22 квітня 2021 року ЛуцькСправа № 140/1784/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпростір» до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будпростір» (далі - ТзОВ «Будпростір», позивач) звернулося в суд з позовом до Поліської митниці Держмитслужби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішень про визначення коду товару №КТ-UА204000-0075-2020 від 04.12.2020 та про коригування митної вартості товарів №UА204120/2020/000384/2 від 08.12.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем 03.12.2020 до Поліської митниці Держмитслужби було подано митну декларацію №UA204120/2020/122555 на товар, а саме будівельно-оздоблювальні матеріали - підвіс, який було задекларовано за кодом УKTЗEД 7216611000 «Кутики, фасонні та спеціальні профілі з вуглецевої сталі профілі C-,L-,U-,-Z- подібні, у формі омеги, або незамкнуті профілі». Однак, рішенням відповідача про визначення коду товару від 04.12.2020 № KT UА204000-0075-2020 встановлено, що вказаний товар повинен класифікуватися за кодом УKT ЗEД - «8302419000» інші. Підставою для прийняття такого рішення були лише посилання на норми чинного законодавства. Жодні проби не відбирались та експертизи митним органом не замовлялись та не проводились. Зважаючи на те, що оскаржуване рішення митного органу не містить жодного посилання на докази які стали підставою для прийняття такого рішення, не містить будь-яких обґрунтувань його прийняття, воно є необґрунтованим, безпідставним та незаконним. Наявні в матеріалах справи докази первинні документи, зокрема - характеристики товару, експортна декларація посвідчена та перевірена, якою встановлено достовірність даних вказаних в цій декларації митними органами Євросоюзу, міжнародна товарно-транспортна накладна в яких зазначено код товару, який цілком і повністю збігається з тим що було зазначено у поданих до митного органу України деклараціях. Більше того, ТзОВ «Будпростір» неодноразово здійснювало декларування такого ж товару від цього ж виробника за цим же кодом товарів, при цьому у митного opгaнy не було жодних претензій щодо невірно визначеного коду цього ж товару купленого в цієї ж фірми виробника.
Крім того, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості №204120/2020/000384/2 та кapтку вiдмoви y митнoмy оформленні. Митним органом витребувались додаткові документи, однак, відповідач всупереч статтям 54, 53 МК України не зазначає в чому полягає сумнів митниці, які складові частини митної вартості необхідно підтвердити, що власне вказує на незаконність та безпідставність вимог щодо витребування додаткових документів. Крім того, позивачем були наданні пояснення, які митним органом були повністю проігноровано та додані до нього документи і прийнято протиправне та не обґрунтоване рішення про коригування митної вартості в яких в графі 33 цих рішень «Джерела використаної інформації» не вказано жодного джерела використаної інформації, однак це не завадило митному органу проігнорувати yci надані декларантом докази-джерела інформації та прийняти таке безпідставне рішення.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечує проти позовних вимог, оскільки у зв'язку із можливою неправильною класифікацією задекларованих товарів, відділом митного оформлення № 1 митного поста «Луцьк», направлено запит до відділу кодування, класифікації товарів та здійснення заходів митно-тарифного регулювання управління адміністрування митних платежів, митної вартості та класифікації товарів Поліської митниці Держмитслужби, з метою перевірки правильності класифікації товару за УКТЗЕД. За результатами розгляду запиту відділом кодування, класифікації товарів та здійснення заходів митно-тарифного регулювання управління адміністрування митних платежів, митної вартості та класифікації товарів, встановлено, що підвіс ES 60/125 0,75 mm 'Р', підвіс ES 60/250 0,80 mm 'Р', як за своїм найменуванням так і за своїми фізичними характеристиками та призначенням даний товар не можливо віднести до «кутиків, фасонних та спеціальних профілів, без подальшого оброблення, крім деформування або оброблення у холодному стані», тим більше до товарів які мають профіль в поперечному перерізі С , L, U-, Z-подібному вигляді у формі омеги, або незамкнуті профілі. Оскільки, сам товар являє собою звичайну плоску металеву пластину без будь якого профілю (в поперечному перерізі), з конструктивними отворами. Дані отвори призначені для подальшого згинання пластини в П подібний виріб вже безпосередньо перед встановленням. По краям підвісу наявні також круглі отвори призначені для встановлення саморізів для з'єднання підвісу з профільованим прокатом (профіль). Дані з'єднання підвісу та профіля використовуються в гіпсокартонних системах для кріплення, за допомогою підвісу, профілю до стін або стелі та інших несучих конструкцій. Тобто, по своєму прямому призначенню товар являє собою звичайний кріпильний елемент (кронштейн), який з'єднує (кріпить) металопрофіль з стелею чи стіною, для постійного встановлення. Тому, зазначений товар класифіковано в товарній категорії 8302419000 за УКТЗЕД та прийнято рішення від 04.12.2020 №КТ- UA204000-0075-2020.
Крім того, 05.12.2020 до митного оформлення подано МД №UA204120/2020/123394. У свою чергу, при проведенні у відповідності до положень статті 54 Митного кодексу України контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено наявність в документах розбіжностей і неточностей. Надана декларантом до митного оформлення копія митної декларації країни експорту - Республіки Польща від 25.11.2020 № 20PL445010E1822253 містить інформацію щодо назв та вагових характеристик імпортованих товарів, проте вартісні показники відрізняються від інформації, яка міститься у наданих декларантом документах. Заявлені до митного оформлення у графі 31 МД відомості щодо виробника та торгівельної марки документально не підтверджено, оскільки жодним документом не посвідчено оригінальні назви товарів. До митного оформлення подано договір - заявку про надання транспортно-експедиційних послуг від 16.11.2020 №16/11 не належної якості. Рахунок - фактуру №2020/FVE/PUN/000009 від 25.11.2020 видано на підставі документу №2020/WZE/PUN/000009, разом з цим такий документ до митного оформлення не подано. В рахунку - фактурі №2020/FVE/PUN/000009 від 25.11.2020 відсутні посилання на реквізити зовнішньоекономічного контракту та специфікації до нього.
