ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХвала
"22" квітня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/274/21
Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,
розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця Свергун Наталії Іванівни б/н від 19.04.2021 року (вх. № 02.3.1-02/2931/21 від 19.04.2021 року) про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 907/274/21 За позовом Фізичної особи - підприємця Свергун Наталії Іванівни, м. Ужгород до відповідача Ужгородської міської ради, м. Ужгород про визнання за позивачем права власності на торгівельний павільйон загальною площею 39,2 кв.м. за адресою: м. Ужгород, вул. Ю.Гагаріна (Мехзавод-1) шляхом заборони третій особі - компанії “Прозорро” проведення 23.04.2021 року аукціону з оренди спірного майна й вчинення будь - яких дій щодо нього, та заборони відповідачеві - Ужгородській міській раді вчиняти будь - які дії щодо спірного майна до вирішення справи по суті,
Фізична особа - підприємець Свергун Наталія Іванівна звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Ужгородської міської ради щодо визнання за позивачем права власності на торгівельний павільйон загальною площею 39,2 кв.м. за адресою: м. Ужгород, вул. Ю. Гагаріна (Мехзавод-1).
В обґрунтування позовної заяви Фізична особа - підприємець Свергун Н.І. посилається на те, що згідно з рішенням Ужгородського міськвиконкому № 894 від 28.02.2006 року їй було надано дозвіл на будівництво торгівельного павільйону та затверджено всю необхідну будівельну документацію.
14.01.2008 року Управління майном міста Ужгород уклало договір з позивачем Фізичною особою - підприємцем Свергун Наталією Іванівною та Свергун Олександром Михайловичем про безкоштовне користування автозупинкою - комплексом з двома торгівельними павільйонами загальною площею 39,2 кв.м. за адресою: м. Ужгород, вул. Ю. Гагаріна (Мехзавод-1) терміном на 10 років.
Позивачка посилається на те, що, оскільки вона за свої кошти виготовила технічні умови на підключення інженерних мереж, провела будівництво приміщення торгівельного павільйону, отримала всі необхідні дозвільні документи, підключила приміщення до мереж електропостачання, водоканалу, каналізації та належним чином ввела його в експлуатацію, то в неї є всі підстави вважати себе власником даного об'єкту. При цьому процес реєстрації права власності на спірне майно зупинено із-за спеціального режиму роботи державних органів в умовах пандемії. Водночас, Ужгородською міською радою заперечується факт належності Фізичній особі - підприємцю Свергун Наталії Іванівні спірного майна, оскільки, дане майно, за переконанням відповідача, було надано позивачу тільки у користування згідно з відповідним Договором № 35 безкоштовного користування автозупинкою - комплексом. При цьому, спірний торгівельний павільйон виставлений на аукціон, який проводиться компанією “Прозорро” з метою його здачі в оренду.
Разом із поданням вищенаведеного позову, позивачка подала суду заяву про забезпечення позову, в якій послалась на те, що у зв'язку з проведенням аукціону з оренди належного їй торгівельного павільйону 23.04.2021 року просить застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони третій особі - компанії “Прозорро” проведення 23.04.2021 року аукціону з оренди спірного майна й вчинення будь - яких дій щодо нього, та заборони відповідачеві - Ужгородській міській раді вчиняти будь - які дії щодо спірного майна до вирішення справи по суті, оскільки, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист та поновлення порушених прав позивача.
Розглянувши матеріали заяви, оцінивши наведені заявником (позивачем) доводи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з положеннями ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в судовому процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Адекватність заходу для забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Отже, у кожному конкретному випадку розглядаючи заяву про забезпечення позову суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов'язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.
Оскільки у даному випадку позивач звернувся до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку, не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Водночас, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів усіх учасників; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу. Вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності учасників правовідносин.
Відповідно до статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод особа має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, та має право саме на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
В даному випадку, заявник (позивач) просить суд заборони третій особі - компанії “Прозорро” проведення 23.04.2021 року аукціону з оренди спірного майна й вчинення будь - яких дій щодо нього.
Як вбачається із матеріалів справи, Департаментом міського господарства затверджено оголошення про проведення 23.04.2021 року електронного аукціону на право оренди комунального майна (торгового павільйону автобусної зупинки - комплексу № 2 площею 18,7 кв.м. за адресою: м. Ужгород, вул. Ю. Гагаріна (Мехзавод-1).
При цьому, позивачем надано до матеріалів заяви про забезпечення позову інформацію, розміщену на веб-сайті “Prozorro”, згідно якої 23.04.2021 року відбудеться аукціон на право оренди торгового павільйону (№ 1) автобусної зупинки - комплексу площею 20,5 кв.м. за адресою: м. Ужгород, вул. Ю. Гагаріна (Мехзавод-1), який належить до комунальної власності територіальної громади міста Ужгород.
Частиною 12 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Оскільки аукціон, проведення якого у даній справі позивач просить зупинити, проводиться від імені територіальної громади (органу місцевого самоврядування) - Ужгородської міської ради, обов'язковим є застосування положень ч. 12 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, а тому, не підлягає задоволенню заява позивача про забезпечення позову у частині заборони третій особі - компанії “Прозорро” проведення 23.04.2021 року аукціону з оренди спірного майна та заборони їй і відповідачеві вчинення будь - яких дій щодо спірного майна, які можуть мати наслідком припинення, відкладення, зупинення чи інше втручання у проведення аукціону.
Разом з тим, заява позивача про забезпечення позову, у якій ставиться вимога про заборону компанії “Прозорро” та відповідачеві вчинення будь - яких дій щодо спірного майна, іншими, крім неправомірності проведення аукціону, аргументами не обґрунтована. Позивач жодним чином не зазначає, які дії компанії “Прозорро” та відповідача щодо спірного майна та яким чином, у разі відсутності заборони їх вчинення, істотно ускладнять чи унеможливлять виконання рішення суду чи ускладнять ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 08.09.2020 року у справі № 910/1261/20, від 25.09.2020 року № 921/40/20).
Позивач таких доказів суду не надав.
Також, у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України, заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Слід зазначити, що зустрічне забезпечення по суті - це гарантія відшкодування можливих для відповідача збитків. Вона має на меті забезпечити певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів. Так, ч. 1 ст. 141 ГПК України унормовано, що метою цього інституту є забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті застосування забезпечувальних заходів.
Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, то зустрічне забезпечення направлено, перш за все, на захист інтересів відповідача. Крім того, фактично це є збереженням існуючого стану status-quo між сторонами до ухвалення кінцевого рішення суду.
Позивач пропозицій щодо зустрічного забезпечення позову не вказав.
З огляду на викладене в сукупності, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Свергун Наталії Іванівни б/н від 19.04.2021 року (вх. № 02.3.1-02/2931/21 від 19.04.2021 року) про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 907/274/21.
Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України,
1. У задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Свергун Наталії Іванівни б/н від 19.04.2021 року (вх. № 02.3.1-02/2931/21 від 19.04.2021 року) про вжиття заходів забезпечення позову у справі № 907/274/21 відмовити.
2. Копію ухвали надіслати сторонам спору та компанії “Прозорро”.
3. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без участі учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.
4. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвала складена та підписана 22.04.2021 року.
Суддя Пригара Л.І.