Справа №293/482/21
Провадження № 3/293/1237/2021
21 квітня 2021 рокусмт Черняхів
Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Лось Л.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Головного управління ДПС у Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , працюючого виконавчим директором ТОВ «Юро Ламбер» за ч.1 ст.163-1 КУпАП
22.01.2021 головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових платників управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Житомирській області Мостовичем В.М. відносно ОСОБА_1 було складено протокол № 13 про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення №13 від 22.01.2021 убачається, що головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових платників податків управління податкового аудиту Головного управління ДПС у Житомирській області Мостовичем В.М. при проведенні позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Юро Ламбер» (код за ЄДРПОУ 34909065, податкова адреса: Житомирська область, смт Черняхів, вул. Індустріальна, 35-А, акт перевірки № 89/06-30-07-02/34909065 від 06.01.2021) встановлено, що виконавчий директор ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , вчинив правопорушення порядку ведення податкового обліку, а саме: відсутнє право на бюджетне відшкодування, яке заявлено у р. 20.2.1 Декларації за жовтень 2020р. в сумі 296774,00 грн, чим порушено вимоги п. 200.1. п.п. «Б», п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Правопорушник ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить розписка, що містистьу матеріалах справи (а.с. 24).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України»,в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Таким чином, зважаючи, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а також приймаючи до увагуи, що його явка у судове засідання не є обов"язковою, суд дійшов висновку про можливість розгляду спарви за відсутності останнього.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться у межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Диспозиція ст.163-1КУпАП визначає адміністративним правопорушенням порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій порядку ведення податкового обліку, а санкція - застосування до вказаних осіб адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу.
Відповідно до ст.276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
За приписами ст. 61 та 62 Податкового кодексу України, органи доходів і зборів України реалізують функцію здійснення податкового контролю за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів, шляхом проведення перевірок платників податків.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення убачається, що правопорушення, яке ставиться у вину ОСОБА_1 вчинено останнім як виконавчим директором ТОВ "Юро-Ліабер" у жовтні 2020 року, про що зазначено у акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Юро Ламбер» від 06.01.2021.
Протокол про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 складений 22.01.2021 року. Справа про адміністративне правопорушення надійшла до суду 19.03.2021, тобто після спливу 3 місяців з часу вчинення правопорушення.
Згідно із ч.2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Дана норма є імперативною і по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.
Триваюче правопорушення це проступок, пов'язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку з відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми закону.
При цьому суд зауважує, правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , неможливо вважати триваючим, оскільки вважається вчиненим у момент складання та подання відповідальною за ведення фінансово-господарської діяльності особою податкової звітності за відповідний період і є разовим порушенням за один конкретний місяць, тому дані дії ОСОБА_1 утворюють закінчений склад адміністративного правопорушення.
Вказана правова позиція щодо застосування норм права викладена у Постанові Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі N 804/401/17.
З огляду на викладене вище вбачається, що правопорушення як зазначене в протоколі у відношенні ОСОБА_1 , не носить характер триваючого, та на час розсгляду справи, закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 38 КУпАП.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обставини, що виключають провадження по справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п. 7 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року у справі «Олександр Волков проти України» (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що з часу вчинення адміністративного правопорушення, строки встановлені ст. 38 КУпАП закінчилися, суд дійшов висновку, що дана адміністративна справа підлягає закриттю з підстав передбачених п. 7 ст. 247 КУпАП
При цьому пункт 7 ч.1 ст.247 КУпАП не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.
Системний аналіз абзацу 1 ст.247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
Таким чином, поєднання судом закриття справи з одночасним визнанням винною особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями, і прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За правилами ст.284 КУпАП рішенням, що доводить вину особи, є постанова про накладення адміністративного стягнення або застосування заходів впливу, умовою якої є визначення вини.
Отже, наявність або відсутність вини встановлюється саме під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Тобто за спливом строків накладення адміністративного стягнення суд не вправі з'ясовувати обставини скоєння правопорушення та визнавати особу винною чи визнавати її невинуватою у скоєнні адміністративного правопорушення.
З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що на час розгляду матеріалів в суді сплинув строк накладення адміністративного стягнення, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі пункту 7 частини 1 статті 247 КУпАП.
Згідност. 40-1 КУпАПсудовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Оскільки суд дійшов висновку про закриття провадження у справі, судовий збір не підлягає стягненню з правопорушника
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 38, 247, 283-284 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ознаками ч.1 ст. 163-1 КУпАП закрити у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.
Суддя Л.В. Лось