м. Вінниця
22 квітня 2021 р. Справа № 120/109/21-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому проваджені в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Він-Гранд" (код ЄДРПОУ: 38717139, адреса: вул. Стеценка, 75-А, м. Вінниця, Вінницька область, 21032)
до: Головного управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 43142454, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21036), Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 43005393, адреса: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053)
про: визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Він-Гранд" до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю, на думку позивача, рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.11.2020 року № 2179584/38717139 та № 2179583/38717139 про відмову у реєстрації податкових накладних від 31.10.2020 року № 28 та № 26 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Окрім того, позивач вважає рішення відповідача про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 10.06.2020 року № 83514 протиправним та таким, що прийнято безпідставно, у зв'язку із чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою суду від 20.01.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
05.02.2021 року на адресу суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Вінницькій області, у якому останній не погоджується з позицією позивача і вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити. Зокрема вказує про законність та обґрунтованість прийнятих Комісією Головного управління ДПС у Вінницькій області рішень від 30.11.2020 року № 2179584/38717139 та № 2179583/38717139 про відмову у реєстрації податкових накладних від 31.10.2020 року № 28 та № 26 в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки на момент прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, позивач не виконав всіх умов визначених законом, на надав необхідних документів на підтвердження реальності господарської операції, а саме документальне підтвердження щодо місця зберігання імпортованих товарно-матеріальних цінностей, не надано виписки з банку та відсутній акт прийому-передачі реалізованого транспортного засобу. Також враховуючи, що у позивача відсутні місця для зберігання, прийнято рішення від 10.06.2020 року № 83514 про включення платника до переліку ризикових відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. В обґрунтування прийнятого рішення відповідач зазначає, що Головним управлінням ДПС у Вінницькій області у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених завдань і функцій, було виявлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Він-Гранд"імпортовано на митну територію України та закуплено протягом 2017-2020 років велику кількість транспортних засобів. Відповідно до АІС "Податковий блок" встановлено відсутність у платника власних чи орендованих місць зберігання імпортованих та куплених транспортних засобів. Також, протягом 2017-2020 років відповідно до бази ЄРПН платником закуплено дизельне паливо, бензин та газ скраплений у контрагентів - постачальників на загальну суму ПДВ - 6,6 млн. грн.., відповідна ліцензія щодо місць зберігання палива у позивача відсутня. Враховуючи зазначене, вважає, що прийняті податковим органом рішення обґрунтовані та просить відмовити в задоволенні позовної заяви позивача.
Про надходження позовної заяви до суду та відкриття провадження у справі секретарем судового засідання 02.03.2021 року повідомлено Державну податкову службу України на електронну адресу: post@tax.gov.ua, про що складено відповідну довідку.
Разом з тим, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався, причини неподання відзиву на позовну заяву не повідомив.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Таким чином, враховуючи належне повідомлення сторін по справі, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження. При цьому, відповідно до положень статті 229 КАС України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні фактичні обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Він-Гранд" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.05.2013. Основним видом економічної діяльності товариства є торгівля іншими автотранспортними засобами (основний) та торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами.
01.07.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Він-Гранд" та Firma Uslugovo-Handlowa "CHAMEX" Janusz Cham (Польша) було укладено Контракт № 10719 згідно умов якого, Firma Uslugovo-Handlowa "CHAMEX" Janusz Cham (Польша) здійснює підбір та продаж Товариству з обмеженою відповідальністю "Він-Гранд" окрім іншого напівпричіп самоскид СМТ шасі № НОМЕР_1 . Доставка товару згідно умов контракту здійснюється Firma Uslugovo-Handlowa "CHAMEX" Janusz Cham (Польша) своїми силами.
03.07. 2019 року, Напівпричіп самоскид СМТ шасі № НОМЕР_2 , бувший у використанні прибув на територію України, через Житомирську митницю та пройшов митне оформлення й очищення, після чого був випущений у вільний обіг на території України, що підтверджується товарно-транспортною накладною (CMR) та митною декларацією форми МД-2.
