номер провадження справи 17/196/20
07.04.2021 Справа № 908/3183/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя господарського суду Запорізької області Корсун В.Л. при секретарі судового засіданні Шульгіній А.А. розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою: товариства з обмеженою відповідальністю “Універсалскладсервіс”, 69081, м. Запоріжжя, вул. Панфьорова, буд. 211
адреса для листування: 69006, м. Запоріжжя, а/с 144
до відповідача: державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3) в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”, 71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133
про стягнення 2 877 788,41 грн.
В судовому засіданні присутні представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Гриценко В.С., довіреність від 02.09.19
09.12.20 до господарського суду Запорізької області звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Універсалскладсервіс” (далі ТОВ “Універсалскладсервіс”) з позовною заявою за вих. від 09.12.20 про стягнення з державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (надалі ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “ЗАЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом”) про стягнення заборгованості згідно договору поставки продукції № 136(7)20Ук від 10.04.20, а саме: 2 877 788,41 грн. основного боргу, 9 527,77 грн. 3 % річних, 3 833,09 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо здійснення своєчасного розрахунку за товар поставлений позивачем за договором поставки продукції № 136(7)20Ук від 10.04.20 у загальній сумі 2 864 427,55 грн. З підстав прострочення виконання відповідачем основного грошового зобов'язання за вказаним договором позивачем, окрім суми основного боргу, заявлено до стягнення з відповідача 9 527,77 грн. 3 % річних, 3 833,09 грн. інфляційних втрат.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.12.20, зазначену позовну заяву передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 14.12.20 судом позовну заяву ТОВ “Універсалскладсервіс” за вих. від 09.12.20 залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та встановлено спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до господарського суду Запорізької області заяви про усунення недоліків позовної заяви разом із доказами, які підтверджують доплату судового збору у сумі 200,40 грн.
17.12.20 до суду надійшла заява за вих. від 17.12.20 про усунення недоліків, якою усунуто недоліки визначені в ухвалі суду від 14.12.20.
Ухвалою суду від 22.12.20 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/3183/20 за правилами загального позовного провадження. Судове засідання призначено на 20.01.21.
24.12.20 до суду надійшла заява за вих. від 24.12.20 про виправлення технічної помилки (описки) в прохальній частині позовної заяви, в якій представник позивача надав відповідні пояснення щодо вказаної помилки (описки), зазначивши, що сума основного боргу становить 2 864 427,55 грн. Крім того, позивачем зазначено, що з урахуванням виправлення вказаної технічної помилки позивач просить стягнути з відповідача 2 864 427,55 грн. основного боргу, 9 527,77 грн. 3 % річних, 3 833,09 грн. інфляційних втрат, а також 43 166,84 грн. судового збору.
12.01.21 до суду надійшов відзив за вих. від 05.01.21 № 28-23/100 на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у задоволені позову у повному обсязі посилаючись на те, що позивач не довів настання строку оплати поставленої по договору продукції саме з 20.08, 08.09, 09.09, 11.09, 16.09., 30.09.20 на наявність у ВП ЗАЕС простроченої заборгованості по договору в сумі 2 877 788,41 грн. Оскільки позивачем неправильно визначені строки оплати та періоди прострочення, то розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат наведений в позовній заяві відповідач вважає необґрунтованим.
18.01.21 до суду надійшла відповідь за вих. від 18.01.21 на відзив, в якій представник позивача спростовує доводи представника відповідача, викладені у відзиві за вих. від 05.01.21 № 28-23/100 на позовну заяву та просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Крім того, 18.01.21 до суду надійшла заява за вих. від 15.01.21 № 28-23/912, в якій представник відповідача повідомляє суд про відсутність іншого листування у відповідача з позивачем по суті спору, окрім того, що надане з відзивом на позовну заяву.
У судовому засіданні 20.01.21 судом прийнято до розгляду заяву позивача за вих. від 24.12.20 про виправлення технічної помилки в прохальній частині позовної заяви.
Також, в судовому засіданні 20.01.21 судом прийнято до розгляду відзив за вих. від 05.01.21 № 28-23/100 на позовну заяву, відповідь за вих. від 18.01.21 на відзив та заяву за вих. від 15.01.21 № 28-23/912.
У засіданні 20.01.21 судом оголошено перерву на 17.02.21.