З метою підтвердження інформації щодо заявленої митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, митницею направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи. Декларантом надано додаткові документи. У свою чергу, щодо додатково наданих документів декларантом представник відповідача вказує наступне: наданий прайс лист від 15.11.2020 не містить в собі інформацію щодо комерційних умов поставок; наданий висновок торгово - промислової палати №В-1250 від 07,12.2020 містить в собі інформацію щодо проформи до замовлення від одержувача №2020/ZOE/PUN/000011 від 16.11.2020, однак такий документ не подано до митного оформлення.
Таким чином, у зв'язку з виявленими неточностями, розбіжностями у наданих декларантом документах, та з не наданням усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України та у відповідності до частини п'ятої статті 54 МК України, за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 08.12.2020 UA204120/2020/000384/2. Митну вартість імпортованих товарів визначено на основі раніше визнаної митними органами митної вартості. З наведених підстав представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.
У відповіді на відзив представник позивача вказав, що митним органом не спростовано жодного факту викладеного у позовній заяві, а тому просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Судом встановлено, 30.01.2020 між ТзОВ «Будпростір» (покупець) та фірмою Punto Pruszynski (Республіка Польща) (продавець) було укладено контракт №30012020, згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупця окремими партіями сталеві холоднокатані профілі оцинкованої сталі, а також холоднокатані профілі з неоцинкованої сталі, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар на умовах і в терміни, передбачені даним контрактом. Найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю, загальна вартість кожної партії товару узгоджуються сторонами і відображаються в специфікації на кожну партію товару, що є невід'ємною частиною даного контракту (пункти 1.1 та 1.2 контракту). Сума контракту складається з суми оформлених вантажних митних декларацій, відповідно до яких навантажується товар на виконання умов цього контракту, які є його невід'ємною частиною і орієнтовно становить 1 000 000,00 польських злотих (пункт 2.2 контракту).
03.12.2020 ТзОВ «Будпростір» до Поліської митниці Держмитслужби було подано митну декларацію №-UA204120/2020/122555 та пакет документів на наступний товар: товар №1 будівельно-оздоблювальні матеріали: профіль C-, L-, U-, Z-подібні у формі омеги, або незамкнуті з вуглецевої сталі: профіль СІ00 0,5 3м=240 шт., профіль U100 0,5 3м=120 шт., профіль СІ00 0,6 3 м=120 шт., профіль U100 0,6 3 м=120 шт., підвіс ES 60/125 0,75 mm 'Р'=120000 шт., використовується для монтажу профілю CD-60 в гіпсокартонних системах та підвісних стелях, підвіс ES 60/250 0,80 mm 'Р'=20000 шт., використовується для монтажу профілю CD-60 в гіпсокартонних системах та підвісних стелях, використовується в гіпсокартонних конструкціях, торговельна марка PUNTO, виробник Punto Pruszynski та товар №2 будівельно-оздоблювальні матеріали, вироби з чорних металів, підвіси в асортименті: з'єднувач поперечний односторонній 0,80 mm = 5000 шт., з'єднувач повздовжній PUNTO = 5000 шт., використовується в гіпсокартонових конструкціях, підвіс обертовий = 5000 шт., складається з анкерного підвісу із затиском та тяги, анкерний підвіс вставляється в профіль CD-60 і додатково закріплюється фіксатором, що знаходиться в нижній частині підвісу, торговельна марка PUNTO, виробник Punto Pruszynski.
При цьому, позивачем у графі 33 вантажної митної декларації було зазначено код товару №1 72166110, що згідно з УКТЗЕД класифікується, як «Кутики, фасонні та спеціальні профілі з вуглецевої сталі: профілі C-, L-, U-, Z-подібні, у формі омеги, або незамкнуті профілі», код товару №2 7326909890, що згідно з УКТЗЕД класифікується, як «Інші вироби з чорних металів: інші».
04.12.2020 Поліська митниця Держмитслужби прийняла рішення про визначення коду товару № КТ-UA204000-0075-2020, відповідно до якого товар №1, а саме будівельно-оздоблювальні матеріали: підвіс ES 60/125 0,75 mm 'Р'=120000 шт. та підвіс ES 60/250 0,80 mm 'Р'=20000 шт., класифіковано за кодом 8302419000 згідно з УКТЗЕД як «Арматура кріплення, фурнітура та аналогічні вироби з недорогоцінних металів, що використовуються для меблів, дверей, сходів, вікон, віконниць, у кузовах транспортних засобів, для лимарських виробів, валіз, ящиків, скриньок та аналогічних виробів; кронштейни, вішалки для одягу, капелюхів, підставки та аналогічні вироби з недорогоцінних металів; ролики з арматурою з недорогоцінних металів; замикальні пристрої для автоматичних дверей з недорогоцінних металів: інші».
