П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 квітня 2021 р.м. ОдесаСправа № 522/21267/16-а
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шеметенко Л.П.
судді - Стас Л.В.
судді - Турецької І.О.
за участю: секретаря - Коваль Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року по справі № 522/21267/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірними дій щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити певні дії, -
У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси (правонаступник - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області), в якому просив: визнати неправомірними дії та рішення Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси від 02.11.2016 року № 422 та лист-відповідь від 08.11.2016 року за № 609/К-11 щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратури» в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001 року, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» із змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 року № 763 «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 31.05.2012 року № 505» та постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.2016 року № 488 «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013» в розмірі 90% від середньомісячного грошового забезпечення на підставі довідок, виданих військовою прокуратурою Південного регіону України від 27.10.2016 року № 18-194 вих-16, № 18-195 вих-16; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратури» в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001 року, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» в розмірі 90% від середньомісячного грошового забезпечення на підставі довідок, виданих військовою прокуратурою Південного регіону України від 27.10.2016 року № 18-194 вих-16, №18-195 вих-16 без обмеження граничного розміру пенсії та виплатити заборгованість, що виникає на день такого перерахунку, а саме різницю в розмірі пенсії за минулий час з 01.11.2015 року та з 01.09.2016 року, з урахуванням раніше проведених виплат.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 18 січня 2017 року вказаний позов було задоволено у повному обсязі.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси задоволено, постанову Приморського районного суду м. Одеси від 18 січня 2017 року скасовано, прийнято по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання неправомірними дій щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії, зобов'язання здійснити певні дії відмовлено.
05 лютого 2020 року ОСОБА_1 до П'ятого апеляційного адміністративного суду була подана заява про перегляд вказаної постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року за виключними обставинами. У вказаній заяві, як на підставу для перегляду зазначеного судового рішення за виключними обставинами, заявник посилається на Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019. Заявник просить задовольнити подану ним заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами, скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року, ухвалити нову постанову, якою залишити без змін постанову Приморського районного суду м. Одеси від 18 січня 2017 року.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2020 року замінено відповідача у даній справі - Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси його правонаступником на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Представником Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області подані пояснення на вказану заяву про перегляд судового рішення у зв'язку із виключними обставинами, в яких відповідач просив відмовити у задоволенні заяви позивача та залишити без змін постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23 березня 2020 року клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження за виключними обставинами у справі № 522/21267/16-а задоволено, зупинено провадження за виключними обставинами у справі № 522/21267/16-а за заявою ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання неправомірними дій щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії та зобов'язання вчинити певні дії - до набрання законної сили судовим рішенням Великої Палати Верховного Суду у справі № 808/1628/18.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2021 року поновлено провадження за виключними обставинами у справі № 522/21267/16-а та призначено відкрите судове засідання для розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року у справі № 522/21267/16-а.
Вислухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та подану заяву про перегляд судового рішення у зв'язку із виключними обставинами, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС України однією з підстав для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акту чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
При цьому, згідно ч. 6 ст. 361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Як на підставу для перегляду постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року у даній справі у зв'язку з виключними обставинами, заявник посилається на наведений п. 1 ч. 5 ст. 361 КАС України та Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019.
Колегією суддів встановлено, що наведеним Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019:
- визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;
- визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- установлено такий порядок виконання цього Рішення: частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення; частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції: « 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Таким чином, вбачається, що Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019, на яке посилається заявник, як на підставу для перегляду судового рішення у даній справі у зв'язку із виключними обставинами, визнано неконституційними положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII.
Разом з цим, у даній справі позивач просив здійснити перерахунок і виплату йому пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратури» № 1789-XII від 05.11.1991 року в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001 року, а не Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, положення частини двадцятої статті 86 якого визнані неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019.
Також, постановою Приморського районного суду м. Одеси від 18 січня 2017 року, яку просить залишити без змін заявник у заяві про перегляд судового рішення за виключними обставинами, було зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратури» № 1789-XII від 05.11.1991 року в редакції Закону № 2663-ІІІ від 12.07.2001 року, а не ЗУ № 1697-VII.
Крім того, положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII, на які, як зазначає заявник, в тому числі, посилався суд апеляційної інстанції при прийнятті рішення у даній справі, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного Рішення від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019, що прямо передбачено наведеним Рішенням КСУ та положеннями частини другою статті 152 Конституції України.
На підставі наведеного у сукупності, враховуючи, що позивач у даній справі просив здійснити йому перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратури» № 1789-XII від 05.11.1991 року, а також, з огляду на те, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII на час прийняття судом апеляційної інстанції постанови, яку позивач просить скасувати за виключними обставинами, були чинними, колегія суддів приходить до висновку, що Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року № 7-р(ІІ)/2019 про визнання таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII не змінює правового регулювання спірних правовідносин та не доводить факту допущення судом помилки при вирішенні спору.
Також, колегія суддів зазначає, що заявник просить скасувати у зв'язку з наявністю виключних обставин постанову суду апеляційної інстанції, якою у задоволенні позову відмовлено.
Разом з цим, не може вважатись невиконаним, в розумінні положень пункту 1 частини п'ятої статті 361 КАС України, рішення суду, що набрало законної сили та яким у задоволенні позову відмовлено, оскільки таке рішення не передбачає примусового його виконання, що відповідно виключає можливість застосування наведених положень КАС України.
Висновки суду апеляційної інстанції відповідають правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 19 лютого 2021 року у справі № 808/1628/18.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року по справі № 522/21267/16-а.
Частиною 4 статті 368 КАС України визначено, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви про перегляд судового рішення з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 2 частини п'ятої статті 361 цього Кодексу, та скасування судового рішення, що переглядається, суд: 1) ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; 2) приймає постанову - якщо переглядалася постанова; 3) постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року по справі № 522/21267/16-а слід відмовити, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року - залишити в силі.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 248, 250, 310, 321, 325, 328, 329, 361, 368, 369 КАС України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року по справі № 522/21267/16-а - відмовити.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2017 року по справі № 522/21267/16-а - залишити в силі.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Судове рішення складено у повному обсязі 22.04.2021 р.
Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: Л.В. Стас
Суддя: І.О. Турецька