Справа № 640/26302/19 Головуючий у 1 інстанції - Головань О.В.
Суддя-доповідач - Василенко Я.М.
21 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2020 у справі за адміністративним позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування розпорядження, -
АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження № РУП-113/38-67/19 від 12.11.2019 в частині зобов'язання акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» направити до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виправлений розрахунок суми регулярного збору у формі диференційованого збору, що підлягає сплаті до Фонду за 2 квартал 2019 року та сплатити до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заборгованість по сплаті регуляторного збору за 2 квартал 2019 року у сумі 84 105 071, 30 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2020 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Щодо заявленого апелянтом клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю сторін у відкритому судовому засіданні колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю сторін у відкритому судовому засіданні.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з планом перевірки АТ КБ "ПриватБанк", затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.09.2019 р. № 2347, на підставі посвідчення на право проведення інспекційної перевірки №113-049/19 від 27.09.2019, у період з 01.10.2019 по 25.10.2019 проведено планову інспекційну перевірку акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" з питання повноти і своєчасності розрахунків з Фондом за зборами до Фонду та нарахованою пенею за період діяльності банку з 04.09.2018 по 15.07.2019, про що складено довідку від 23.10.2019 №38-Д-113-292/19-6Т.
Згідно з висновками довідки на підставі отриманих документів та даних, в результаті перевірки повноти і своєчасності сплати АТ КБ "ПриватБанк" зборів до Фонду встановлено заниження суми регулярного збору, що підлягає сплаті до Фонду за 2 квартал 2019 року на 84 105 071, 3 грн., що є порушенням вимог ст. 22 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
До вказаного висновку Фонд дійшов з наступних підстав.
У період з 08.10.2018 по 10.07.2019 АТ КБ "ПриватБанк" було надано до Фонду розрахунок регулярного збору у формі диференційованого збору, що підлягає сплаті до Фонду за 3, 4 квартал 2018 року та 1, 2 квартал 2019 року на виконання вимог Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та Положення про порядок розрахунку, нарахування і сплати зборів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду 02.07.2012 №1.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17.08.2017 № 3626 "Про затвердження Змін до Положення про порядок розрахунку, нарахування і сплати зборів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб", змінено порядок розрахунку диференційованих зборів до Фонду, починаючи з 1 кварталу 2018 року.
В ході перевірки визначення АТ КБ "ПриватБанк" балів за якісними індикаторами було встановлено, що АТ КБ "ПриватБанк" недостовірно визначено бал за якісним індикатором № 1 (Я1) у поданому до Фонду розрахунку регулярного збору у формі диференційованого збору, що підлягає сплаті до Фонду за 2 квартал 2019 року.
Якісний індикатор №1 (Я1) характеризує застосування Національним банком України заходів впливу до АТ КБ "ПриватБанк", крім письмового застереження та штрафу за подання перекрученої звітності відповідно до нормативно-правового акту Національного банку України з питань застосування заходів впливу за звітний квартал.
АТ КБ "ПриватБанк" за якісним індикатором №1 (Я1) за 2 квартал 2019 року присвоєно 5 балів, що відповідає незастосуванню Національним банком України до АТ КБ "ПриватБанк" заходів впливу, крім письмового застереження та штрафу за подання перекрученої звітності відповідно до нормативно-правового акту Національного банку України з питань застосування заходів впливу.
Однак, відповідно до рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України від 16.04.2019 № 140, за результатами аналізу дотримання АТ КБ "ПриватБанк" вимог банківського законодавства з використанням статистичної звітності, встановлено порушення вимог Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 01.03.2016 №129, в частині незазначення у формі № 614 "Звіт про найбільших (прямих та опосередкованих) учасників контрагентів" станом на 01.01.2019 інформації за контрагентами, операції з якими відображені у формі № 613 "Звіт про концентрацію ризиків за активними операціями банку з контрагентами та пов'язаними з банком особами", за наявності в контрагента - юридичної особи учасників (засновників), пряма та/або опосередкована участь/частка яких становить 10 і більше відсотків статутного капіталу контрагента, до АТ КБ "ПриватБанк" застосовано Національним банком України захід впливу у вигляді накладання штрафу за порушення вимог Правил № 129, у розмірі 17 000 грн.
У зв'язку з чим, якісним індикатор №1 (Я1) за 2 квартал 2019 р. визначається як 0 балів.
