Справа № 640/20487/20 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Бояринцева М.А.
22 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.;
за участю секретаря: Несін К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2020 року (прийнята в порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
У серпні 2020 року, ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 10.06.2016 № 286-1305/Р про нарахування податкового зобов'язання в розмірі 25 000 грн.
Одночасно позивач просить суд поновити строк звернення до суду. В обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначив, що він 31.08.2016 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з аналогічним позовом. Ухвалою суду від 12.09.2016 відкрито провадження у справі № 826/13972/16. Ухвалою суду від 07.08.2017 позовну заяву залишено без розгляду. При цьому, позивач вказує, що він не отримував ухвали про відкриття провадження у справі та повісток про виклик. Ухвалу про залишення позову без розгляду він отримав 27.01.2020.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2020 року позовну заяву повернуто позивачеві.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить дану ухвалу скасувати, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо повернення позовної заяви.
Повертаючи позовну заяву позивачеві, суддя суду першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано вимоги ухвали судді про залишення позовної заяви без руху.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується виходячи з наступного.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху, встановлено позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Так, в зазначеній вище ухвалі визначено шляхи усунення недоліків позовної заяви, а саме:
- зазначення інших підстав поважності причин строку звернення до суду із наданням відповідних доказів.
Ухвалу суду представником позивача отримано 10 жовтня 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Проте, станом на 21 грудня 2020 року недоліки позовної заяви позивачем не усунено.
Надаючи правову оцінку зазначеним обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
Отже, п. 56.18 ст. 56 ПК України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення - 1095 днів.
Проте, позивач не скористався своїм правом на оскарження спірного податкового повідомлення-рішення протягом 1095 днів.
При цьому, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції та критично ставиться до посилань позивача, як на підставу поважності причин пропуску строку звернення до суду, неотримання ухвал та повісток до суду у справі № 826/13972/16, виходячи з наступного.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Разом з тим, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).
Таким чином, позивач мав можливість самостійно вчиняти дії з метою з'ясування стану розгляду справи № 826/13972/16, проте вказаних дій позивачем вчинено не було.
Наведене свідчить, що позивачем не реалізовано його право на звернення за захистом порушеного права в межах строків, визначених чинними нормами права.
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 ст. 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи наведене, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви у строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом зазначення інших підстав поважності причин строку звернення до суду із наданням відповідних доказів.
Так, у зв'язку з тим, що позовну заяву було подано без дотримання вимог ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2020 року позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалу суду представником позивача отримано 10 жовтня 2020 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Проте, станом на 21 грудня 2020 року недоліки позовної заяви позивачем не усунено.
Відповідно до п. 1 ч. 4, ч. 5 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Таким чином, позивачем не усунуто в повному обсязі, недоліки позовної заяви та не виконано вимоги ухвали суду від 16.09.2020 року.
На підставі вище зазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк у повному обсязі, у зв'язку з чим позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Частиною 6 ст. 169 КАС України встановлено, що про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається у суді.
Відповідно до ч. 7 ст. 169 КАС України ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду у порядку, встановленому законом (ч. 8 ст. 169 КАС України).
Колегія суддів дійшла висновку, що суддею суду першої інстанції винесено законне, обґрунтоване рішення з врахуванням норм чинного законодавства і не знаходить підстав для його скасування.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним та є таким, що не відповідають обставинам справи.
Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержання норм процесуального та матеріального права, в зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 205, 241, 242, 243, 250, 251, 271, 272, 287, 308, 311, 312, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 грудня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст. 329 КАС України.
Головуючий суддя: Л.О. Костюк
Судді: Н.П. Бужак,
М.І. Кобаль