іменем України
Справа № 126/188/21
Провадження № 1-кп/126/211/2021
"19" квітня 2021 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
із секретарем ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бершадь обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному в Єдиний Реєстр досудових розслідувань за № 1202102010000012 від 09.01.2021 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Вінницької області Бершадського району, с. Яланець, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, з професійно-технічною освітою, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України,
08.01.2021 року близько 12 год. 00 хв., в м. Бершадь Гайсинського (Бершадського) району Вінницької області ОСОБА_4 з дозволу власника ОСОБА_5 взяв в користування автомобіль «Opel Vivaro» д.н.з. НОМЕР_1 , яким поїхав до с. Луги Гайсинського (Чечельницького) району Вінницької області по власних потребах.
В подальшому, цього ж дня, близько 21 год. 00 хв. ОСОБА_4 , повертаючись з с. Луги Гайсинського (Чечельницького) району Вінницької області рухався по автодорозі с. Білий Камінь - с. Яланець та на перехресті не впорався з керуванням автомобіля «Opel Vivaro» д.н.з. НОМЕР_1 і вчинив дорожньо-транспортну пригоду, з'їхавши на узбіччя дороги, зачепивши дерева, які там рости, чим пошкодив вищевказаний автомобіль. Після цього, ОСОБА_4 залишив на місці дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Opel Vivaro» д.н.з. НОМЕР_1 та пішов в с. Яланець Гайсинського (Бершадського) району Вінницької області до місця проживання своєї баби - ОСОБА_6 по АДРЕСА_2 . Перебуваючи вдома у ОСОБА_6 , ОСОБА_4 вжив алкогольні напої та після цього о 23 год. 13 хв. умисно, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи на меті введення працівників відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області в оману, з метою уникнення адміністративної та майнової відповідальності за пошкодження автомобіля «Opel Vivaro» д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_5 , достовірно знаючи, що відносно нього не вчинений злочин, звернувся по спеціальній телефонній лінії «102» до відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області із завідомо неправдивим повідомленням про вчинення 08.01.2021 року близько 21 год. 00 хв. в АДРЕСА_2 , невідомою особою незаконного заволодіння автомобіля «Opel Vivaro» д.н.з. НОМЕР_1 . Вказане повідомлення було зареєстровано до Журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення і інші події відділу поліції № 1 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» за № 107 від 08.01.2021 року. В подальшому, 08.01.2021 року ОСОБА_4 , будучи ознайомлений працівниками поліції під особистий підпис про кримінальну відповідальність передбачену ст. 383 КК України, за завідомо неправдиве повідомлення про злочин, письмово заявив про вчинення незаконного заволодіння автомобілем «Opel Vivaro» д.н.з. НОМЕР_1 , достовірно знаючи, що це є неправдою.
Таким чином, вказані вище дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 383 КК України, тобто завідомо неправдиве повідомлення органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення, вчинене з корисливих мотивів.
Будучи допитаним в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, щиро кається, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, та дав покази, які є послідовними та повністю підтверджують обставини вчинення кримінального проступку, що викладені в обвинувальному акті. Просить суворо не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд кримінального провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 383 КК України - завідомо неправдиве повідомлення органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення, вчинене з корисливих мотивів.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України та роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Обставинами, які, відповідно до норми ст. 66 КК України, пом'якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття.
Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України, обтяжує покарання ОСОБА_4 є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, характеризується за місцем проживання задовільно, на обліку в лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, а тому суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_4 в межах санкцій ч. 2 ст. 383 КК України.
Судом враховано зазначені в досудовій доповіді характеризуючі ознаки ОСОБА_4 та думку органу пробації стосовно визначення міри покарання.
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому не обирався та підстави для його визначення відсутні.
У порядку, передбаченому ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави 653 грн. 80 коп. в рахунок відшкодування витрат за проведення експертизи.
Доля речових доказів підлягає вирішенню в порядку вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 100, 349, 366-368, 369, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 383 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Стягнути з ОСОБА_4 , в дохід держави, відшкодування витрат за проведення експертизи в сумі 653 (шістсот п'ятдесят три) грн. 80 коп.
Речові докази по справі: сліди папілярних узорів рук та сліди запаху - залишити при матеріалах справи.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія вироку надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення вироку.
Суддя ОСОБА_1