Внаслідок недостовірного визначення балу за якісним індикатором №1 (Я1), АТ КБ "ПриватБанк" недостовірно розраховано загальний бал по сумі кількісних та якісних індикаторів, що зважуються на вагові коефіцієнти в розрізі показників за 2 квартал 2019 року, у зв'язку з чим АТ КБ "ПриватБанк" недостовірно визначено ступінь ризику, на який зважується базова річна ставка в національній та іноземній валюті відповідно до таблиці 3 додатка 4 до Положення, а саме, АТ КБ "ПриватБанк" визначено ступінь ризику, на який зважується базова річна ставка в національній та іноземній валюті у 2 кварталі 2019 року як 1,4 та відповідає діапазону загального балу від 20 до 24. Однак, в результаті перевірки встановлено, що загальний бал у 2 кварталі 2019 року становить 19 та відповідає діапазону від 15 до 19, що визначає ступінь ризику АТ КБ "ПриватБанк" у 2 кварталі 2019 року як 1, 7.
24.10.2019 за вказане порушення, передбачене ч. 2 ст. 33 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", щодо АТ КБ "ПриватБанк" складено протокол № 38/95 про правопорушення у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.
28.10.2019 винесено постанову № ППС-113/38-095/19 про порушення справи про правопорушення у сфері гарантування вкладів фізичних осіб щодо АТ КБ "ПриватБанк" на підставі вказаного протоколу.
За результатами розгляду справи про правопорушення у сфері гарантування вкладів фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб винесено розпорядження №РУП-113/38-67/19 від 12.11.2019, яким до АТ КБ "ПриватБанк" застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді розпорядження про усунення порушень банком вимог законодавства про гарантування вкладів фізичних осіб та зобов'язано до 19.11.2019 усунути такі порушення: направити до Фонду виправлені розрахунок суми регулярного збору у формі диференційованого збору, що підлягає сплаті до Фонду за 1 квартал 2019 року та розрахунок суми регулярного збору у формі диференційованого збору, що підлягає сплаті до Фонду за 2 квартал 2019 року та сплатити до Фонду заборгованість по сплаті регулярного збору за 1 квартал 2019 р. у сумі 69 657, 02 грн. та за 2 квартал 2019 року у сумі 84 105 071, 30 грн.
Вказане розпорядження виконано АТ КБ "ПриватБанк", про що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повідомлено листами від 27.11.2019 № Е.13.0.0.0/4-237445 БТ та від 03.12.2019 № Е.72.0.0.0/3-240976, а також повідомлено про незгоду з розпорядженням в частині 2 кварталу 2019 року.
Вважаючи протиправним розпорядження № РУП-113/38-67/19 від 12.11.2019 в частині 2 кварталу 2019 року, позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що розпорядження № РУП-113/38-67/19 від 12.11.2019 в частині зобов'язання акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» направити до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виправлений розрахунок суми регулярного збору у формі диференційованого збору, що підлягає сплаті до Фонду за 2 квартал 2019 року та сплатити до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заборгованість по сплаті регуляторного збору за 2 квартал 2019 року у сумі 84 105 071, 30 грн., є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства та доводам відповідача, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що позивач помилково ототожнює поняття "подання перекрученої звітності" та "порушення вимог Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України", і що є більш широким поняттям. Також, апелянт зазначає, що згідно зі змістом рішення Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України від 16.04.2019 № 140, на позивача накладено штраф за ненадання інформації по певним контрагентам, що не є поданням перекрученої інформації.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 33 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 № 4452-VI (далі - Закон № 4452-VI) Фонд має право здійснювати перевірку банку щодо контролю за виконанням ним зобов'язань у зв'язку з участю в системі гарантування вкладів фізичних осіб на предмет:
1) достовірності наданої Фонду звітності;
2) повноти і своєчасності розрахунків з Фондом за зборами до Фонду та нарахованою пенею;
3) повноти і достовірності ведення бази даних про вкладників;
4) дотримання вимог щодо інформування вкладників про участь банку у Фонді;
5) дотримання інших вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду.
Перевірка банку здійснюється працівниками Фонду відповідно до затвердженого виконавчою дирекцією Фонду плану перевірки.
Планова інспекційна перевірка акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" з питання повноти і своєчасності розрахунків з Фондом за зборами до Фонду та нарахованою пенею за період діяльності банку з 04.09.2018 по 15.07.2019, про що складено довідку від 23.10.2019 № 38-Д-113-292/19-6Т, проведена згідно з Планом перевірки АТ КБ "ПриватБанк", затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.09.2019 № 2347, на підставі посвідчення на право проведення інспекційної перевірки № 113-049/19 від 27.09.2019, тобто, з передбачених законодавством підстав.
