Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"21" квітня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/204/21
Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Стафійчук К.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична фірма "Прем'єр Тревел"
до Громадської організації "Федерація Міні - Футболу України"
про стягнення коштів
За участю представників сторін:
від позивача: Куцай Ю.С. (довіреність б/н від 18.03.2021 року) ;
від відповідача: не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Туристична фірма "Прем'єр Тревел" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Громадської організації "Федерація Міні - Футболу України" в якому просить, посилаючись на порушення умов Договору № 180810/03 на реалізацію Готельних послуг від 10.07.2018 року, стягнути заборгованість з урахуванням інфляційних та 3 % річних в сумі 365 792,34 грн.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Позовні вимоги Позивач обґрунтовує тим, що 10.07.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Туристична фірма "Прем'єр Тревел" та Громадською організацією "Федерація Міні - Футболу України" було укладено Договір № 180810/03 на реалізацію готельних послуг, відповідно до якого Виконавець зобов'язується реалізовувати Замовнику за його замовленням Готельні послуги на умовах Договору, а Замовник зобов'язується прийняти та сплатити його вартість, на умовах, строки та у розмірах, визначених у Договорі. Позивач зазначає, що на підставі замовлення про надання готельних послуг та на виконання умов Договору, ним було виставлено Відповідачу рахунок № 2791 від 27.07.2018 року на оплату замовлених послуг на загальну суму 2 474 230,00 грн та в період з 11.08.2018 р. по 19.08.2018 р. виконано взяті на себе зобов'язання за Договором в повній мірі, надавши Замовнику готельні послуги на загальну суму 2 474 230,00 грн., що підтверджується затвердженим Актом наданих послуг № 3944 від 19.08.2018 року між Виконавцем та Замовником.
В порушення зазначених вище умов договору, відповідач частково сплатив за надані послуги на загальну суму 2 146 230,00 грн, що призвело до виникнення заборгованості, яка складає 328 000,00 грн.
Також за невиконання зобов'язань з оплати наданих послуг, позивач відповідно до п. 8.4. Договору та ст. 625 Цивільного кодексу України нарахував 14 437,94 грн - 3 % річних та 23 354,40 грн інфляційних втрат, які просить стягнути з відповідача у судовому порядку.
Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ухвалою суду від 23.03.2021 року, не надав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.
Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23.03.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено розгляд справи на "07" квітня 2021 року.
Ухвалою господарського суду від 07.04.2021 року розгляд справи відкладено на 21.04.2021 р.
Представник позивача в судовому засіданні 21.04.2021 року підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 21.04.2021 року не з'явився. До господарського суду повернулися ухвали суду від 23.03.2021 р. та від 07.04.2021 року, які направлялися на адресу Відповідача, вказану в позовній заяві - 33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 19, офіс 411, з відміткою поштового відділення, "адресат відсутній за вказаною адресою".
Судом за допомогою доступу до ЄДР здійснено запит за № 102192975018 від 06.04.2021 року та отримано витяг, яким підтверджується, що вищевказані ухвали суду були надіслані за належними місцезнаходженнями юридичної особи Громадської організації "Федерація Міні - Футболу України".
Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб: місцезнаходження юридичної особи.
Інша адреса відповідача, ніж та, яка зазначена у ЄДР, суду не відома.
Приписами ч. 7 ст. 120 ГПК України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
На підставі зазначеного, відповідно до ст. 242 ГПК України, ухвали суду від 23.03.2021 року та від 07.04.2021 року вважаються врученими, а відповідач таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.
Крім того, суд зазначає, що статтею 42 ГПК України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
З огляду на вказане учасники справи не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
За таких обставин, враховуючи, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
10 липня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Туристична фірма "Прем'єр Тревел" та Громадською організаціє "Федерація Міні - Футболу України" укладено Договір № 180810/03 на реалізацію Готельних послуг, за умовами якого Виконавець зобов'язується реалізувати Замовнику за його замовленням Готельні послуги на умовах даного Договору, а Замовник зобов'язується прийняти та сплатити його вартість, на умовах, строки та у розмірах, визначених у даному Договорі (п. 2.1. Договору).
