м. Вінниця
19 квітня 2021 р. Справа № 120/7240/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення сільської ради №463 від 06 листопада 2020 року про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва, яка розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, а також зобов'язати відповідача затвердити такий проект землеустрою.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що звернувся до Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області із проханням затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва, що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області.
Проте, відповідач рішенням №463 від 06 листопада 2020 року відмовив у затвердженні вказаного проекту, не мотивувавши при цьому такого.
Вважаючи, що відповідач безпідставно відмовив у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить зобов'язати відповідача затвердити такий проект землеустрою.
Ухвалою від 01 грудня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
29 грудня 2020 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Агрономічна сільська рада Вінницького району Вінницької області заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає їх безпідставними і необґрунтованими. Зокрема, відзив аргументований тим, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року у справі №120/2611/19-а, яке набрало законної сили 01 жовтня 2020 року, визнано протиправним та нечинним рішення 50 сесії Вінницької районної ради Вінницької області 7 скликання від 22 листопада 2018 року №759 "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни межі території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області". Згідно із проектом землеустрою щодо зміни межі території с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області земельна ділянка, про яку йде мова в позові, входила в межі населеного пункту с. Агрономічне. Проте, станом на момент подання відзиву проект не затверджено, тому спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту с. Агрономічне Вінницького району. За наведених обставин, на думку відповідача, відсутні підстави для затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва.
Зважаючи на те, що розгляд цієї справи здійснюється в порядку письмового провадження, тому суд при ухваленні даного рішення зважає на положення частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Разом із тим, слід враховувати приписи частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якими датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відтак, аналіз приписів статей 243 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави для висновку, що у разі постановлення рішення у письмовому провадженні воно має бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення строку розгляду відповідної справи; при цьому, дата ухвалення рішення в порядку письмового провадження має співпадати із датою складення повного рішення.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.
Рішенням 57 сесії 7 скликання Агрономічної сільської ради від 10 липня 2020 року №252 ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,06 га для індивідуального садівництва в с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 розроблено такий проект землеустрою.
Позивач звернувся до Агрономічної сільської ради Вінницького району із заявою про затвердження розробленого проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва в межах населеного пункту с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області.
Проте, рішенням №463 від 06 листопада 2020 року Агрономічна сільська рада Вінницького району Вінницької області відмовила ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва.
При цьому, рішення сільської ради не містить мотивів прийняття такого.
Надаючи правову оцінку рішенню сільської ради, що оскаржується, суд зважає на таке.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Земельні відносини в Україні відповідно до статті 3 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту "а" частини 3 статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Відповідно до частини 2 статті 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування передбачені статтями 118, 122, 123 ЗК України.
Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Відповідно до приписів статті 50 Закону України "Про землеустрій" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:
- завдання на розроблення проекту землеустрою;
- пояснювальну записку;
- копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);
- рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом);
- письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;
- матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки);
- відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
- копії правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна для об'єктів будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми та значними наслідками, які розташовані на земельній ділянці;
- розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);
розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки);
- перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);
- кадастровий план земельної ділянки;
- матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);
- матеріали погодження проекту землеустрою.
Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (частина 6 статті 186 ЗК України).
Згідно із статтею 186-1 ЗК України проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов'язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Розробник подає на погодження до органу, визначеного в частині першій цієї статті, за місцем розташування земельної ділянки оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а до органів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, - завірені ним копії проекту, а щодо земельної ділянки зони відчуження або зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, розробник подає оригінал проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на погодження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а до органів, зазначених у частині третій цієї статті, - завірені ним копії проекту.
Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Частина 9 статті 118 ЗК України встановлює, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Отже, наведені приписи свідчать про те, що законодавцем передбачена певна процедура погодження та затвердження проекту землеустрою та встановлено вичерпні підстави для відмови у такому погодженні відповідної документації. При цьому, підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише відсутність погодження такого проекту у порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, та у визначених законом випадках обов'язкової державної експертизи. Інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження та проведення експертизи (у разі необхідності) згадані приписи не містять.
Разом із тим, порядок прийняття органом місцевого самоврядування відповідних рішень врегульований Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.
Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос (частина 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
При цьому, частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
В ході судового розгляду встановлено, що рішенням 63 сесії 7 скликання Агрономічної сільської ради від 06 листопада 2020 року №463 ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, який розроблений на підставі рішення №252 57 сесії 7 скликання Агрономічної сільської ради від 10 липня 2020 року, враховуючи поіменне голосування.
Водночас, оскаржуване рішення не містить мотивів прийняття такого, що свідчить про його необгрунтованість.
Разом із тим, як на підставу для відмови у затвердженні відповідного проекту землеустрою сільська рада у відзиві вказала на те, що рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 01 липня 2020 року у справі №120/2611/19-а визнано протиправним та нечинним рішення 50 сесії Вінницької районної ради Вінницької області 7 скликання від 22 листопада 2018 року №759 "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни межі території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області". Згідно із проектом землеустрою щодо зміни межі території с. Агрономічне Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області земельна ділянка, про яку йде мова в позові, входила в межі населеного пункту с. Агрономічне. Проте, станом на момент подання відзиву проект не затверджено, тому спірна земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту с. Агрономічне Вінницького району.
На переконання суду, слід критично оцінити наведені аргументи відповідача з огляду на наступне.
Судом встановлено, що на затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва ОСОБА_1 подано розроблений проект землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки. При цьому, проект землеустрою містить витяг з Державного земельного кадастру станом на 05 жовтня 2020 року про земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:001:1692, згідно з яким місце розташування земельної ділянки визначено: Вінницька область, Вінницький район, с. Агрономічне.
Відтак, посилання відповідача на те, що земельна ділянка, яку позивач бажає отримати у власність, знаходиться за межами с. Агрономічне є необґрунтованими.
Крім того, згідно з інформацією, що міститься у публічній кадастровій карті України, земельна ділянка з кадастровим номером 0520680200:01:001:1692 знаходиться в межах с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області.
Водночас, доказів того, що земельна ділянка з кадастровим номером 0520680200:01:001:1692 знаходиться за межами населеного пункту с. Агрономічне до суду не надано.
За наведених обставин рішення відповідача №463 від 06 листопада 2020 року слід визнати протиправним та скасувати.
З приводу позовної вимоги щодо зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва, яка розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області, то суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Водночас, згідно з пунктом 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд керується принципом ефективності захисту такого права, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом.
Оскільки суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області №463 від 06 листопада 2020 року, а тому з метою ефективного захисту прав та інтересів позивача задоволенню також належить позовна вимога щодо зобов'язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:001:1692 у власність для індивідуального садівництва, яка розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення, та докази, надані представником позивача, суд дійшов висновку, що позовну заяву належить задовольнити.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною 1 якої визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Квитанцією від 20 листопада 2020 року підтверджується сплата позивачем судового збору в розмірі 840,80 гривень.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги, тому на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір в розмірі 840,80 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 243, 245, 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області №463 від 06 листопада 2020 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва.
Зобов'язати Агрономічну сільську раду Вінницького району Вінницької області затвердити проект землеустрою щодо відведення ОСОБА_1 земельної ділянки з кадастровим номером 0520680200:01:001:1692 у власність для індивідуального садівництва, яка розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані з оплатою судового збору, в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )
Відповідач: Агрономічна сільська рада Вінницького району Вінницької області (місцезнаходження: 23227, Вінницька обл., Вінницький р-н, с. Агрономічне, вул. Мічуріна, 12; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04525998).
Повний текст рішення складено 19.04.2021
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович