Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
22 квітня 2021 року м. ХарківСправа № 922/294/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Сальнікової Г.І.
без виклику представників сторін
розглянувши клопотання Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій" про винесення додаткового рішення (вх. №8511 від 14.04.2021) по справі
за позовом Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій" (61001, м. Харків, пр-т Гагаріна, буд. 22)
до Фізичної особи-підприємця Кугно Володимира Івановича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 40568,04 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 06.04.2021 позов задоволено, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Кугно Володимира Івановича на користь Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій" 40568,04 грн. штрафу та 2270,00 грн. судового збору.
14.04.2021 в системі діловодства господарського суду Харківської області від Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій" зареєстровано клопотання про винесення додаткового рішення (вх. №8511), в якому позивач просить суд поновити строк на подання вказаного клопотання та винести додаткове рішення в порядку ст. 129, 233, 244 ГПК України, яким стягнути з ФОП Кугно В.І. понесені АТ "ХПАС" витрати на правничу допомогу на загальну суму 10800,00 грн.
Крім того, на підтвердження витрат на правничу допомогу позивач просить суд додатково долучити до матеріалів справи наступні документи: додаткову угоду №2 від 09.04.2021 до Договору про надання правничої допомоги б/н від 18.01.2021, звіт №2 від 09.04.2021 витраченого часу адвоката Франковського Євгена Володимировича Адвокатського Об'єднання "Декстера" за договором про надання правничої допомоги б/н від 18.01.2021 р., платіжне доручення від 12.04.2021 р. №1827 на суму 10800,00 грн. та акт надання послуг №23 від 12.04.2021.
Розглянувши подане Акціонерним товариством "Харківське підприємство автобусних станцій" клопотання про винесення додаткового рішення, суд зазначає про наступне.
Приписами ч. 3 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні за результатами розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
З наведеної норми процесуального права слідує, що однією із вичерпних правових підстав ухвалення додаткового рішення у справі є не вирішення судом питання про судові витрати.
Пунктом 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України рішення суду складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.
Пунктом 2 ч. 5 ст. 238 Господарського процесуального кодексу визначено, що у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.
Як вбачається із мотивувальної частини рішення господарського суду Харківської області від 06.04.2021, вирішуючи питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн. судом вирішено, що вказані витрати відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, про що зазначено в резолютивній частині рішення.
Водночас ,як вбачається із мотивувальної частини рішення господарського суду Харківської області від 06.04.2021, вирішуючи питання про розподіл судових витрат пов'язаних із розглядом справи щодо відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 20000,00 грн., судом за наявними в матеріалах справи доказами вирішено відмовити в їх задоволенні в зв'язку із необґрунтованістю.
З огляду на вищевикладене, судом у рішенні господарського суду Харківської області від 06.04.2021 по справі №922/294/21 вирішено всі питання, що пов'язані із судовими витратами за результатами розгляду справи по суті, що виключає в розумінні положень ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України наявність правових підстав для ухвалення додаткового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 23.02.2021 у справі №920/39/20.
Щодо клопотання позивача про поновлення строку на подання клопотання про винесення додаткового рішення, що обґрунтовано з посиланням на ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд звертає увагу позивача на наступне.
Згідно ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського процесуального кодексу України у судових дебатах виступають з промовами (заключним словом) учасники справи. У цих промовах можна посилатися лише на обставини справи і докази, досліджені в судовому засіданні.
Приписами ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Таким чином, положення ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України стосується розгляду справ в порядку загального позовного провадження, оскільки проведення судових дебатів передбачено виключно після закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, тобто в загальному позовному провадженні.
Натомість пунктом 3 резолютивної частини ухвали господарського суду Харківської області від 09.02.2021 визначено розгляд справи №922/294/21 здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, що виключає процесуальну можливість застосування означеної норми права по відношенню до визначеного судом порядку розгляду даної справи.
При цьому, п. 3 ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Частиною 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.
Однак заяв або клопотань відповідно до ч. 6 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до суду від учасників справи не надходило та в матеріалах справи відсутні.
Між тим, суд вважає за необхідне зазначити про те, що судом було створено належні умови для повноцінної реалізації сторонами своїх процесуальних прав, обґрунтування та документального підтвердження своїх вимог та заперечень протягом всього процесуального строку, що відведений для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень ст. 248, ч. 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
За наведених обставин, враховуючи приписи чинного процесуального законодавства, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій" про винесення додаткового рішення, а відтак у задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В задоволенні клопотання Акціонерного товариства "Харківське підприємство автобусних станцій" про винесення додаткового рішення (вх. №8511 від 14.04.2021) відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку статей 255 - 257 ГПК України до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Ухвалу підписано 22.04.2021.
Суддя Г.І. Сальнікова