Колегія суддів зауважує, що зі змісту довідки від 23.10.2019 № 38-Д-113-292/19-6Т, вбачається, що висновок про заниження позивачем суми регулярного збору, що підлягає сплаті до Фонду за 2 квартал 2019 року на 84 105 071, 3 грн., що є порушенням вимог ст. 22 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", базується на висновку про застосування до позивача у 2-му кварталі 2019 року Національним банком України заходів впливу, крім письмового застереження та штрафу за подання перекрученої звітності відповідно до нормативно-правового акту Національного банку України з питань застосування заходів впливу, що впливає на визначення балу за якісним індикатором № 1 Алгоритму розрахунку та порогові значення кількісних індикаторів, бали за якісними та кількісними індикаторами для визначення ступеню ризику банку при розрахунку регулярного збору у формі диференційованого збору до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.12.2017 № 5513.
В той же час, колегія суддів з даного приводу вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно зі ст. 22 Закону № 4452-VI учасник Фонду зобов'язаний станом на останній робочий день кожного кварталу здійснювати нарахування регулярного збору до Фонду. Розмір базової річної ставки збору становить 0,5 відсотка бази нарахування в національній валюті та 0,8 відсотка бази нарахування в іноземній валюті.
Базою нарахування є середньоарифметична за розрахунковий період сума щоденних балансових залишків на рахунках з обліку вкладів та відсотків за ними.
Фонд має право встановлювати своїм нормативно-правовим актом порядок розрахунку розміру регулярних зборів до Фонду у формі диференційованих зборів. Розрахунок розміру диференційованого збору проводиться шляхом зважування базової річної ставки збору за ступенем ризику. Розмір диференційованого збору має бути не менше розміру базової річної ставки.
Методика оцінки ступеню ризиків банку для розрахунку диференційованих зборів встановлюється нормативно-правовим актом Фонду, що підлягає погодженню з Національним банком України.
Порядок розрахунку, нарахування і сплати зборів до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб визначено відповідним Положенням, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 02.07.2012 № 1
Згідно з п. 1-5 р. IV Положення № 1 розрахунок розміру регулярного збору у формі диференційованого збору проводиться шляхом зважування базової річної ставки збору за ступенем ризику.
Ступінь ризику - числовий показник рівня ризику учасника Фонду.
Ступінь ризику визначається з урахуванням категорії банку, рівня ризику та загального балу, розрахованого на підставі визначених Фондом показників, які характеризують індикатори.
Перелік індикаторів, складові показників, які використовуються для їх розрахунку визначені у таблицях 1, 2 додатка 4.
Алгоритм розрахунку та порогові значення кількісних індикаторів, бали за якісними та кількісними індикаторами розробляються відповідно до цього Положення та затверджуються окремим рішенням виконавчої дирекції Фонду.
Учасник Фонду щоквартально самостійно визначає рівень ризику станом на перше число місяця наступного за звітним кварталом.
Для визначення рівня ризику учасник Фонду розраховує загальний бал по сумі кількісних та якісних індикаторів, що зважуються на вагові коефіцієнти в розрізі групи показників.
Кількісні індикатори характеризують: рівень капіталу (індикатор: К1, К2); якість активів (індикатор: ЯА1, ЯА2, ЯА3); рівень ліквідності (індикатор: Л1, Л2, Л3); ефективність діяльності (індикатор: Е1, Е2, Е3); якість управління пасивами (індикатор: П1, П2).
Якісні індикатори характеризують дотримання банком вимог законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, Фонду, виконання встановлених ними вимог та зобов'язань.
Віднесення банку до відповідної категорії за рівнем ризику та присвоєння відповідного ступеню ризику здійснюється учасником Фонду відповідно до матриці, визначеної у таблиці 3 додатка 4.
Ступінь ризику, визначений учасником Фондує власністю банку та надається Фонду.
Банк має право використовувати інформацію щодо ступеню ризику на власний розсуд.
Розрахунок регулярного збору у формі диференційованого збору за звітний квартал обчислюється учасником Фонду за наведеною формулою.
Згідно з Алгоритмом розрахунку та порогові значення кількісних індикаторів, бали за якісними та кількісними індикаторами для визначення ступеню ризику банку при розрахунку регулярного збору у формі диференційованого збору до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.12.2017 № 5513, ним визначено бали 5 (відповідає) або 0 (не відповідає) за якісним індикатором № 1 (за звітний квартал до банку не застосовано Національним банком України заходів впливу, крім письмового застереження та штрафу за подання перекрученої звітності відповідно до нормативно-правового акту Національного банку України з питань застосування заходів впливу).
Як встановлено під час інспекційної перевірки і що не заперечується позивачем, за 2 квартал 2019 року до позивача Національним банком України застосовано такі заходи впливу:
- застереження від 16.04.2019 № 141БТ та від 07.05.2019 № 173БТ;
- штраф на підставі рішення комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України від 16.04.2019 № 140.