31.10.2020 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Він-Гранд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бос-Транс" було укладено договір купівлі - продажу № 007982 про продаж напівпричіп самоскид СМТ шасі № НОМЕР_2 за суму 92 730, 00 грн. в т.ч. ПДВ 15 455.00 грн. На виконання умов вказаного договору, Товариством з обмеженою відповідальністю "Бос-Транс" було отримано Напівпричіп самоскид СМТ шасі № НОМЕР_2 , відповідно було складено й підписано Акт приймання - передачі транспортного засобу від 31.10.2020 року №7280/20/003168, Акт огляду реалізованого транспортного засобу від 31.10.2020 року №7280/20/003168 та видаткову накладну від 31.10.2020 року № 131.
За результатами продажу вказаного транспортного засобу та відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивачем складено податкову накладну від 31.10.2020 року № 28 та засобами електронного зв'язку направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вказана податкова накладна доставлена до контролюючого органу, документ прийнято, однак реєстрацію зупинено, що підтверджується квитанцією від 13.11.2020 року № 9300941595. Підставою зупинення реєстрації визначено те, що податкова накладна відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У зв'язку із чим, платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування.
На виконання пункту 56.23. статті 56 Податкового кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року, № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", позивачем направлено на адресу податкового органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, зокрема: копію договору, письмові пояснення, рахунку на оплату, видаткову накладну, дані платника податку, акт приймання-передачі, акт огляду транспортного засобу, паспортні дані одержувача, зовнішньоекономічний контракт, ВМД, інвойс, транспортною накладною (CMR), що підтверджується квитанцією від 24.11.2020 року.
За результатом розгляду поданих пояснень, рішенням комісії ГУ ДПС у Вінницькій області від 30.11.2020 року № 2179583/38717139 позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної з мотивів ненадання письмових документів - документально не підтверджено місце зберігання та не надано акт приймання - передачі товару.
Крім того, 10.07.2019 року, відповідно до Контракту № 10719, укладеного між Firma Uslugovo-Handlowa "CHAMEX" Janusz Cham (Польша) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Він-Гранд" на територію України прибув Напівпричіп самоскид СМТ - CHOJNICE шасі № НОМЕР_3 , бувший у використанні, що підтверджується товарно-транспортною накладною (CMR) та митною декларацією форми МД-2.
31.10.2020 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Він-Гранд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бос-Транс" було укладено договір купівлі - продажу № 008318 про продаж напівпричіп самоскид СМТ - CHOJNICE шасі № НОМЕР_4 .
На виконання умов вказаного договору, Товариством з обмеженою відповідальністю "Бос-Транс" було отримано Напівпричіп самоскид СМТ - CHOJNICE шасі № НОМЕР_4 , відповідно було складено й підписано Акт приймання - передачі транспортного засобу від 31.10.2020 року №7280/20/003167, Акт огляду реалізованого транспортного засобу від 31.10.2020 №7280/20/003167, видаткову накладну від 31.10.2020 року № 130.
За результатами продажу вказаного транспортного засобу та відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивачем складено податкову накладну від 30.10.2020 року № 26 та засобами електронного зв'язку направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вказана податкова накладна доставлена до контролюючого органу, документ прийнято, однак реєстрацію зупинено, що підтверджується квитанцією від 13.11.2020 року № 9300474252. Підставою зупинення реєстрації визначено те, що податкова накладна відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У зв'язку із чим, платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування.
На виконання пункту 56.23. статті 56 Податкового кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року, № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", позивачем направлено на адресу податкового органу повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, зокрема: копію договору, письмові пояснення, рахунку на оплату, видаткову накладну, дані платника податку, акт приймання-передачі, акт огляду транспортного засобу, паспортні дані одержувача, зовнішньоекономічний контракт, ВМД, інвойс, транспортною накладною (CMR), що підтверджується квитанцією від 24.11.2020 року.
