П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 квітня 2021 р.м. ОдесаСправа № 420/9676/20
Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Одеса 30 жовтня 2020 року
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача: Яковлєва О.В.,
суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, а саме: визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 134314 від 23 червня 2020 року про відмову в проведенні перерахунку пенсії за вислугою років; зобов'язання здійснити перерахунок та виплату без обмеження граничного розміру пенсії з 13 грудня 2019 року, відповідно до ст. 50-1 ЗУ «Про прокуратуру» (у редакції, що діяла на момент призначення пенсії), виходячи з розрахунку 90 % від суми місячної заробітної плати, на підставі довідки № 92 від 06 березня 2020 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року частково задоволено позовні вимоги, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення № 134314 від 23 червня 2020 року про відмову в перерахунку пенсії; зобов'язано здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» на підставі довідки прокуратури Одеської області № 92 від 06 березня 2020 року про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем та відповідачем подано апеляційні скарги з яких вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просять скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, відповідно до їх вимог та заперечень.
Вимоги апеляційної скарги позивача обґрунтовано тим, що судом першої інстанції обрано невірний та неефективний спосіб захисту прав позивача.
В даному випадку, позивач вважає, що задовольняючи його позовні вимоги, суд першої інстанції мав зобов'язати пенсійний орган здійснити перерахунок пенсії у конкретному відсотковому розмірі від заробітної плати та без обмеження пенсії максимальним розміром.
При цьому, позивач вважає, що такі вимоги не є передчасними, так як у ході розгляду даної справи пенсійний орган заперечував щодо здійснення перерахунку пенсії позивача у конкретному відсотковому розмірі від заробітної плати та без обмеження пенсії максимальним розміром.
Вимоги апеляційної скарги пенсійного органу обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про задоволення позовних вимог, так як пенсійним органом правомірно відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку його пенсії, призначеної за ЗУ «Про прокуратуру», так як законодавцем не визначено механізму для здійснення такого перерахунку.
При цьому, набрання чинності рішенням Конституційного Суду України № 7-р(ІІ)/2019 від 13 грудня 2019 року, на думку апелянта, не є окремою підставою для здійснення перерахунку пенсії позивача.
В свою чергу, пенсійним органом подано відзив на отриману апеляційну скаргу позивача у якому зазначено, що судом першої інстанції зроблено вірний висновок про передчасність вимог позивача про визначення відсоткового розміру пенсії позивача та про необхідність здійснення її перерахунку без обмеження максимальним розміром.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та з 02 січня 2003 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до ЗУ «Про прокуратуру» у розмірі 90 % від середнього заробітку, що підтверджується протоколом № 9001 від 21 квітня 2003 року.
При цьому, позивач 23 червня 2020 року звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою № 4783 про перерахунок пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам.
До заяви позивачем додано довідку про заробітну плату від 06 березня 2020 року № 92, видану прокуратурою Одеської області.
Згідно з вказаною довідкою розмір заробітної плати за відповідною посадою начальника відділу склав 42 046,66 грн.
В свою чергу, ГУ ПФУ в Одеській області прийнято рішення № 134314 від 23 червня 2020 року про відмову у перерахунку пенсії.
Не погоджуючись з отриманою відмовою у здійсненні перерахунку пенсії позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок про часткове задоволення позовних вимог, так як у межах спірних правовідносин пенсійним органом протиправно відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку розміру його пенсії, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, ЗУ «Про прокуратуру» визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
При цьому, ч. 1 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» встановлено, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку та за умови наявності на день звернення достатньої вислуги років.
Частиною 2 вказаної статті встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
Частиною 3 вказаної статті встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.
Частиною 4 вказаної статті встановлено, що середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат на 60. Коригування зазначених виплат проводиться із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу та надбавок до нього. Посадовий оклад, надбавки за вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах за останньою займаною посадою прокурора, встановлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії за вислугу років.
При цьому, Конституційним Судом України 13 грудня 2019 року ухвалено рішення № 7-р(II)/2019, яким вирішено:
1) визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 ЗУ «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;
2) положення частини двадцятої статті 86 ЗУ «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
3) установити такий порядок виконання цього Рішення:
- частина двадцята статті 86 ЗУ «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
- частина двадцята статті 86 ЗУ «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.».
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову позивачу у здійснені перерахунку пенсії, яка призначена за ЗУ «Про прокуратуру».
В свою чергу, переглядаючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В даному випадку, після прийняття рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 та враховуючи факт збільшення посадових окладів працівників органів прокуратури постановою КМУ від 30 серпня 2017 року № 657, позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії до якої додано відповідну довідку.
Між тим, колегія суддів зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2019 року № 7-р(II)/2019 чітко встановлено, що ч. 20 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» підлягає застосуванню в первинній редакції з дня прийняття відповідного судового рішення.
При цьому, як зазначено вище, первинною редакцією ч. 20 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру» встановлено порядок перерахунку пенсії за вислугу років, призначених за ЗУ «Про прокуратуру».
Внаслідок чого, колегія суддів вважає, що нехтування пенсійним органом, як суб'єктом владних повноважень, зазначених приписів рішення Конституційного Суду України, є протиправним невиконанням судового рішення та грубим порушенням прав позивача.
В даному випадку, позивач, як пенсіонер по ЗУ «Про прокуратуру», має право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам.
При цьому, аналізуючи приписи ч. 20 ст. 86 ЗУ «Про прокуратуру», колегія суддів вважає, що незалежно від дати підвищення заробітної плати прокурорським працівникам, якщо перерахунок їхньої пенсії не відбувся, вони мають право на такий перерахунок після звернення до пенсійного органу.
Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність скасування оскаржуваного рішення пенсійного органу про відмову у здійсненні перерахунку пенсії позивача.
В свою чергу, щодо обраного судом першої інстанції способу відновлення порушеного права позивача на перерахунок пенсії, колегія суддів вважає за необхідне зазначити.
В даному випадку, позивач вважає, що захист його порушених прав має бути ефективним та таким, що виключатиме майбутнє порушення прав та не створюватиме необхідність повторного звернення до суду.
При цьому, звертаючись до суду з даним адміністративним позовом позивач зазначає про необхідність зобов'язання здійснити перерахунок пенсії у конкретному відсотковому розмірі від заробітної плати та без обмеження пенсії максимальним розміром.
Між тим, відмовляючи у задоволенні відповідних вимог позивача судом першої інстанції зроблено висновок про передчасність останніх.
В свою чергу, колегія суддів погоджується з відповідним висновком суду, так як питання щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і питання обмеження пенсії максимальним розміром є похідними і повинні вирішуватись після вирішення питання про наявність відповідного права на перерахунок.
В даному випадку, спору щодо відсоткового розміру заробітної плати для перерахунку пенсії і щодо обмеження пенсії максимальним розміром на час звернення позивача у цій справі до суду не існувало.
При цьому, варто зазначити, що пенсійний орган ще не ухвалював рішення щодо перерахунку призначеної позивачу пенсії за вислугу років на виконання цього рішення суду, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Тому, оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
В даному випадку, вказаний висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постанові від 14 вересня 2020 року, у справі № 560/2120/20.
Тому, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Яковлєв О.В.
Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.