П.5.1. - 5.3. Договору сторони передбачили, що підставами для реалізації Готельних послуг за даним Договором є відповідні замовлення Замовника, які подаються ним Виконавцю у письмовому вигляді (в подальшому - Замовлення Готельних послуг). У разі отриманням Виконавцем замовлення, Виконавець не пізніше наступних 5 (п'яти) робочих годин після отримання Замовлення, направляє замовнику підтвердження про можливість надання Клієнтам замовлення для них Послуг. Протягом 2 (двох) робочих днів, наступних за днем направлення підтвердження, Виконавець направляє Замовнику рахунок на оплату замовлених Послуг.
Відповідно до п.8.1. Договору, розрахунки сторін за даним Договором здійснюються у національній валюті Україні - гривнях, шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на відповідні банківські рахунки Сторін або шляхом внесення готівкових грошових коштів у касу іншої Сторони, у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Замовник сплачує ціну (вартість) замовленого ним Готельних послуг протягом 5 (п'яти) днів з дати отримання ним відповідного рахунку Виконавця, але не пізніше 24 годин до заїзду, окрім групових поселень - до настання штрафних санкцій, зазначених у додатку до контракту. Всі передбачені даним Договором компенсації та можливі доплати (у тому числі пов'язані з перевищенням термінів користування Клієнтами Готельними Послугами, з несплатою клієнтами вартості спожитих ними самостійно (без жодної участі Виконавця) Готельних Послуг, збільшенням ціни (вартості) Готельних послуг тощо) здійснюється Замовником протягом 5 (п'яти) днів з дати отримання відповідного рахунку від Виконавця (п.8.2 - п. 8.3. Договору).
Згідно п. 8.4. Договору, у разі прострочення оплати послуг або компенсацій, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на час прострочення, від несплаченої суми за кожний день прострочення оплати, а також в порядку, встановленому ст. 625 ЦК України, на суму заборгованості нараховується 10 % (десять) річних.
Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами з прикладанням їхніх печаток та діє після цього до "23" серпня 2018 року (п. 11.1. Договору).
Пунктами 1.1. та 1.2. Додатку №1 до Договору на реалізацію готельних послуг № 180810/03 від 10.08.2018 р. сторони погодили ціни (кошторис) на проживання та харчування групи, яка проживає в Готелі Premier Hotel Rus, за загальною сумою - 2 587 962,06 грн, що складає: 1 695 162,06 грн на проживання та 892 800,00 грн - на харчування. Сторони домовились, що додаткові замовлення сплачуються згідно виставленого рахунку.
На виконання умов Договору, Позивач виставив Відповідачу рахунок на оплату по замовленню № 2791 від 27 липня 2018 року у сумі 2 474 230,00 грн.
Виконавець в період з 11.08.2018 року по 19.08.2018 року виконав свої зобов'язання за Договором в повній мірі, надавши Замовнику готельні послуги на загальну суму 2 474 230,00 грн, що підтверджується підписаним сторонами актом надання послуг № 3944 від 19 серпня 2018 року.
Відповідно п. 8.2. Договору Замовник сплачує ціну (вартість) замовленого ним Готельних послуг протягом 5 (п'яти) днів з дати отримання ним відповідного рахунку Виконавця, але не пізніше 24 годин до заїзду, окрім групових поселень - до настання штрафних санкцій, зазначених у додатку до контракту.
Відповідач, на виконання умов Договору здійснив часткову оплату за надані готельні послуги, що підтверджується:
платіжним дорученням № 13 від 01.08.2018 р. на суму 160 000,00 грн;
платіжним дорученням № 14 від 02.08.2018 р. на суму 45 000,00 грн;
платіжним дорученням № 16 від 08.08.2018 р. на суму 230 000,00 грн;
платіжним дорученням № 17 від 09.08.2018 р. на суму 150 000,00 грн;
платіжним дорученням № 20 від 15.08.2018 р. на суму 475 000,00 грн;
платіжним дорученням № 21 від 17.08.2018 р. на суму 60 000,00 грн;
платіжним дорученням № 22 від 21.08.2018 р. на суму 160 000,00 грн;
платіжним дорученням № 23 від 27.08.2018 р. на суму 120 000,00 грн;
платіжним дорученням № ПН25629213 від 28.08.2018 р. на суму 149 000,00 грн;
платіжним дорученням № 24 від 28.08.2018 р. на суму 120 000,00 грн;
платіжним дорученням № ПН25632603 від 29.08.2018 р. на суму 100 000,00 грн;
платіжним дорученням № 25 від 30.08.2018 р. на суму 40 000,00 грн;
платіжним дорученням № ПН25645333 від 30.08.2018 р. на суму 38 129,00 грн;
платіжним дорученням № 26 від 03.09.2018 р. на суму 40 000,00 грн;
платіжним дорученням № 27 від 24.09.2018 р. на суму 47 101,00 грн;
платіжним дорученням № 28 від 27.09.2018 р. на суму 40 000,00 грн;
платіжним дорученням № @PL154547 від 06.08.2019 р. на суму 4 000,00 грн.