За результатом розгляду поданих пояснень, рішенням комісії ГУ ДПС у Вінницькій області від 30.11.2020 року № 2179584/38717139 позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної з мотивів ненадання письмових документів - документально не підтверджено місце зберігання та не надано акт приймання - передачі товару.
Не погоджуючись з прийнятими податковим органом рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.11.2020 року № 2179584/38717139 та № 2179583/38717139, позивач оскаржив їх до Державної податкової служби України.
24.12.2020 року відповідачем прийняті рішення № 2179584/38717139/2 та № 2179583/38717139/2 за результатами яких скарги позивача залишено без задоволення та рішення від 30.11.2020 року № 2179584/38717139 та № 2179583/38717139 про відмову в реєстрації відповідних податкових накладних від 31.10.2020 року № 26 та № 28 в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено без змін.
Разом з тим, ГУ ДПС у Вінницькій області 10.06.2020 року прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 83514. Вказаним рішенням позивача включено до переліку ризикових платників податку, відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Не погоджуючись із вищезазначеними рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних та рішенням про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, з метою їх скасування, зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні та зобов'язання ГУ ДПС у Вінницькій області виключити товариство з переліку платників податку, які відповідають ризиковості платника податку відповідно, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України).
Згідно підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є у тому числі, операції із постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів / послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" від 29 грудня 2010 № 1246 (далі - Порядок від 29.12.2010 № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно пункту 12 Порядку від 29.12.2010 року № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку від 29.12.2010 року № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
На виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України 11 грудня 2019 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка набрала чинності 01 лютого 2020 року (далі - Порядок N 1165).
Пунктом 2 Порядку № 1165 визначено, зокрема, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної / розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній / розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
В пункті 3 Порядку № 1165 визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.
Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Із процитованих норм випливає, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, можливо зупинення їх реєстрації.
Як вбачається зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації складених позивачем податкових накладних, контролюючим органом зазначено про те, що платник податків, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.
Так, у Додатку 1 до Порядку № 1165 визначено критерії ризиковості платника податку на додану вартість. Зокрема, відповідно до пункту 8 у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування.
З урахуванням положень наведених норм, суд зауважує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має зажадати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.
Суд зазначає, що отримані позивачем квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних містили загальну фразу про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. При цьому, пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку (тобто, не наведено переліку документів, які необхідні для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної) та без вказівки на норму права, котра такий містить.
У частині зазначення критерію ризиковості відповідач зіслався лише на номер пункту та чітко не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться.
Тобто, вказані недоліки квитанції, окрім того, що характеризують рішення як необґрунтоване, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих, на думку відповідача, ризиків.
На переконання суду, контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред'явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов'язані із ненаданням певного документу.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, фактично в кінцевому результаті призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до того критерію, на підставі якого зупинено реєстрацію, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності
Подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18 та від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.
В той же час, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).
Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).
Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
В даному ж випадку судом встановлено, що позивачем подано до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійсненої господарської операції з контрагентом.
Проте, рішеннями від 30.11.2020 року № 2179584/38717139 та № 2179583/38717139 позивачу відмовлено в реєстрації відповідних податкових накладних від 31.10.2020 року № 26 та № 28 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, як свідчить зміст оскаржуваних рішень, підставою для їх прийняття слугувало те, що платником податку не надано копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків - фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. В цьому ж рішенні відповідачем додатково зазначено, що позивачем не надано документального підтвердження щодо місць зберігання транспортного засобу.
Суд зауважує, що в квитанціях про зупинення, була відсутня інформація, які саме документи потрібно направити для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а тому позивачем надано всі необхідні документи, які передбачені п. 5 Порядком №520.
