22 квітня 2021 року № 320/12645/20
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Київській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
Головне управління Державної податкової служби у Київській області звернулось до суду з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 18070,80 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом у вказаному вище розмірі внаслідок невиконання податкового обов'язку зі сплати єдиного податку.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Даною ухвалою запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за трек-номером №0113333574070, яке наявне в матеріалах справи, направлено на вказану адресу відповідача, втім, конверт із вкладенням повернувся на адресу суду із відміткою: "адресат відсутній за вказаною адресою". У той же час, у встановлений судом п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідач правом надати суду відзив на позовну заяву не скористався. На час прийняття рішення у даній справі відзив на позовну заяву або заява про визнання позову від відповідача до суду не надходили.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрований як фізична особа підприємець ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач є платником податків та зборів і знаходиться на обліку в Бориспільському управлінні Головного управління ДПС у Київській області.
З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами ГУ ДПС у Київській області проведено камеральну перевірку правил сплати(перерахування) податків. За результатами перевірки складено акт від 19.04.2019 №001174/10-36-51-06/ НОМЕР_1 .
На підставі даного акту винесено податкове повідомлення-рішення №0043065106 від 19.04.2019 на суму 4602,60 грн.
Судом встановлено, що вказане податкове повідомлення-рішення не оскаржувались відповідачем у судовому порядку, а відтак є узгодженими.
Однак, у встановлений ПК України строк відповідачем самостійно узгоджену суму податкового зобов'язання з єдиного податку з фізичних осіб було сплачено, але не в повному обсязі, та нарахована пеня. Про що свідчить розрахунок заборгованості.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходить з наступного.
З метою стягнення податкового боргу ГУ ДПС у Київській області відповідно до ст. 42 та ст. 59 ПК України направлено відповідачу податкову вимогу від 03.07.2018 №111831-51.
Вищезазначена вимога, направлена рекомендованим листом відповідачу, та направлено на вказану адресу відповідача, втім, конверт із вкладенням повернувся на адресу суду із відміткою: "за закінченням встановленого строку зберігання".
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України.
Згідно з підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Згідно з пунктом 49.2 статті 49 ПК України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 є платником єдиного податку.
Порядок нарахування, строки сплати, ставки та групи платників єдиного податку встановлені главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 ПК України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Згідно з пунктом 291.3 статті 291 ПК України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Положеннями пунктами 294.1, 294.2 статті 294 ПК України передбачено, що (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.
Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.
Згідно з пунктом 296.2 статті 296 ПК України платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені пунктом 295.1 статті 295 цього Кодексу.
Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.
Платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду (пункт 296.3 статті 296 ПК України).
Відповідно до пункту 295.1 статті 295 ПК України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Пунктом 295.3 статті 295 ПК України визначено, що платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, даних інтегрованої картки відповідача, самостійно визначене в податкових деклараціях податкове зобов'язання з єдиного податку за 2018 рік та І квартали 2019 року відповідач у встановлені податковим законодавством строки повністю не сплатив.
Таким чином, заборгованість відповідача зі сплати зазначеного грошового зобов'язання за податковою декларацією платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця відповідає ознакам, визначеним п.п.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, відповідно до якого податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України визначено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Положеннями пункту 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Відповідно до пункту 59.4 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Матеріали справи свідчать, що позивачем направлено ОСОБА_1 податкову вимогу форми "Ф" від 03.07.2018 №111831-51 на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, втім, конверт із вкладенням повернувся на адресу суду із відміткою: "за закінченням терміну зберігання".
Доказів оскарження податкової вимоги чи погашення податкового боргу за визначеним податковим зобов'язанням відповідач суду не надав.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що загальна сума податкового боргу відповідача перед бюджетом становить 18070,80 грн.
Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з пунктом 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
На підставі викладеного, суд вбачає наявність передбачених чинним законодавством обставин для стягнення з відповідача податкового боргу в розмірі 18070,80 грн.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог, доказів про сплату відповідачем податкового боргу з єдиного податку в розмірі 18070,80 грн. до суду не надано.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 18070 (вісімнадцять сімдесят) грн. 80 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Щавінський В.Р.