Крім того, декларантом позивача 05.12.2020 до митного оформлення Поліській митниці Держмитслужби було подано митну декларацію №UA204120/2020/123394 та пакет документів на товар №1 «Будівельно-оздоблювальні матеріали: підвіс ES 60/125 0,75 mm 'Р'=120000 шт.; підвіс ES 60/250 0,80 mm 'Р'= 20000 шт. Використовується в гіпсокартонних системах для кріплення профілю до стін або стелі. Торговельна марка PUNTO. Виробник Punto Pruszynski. Фактурна вартість товару №1- 26800 польських злотих, митна вартість товару (заявлена декларантом за основним методом) - 215389,91 грн. Товар №2 будівельно-оздоблювальні матеріали: профіль C-, L-, U-, Z-подібні, у формі омеги, або незамкнуті з вуглецевої сталі: профіль СІ00 0,5 3м=240 шт., профіль U100 0,5 3м=120 шт., профіль СІ00 0,6 3м=120 шт., профіль U100 0,6 3 м=120 шт. Використовується в гіпсокартонних конструкціях. Торговельна марка PUNTO. Виробник Punto Pruszynski. Фактурна вартість товару №2- 4521,60 польських злотих, митна вартість товару (заявлена декларантом за основним методом) - 36555,03 грн. Товар №3 «будівельно-оздоблювальні матеріали. Вироби з чорних металів. З'єднувачі та підвіси в асортименті: з'єднувач поперечний односторонній 0,80 mm = 5000 шт., з'єднувач повздовжній PUNTO = 5000 шт., використовується в гіпсокартонових конструкціях, підвіс обертовий = 5000 шт., складається з анкерного підвісу із затиском та тяги. Анкерний підвіс вставляється в профіль CD-60 і додатково закріплюється фіксатором, що знаходиться в нижній частині підвісу. Торговельна марка PUNTO. Виробник Punto Pruszynski. Фактурна вартість товару 3800 польських злотих, митна вартість товару (заявлена декларантом за основним методом) - 30112,07 грн.
Митним органом декларанту було надіслано електронне повідомлення, зі змісту якого вбачається, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення товарів за митною декларацією №UA204120/2020/123394 було встановлено розбіжності та неточності, зокрема: 1) надана декларантом до митного оформлення копія митної декларації країни експорту - Республіки Польща від 25.11.2020 № 20PL445010E1822253 містить інформацію щодо назв та вагових характеристик імпортованих товарів, проте вартісні показники (загальна сума по EK МД- 35722 PLN) відрізняються від інформації, яка міститься у наданих декларантом документах (рахунок-фактура 2020/FVE/PUN/000009 від 25.11.2020) - 35121,6PLN. 2) Подана до митного оформлення специфікація №7 від 16.11.2020 що вартості товарів не містить відомостей щодо приналежності до зазначеної поставки. 3) Заявлені до митного оформлення у графі 31 MД відомості щодо виробника та торгівельної марки документально не підтверджено, оскільки жодним документом не посвідчено оригінальні назви товарів. Митниця також володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості: товар №1 - МД від 13.11.2020 № UA100020/2020/050448 (5,01 USD/кг), товар №3 - МД від 15.09.2020 UA100300/2020/418546 (1,82 USD/кг). Крім того, повідомлено позивача, що заявлена митна вартість може буде визнана митницею за умови надання підтвердження інформації щодо числових значень складових митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, зокрема, шляхом надання додаткових документів, витребуваних згідно вимоги митниці, таких як: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) прайс-листи, каталоги, специфікації виробника товару; 3) висновки про вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Листом від 08.12.2020 позивач повідомив відповідача, що Поліська митниця Держмитслужби всупереч статтям 54, 53 МК України не зазначає в чому полягає її сумнів, які складові митної вартості необхідно підтвердити, що вказує на незаконність та безпідставність вимог щодо витребування додаткових документів. Також вказав, шо виписку із бухгалтерської документації продавця надати не має можливості, оскільки такі документи у позивача відсутні та вони становлять комерційну таємницю продавця.
08.12.2020 митниця прийняла рішення №UA204120/2020/000384/2 про коригування митної вартості товарів. У графі 33 вказаного рішення зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, оскільки: 1) декларантом не подано у повному обсязі додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України та у відповідності до частини п'ятої статті 54 МК України. 2) За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів в поданих до митного оформлення товарів за митною декларацією №UА204120/2020/123394 (довідковий номер 378) містять розбіжності та неточності, зокрема:
- Надана декларантом до митного оформлення копія митної декларації країни експорту - Республіки Польща від 25.11.2020 № 20PL445010E1822253 містить інформацію щодо назв та вагових характеристик імпортованих товарів, проте вартісні показники (загальна сума по EK МД- 35722 PLN) відрізняються від інформації, яка міститься у наданих декларантом документах (рахунок-фактура 2020/FVE/PUN/000009 від 25.11.2020)- 35121,6PLN.
- Заявлені до митного оформлення у графі 31 MД відомості щодо виробника та торгівельної марки документально не підтверджено, оскільки жодним документом не посвідчено оригінальні назви товарів.
- До митного оформлення подано договір - заявку про надання транспортно-експедиційних послуг від 16.11.2020 №16/11 не належної якості.
- Рахунок - фактуру №2020/FVE/PUN/000009 від 25.11.2020 видано на підставі документу №2020/WZE/PUN/000009, разом з цим такий документ до митного оформлення не подано.
- B рахунку - фактурі №2020/FVE/PUN/000009 від 25.11.2020 вiдcyтнi пocилaння на реквізити зовнішньоекономічного контракту та специфікації до нього.
Щодо додатково наданих документів :
- наданий прайс-лист від 15.11.2020 не містить в собі інформацію щодо комерційних умов поставок;
- наданий висновок торгово - промислової палати №В-1250 від 07.12.2020 містить в собі інформацію щодо проформи до замовлення від одержувача №2020/ZOE/PUN/000011 від 16.11.2020, oднaк тaкий дoкyмeнт не подано до митного оформлення.
Митниця володіє ціновою інформацією щодо вартості подібних товарів, митну вартість яких раніше визнано митними органами: товар №1 - MД від 13.11.2020 № UA100020/2020/050448 (5,01 USD/кг), товар №3 - MД від 15.09.2020 № цА100300/2020/418546 (1,82 USD/кг).
