви встановлено, що Громадською радою доброчесності 07 жовтня 2019 року надано Комісії Висновок про невідповідність судді ОСОБА_1 критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений 06 жовтня 2019 року. Відповідач дійшов висновку, що за критерієм професійної етики та доброчесності суддя ОСОБА_1 оцінюється у 0 балів, тобто мінімальна оцінка.
Як зазначає позивач, ним по кожному пункту висновку були надані документи та пояснення Комісії, які досліджувалися під час співбесіди 09 жовтня 2019 року.
За результатом розгляду наданих суддею ОСОБА_1 документів та пояснень, Комісія не погодилася із викладеними у Висновку ГРД відомостями та зробила власну оцінку доброчесності судді ОСОБА_1 . Так, за критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення, суддя набрала 195 балів з 250 можливих балів. За цим критерієм ОСОБА_1 оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.
За вказаних обставин, Комісія дійшла висновку, що суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 відповідає займаній посаді.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачу про оскаржуваний висновок було відомо ще з 09.10.2019, в той час як до суду з первісним позовом позивачка звернулася 17.03.2020 у межах адміністративної справи №640/6658/20, тобто поза межами встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України місячного строку.
Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, заяви про поновлення пропущеного строку звернення з адміністративним позовом до суду позовна заява не містить, а також доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску суду не надано.
Відтак, з огляду на вказане позивачу належить подати до суду заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Колегія суддів також звертає увагу, що згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем в порушення вимог вказаної статті не надано до позовної заяви документу про сплату судового збору.
У той же час, як встановлено з позовної заяви, позивачем заявлено позовну вимоги немайнового характеру.
Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Відповідно до норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.
При цьому, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб виходячи з прожитковий мінімум для працездатних осіб (2 102, 00 грн.) становить 840, 80 грн.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 840, 80 грн.
Відповідно до частини першої та другої ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог КАС України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Вказані недоліки мають бути усунуті позивачем, шляхом приведення позовної заяви у відповідності до вимог ст. 160 КАС України та подачі суду доказів про сплату судового збору у розмірі 840, 80 грн. за наступними платіжними реквізитами: Отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м.Києва, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, Рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача - 899998, Код класифікації доходів бюджету - 22030101 та заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Так, у зв'язку з тим, що позовну заяву було подано без дотримання вимог ст.ст. 160, 161 КАС України, ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2020 року залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху, встановлено позивачу строк до для усунення недоліків позовної заяви до кінця дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) включно.
Так, в зазначеній вище ухвалі визначено шляхи усунення недоліків позовної заяви, а саме:
- шляхом приведення позовної заяви у відповідності до вимог ст. 160 КАС України та подачі суду доказів про сплату судового збору у розмірі 840, 80 грн. за наступними платіжними реквізитами: Отримувач коштів - УК у Печерському р-ні м.Києва, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, Рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача - 899998, Код класифікації доходів бюджету - 22030101;
- та поданням заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
Не погоджуючись із вищевказаної ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.04.2020 року, представник позивача подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.08.2020 повернуто апеляційну скаргу.
Проте, станом на 17.02.2021 року позивач жодним чином не повідомив про усунення недоліків позовної заяви, клопотань про продовження строків на усунення недоліків не наддав.
Відповідно до п. 1 ч. 4, ч. 5 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Таким чином, позивачем не усунуто в повному обсязі, недоліки позовної заяви та не виконано вимоги ухвали суду від 13.04.2020 року.
На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк у повному обсязі, у зв'язку з чим позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Частиною 6 ст. 169 КАС України встановлено, що про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається у суді.
Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом (ч. 8 ст. 169 КАС України).
Колегія суддів дійшла висновку, що суддею суду першої інстанції винесено законне, обґрунтоване рішення з врахуванням норм чинного законодавства і не знаходить підстав для його скасування.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та є таким, що не відповідають обставинам справи.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 205, 241, 242, 243, 250, 251, 271, 272, 287, 308, 311, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Репала Дениса Олександровича - залишити без задоволення, а ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак,
М.І. Кобаль