Згідно з вказаним рішенням від 16.04.2019 № 140, керуючись ст. 73 Закону України "Про банки і банківську діяльність", п. 9.8 гл. 9 розділу ІІ Положення про застосування Національним банком України заходів впливу, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.08.2012 № 346, на позивача накладено штраф за порушення вимог Правил № 129, що призвели до подання до Національного банку статистичної звітності за формою № 614, у якій виявлено помилки, які не є суттєвими, у розмірі 17 000 грн.
Згідно з п. 9.8 гл. 9 розділу ІІ Положення № 346 в редакції станом на 16.04.2019 було визначено два правопорушення:
- за порушення вимог нормативно-правового акта Національного банку, що регулює порядок заповнення та подання статистичної звітності Національному банку, а саме: за неподання/несвоєчасне подання статистичної звітності (крім звітності про валютні операції та з питань фінансового моніторингу) або подання недостовірної статистичної звітності (крім звітності про валютні операції та з питань фінансового моніторингу) у якій виявлено суттєві помилки;
- за порушення нормативно-правового акта Національного банку, що призвели до подання до Національного банку статистичної звітності (крім звітності про валютні операції та з питань фінансового моніторингу), у якій виявлено помилки, які не є суттєвими (порушення порядку формування даних статистичної звітності).
У вказаній редакції п. 9.8 гл. 9 розділу ІІ Положення № 346, а також в інших пунктах Положення № 346, словосполучення перекручена звітність не використано.
Між тим, згідно з Алгоритмом № 5513 заходи впливу визначаються відповідно до нормативно-правового акту Національного банку України з питань застосування заходів впливу, тобто, при вирішенні питання про те, чи підпадає захід впливу під виключення Алгоритму № 5513, має робитися співвідношення передбачених правопорушень банківського законодавства та використаного у Алгоритмі № 5513 формулювання.
Позивач посилається на використання формулювання перекручена звітність у Алгоритмі №5513, оскільки воно було використане у редакції п. 9.8 гл. 9 розділу ІІ Положення № 346 в редакції станом на час затвердження Алгоритму №5513 рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.12.2017.
А саме: згідно з п. 9.8 гл. 9 розділу ІІ Положення № 346 було передбачено:
- штраф за порушення вимог нормативно-правового акта Національного банку, що регулює порядок заповнення та подання статистичної звітності Національному банку, а саме: за неподання/несвоєчасне подання статистичної звітності (крім звітності про валютні операції та з питань фінансового моніторингу) або подання недостовірної статистичної звітності (крім звітності про валютні операції та з питань фінансового моніторингу) у якій виявлено суттєві помилки;
- штраф за порушення нормативно-правового акта Національного банку, що призвели до подання до Національного банку форми статистичної звітності (крім звітності про валютні операції та з питань фінансового моніторингу), у якій виявлено випадки перекручення даних.
За такого тлумачення подання перекрученої звітності у формулювання Алгоритму № 5513 відповідає поданню статистичної звітності з несуттєвими помилками, за що і було притягнуто позивача до відповідальності згідно з рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України від 16.04.2019 № 140.
В той же час, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції, відповідач не спростував посилання позивача на джерело походження формулювання перекручена звітність.
Натомість, апелянт надає оцінку суті допущеного позивачем порушення згідно з рішенням комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України від 16.04.2019 № 140, і робить висновок про те, що по суті воно не підпадає під поняття подання перекручених даних.
Водночас, такі доводи апелянта не беруться колегією суддів до уваги, оскільки за змістом Алгоритму № 5513 в ньому міститься відсильна норма на нормативно-правовий акт Національного банку України з питань застосування заходів впливу, яким є Положення №346.
При цьому, перелік правопорушень, за які Національний банк України має право застосовувати заходи впливу, в тому числі, накладати штрафи, визначено Положенням № 346 і поширеному тлумаченню не підлягає.
Тобто, формула Алгоритму № 346 для врахування якісного індикатору №1 (Я1) для визначення ступеню ризику банку може містити посилання лише на захід впливу за конкретно визначене Національним банком України правопорушення, і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб немає повноважень автономного тлумачення, чи підпадає те чи інше правопорушення під використане у Алгоритмі № 5513 формулювання.
Також, колегія суддів зазначає, що відсутність у Алгоритмі № 5513 чіткого формулювання правопорушення, за яке Національним банком України застосовано захід впливу, є підставою для висновку про його невідповідність вимогам щодо якості закону, оскільки позбавляє банки можливості коректного застосування положень Алгоритму № 5513 під час розрахунку індикаторів.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Апеляційна скарга не містить інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) у відзиві на позовну заяву та з урахуванням яких суд першої інстанції вже надав оцінку встановленим обставинам справи. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.
Також, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.12.2020 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.