За результатом проведеної відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України процедури консультації з декларантом та у зв'язку із відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості, інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості, що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митну вартість партії товарів скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України. При цьому, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша вартість із альтернативних, згідно інформації, наявної у митниці. Митну вартість імпортованих товарів визначено на основі раніше визнаної митними органами митної вартості (МД від 13.11.2020 № UА100020/2020/050448) та числове значення митної вартості товару №1 у валюті фактури за курсом валюти Нацбанку України на день подання митної декларації до митного оформлення становить 128229,60 PLN та в національній валюті України - 985983,04 грн. PMB товару становить 5,01дол.США/кг. Митну вартість імпортованих товарів визначено на основі раніше визнаної митними органами митної вартості (МД від 15.09.2020 №UА100300/2020/418546) та числове значення митної вартості товару №3 y валюті фaктypи за кypcoм вaлюти Haцбaнкy України на дeнь подання митної декларації до митного оформлення становить 4355 PLN та в національній валюті України - 33486,46 грн. PMB товару становить 1,82 дол.США/кг.
Зазначене рішення слугувало підставою для видання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204120/2020/01971. У цій же картці відмови митний орган роз'яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості МД у відповідність до рішення про коригування митної вартості товарів від 08.12.2020 №UA204120/2020/000384/2.
Позивач, не погоджуючись із рішеннями про визначення коду товару та про коригування митної вартості товару звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) від 13.03.2012 року № 4495-VІ.
Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з статтею 67 МК України Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев'ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Статтею 68 МК України передбачено, що ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно частин першої-п'ятої статті 69 МК України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них. У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.
Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що класифікацію товарів за УКТ ЗЕД здійснює особа, яка подає митну декларацію. У свою чергу, митний орган здійснює контроль за такою класифікацією і може самостійно визначити код задекларованого товару лише в тому разі, коли виявить порушення правил класифікації з боку декларанта. Повноваження органу доходів і зборів щодо самостійного визначення коду товару не є дискреційними та обумовлені виключно наявністю порушення правил класифікації з боку декларанта.
Процедуру ведення УКТ ЗЕД визначено Порядком ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 428 (далі - Постанова № 428).
Пунктом 2, 3 Постанови № 428 передбачено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про Митний тариф України», що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів. УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).
Митний тариф України встановлюється Законом України «Про Митний тариф України» від 04.06.2020 № 674-ІХ. Статтею 1 даного закону визначено, що митний тариф України є невід'ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.
Основними правилами інтерпретації УКТЗЕД передбачено, що класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами: Назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; (b) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який матеріал чи речовину стосується також сумішей або сполук цього матеріалу чи речовини з іншими матеріалами чи речовинами. Будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу чи речовини. Класифікація товару, що складається більше ніж з одного матеріалу чи речовини, здійснюється відповідно до вимог правила 3.
Пунктом 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД передбачено, що для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.
Разом з тим, згідно з пунктом 3 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД разі коли згідно з правилом 2 (b) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (a) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис. Проте в разі коли кожна з двох або більше товарних позицій стосується лише частини матеріалів чи речовин, що входять до складу суміші чи багатокомпонентного товару, або лише частини товарів, що надходять у продаж у наборі для роздрібної торгівлі, такі товарні позиції вважаються рівнозначними щодо цього товару, навіть якщо в одній з них подається повніший або точніший опис цього товару; (b) суміші, багатокомпонентні товари, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, товари, що надходять у продаж у наборах для роздрібної торгівлі, класифікація яких не може здійснюватися згідно з правилом 3 (a), повинні класифікуватися за тим матеріалом чи компонентом, який визначає основні властивості цих товарів, за умови, що цей критерій можна застосувати; (c) товар, класифікацію якого не можна здійснити відповідно до правила 3 (a) або 3 (b), повинен класифікуватися в товарній позиції з найбільшим порядковим номером серед номерів товарних позицій, що розглядаються.
Товар, який не може бути класифікований згідно з вищезазначеними правилами, класифікується в товарній позиції, яка відповідає товарам, що найбільше подібні до тих, що розглядаються (пункт 4 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД).
Отже, при віднесенні товару до тієї чи іншої позиції слід виходити з більш конкретного опису товару, його характеристик та призначення.
Як вбачається з оскаржуваного рішення спірним у даній справі є класифікація позивачем підвісів ES 60/125 0,75 mm 'Р' та ES 60/250 0,80 mm 'Р' за кодом УКТЗЕД 72166110, а не за кодом 8302419000, як визначила митниця.
Суд звертає увагу, що відповідно до Пояснень до товарної позиції 7216, остання має назву кутики, фасонні та спеціальні профілі з вуглецевої сталi. Визначення кутиків, фасонних і спеціальних профілів подано в Примітці 1(n) до цієї групи.
До профілів, що найчастіше зустрічаються в цій товарній позиції, відносяться Н-подібні (широкополичні двотаври), I-подібні (двотаври), Т-подібні (тавр), омегаподібні, Z- і U-подібні профілі (включаючи жолоба) (швелери), тупокутні, гострокутні і прямокутні кутові профілі (L-подібні). Кути можуть бути прямими чи заокругленими, сторони рівними чи нерівними, і крайки можуть бути чи не бути «бульбовими» (кутобульбові профілі або корабельні бімсовшебалки).
Кутики, фасонні та спеціальні профілі зазвичай виготовляють гарячим прокатуванням, гарячим волочінням, гарячим пресуванням, гарячим куванням, куванням блюмів або заготовок.
До цієї товарної позиції включаються вироби, що пройшли холодне деформування або оброблення в холодному стані (наприклад, холодне волочіння і т.п.), а також кутики, фасонні та спеціальні профілі, виготовлені на профілезгинальному стані або на штампувальному пресі. Так звані «ребристі листи», що мають кутовий профіль, також включаються до цієї товарної позиції.
Вироби цієї товарної позиції можуть піддаватися обробленню, такому як свердління, вирубання та скручування, або такому поверхневому обробленню, як плакування, гальванічне чи інше покриття, - див. пункт (IV) (C) Загальних положень до цієї групи, за умови, що вони в результаті цього не набувають властиві ознаки виробів чи продуктів, що відносяться до інших товарних позицій.