07.08.2019 року сторони уклали Акт звірки взаєморозрахунків за період 01.05.2019 р. - 07.08.2019 р., згідно якого станом на 07.08.2019 р. заборгованість на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична фірма "Прем'єр Тревел" становила 496 000,00 грн.
Замовником, після підписання акту звірки від 07.08.2019 р., було здійснено часткову оплату готельних послуг на суму 30 000,00 грн , що підтверджується платіжним дорученням № 34 від 19.08.2019 р. на суму 4 000,00 грн; платіжним дорученням № @2PL918277 від 07.10.2019 р. на суму 26 000,00 грн, які наявні в матеріалах справи.
02.09.2019 р. Замовник надав на адресу Виконавця лист-гарантію про повну виплату заборгованості у розмірі 498 000,00 грн у строк не пізніше "31" січня 2020 року, при цьому вказуючи, що зобов'язується оплатити суму заборгованості за таким графіком: до 30.09.2019 р. - 100 000,00грн, до 31.10.2019 р. - 100 000,00 грн, до 30.11.2019 р. - 100 000,00 грн, до 31.12.2019 р. - 100 000,00 грн, до 31.01.2020 р. - 92 000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з невиконанням Відповідачем зобов'язань за листом-гарантією, Позивачем було надіслано Відповідачу претензію (№ 01/10-19 від 07.10.2019 року) з вимогою не пізніше 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання цієї претензії оплатити загальну суму заборгованості у розмірі 466 000,00 грн. Факт отримання відповідачем 29.11.2019 року зазначеної претензії підтверджується наявною в матеріалах справи копією електронного листа.
Після отримання претензії, Відповідач здійснив часткову оплату наданих готельних послуг на суму 138 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № @2PL093654 від 29.11.2019 р. на суму 15 000,00 грн; платіжним дорученням № @PL096751 від 29.11.2019 р. на суму 3 000,00 грн; платіжним дорученням № 43 від 25.02.2020 р. на суму 120 000,00 грн.
Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо оплати за готельні послуги згідно договору виконав частково, у зв'язку з чим Позивач заявив до стягнення суму основного боргу в розмірі 328 000,00 грн.
Доказів сплати відповідачем грошових коштів у загальному розмірі 328 000,00 грн. відповідачем суду не надано.
За таких обставин, враховуючи, що факт надання готельних послуг Позивачем на виконання умов Договору № 180810/03 на реалізацію Готельних послуг від 10.08.2018 року підтверджується зібраними у справі матеріалами, строк оплати за який настав, то за відсутності доказів сплати повної вартості наданих послуг, позовні вимоги про стягнення з Громадської організації "Федерація Міні - Футболу України" 328 000,00 грн заборгованості судом визнаються обґрунтованими.
Враховуючи порушення Відповідачем термінів оплати наданих послуг за договором № 180810/03 на реалізацію Готельних послуг від 10.08.2018 р., Позивачем відповідно до п. 8.4. Договору та ст. 625 ЦК України нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 14 437,94 грн - 3 % річних та 23 354,40 грн інфляційних втрат.