21.01.21 до суду надійшла заява за вих. від 21.01.21, в якій представник позивача повідомляє суд про те, що всі матеріали листування між сторонами було надано суду разом із позовною заявою та відповіддю на відзив.
27.01.21 до суду надійшло заперечення за вих. від 25.01.21 № 28-23/1703 на відповідь на відзив, в якому представник відповідача надав контраргументи на відповідь на відзив.
У судовому засіданні 17.02.21 судом прийнято до розгляду заяву позивача за вих. від 21.01.21 та заперечення відповідача за вих. від 25.01.21 № 28-23/1703 на відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 17.02.21 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів. Закрито підготовче провадження у справі № 908/3183/20 та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10.03.21 об 12 год. 00 хв.
05.03.21 на адресу суду від ТОВ “Універсалскладсервіс” надійшла заява з процесуальних питань від 05.03.21, якою позивачем повідомлено суду про те, що 19.02.21 відповідачем в добровільному порядку сплачено 233 025,46 грн. заборгованості за договором поставки № 136(7)20Ук від 10.04.20 (за видатковою накладною № 8-202003 від 20.08.20). На підставі викладеного позивач просить суд позов задовольнити частково, а саме стягнути з ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “ЗАЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом” на користь ТОВ “Універсалскладсервіс” 2 631 402,09 грн. основного боргу, 9 527,77 грн. 3 % річних, 3 833,09 грн. інфляційних втрат та 43 166,84 грн. судового збору. В частині стягнення 233 025,46 грн. провадження у справі закрити.
10.03.21 представником відповідача до суду подано заяву від 05.03.21 № 28-23/5272, якою повідомлено про здійснення оплати продукції за договором № 136(7)20Ук від 10.04.20 у сумі 233 025,46 грн. згідно з платіжним дорученням від 18.0.21 № 2844. У зв'язку із чим, відповідач просив суд врахувати вказане при розгляді справи № 908/3183/20.
У судовому засіданні 10.03.21 судом оголошено перерву на 07.04.21 о 11:00 год., про що учасники справи повідомлені у засіданні під розписку.
07.04.21 на електрону пошту суду від представника позивача надійшла заява від 06.04.21 (підписана за допомого електронного цифрового підпису) про розгляд справи за відсутності позивача та його представника на підставі наявних у справі доказів. Також у заяві представник позивача зазначає, що наполягає на позовних вимогах у повному обсязі, із урахуванням уточнень по сумам, що детально викладені у заяві позивача з процесуальних питань від 05.03.21.
Представник позивача у судове засідання 07.04.21 не з'явився.
Представник відповідача у судовому засіданні виступив із заключним словом, в якому заперечив проти задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстава викладених у відзиві на позовну заяву та у запереченні на відповідь на відзив.
У судому засіданні 07.04.21 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення, представника відповідача повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.
Всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариством з обмеженою відповідальністю “Універсалскладсервіс” (Постачальник) та державним підприємством “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька АЕС” (Покупець) укладено договір поставки від 10.04.20 № 136(7)20Ук (договір підписано сторонами 27.04.20) (далі договір), за умовами якого (п. 1.1 договору) Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти і сплатити продукцію визначену у п 1.1 договору у загальній сумі 2 877 600,00 грн.
Пунктом 1.2 договору (в редакції Додаткової угоди від 01.09 № 2) встановлено строк поставки продукції: поз. 1,4, 5 п.1.1 договору - серпень 2020 р.; поз. 2, 3, 6-10 п.1.1 договору - вересень 2020 р.
Згідно із п. 3.1 договору, загальна вартість продукції становить 2 877 600,00 грн., в т.ч. ПДВ 479 600,00 грн.
Відповідно до п. 4.3 договору, поставка продукції відбувається в строки згідно п. 1.2 договору.
Пунктом 11.1 Договору закріплено, що цей договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і діє протягом року з моменту укладення.
Вбачається, що позивачем на виконання умов договору від 10.04.20№ 136(7)20Ук поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 2 864 427,55 грн. грн., що підтверджується видатковими накладними: від 20.08.20 № 8-202003 на суму 233025,46 грн., від 20.08.20 № 8-202004 на суму 150 283,62 грн., від 08.09.20 № 9-200803 на суму 181 154,20 грн., від 08.09.20 № 9-200804 на суму 179 875,02 грн., від 09.09.20 № 9-200902 на суму 274 655,04 грн., від 11.09.20 № 9-201103 на суму 688 247,23 грн., від 16.09.20 № 9-2016001 на суму 689 164,08 грн., від 30.09.20 № 9-203001 на суму 468 022,90 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін без заперечень та скріплені печатками ТОВ “Універсалскладсервіс” і ВП “Запорізька АЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом”.