Разом з тим, не заслуговують на увагу суду твердження відповідача, що у позивача відсутні власні чи орендовані місця зберігання транспортних засобів, оскільки з матеріалів справи вбачається, що між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , як орендодавцем, та позивачем, як орендарем, укладено договори оренди приміщень від 01.04.2018 року №1-04/18 та від 01.04.2020 року №17, за якими орендодавець передає, а орендар бере у тимчасове володіння та користування приміщення та будівлі складу з прибудовами та оглядовою ямою площею 300 кв.м., а також земельну ділянку площею 0,8 га для зберігання товару (місця для транспортних засобів орендаря) за адресою: Вінницький р-н., смт. Стрижавка, вул. Будівельна, б. 1.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".
В даному випадку, під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача та не навів обґрунтованих мотивів прийняття рішень від 30.11.2020 року № 2179584/38717139 та № 2179583/38717139.
В той же час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд приходить до висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкових накладних від 31.10.2020 року № 26 та № 28 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Окрім цього, суд наголошує, що у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарської операції, на підставі якої позивач склав спірну податкову накладну, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування рішень Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області від 30.11.2020 року № 2179584/38717139 та № 2179583/38717139 про відмову у реєстрації податкових накладних від 31.10.2020 року № 26 та № 28 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Що ж до позовних вимог в частині зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати спірні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, то суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.
При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та / або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС України.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.
Відповідно частини 3 статті 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Державної податкової служби України вчинити необхідні дії шляхом реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.10.2020 року № 26 та № 28.
Щодо рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 10.06.2020 року №83514 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю "Він-Гранд" пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, суд зазначає наступне.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 1 до Порядку №1165 установлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, п. 8 яких передбачено віднесення платника до ризикових у разі наявності у контролюючих органах податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.
Комісія центрального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком (пункт 26 Порядку № 1165).
Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. (абзац 8 пункту 40 Порядку 1165)
Матеріали засідання комісії контролюючого органу зберігаються десять років (пункт 43 Порядку № 1165).
У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку
Відповідно до обставин справи між сторонами виник спір щодо правомірності рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Судом встановлено, що рішенням Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №172580 від 30.11.2020 року визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та встановлено відсутність місць зберігання.
Додатком №5 до Порядку №1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
У затвердженій формі такого рішення передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме:
- у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності;
- з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №.
У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб'єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
При цьому, в оскаржуваному рішенні від 10.06.2020 року № 83514 відповідачем не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках «у зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності» або «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від … р. №».
Також, в оскаржуваному рішенні відповідачем, в рядку «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише зазначено п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків та вказано, що встановлено відсутність місць зберігання і констатовано факт закупки пального.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оспорюване рішення не містить мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.
Разом з тим, доповідна записка, що слугувала винесенню оскаржуваного рішення жодним чином не вказує на наявність ознак ризиковості, що зумовило включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Крім того, суду надано договори оренди приміщень за адресою Вінницький район, смт. Стрижавка, вул. Будівельна, 1 від 01.04.2018 року №1-04/18 та від 01.04.2020 року №17, в яких зазначено, що предметом договору є приміщення та будівлі складу з прибудовами та оглядовою ямою площею-300 кв.м., а також земельна ділянка площею 0,8га для зберігання товару (місця для транспортних засобів орендаря).
В свою чергу, оскаржуване рішення є підставою для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних в Єдиному державному реєстрі податкових накладних та створює перешкоди в здійсненні господарських операцій, що підтверджується матеріалами справи, з яких вбачається, що реєстрація всіх податкових накладних поданих після прийняття оскаржуваного рішення зупинена.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, податковим органом до суду не надано допустимих та належних доказів в підтвердження свого висновку про віднесення позивача до ризикових.
Незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 КАС України.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного суду в складі Касаційного адміністративного суду від 05.01.2021 року у справі №640/11321/20.
Між іншим, відповідачем у відзиві на позов зазначено про відсутність жодних негативних наслідків для позивача внаслідок його віднесення до переліку підприємств з ознаками ризиковості.