Більш важкі кутики, фасонні та спеціальні профілі (наприклад, балки і стояки) використовуються для будівництва мостів, будинків, суден і т.п.; більш легкі профілі застосовуються у виробництві сільськогосподарських знарядь, машин і механізмів, автомобілів, огорож, меблів, напрямників для розсувних дверей чи штор, стрижнів для парасолів та численних інших виробів.
До цієї товарної позиції не включаються:
(а) зварені кутики, фасонні та спеціальні профілі, а також шпунтові палі (товарна позиція 7301) і конструкційні матеріали для залізничних або трамвайних колій (товарна позиція 7302);
(b) вироби, призначені для використання в металоконструкціях (товарна позиція 7308).
Натомість, щодо товарної позиції 8302 (арматура кріплення, фурнітура та аналогічні вироби з недорогоцінних металів, що використовуються для меблів, дверей, сходів, вікон, віконниць, у кузовах транспортних засобів, для лимарських виробів, валіз, ящиків, скриньок та аналогічних виробів; кронштейни, вішалки для одягу, капелюхів, підставки та аналогічні вироби з недорогоцінних металів; ролики з арматурою з недорогоцінних металів; замикальні пристрої для автоматичних дверей з недорогоцінних металів).
До цієї товарної позиції включаються допоміжна арматура та кріплення загального призначення з недорогоцінних металів, які широко використовуються в меблях, дверях, вікнах, кузовах і т.п. Товари в рамках таких загальних класів залишаються в цій товарній позиції, навіть якщо вони призначені для особливого використання (наприклад, дверні ручки чи петлі для автомобілів). Проте ця товарна позиція не охоплює товари, що утворять суттєву частину структури виробу, такі як віконні рами або обертальні пристрої обертових крісел.
До цієї товарної позиції включаються:
(А) Петлі всіх типів (наприклад, шарнірні петлі, підвісні петлі, кутові петлі, ремінні петлі і талі).
(B) Ролики, відповідно до визначення в Примітці 2 до цієї групи.
Для включення до цієї товарної позиції ролики повинні мати арматуру з недорогоцінного металу, проте коліщата можуть складатися з будь-якого матеріалу (крім дорогоцінного металу).
У разі, якщо ролики оснащені пневматичними шинами, діаметр ролика повинен вимірюватися разом із шиною, надутою до нормального тиску.
Класифікація роликів у цій товарній позиції не залежить від наявності на них спиць.
Ролики, що не відповідають даним у тексті товарної позиції визначенням або Примітці 2 до цієї групи, сюди не включаються (наприклад, група 87).
(C) Кріпильна арматура, фурнітура та аналогічні вироби для транспортних засобів (наприклад, для автомобілів, вантажівок чи автобусів), що не є частинами або приладдям Розділу XVII. Наприклад: готові декоративні смужки і накладки (молдинги); підставки для ніг; поручні, поруччя та ручки; фурнітура для штор (жалюзі) (штоки, кронштейни, фурнітура, пружинні механізми і т.п.); внутрішні полки для багажу; механізми для відкривання вікон; спеціальні попільниці; заднєбортові кріплення.
(D) Кріпильна арматура, фурнітура та аналогічні вироби для будинків.
У цю групу товарів входять:
(1) Дверні запобіжні пристрої з ланцюжком, засувом і т.п.; шпінгалети або болти для віконних рам і кріплення до них; віконні засувки та опори (підтримки); ключі для фрамуг чи світлових люків, стійки і фурнітура; каютні гачки та вічка; гачки і кріплення для подвійних віконних рам; гачки, засувки, фіксатори, кронштейни і кінцеві ролики для жалюзі чи штор; пластини для поштових скриньок; дверні сигнальні молотки, вічка для спостереження і т.п. (крім оснащених оптичними елементами).
(2) Заскочки (включаючи кульові пружинні заскочки), засуви, засувки, клямки і т.п. (крім засувів, що відкриваються ключем, які входять до товарної позиції 8301) для дверей.
(3) Фурнітура для ковзних дверей чи вікон магазинів, гаражів, сараїв, ангарів і т.п. (наприклад, пази і напрямники, бігунки і ролики).
(4) Пластини замкових шпар і наличники замків для дверей у будівлях.
(5) Фурнітура для фіранок, штор або портьєр (наприклад, штоки, трубки, з'єднувальні муфти, кронштейни, зв'язування, гачки з мотузками, затискачі, пересувні (ковзні) чи бігункові кільця, фіксатори); затискні гачки, що направляють пристрої і тримачі вузлів для шторних мотузок і т.п.; сходова фурнітура, така як захисні пристрої для сходинок; затискачі для сходових килимів, сходові прути, набалдашники сходового поруччя.
Штоки, трубки і прути, придатні для використання як штоки для фіранок або сходових прутів і т.п., лише розрізані за довжиною і просвердлені, класифікуються залежно від матеріалу, з якого вони виготовлені.
(6) Кутові кріплення, закріпні пластини, куточки і т.п. для дверей, вікон чи жалюзі.
(7) Засуви і скоби для дверей; ручки і набалдашники для дверей, включаючи ручки для замків чи клямок.
(8) Дверні фіксатори і закриваючі пристрої для дверей (крім тих, що відносяться до пункту (H) нижче).
(E) Кріпильна арматура, фурнітура та аналогічні вироби для меблів.
У цю групу входять:
(1) Захисні обв'язки (з одним відгалуженням або більше) для ніжок меблів і т.п.; металева декоративна фурнітура; регулювальні пристрої для полиць книжкових шаф і т.п.; фурнітура для буфетів, кістяків ліжок і т.п.; пластини замкових шпар.
(2) Кутові зв'язування, зміцнювальні пластини, куточки і т.п.
(3) Заскочки (включаючи кулькові пружинні заскочки), засуви, засувки, клямки і т.п. (крім засувів, що відкриваються ключем, які входять до товарної позиції 8301).
(4) Засуви і скоби для шухляд (скринь) і т.п.