Крім того, позивачем за кожною із вказаних видаткових накладних були зареєстровані в Єдиному реєстрі Податкових накладних податкові накладні: від 20.08.20 № 3 на суму 233025,46 грн., від 20.08.20 № 4 на суму 150 283,62 грн., від 08.09.20 № 3 на суму 181 154,20 грн., від 08.09.20 № 4 на суму 179 875,02 грн., від 09.09.20 № 7 на суму 274 655,04 грн., від 11.09.20 № 11 на суму 688 247,23 грн., від 16.09.20 № 14 на суму 689 164,08 грн., від 30.09.20 № 17 на суму 468 022,90 грн., що підтверджується відповідними квитанціями про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.
06.11.20 позивачем на адресу ВП “Запорізька АЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом” надіслано претензію за вих. № 112006-02 від 06.11.20 про сплату заборгованості за договором поставки № 136(7)20Ук від 10.04.20 у розмірі 2 399 107,90 грн., з якої: 2 396 404,65 грн. основний борг та 2 703,25 грн. 3% річних.
ВП “Запорізька АЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом” у відповідь на вказану претензію позивача повідомлено, що претензійні вимоги не підлягають задоволенню оскільки при розрахунку суми заборгованості ТОВ “Універсалскладсервіс” не враховано умови договору щодо порядку оплати частини вартості продукції у розмірі суми ПДВ та відсутність у них умов щодо порядку поставки та оплати продукції партіями.
Неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати отриманої продукції у строк визначений договором поставки від 10.04.20 № 136(7)20Ук стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів. А саме позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 2 864 427,55 грн. основного боргу, 9 527,77 грн. 3 % річних, 3 833,09 грн. інфляційних втрат.
Вирішуючи спір по цій справі по суті спору суд виходив з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до положень ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис закріплено частинами 1, 7 ст. 193 ГК України.
Згідно з ч. 2 ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори, які в силу ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Статтею 712 ЦК України закріплено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2).
Згідно з частинами 1 і 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Строк оплати отриманої продукції визначено у п 4.1 Договору, а саме: протягом 45 календарних днів з моменту поставки шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Оплата Покупцем частини вартості продукції в розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від Продавця податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі Податкових накладних (ЄРПН) у встановлених ПК України випадках та порядку.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Проаналізувавши умови договору, у т.ч. п. 4.2 суд дійшов висновку, що умова договору про те, що оплату покупцем частини вартості товару в розмірі суми ПДВ здійснюється після отримання ним від постачальника податкової накладної, оформленої та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), не змінює загального строку для оплати товару, встановленого в п. 4.2 договору, який обчислюється з моменту поставки товару та становить 45 календарних днів, оскільки згідно з п. 7.6. договору лише не надання постачальником покупцю електронної податкової накладної в термін визнаний ПК України надає право покупцю в односторонньому порядку зменшити ціну договору передбачену п.3.1 договору на суму ПДВ.
При цьому, судом враховано, що розділом 3 договору, яким визначено умови і порядок оплати, не передбачено обов'язку постачальника надсилати покупцю на його електронну адресу податкові накладні разом із електронною квитанцією про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН.
Як свідчать матеріали цієї справи, позивач свої зобов'язання виконав належним чином, а саме поставив відповідачеві товар у загальній сумі 2 864 427,55 грн. (з урахуванням суми ПДВ) та відповідно до встановленого Податковим кодексом України порядку зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідні податкові накладні, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами та не заперечувалось відповідачем у відзиві на позовну заяву.
Разом з тим, відповідач у строк визначений п. 3.2. договору з позивачем не розрахувався, що свідчить про порушенням останнім своїх договірних зобов'язань.
З огляду на викладене судом визнається доведеним факт порушення з боку відповідача своїх договірних зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем товару по договору від 10.04.20 № 136(7)20УК у загальній сумі 2 864 427,55 грн. з ПДВ.