Суд не погоджується із наведеними доводами відповідача, оскільки внаслідок прийняття рішення про включення платника до переліку ризикових платників податків позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.
При вирішенні спору суд також враховує, що пунктом 6 Порядку № 1165 врегульовано процедуру прийняття контролюючим органом рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, зокрема, визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податків з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податків. Крім того, додатком 4 до Порядку № 1165 затверджено форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, якою прямо передбачено, що таке рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.
Вказане вище означає, що Кабінет Міністрів України, який за нормами пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України наділений делегованими повноваженнями встановлювати порядок та підстави зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, прямо визнав юрисдикцію адміністративного суду на розгляд по суті спорів між платниками податків та контролюючими органами щодо правомірності прийняття рішень про включення платників податків до переліку ризикових.
Таким чином, виходячи з аналізу вищевикладеного, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення від 10.06.2020 року №83514, протиправність якого встановлена судом в ході розгляду цієї справи, а також подальше включення відповідачем позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі таких рішень тягне за собою виникнення негативних правових наслідків для позивача.
При цьому, суд зауважує, що наявність запису в базах даних ДПС України про позивача як "ризикове підприємство" порушує права та охоронювані законом інтереси платника, оскільки не дозволяє виконувати покладений на останнього обов'язок щодо реєстрації податкових накладних (пункт 201.1. статті 201 Податкового кодексу України), що фактично позбавляє можливості позивача належним чином проводити свою господарську діяльність.
Такі додаткові ускладнення у вигляді необхідності надання позивачем додаткових кожного наступного разу документів та пояснень задля здійснення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування після зупинення їх реєстрації, ставлять позивача у нерівне становище відносно інших платників податку, не включених до переліку ризикових, податкові накладні/розрахунки коригування яких реєструються у Єдиному реєстрі податкових накладних безперешкодно та своєчасно.
Враховуючи наведене, підлягає задоволенню і позовна вимога про зобов'язання Головного управління ДПС у Вінницькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Він-Гранд" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходив з того, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Разом з тим слід вказати, що у відповідності до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою розмір судового збору становить - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно Постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року № 2, при визначенні кількості вимог немайнового характеру вимогу про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності слід вважати однією вимогою.
Тобто, не дивлячись на те, що позивачем, згідно квитанції про сплату судового збору здійснено платіж за вказаним призначенням в сумі 13620,00 грн., зміст позовних вимог дає підстави кваліфікувати їх як три вимоги немайнового характеру, а відтак, розмір судового збору має становити 6810,00 грн., який і підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.
В той же час, інша частина коштів, може бути повернута позивачу, як надмірно/помилково сплачені кошти, в порядку визначеному "Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року № 787.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області від 30.11.2020 року № 2179584/38717139 та № 2179583/38717139 про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю "Він-Гранд" від 31.10.2020 року № 28 та № 26 днем подання даних податкових накладних.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області від 10.06.2020 року № 83514 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Вінницькій області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Він-Гранд" з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Він-Гранд" судові витрати зі сплати судового збору при звернені до суду у сумі 3405,00 грн. (три тисячі чотириста п'ять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Він-Гранд" судові витрати зі сплати судового збору при звернені до суду у сумі 3405,00 грн. (три тисячі чотириста п'ять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Він-Гранд" (код ЄДРПОУ: 38717139, адреса: вул. Стеценка, 75-А, м. Вінниця, Вінницька область, 21032);
Відповідач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ: 43142454, адреса: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, Вінницька область, 21100);
Відповідач : Державна податкова служба України (код ЄДРПОУ: 43005393, адреса: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053).
Рішення в повному обсязі виготовлене: 22.04.2021 року, враховуючи терміни перебування головуючої судді у відпустці з 18.03.2021 року по 26.03.2021 року та тимчасову втрату її працездатності з 29.03.2021 року по 16.04.2021 року.
Суддя Чернюк Алла Юріївна