(5) Ручки і кулясті ручки, включаючи ручки для замків чи клямок.
(F) (1) Фурнітура та аналогічні вироби для саквояжів, скринь, валіз або аналогічних дорожніх товарів, наприклад, напрямні пристрої для кришок (крім засувок); ручки; захисні куточки; стійки і бігунки для кришок; лозини для закривання плетених саквояжів; фурнітура для складаних скринь; проте прикраси для жіночих сумок відносяться до товарної позиції 7117.
(2) Кутові зв'язування, зміцнювальні пластини, куточки і т.п. для скринь, саквояжів, скриньок, коробок, валіз і т.п.
(3) Фурнітура та аналогічні вироби для шорної справи, такі як вудила, підгубні ремені, сідельні луки, стремена; кільця для посторонок, упряжі та віжки; мідні деталі та інша фурнітура для упряжі.
(4) Кріплення та аналогічні вироби для скриньок або трун.
(5) Арматура та аналогічні вироби для суден (кораблів і човнів).
(G) Полки для капелюхів, вішалки для капелюхів, консолі (фіксовані, шарнірні чи зубцюваті і т.п.) та аналогічні вироби, такі як вішалки для пальто, рушників, кухонних ганчірок, щіток, ключів.
Вішалки для пальто і т.п., які мають властивості предметів меблів, такі як вішалки для пальто з полицею, розглядаються в групі 94.
(H) Автоматичні пристрої для закривання дверей, пружинного або гідравлічного типу, для дверей, воріт і т.п.
Як уже було встановлено судом, при поданні митної декларації від 03.12.2020 №UA204120/2020/122555 декларантом позивача в графі 33 декларації товар №1 задекларовано за кодом 72166110, що згідно з УКТЗЕД класифікується, як «Кутики, фасонні та спеціальні профілі з вуглецевої сталі: профілі C-, L-, U-, Z-подібні, у формі омеги, або незамкнуті профілі», код товару №2 - 7326909890, що згідно з УКТЗЕД класифікується, як «Інші вироби з чорних металів: інші». У свою чергу, Поліська митниця Держмитслужби прийняла оскаржуване рішення про визначення коду товару, відповідно до якого підвіс ES 60/125 0,75 mm 'Р'=120000 шт. та підвіс ES 60/250 0,80 mm 'Р'=20000 шт., класифіковано за кодом 8302419000 згідно з УКТЗЕД, а не 72166110, як класифіковано позивачем. Суд не погоджується із такою класифікацією спірного товару митницею з наступних підстав.
Як вбачається з висновку експерта №03/2021 від 20.01.2021, складеного судовим експертом ФОП ОСОБА_1 , який обізнаний про кримінальну відповідальність за складання завідомо неправдивого висновку, підвіс ES 60/125 0,75 mm 'Р' та підвіс ES 60/250 0,80 mm 'Р' по своїм характеристикам та відповідно до пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та враховуючи правило 3 а) Основних правил інтерпретації класифікації товарів, відповідає по своїм характеристикам товарам, які класифікуються у товарній позиції 7216 «Кутики, фасонні та спеціальні профілі з вуглецевої сталі», код товару (підкатегорія) 7216611000 - профілі C-, L-, U-, Z-подібні, у формі омеги, або незамкнуті профілі».
Крім того, суд звертає увагу, що позивач уже не вперше декларує аналогічний товар від того самого виробника за тим же кодом товару (7216611000), що підтверджується деклараціями від 20.07.2020 №UA204120/2020/057844 та від 24.09.2020 №UA204120/2020/088630, при цьому раніше, у митного органу не виникало сумнівів щодо правильного визначення коду товару, рішень про визначення коду товару не приймалось.
Суд не бере до уваги посилання представника відповідача на відповідь відділу кодування, класифікації товарів та здійснення заходів митно-тарифного регулювання управління адміністрування митних платежів, митної вартості та класифікації товарів надану на їх запит, оскільки представником відповідача не було додано до матеріалів справи на підтвердження вказаних обставин ні запиту Поліської митниці Держмитслужби, ні відповіді на вказаний запит. Разом з тим, суд звертає увагу, що ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 було зобов'язано відповідача у строк для подання відзиву на позовну заяву надати суду усі документи на підставі яких були прийняті оскаржувані рішення. Однак, на виконання вимог зазначеної ухвали, представником відповідача не було долучено жодного документу на підтвердження обставин, вказаних у відзиві на позовну заяву.
Таким чином, враховуючи досліджені письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що Поліська митниця Держмитслужби оскаржуваним рішенням про визначення коду товару від 04.12.2020 №КТ-UA204000-0075-2020 безпідставно класифікувала такий товар у товарній позиції 8302 згідно з УКТЗЕД.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність рішень про визначення коду товару від 04.12.2020 №КТ-UA204000-0075-2020, а тому воно є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Щодо рішення про коригування митної вартості товарів №UА204120/2020/000384/2 від 08.12.2020 суд зазначає наступне.
Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, спесифікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.
Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару (будівельно-оздоблювальних матеріалів) за основним методом за ціною договору (контракту) та ненадання відповідачу додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Однак, суд звертає увагу на те, що для підтвердження заявленої позивачем митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивачем подано разом із митною декларацією від 05.12.2020 №UA204120/2020/123394 документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а саме: контракт від 30.01.2020; експортну декларацію країни відправлення 20PL445010E1822253, рахунок-фактуру (інвойс) від 25.11.2020 2020/FVE/PUN/000009, сертифікат про походження товару PL/MF/AL 0223476 специфікація виробника товару №7 від 16.11.2020.
Так, відповідно до рахунку-фактури (інвойсу) від 25.11.2020 2020/FVE/PUN/000009 вартість товару становить 35121,60 польських злотих. У цьому документі зазначено дату продажу, ідентифікаційні ознаки товару, їх кількість, ціну. Та ж вартість товару зазначена в графі 22 МД № UA204120/2020/123394. Разом з тим загальна митна вартість зазначена у сумі 282057,01 грн., оскільки до митної вартості включена вартість перевезення в сумі 12000,00 грн., що підтверджується довідкою від 03.12.2020.
