Справа № 357/11477/20
1-кп/357/536/21
22.04.2021 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі судового засідання №6 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, обвинувальний акт з угодою про примирення (кримінальне провадження № 12020110030003470) за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Узин, Білоцерківського району, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, маючого на утриманні малолітнього сина, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше судимого, -
- 09.11.2006 Білоцерківським міським судом Київської області за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 190, ч 1 ст. 358, ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки. Звільнений 09.09.2009 умовно-достроково з невідбутим строком 1 рік 2 місяці 8 днів, і застосуванням ст. 81 КК України.
- 24.12.2010 Білоцерківським міським судом Київської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки 2 місяці. Звільнений 21.06.2013 умовно-достроково з невідбутим строком 8 місяців 11 днів згідно ст. 81 КК України.
- 27.03.2014 Бориспільським міським судом Київської області за ч. 3 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. Звільнений 23.01.2018 умовно-достроково з невідбутим строком 11 місяців 27 днів, на підставі ст. 81 КК України.
- 27.12.2019 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч.2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на три роки. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним з іспитовим строком на два роки.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_4 ,
потерпілий - ОСОБА_5
захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_6
обвинувачений- ОСОБА_7 ,
02.11.2020 року близько 08 години 00 хвилини ОСОБА_7 , перебуваючи на території підприємства ТОВ «Оріон», що розташоване за адресою: Київська область м. Біла Церква, по вул. Глиняна 47-А, де останній неофіційно працював, маючи намір на вчинення крадіжки, таємно від оточуючих, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає і переконавшись, що потерпілий ОСОБА_5 вийшов за територію підсобного приміщення (роздягальні), умисно, повторно, шляхом вільного доступу, викрав мобільний телефон марки «Хіаоmі Redmi NOTE 9S» та грошових коштів у сумі 800 гривень, які належали потерпілому ОСОБА_5 .
Після цього ОСОБА_7 з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим мобільним телефоном на власний розсуд, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на загальну суму 6482 гривень 91 копійку.
Між сторонами кримінального провадження - потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 , досягнуто та підписано угоду про примирення від 17.11.2020 року, яку подано разом із обвинувальним актом. Сторони погоджуються на призначення покарання ОСОБА_3 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого:
- ч. 2 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі строком на 3 роки;
На підставі ст.71 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.12.2019 та визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки 1 (один) місяць.
В угоді зазначено наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 після роз'яснення йому суті обвинувачення, визнав свою вину у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. Також пояснив суду, що він розуміє права, надані йому законом, угоду укладає добровільно і наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі, готовий виконати умови угоди та понести визначене в ній покарання. Просив затвердити зазначену угоду.
В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 просив затвердити угоду про примирення та заявив, що зазначену угоду укладено добровільно, наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього зрозумілі.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги КК України та КПК України, просить угоду про примирення затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про примирення , суд виходить з наступного.
Згідно з п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні, суд має право затвердити угоду про примирення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 468, ст. 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим.
Судом встановлено, що дана угода про примирення за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 471 КПК України.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений визнав себе винуватим, відповідно до ст. 12 КК України, віднесене до нетяжкого злочину, а отже угода відповідає вимогам закону.
Суд переконався, що укладення угоди є добровільною, тобто згідно з ч. 6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого.
Крім того, обвинуваченому роз'яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме: права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме: можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою-сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди передбачені ст. 476 КПК України обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачений не заперечував проти затвердження угоди.
Потерпілому ОСОБА_5 відповідно до умов угоди роз'яснено та ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме: можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення. Виходячи з умов угоди, наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України, потерпілому зрозумілі.
Також, в даній угоді відсутні підстави для відмови в її затвердженні, що передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, сторони та інші учасники процесу не заперечують проти затвердження даної угоди.
Міра покарання, яка узгоджена сторонами є достатньою для виправлення обвинуваченого, відповідає вимогам і загальним засадам призначення покарання.
Обставинами, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК Україниякі пом'якшують покарання обвинуваченого є щире каяття.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
Таким чином, за наслідками розгляду угоди, суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про примирення між сторонами кримінального провадження потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 та призначення останньому узгодженої сторонами міри покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і ухвалення обвинувального вироку.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314, 369, 370, 371, 373, 374, 376, 395, 468, 471, 473, 474, 475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду від 17.11.2020 року про примирення, між сторонами судового провадження потерпілим ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Визнати ОСОБА_3 винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити узгоджену в угоді міру покарання:
-за ч. 2 ст. 185 КК України, у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки;
На підставі ст.71 КК України зав сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.12.2019 та визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки 1 (один) місяць.
Запобіжний захід ОСОБА_3 не застосовувати.
Строк покарання рахувати з моменту фактичного затримання на виконання даного вироку.
Цивільний позов у справі не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Речові докази:
-мобільний телефон марки «Хіаоmі Redmi NOTE 9S» синього кольору, що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_5 , залишити потерпілому.
-DVD-R диск із відеозаписом з камери відео спостереження, яка встановлена на ТОВ «Оріон» по вул.. Глиняній, 47А, що знаходиться при матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції, якщо його не буде скасовано.
Суддя: ОСОБА_1