Як свідчать надані сторонами у справі докази, відповідач платіжним дорученням від 18.02.21 № 2844 перерахував на рахунок позивача 233 025,46 грн. за товар поставлений по договору від 10.04.20 № 136(7)20УК. Вказані кошти зараховано на рахунок позивача 19.02.21, що підтверджується випискою по особовому рахунку ТОВ “Універсалскладсервіс” за 19.02.21.
З огляду на викладене вбачається, що відповідач після відкриття провадження у цій справі частково сплатив заявлену позивачем до стягнення по цій справі суму основного боргу за договором від 10.04.20 № 136(7)20УК.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Судом враховано, що припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у цій справі в частині вимог ТОВ “Універсалскладсервіс” до ДП “НАЕК “Енергоатом” в особі ВП “ЗАЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом” про стягнення 233 025,46 грн. основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
З огляду на викладене, а також враховуючи, що відповідачем станом на час прийняття рішення у цій справі не надано суду доказів сплати решти спірної суми основної заборгованості, що строк виконання спірного зобов'язання настав, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача 2 631 402,09 грн. основного боргу за договором від 10.04.20 № 136(7)20УК.
З підстав викладених вище, судом залишено поза увагою доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву про те, що строк оплати товару по договору від 10.04.20 № 136(7)20УК у сумі 2 864 427,55 грн., у т.ч. ПДВ не настав.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлено інший розмір відсотків.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 9 527,77 грн. 3 % річних (за загальний період з 05.10.20 по 08.12.20) та 3 833,09 грн. інфляційних втрат (за загальний період з жовтня по грудень 2020 р.), докладний розрахунок яких викладено у позовній заяві.
Перевіривши розрахунок інфляційних нарахувань наведений у позовній заяві (за допомогою комп'ютерної юридичної інформаційно-пошукової системи “ЗАКОНОДАВСТВО”), суд дійшов висновку, що його позивачем виконано вірно, а тому вимоги в цій частині судом задоволено у повному обсязі, а саме у сумі 3 833,09 грн.
Щодо розрахунку 3 % річних, то з урахуванням умов договору та положень ч. 5 ст. 254 ЦК України, суд дійшов висновку, про те що строк оплати товару поставленого позивачем відповідачу 20.08.20 спливає 05.10.20, поставленого 09.09.20 спливає 26.10.20, поставленого 16.09.20 спливає 02.11.20, поставленого 30.09.20 спливає 16.11.20. У зв'язку із чим, здійснивши перерахунок 3 % річних (в межах заявленої позивачем суми та періоду) суд дійшов висновку, що підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у загальному розмірі 9 416,80 грн.
В іншій частині вимоги про стягнення 3 % річних судом відхиляються у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Щодо розподілу між сторонами судових витрат, у т.ч. судового збору.
Згідно з ч. 4 ст. 231 ГПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до п.1 та п. 5 ч. 1 ст. Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом та у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у т.ч. в апеляційній та касаційній інстанціях.
Таким чином, сплачена сума судового збору в частині вимог за якими провадження у цій справі закрито (3 495,38 грн. судового збору) та з огляду на її внесення у більшому розмірі ніж встановлено законом (200,41 грн. судового збору) може бути повернута позивачу з підстав та в порядку визначеному ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі надходження до суду відповідно клопотання від позивача (його представника).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у сумі 39 669,78 грн. (пропорційно розміру задоволених позовних вимог) покладається на відповідача.
Враховуючи, що позивачем по справі не заявлено про стягнення з відповідача інших судових витрат, судом відповідно такий розподіл не здійснюється
Керуючись ст. ст. 11-15, 24, 42, 46, 73-80, 81, 86, 91, 129, п. 2 ч. 1 ст.231, ст.ст. 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул. Промислова, буд. 133, код ЄДРПОУ ВП: 19355964) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Універсалскладсервіс” (69081, м. Запоріжжя, вул. Панфьорова, буд. 211, код ЄДРПОУ 33795338) - 2 631 402,09 грн. основної заборгованості, 9416,80 грн. 3 % річних, 3833,09 грн. індексу інфляції та 39 669,78 грн. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Закрити провадження у справі в частині вимог товариства з обмеженою відповідальністю “Універсалскладсервіс” до державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу “Запорізька атомна електрична станція” державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” про стягнення 233 025,46 грн. основного боргу у зв'язку з відсутністю предмету спору.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України та пп. 17.5. п. 1 Розділу XI «ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ГПК України.
Повне рішення складено 21.04.21.
Суддя В.Л. Корсун