На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом, з урахуванням витрат на перевезення.
У свою чергу, враховуючи позицію Верховного суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 у справі № 820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті53 та частини другої статті 58 МК України зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним углаві 9цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Суд зазначає, що відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Також відповідачем не вказано та не обґрунтовано з якою метою були витребувані додаткові документи та які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Зокрема, в електронному повідомленні відповідача, митний орган вказав на необхідність подання таких додаткових документів як: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) прайс-листи, каталоги, специфікації виробника товару; 3) висновки про вартісні характеристики товарів підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Щодо виписки з бухгалтерської документації, суд зазначає, що позивачем листом від 08.12.2020 було повідомлено про неможливість надання вказаного документу, оскільки такі документи у позивача відсутні та вони становлять комерційну таємницю продавця. У свою чергу, суд звертає увагу, що відповідно до контракту від 30.01.2020 оплата за поставлений товар здійснюється покупцем по передоплаті. У рахунку-фактурі від 25.11.2020 №2020/FVE/PUN/000009 також вказано спосіб оплати - передоплата, термін оплати - 25.11.2020. Таким чином, у випадку, якщо б позивач не оплатив вартість товару, яка вказана у рахунку-фактурі від 25.11.2020 №2020/FVE/PUN/000009, не було б і самої поставки товару, оскільки факт поставки товару здійснюється лише після його оплати.
З приводу зазначення у спірному рішенні про те, що позивачем не надано бухгалтерських документації, суд також враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.07.2019 у справі №1140/3242/18, де суд відхилив доводи митного органу про відсутність документів, що підтверджують оплату товару, як підставу виникнення сумнівів щодо митної вартості товару, оскільки у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв'язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Згідно з частиною сьомою статті 58 МК України платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно).
Також суд вважає безпідставними посилання відповідача на необхідність надання позивачем прайс-листів, каталогів, специфікацій виробника товару, оскільки прайс - листи, каталоги, специфікації виробника товару не є обов'язковим документами, які в розумінні норм Митного кодексу визначає та/або впливає на числові значення складових митної вартості товару. Відповідач жодним чином не довів суду, яким чином вказані обставини в даному конкретному випадку впливають на визначення складових митної вартості товару. Крім того, позивачем було надано відповідачу прайс-лист виробника товару від 15.11.2020 та специфікацію №7 до контракту від 30.01.2020 №30012020.
Крім того, відповідач не обґрунтував, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. Суд враховує, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару відповідачем вказано на розбіжності у поданих декларантом документах, а саме: митна декларація країни відправлення №20PL445010Е1822253 від 25.11.2020 містить інформацію щодо вартості товарів 35722 злотих, яка відрізняється від інформації, яка міститься у наданих декларантом документах (рахунок-фактура 25.11.2020 2020/FVE/PUN/000009) - 35121,6 злотих. З даного приводу суд зазначає, що в силу приписів частини третьої статті 53 МК України, законодавцем дано право вимагати від декларанта додаткові документи лише в разі, якщо розбіжності містяться тільки в документах, зазначених у частині другій цієї статті, при цьому документ про наявність розбіжностей в якому зазначає відповідач, а саме експортна декларація, до переліку наведеного в частині другій статті 53 МК України не входить. У свою чергу, судом встановлено, що відомості у товарно-супровідних документах узгоджуються із наданими експортером документами. Ціна продажу імпортованих товарів - це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Рахунок-фактура (інвойс) 2020/FVE/PUN/000009 від 25.11.2020 підтверджує ту обставину, що позивач придбав оцінюваний товар за ціною 35121,6 злотих. Крім того, суд звертає увагу, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування ПДВ. Суд зазначає, що будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.
Крім того, суд вважає безпідставними посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на те, що у графі 31 МВ відомості щодо виробника та торгівельної марки документально не підтверджено, оскільки жодним документом не посвідчено оригінальні назви товарів, так як дана інформація жодним чином не впливає на митну вартість товару, крім того, в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.
Суд також вважає безпідставними посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на подання до митного оформлення договору-заявки про надання транспортно-експедиційних послуг від 16.11.2020 №16/11 не належної якості, оскільки представником відповідача не обґрунтовано, в чому саме полягає неналежна якість даного документу, які відомості відповідачем не могли бути встановлені у зв'язку з неналежною якістю даного документу. У свою чергу, суд звертає увагу, що відповідачу була надана довідка від 03.12.2020 про вартість послуг перевезення, з якої можливо було однозначно встановити вартість перевезення.
Також суд вважає безпідставними посилання в оскаржуваному рішенні на те, що рахунок - фактуру №2020/FVE/PUN/000009 від 25.11.2020 видано на підставі документу №2020/WZE/PUN/000009, разом з цим такий документ до митного оформлення не подано, оскільки митним органом не обґрунтовано які числові значення такий документ мав підтвердити чи спростувати.
Щодо відсутності в рахунку - фактурі №2020/FVE/PUN/000009 від 25.11.2020 пocилaння на реквізити зовнішньоекономічного контракту та специфікації до нього, суд зазначає наступне. Як вже зазначалось вище, перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною другою статті 53 Кодексу, серед яких рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).
Рахунок-фактура - вид комерційного рахунка, в якому зазначено суму, що повинна бути сплачена за товар. Окрім свого основного призначення як документа, в якому зазначено суму належного за товар платежу, рахунок-фактура може бути використаний як супровідний документ. Затвердженої форми рахунку-фактури чи рахунку-проформи та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено.
