22 квітня 2021 р. м.ОдесаСправа № 420/13090/20
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача: Димерлія О.О.,
суддів: Шляхтицького О.І., Домусчі С.Д.,
розглянувши в порядку письмового провадження клопотання скаржника - Апеляційного суду Одеської області про розгляд справи за участю його представника, -
У провадженні П'ятого апеляційного адміністративного суду перебуває справа за апеляційною скаргою Апеляційного суду Одеської області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2021р. по справі №420/13090/20 за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Одеської області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2021року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Апеляційного суду Одеської області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 19.03.2021р. по справі №420/13090/20 за позовом ОСОБА_1 до Апеляційного суду Одеської області про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.
Водночас, в апеляційній скарзі Апеляційним судом Одеської області викладено клопотання про розгляд апеляційної скарги за участю його представника.
Вирішуючи питання щодо розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін колегія суддів виходить з наступного.
Частинами 1, 2 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Згідно із пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з приписами ч.6 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Також, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997року №475/97-ВР, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983року у справі "Ахеn v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
До того ж, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема, аргументами іншої сторони, та реагувати на вказані аргументи з урахуванням приписів чинного процесуального законодавства.
Також, згідно із статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Пандемія - сильна епідемія, яка характеризується поширенням інфекційного захворювання на всій території країни, територію суміжних держав, а іноді й багатьох країн світу. Пандемія оголошується тоді, коли з'являється новий вірус і поширюється по всьому світу, а населення немає імунітету до вірусу, а також ефективних засобів профілактики, тобто вакцинації та лікування.
Враховуючи наведене, з метою збереження життя та здоров'я представників учасників справи, працівників суду та суддів, з урахуванням наведених рекомендацій уповноважених суб'єктів щодо запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання скаржника - Апеляційного суду Одеської області про розгляд справи за участю його представника задоволенню не підлягає.
Крім того, характер спірних правовідносин, предмет доказування у справі є незначної складності, які для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи не вимагають проведення розгляду апеляційної скарги в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Керуючись п.10 ч.1 ст.4, ч.6 ст.7, ст.ст.12, 257, 262, 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання скаржника - Апеляційного суду Одеської області про розгляд справи за участю його представника - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Димерлій О.О.
Судді Шляхтицький О.І. Домусчі С.Д.