іменем України
Справа № 126/1997/20
Провадження № 2/126/125/2021
"14" квітня 2021 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Рудя О.Г.
секретар Кучанська В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник АТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 02.12.2015 року у розмірі 72621 грн. 81 коп. та судові витрати у розмірі 2102 грн..
Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору без номера від 02.12.2015 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифи Банку", які викладені на банківському сайті складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом в заяві.
Банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит в розмірі, встановленому договором. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 15.06.2020 року має заборгованість у розмірі 72621,81 грн., яка складається з наступного:
5833,61 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту;
5833,61 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;
0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками;
2096,72 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит;
64691,48 грн. - нарахована пеня;
0,00 грн. - нарахована комісія.
Представник позивача АТ КБ "Приватбанк" в судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просить розглянути справу в його відсутність, позов підтримує, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, в тому числі й через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
Враховуючи те, що відповідно до ч. 1ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та проводить його в даному судовому засіданні на підставі доказів наявних у справі.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вирішуючи спір, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 02.12.2015 року між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір б/н, згідно якого він отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, в подальшому кредитний ліміт був збільшений до 3000,00 грн.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг»,, «Тарифами», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
АТ КБ «Приватбанк» свої зобов'язання за договором і умовами та правилами надання банківських послуг, правилами користування платіжною карткою, тарифами банку, виконав в повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок у строк, передбачений у зобов'язанні та відповідно до вимог закону.
Судом встановлено, що відповідач порушив умови договору у зв'язку з чим утворилася заборгованість перед банком в розмірі 72621,81 грн. станом на 15.06.2020 року, яка складається з наступного: 5833,61 грн. - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч.: 0,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту; 5833,61 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками; 2096,72 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит; 64691,48 грн. - нарахована пеня; 0,00 грн. - нарахована комісія.
Позивач, звертаючись до суду з відповідним, позовом просив стягнути з відповідача заборгованість саме у сумі 72621,81 гривень, яка утворилася у зв'язку з порушенням зобов'язань з боку відповідача, яка підтверджується наданим позивачем до суду розрахунком заборгованості.
Однак, з боку відповідача не надано до суду жодних пояснень, заперечень та відзиву щодо позовних вимог позивача АТ КБ «ПриватБанк», а також у відповідності до вимог ст. 81 ЦПК України жодного належного та допустимого доказу в спростування доводів позивача щодо нарахованих сум.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 5833,61 грн. та заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит в сумі 2096,72 грн., підлягають до задоволення, оскільки відповідачем були порушені умови зобов'язання, обумовлені договором.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача нарахованої пені в розмірі 64691,48 грн., суд приходить до наступного.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року за № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але і інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).
Частиною 3 статті 551 ЦК України визначено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Тобто, зазначена норма матеріального права з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України (у редакції до 15.12.2017) щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав, дає право суду самостійно зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.
Така правова позиція сформована Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові № 202/3351/14-ц від 28.02.2018 року.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2019 зі справи № 904/4685/18).
Так, згідно з наданим позивачем розрахунком, нарахована пеня складає - 64691,48 гривень, а заборгованість за тілом кредиту - 5833,61 гривню.
Оскільки розмір пені значно перебільшує розмір заборгованості за тілом кредиту, то суд приходить до висновку про те, що дана сума не співмірна з основним розміром заборгованості відповідача.
Таким чином, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені за несвоєчасне виконання зобов'язання відповідача за кредитним договором до суми у розмірі 6000,00 грн..
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Отже, даючи оцінку наданим доказам, суд прийшов до висновку, що на користь позивача належить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 02.12.2015 року, а саме: заборгованість за тілом кредиту в сумі 5833,61 грн., заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит в сумі 2096,72 грн. та нараховану пеню в розмірі 6000,00 гривень, загалом 13930 грн. 33 коп..
Частиною 1 статті 131 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Отже, судові витрати, які поніс позивач при зверненні до суду, підлягають стягненню з відповідача пропорційно (19,2 %) до розміру задоволених позовних вимог у сумі 403 грн. 60 коп..
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 599, 610, 611, 1048, 1050, 1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 19, 141, 265, 280-282, 289 ЦПК України, суд, -
Позов Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, ЄДРПОУ - 14360570, рахунок № НОМЕР_1 (для погашення заборгованості та судових витрат), МФО № 305299) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 02.12.2015 року № б/н в розмірі 13930 (тринадцять тисяч дев'ятсот тридцять) грн. 33 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" 403 грн. 60 коп. витрат зі сплати судового збору.
В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. Г. Рудь