Згідно загальносвітової практики, рахунок-фактура має містити дату складання, найменування та реквізити продавця і покупця, найменування товарів, їх ціну, загальну вартість рахунку, валюту, ставки та розмір податку. Також, в рахунку - фактурі можуть зазначатись реквізити зовнішньоекономічної угоди, відповідно до якого здійснюється поставка, реквізити відвантажувального документа, платіжні реквізити та інші відомості, у разі якщо їх наявність в рахунку-фактурі передбачена умовами договору, такі як умови поставки, умови оплати, місце завантаження, розмір та підстави надання знижок.
З наведеного вбачається, що згідно загальносвітової практики реквізити зовнішньоекономічної угоди не є обов'язковим реквізитом інвойсу. Суд зауважує, що оскільки законодавством України не затверджено форму рахунку-фактури (інвойсу), посилання митного органу на відсутність того чи іншого реквізиту в рахунку-фактурі є необґрунтованим та безпідставним.
Таким чином відсутність посилання на контракт та специфікацію в рахунку-фактурі жодним чином не впливає на складові митної вартості та не може бути підставою для коригування вартості товару.
Враховуючи встановлені вище обставини, суд зазначає, що твердження митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах повністю спростовані позивачем поданими документами, крім того, виявлені розбіжності жодним чином не впливали на митну вартість імпортованого товару.
Також суд звертає увагу, що відповідно до електронного повідомлення митного орану, підставами для витребування додаткових документів були розбіжності та неточності у поданих документах, такі як: 1) надана декларантом до митного оформлення копія митної декларації країни експорту - Республіки Польща від 25.11.2020 № 20PL445010E1822253 містить інформацію щодо назв та вагових характеристик імпортованих товарів, проте вартісні показники (загальна сума по EK МД- 35722 PLN) відрізняються від інформації, яка міститься у наданих декларантом документах (рахунок-фактура 2020/FVE/PUN/000009 від 25.11.2020) - 35121,6PLN. 2) Подана до митного оформлення специфікація №7 від 16.11.2020 що вартості товарів не містить відомостей щодо приналежності до зазначеної поставки. 3) Заявлені до митного оформлення у графі 31 MД відомості щодо виробника та торгівельної марки документально не підтверджено, оскільки жодним документом не посвідчено оригінальні назви товарів.
Разом з тим, у рішення про коригування митної вартості митним органом уже наведений більший перелік розбіжностей та неточностей у поданих до митного оформлення документах.
У оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості вказано, що відповідач митну вартість визначив за другорядним методом резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).
Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.
На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.
Щодо митних декларацій, які були використані відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірного рішення, суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв'язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесені спірного рішення відповідач спирався не на документи, подані декларантом до митного оформлення, а на вже наявну в митного органу цінову інформацію.
Разом з тим, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.
Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.
Крім того, суд звертає увагу, що в поданих до митного оформлення документах, ціна товару визначена за одиницю, тоді як митний орган в оскаржуваному рішенні посилався на митні декларації, де визначено митну вартість товарів не за одиницю товару, а за кілограм.
Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товарів.
Крім того, суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.
Відповідно до частини третьої статті 318 МК України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.
Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов'язаний (звільнений від обов'язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. На думку суду, відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також не наведено достатніх підстав правомірності проведеного відповідачем розрахунку митної вартості.
На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.
Враховуючи вищезазначене, позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені МК України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість. Натомість відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у оскаржуваному рішенні, митний орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.
Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UА204120/2020/000384/2 від 08.12.2020 є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтується на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29) .
Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 4540,00 грн., сплачений відповідно до платіжних доручень від 16.02.2021 №424, №421.
Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Водночас частинами четвертою, п'ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У пункті 269 Рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Як вбачається із доданих письмових доказів (договору про надання правничої допомоги №03/02/21-01 від 03.02.2021, рахунку-фактури №16/02/21-02 від 16.02.2021, платіжного доручення від 16.02.2021 №422) позивач сплатив Адвокатському об'єднанню «Преміум сервіс» кошти в загальній сумі 10000,00 грн. на оплату правової допомоги, яка відповідно до рахунку-фактури №16/02/21-02 від 16.02.2021 складається з: надання правничої інформації, консультацій з питань правомірності винесення оскаржуваних рішень (1 год.) - 2000,00 грн., складання позовної заяви (3 год.) - 6000,00 грн., представництво інтересів у суді однієї інстанції (1 год.) - 2000,00 грн.
Суд вказує, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.
Крім того, враховуючи вимоги статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев'ятою статті 139 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Таким чином, з наведеної правової позиції слідує, що суд вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев'ятою статті 139 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
На думку суду, заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною, а тому, суд, враховуючи предмет спору та виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн., що становить вартість послуг із складання позовної заяви.
При цьому, суд зазначає, що надання правничої інформації, консультацій з питань правомірності винесення оскаржуваних рішень, включається до витрат пов'язаних зі складанням адміністративного позову, охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду, а тому дані витрати повинен понести позивач.
Щодо витрат за представництво інтересів позивача у суді однієї інстанції у розмірі 2000,00 грн., то на думку суду дані витрати також повинен понести позивач, оскільки дана справа є справою незначної складності, судовий розгляд даної справи проведено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 КАС України, відтак витрати на правничу допомогу в сумі 2000,00 грн. за 1 годину представництва інтересів позивача у суді, відшкодуванню не підлягають.
Отже, враховуючи вищевикладене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 4540,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Керуючись статтями 243, 245, 246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про визначення коду товару №КТ-UА204000-0075-2020 від 04 грудня 2020 року та про коригування митної вартості товарів №UА204120/2020/000384/2 від 08 грудня 2020 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Соборна, 104, ідентифікаційний код 43350097) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будпростір» (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кременецька, 31, код ЄДРПОУ 40854784) судовий збір у розмірі 4540,00 грн. (чотири тисячі п'ятсот сорок грн. 00 коп.) та витрати на правову допомогу в сумі 3000,00 грн. (три тисячі грн. 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя О. О. Андрусенко