печерський районний суд міста києва
Справа № 757/17431/21-к
16 квітня 2021 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 про встановлення розумних строків у к/п №12020100060001881, -
02.04.2021 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 про встановлення розумних строків у к/п №12020100060001881 про зобов'язання службових осіб СВ Печерського УП ГУНП у м.Києві, процесуального керівника Київської місцевої прокуратури № 6 вчинити дії по встановленню кола підозрюваних осіб посадових осіб ЦВК, яким повідомити про підозру у відповідності з КПК України, встановивши їм місячний строк для виконання. Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 Кримінального процесуального кодексу України. Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною 1 ст. 303 КПК України. Так, відповідно до ст. 114 КПК України, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Слід зазначити, що ч.1 ст. 303 КПК України регулює право на оскарження зокрема бездіяльності слідчого, прокурора, що виникає у особи, лише у разі нездійснення слідчим, прокурором тих інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк. Тобто необхідно встановити дві обставини: які дії слідчий, прокурор зобов'язаний вчинити згідно КПК України і не вчинив, а також вчинення таких дій повинно бути обумовлене визначеним цим Кодексом строком. Норми діючого КПК України, які регламентують забезпечення судового контролю під час досудового розслідування, взагалі не передбачають вирішення слідчим суддею питання щодо встановлення процесуальних строків для проведення слідчих (розшукових) дій для яких цим Кодексом не встановлені граничні строки. Більше того, як прямо передбачено ч. 2 ст. 28 КПК України, проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, а слідчий суддя лише в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції. Цією ж нормою, а саме частиною 6 передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом. Нормами Глави 20 КПК України, не встановлені строки для проведення слідчих (розшукових) дій, тобто дій, спрямованих на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Всупереч вказаному, заявник звернувся до слідчого судді з скаргою про встановлення розумного строку для проведення допиту, що відноситься до слідчих (розушкових) дій у відповідності до Глави 20 Кримінального процесуального кодексу України. Частиною 2 статті 307 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволенні скарги. Частиною 1 статті 36, частиною 5 статті 40 КПК України визначено, що прокурор та слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Повноваження слідчого судді при розгляді скарг заявника, потерпілого, його представника чи законного представника, підозрюваного, його захисника чи законного представника, володільця тимчасово вилученого майна на стадії досудового розслідування зводяться до права на зобов'язання сторони кримінального провадження, якою є слідчий або прокурор, вчинити процесуальні дії, як-то розглянути клопотання, проте рішення по суті викладеного приймає слідчий (прокурор) самостійно. Відтак вимога заявника, про зобов'язання службових осіб СВ Печерського УП ГУНП у м.Києві, процесуального керівника Київської місцевої прокуратури № 6 вчинити дії по встановленню кола підозрюваних осіб посадових осіб ЦВК, яким повідомити про підозру у відповідності з КПК України, не можуть бути предметом розгляду слідчим суддею, оскільки таке оскарження не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, що регламентовано положеннями Глави 6 цього Кодексу. Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, що є принципом диспозитивності розгляду. Наряду з вказаним, слідчий суддя звертає увагу заявника, що в порядку статті 220 КПК України, він має право звернутись до уповноваженої особи у кримінальному провадженні та у випадку прийняття рішення прокурором/слідчим про відмову у задоволенні таких вимог, воно може бути оскаржене до слідчого судді, в порядку статті 303 КПК України. Керуючись ст.ст. 9, 20, 114, 303, 304, 308, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про встановлення розумних строків у к/п №12020100060001881. Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1