Перевіривши подані розрахунки та період нарахування 3 % річних судом встановлено, що відповідні розрахунки здійснено позивачем з порушенням періодів нарахування. Відтак, враховуючи, що відповідач припустився прострочення грошового зобов'язання, 3 % річних за період з 09.11.2019 року - 28.11.2019 року на суму боргу 446 000,00 грн (2 474 230,00 - 2 008 230 = 466 000,00) складає 766,03 грн., за період з 29.11.2019 року - 24.02.2020 року на суму боргу 448 000,00 грн (466 000,00 - 18 000,00 = 448 000,00) складає 3 234,80 грн., за період з 25.02.2020 року -19.03.2021 року на суму боргу 328 000,00 грн (448 000,00-120 000,00 =328 000,00) складає 10 464,11 грн. В загальному сума 3% річних становить 14 464,94 грн (при заявленому - 14 437,94 грн). Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, то стягненню підлягають 3% річних у заявленому позивачем розмірі в сумі 14 437,94 грн.
Перевіривши подані розрахунки та період нарахування інфляційних судом встановлено, що відповідні розрахунки здійснено позивачем з порушенням порядку та періодів нарахування. Так зокрема, позивачем не враховано, що найменший період визначення індексу інфляції складає місяць, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, при цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Відтак, перевіривши подані розрахунки, враховуючи, що відповідач припустився прострочення грошового зобов'язання, сума інфляційних втрат складає 24 083,17 грн (при заявленому - 23 354,40 грн). Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, то стягненню підлягає сума інфляційних втрат у заявленому позивачем розмірі в сумі 23 354,40 грн.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України (далі ГК України)).
Частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.
За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до п. 3.1 Наказу Державної туристичної адміністрації України № 19 від 16.03.2004, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.04.2004 за № 413/9012, про затвердження Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, готель має право укладати договір з замовником (споживачем) на бронювання номерів (місць) шляхом підписання його двома сторонами, а також шляхом прийняття заявки на бронювання за допомогою поштового, телефонного або іншого зв'язку (засобів електронної пошти, включаючи факсимільну), який дозволяє достовірно встановити належність заявки споживачу або замовнику. Договір вважається укладеним тільки в разі письмового акцепту готелем направленої йому заявки на бронювання та досягнення сторонами згоди в обумовленій формі щодо всіх істотних умов.
Проаналізувавши зміст спірних правовідносин та з'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що фактично між сторонами був вчинений правочин, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (стаття 901 Цивільного кодексу України).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (стаття 903 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Також судом взято до уваги положення чинного законодавства що регулюють порядок застосування забезпечення виконання зобов'язання, а також відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Згідно з положеннями пункту 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як унормовано положеннями частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17 грудня 2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".
Висновки суду за результатами вирішення спору.
За результатами з'ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв'язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України та враховуючи неподання відповідачем жодних доказів, які б свідчили про виконання останнім взятих на себе зобов'язань за Договором № 180810/03 на реалізацію Готельних послуг від 10.08.2018 р. чи спростовування наведених позивачем фактів, суд дійшов висновку про обгрунтованість заявлених вимог та наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 328 000,00 грн - основного боргу, 14 437,94 грн - інфляційних втрат та 23 354,40 грн - 3 % річних.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 5 486,88 грн покладаються на відповідача у справі.
Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Громадської організації "Федерація Міні - Футболу України" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 19, оф. 411, код ЄДРПОУ 41075072) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Туристична фірма "Прем'єр Тревел" (01004, м. Київ, бульвар Т. Шевченка / Пушкінська, буд. 5-7/29, код ЄДРПОУ 36594092) 365 792,34 грн (триста шістдесят п'ять тисяч сімсот дев'яносто дві гривні 34 коп) заборгованості, в тому числі 328 000,00 грн (триста двадцять вісім тисяч гривень 00 коп) основного боргу, 14 437,94 грн (чотирнадцять тисяч чотириста тридцять сім гривень 94 коп) інфляційних втрат, 23 354,40 грн (двадцять три тисячі триста п'ятдесят чотири гривні 40 коп) 3 % річних та 5 486,88 грн (п'ять тисяч чотириста вісімдесят шість гривень 88 коп) витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Позивач (стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "Туристична фірма "Прем'єр Тревел" (01004, м. Київ, бульвар Т. Шевченка / Пушкінська, буд. 5-7/29, код ЄДРПОУ 36594092)
Відповідач (боржник): Громадська організація "Федерація Міні - Футболу України" (33027, м.Рівне, вул. Данила Галицького, буд. 19, оф. 411, код ЄДРПОУ 41075072)
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 22 квітня 2021 року.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.
Суддя Р.В. Романюк