Справа № 640/830/20 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.
21 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Грибан І.О.,
судді: Ключкович В.Ю.,
Парінов А.Б.
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області на рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газагропром» до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулась в суд з позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України у якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області від 26.12.2019 №17-4.3/16 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;
- визнати протиправним та скасувати припис Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області від 11.12.2019 №94 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 лютого 2021 року позовні вимоги задоволено.
Визнати протиправним та скасувати припис Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області №94 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 11.12.2019.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області №17-4.3/16 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.12.2019.
Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції, відповідач - Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області, подав апеляційну скаргу, в якій , вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив ухвалене рішення скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2021 року відкрито апеляційне провадження в справі та справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
09.03.2021 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від позивача, в якому останній вказував на безпідставність доводів апеляційної скарги та неправильне віднесення апелянтом проведених позивачем будівельних робіт до таких, що потребують відповідного дозволу на здійснення. Просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Від Державної архітектурно-будівельної інспекції України рішення суду першої інстанції не оскаржується, заява про приєднання до апеляційної скарги та будь-які пояснення щодо доводів апеляційної скарги не надходили.
Переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) ТОВ «Газагропром», як замовника та підрядника на об'єкті «Реконструкція адмінбудівлі по вул. Привокзальна, 3А в смт. Зарічне, Зарічненського району Рівненської області» щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. За результатами позапланової перевірки складено акт від 11.12.2019 №327, у висновках якого зазначено про порушення ТОВ «Газагропром» п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме: здійснення по плоскій покрівлі з руберойду влаштування двохскатної покрівлі (покриття - металочерепиця) по дерев'яній кроквяній конструкції з встановленням чотирьох дахових вікон, без повідомлення про початок виконання зазначених робіт, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (ССІ).
На підставі акту перевірки, посадовими особами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області складено (винесено):
- припис №94 про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 11.12.2019, яким з метою усунення порушень від ТОВ «Газагропром» вимагається з дати отримання даного припису зупинити виконання будівельних робіт;
- протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11.12.2019, на підставі якого винесено постанову №17-4.3/16 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.12.2019, якою ТОВ «Газагропром» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено на останнє штраф у сумі 75 672,00 грн.
Вважаючи вказані припис та постанову протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що ТОВ «Газагропром» у межах спірних правовідносин не проводило капітальне будівництво вказаної адміністративної будівлі без змін зовнішніх мереж та конфігурацій, а такий вид ремонтний робіт як ремонтні роботи двохскатної покрівлі не потребує отримання будь-яких документів, що дають право на їх виконання, у тому числі і подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт. Як наслідок, за твердженням представника позивача, ТОВ «Газагропром» не може бути притягнуто до відповідальності за порушення містобудівного законодавства, оскільки відсутній склад правопорушення. Крім того, як наголошено у позовній заяві, позапланова перевірка проводилась за відсутності представника ТОВ «Газагропром», а Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області всупереч вимогам Порядку накладення штрафів за порушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 №244, не з'ясовано події - коли саме відбувся ремонт покрівлі - та не встановлено складу правопорушення, строків притягнення до відповідальності та інших обставин, передбачених даним Порядком.
Задовольняючи позовні вимого, суд першої інстанції виходив з того, що будівельні роботи з реконструкції адмінбудівлі, а саме: по плоскій покрівлі з руберойду здійснено влаштування двохскатної покрівлі (покриття - металочерепиця) по дерев'яній кроквяній конструкції з встановленням чотирьох дахових вікон, без повідомлення про початок виконання зазначених робіт, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (ССІ), є будівельними роботами, які, у силу п.п. 1 та 2 Переліку, є такими, що не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Відповідачами, як суб'єктами владних повноважень належними та допустимими доказами зворотного не доведено.
Колегія суддів не може не погодитися з такими висновками суду першої інстанції та звертає увагу на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Нормативно-правовим актом, який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, є Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і надалі у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до вимог статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; Порядок № 553).
Пунктом 1 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється ДАБІ України та її територіальними органами.
Пунктом 5 Порядку № 533 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Відповідно до пунктів 7 та 9 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставою для проведення позапланової перевірки, у тому числі, є звернення фізичних осіб.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Згідно з п.п. 12 та 13 Порядку №553, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством; а суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Приписами пп. 16 та 17 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням (п. 21 Порядку).
У свою чергу, постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф (п. 22 Порядку).
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
У силу ч. 2 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затверджується Кабінетом Міністрів України.
На виконання вказаних законодавчих положень Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №406 затверджено Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію (надалі - Перелік) у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно з п.п. 1 та 2 Переліку, до будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об'єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, зокрема, відносяться:
- роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками;
- заміна покрівлі будівель і споруд згідно з будівельними нормами без втручання в несучі конструкції.
З матеріалів справи вбачається , що ТОВ «Газагропром» по вул. Привокзальна, 3А в смт. Зарічне, Зарічненського району Рівненської області виконуються будівельні роботи з реконструкції адмінбудівлі, а саме: по плоскій покрівлі з руберойду здійснено влаштування двохскатної покрівлі (покриття - металочерепиця) по дерев'яній кроквяній конструкції з встановленням чотирьох дахових вікон, без повідомлення про початок виконання зазначених робіт, вчинене щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (ССІ).
Відповідачем, оскаржувані припис та постанова винесені з огляду на порушення ТОВ «Газагропром» п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», з огляду на те, що позивачем, як змовником і підрядником одночасно, при виконанні робіт з реконструкції змінено покриття будівлі, що являє собою верхню огороджувальну конструкцію будинку.
Проте, представник позивача в обґрунтування заявлених позовних вимог вказує на те, що ТОВ «Газагропром» у межах спірних правовідносин не проводило капітальне будівництво вказаної адміністративної будівлі без змін зовнішніх мереж та конфігурацій, а такий вид ремонтний робіт як ремонтні роботи двохскатної покрівлі не потребує отримання будь-яких документів, що дають право на їх виконання, у тому числі і подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.
З акту позапланової перевірки не вбачається, що під час здійснення позивачем реконструкції даху позивачем було здійснено втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування.
Відповідно до вимог ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не надано жодних доказів того, що позивачем здійснено демонтаж, огороджувальної конструкції даху, послаблення несучих конструкцій тощо.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області - залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м.Києва від 18 січня 2021 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк та в порядку визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя І.О. Грибан
Судді: В.Ю. Ключкович
А.Б. Парінов
(повний текст постанови складено 21.04.2021р.)