61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
20.04.2021 Справа № 905/2173/20
Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І. за участю секретаря судового засідання Парахотіна Ю.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Маріуполь, Донецька область
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Афродіта», м. Волноваха, Донецька область
про стягнення штрафу у розмірі 275356,10грн, пені у сумі 6036,50грн, 3% річних у сумі 742,59грн, всього 282135,19грн
За участю представників:
від позивача: Рожкова Л.О., адвокат на підставі довіреності №5 від 31.12.2020 (в режимі відеоконференції)
від відповідача: Хачхарджи Є.І., адвокат на підставі ордеру серія ДН №020020 від 01.01.2021
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Маріуполь, Донецька область, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Афродіта», м.Волноваха, Донецька область, про стягнення штрафу у розмірі 275356,10грн, пені у сумі 6036,50грн, 3% річних у сумі 742,59грн, всього 282135,19грн.
В обґрунтування позовних вимог в частині нарахування штрафу позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №510 від 22.11.2018 про постачання електричної енергії в частині відхилення від прогнозованих обсягів споживання електричної енергії за розрахунковий період більше ніж на 5% від заявленого обсягу споживання. Нарахування пені та 3% річних обґрунтовано порушенням з боку відповідача строків внесення попередньої оплати за електроенергію.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що дотримувався фінансової дисципліни щодо своєчасної сплати за електричну енергію, більш того здійснював переплату від фактично отриманих обсягів; будь-яких повідомлень про нарахування штрафних санкцій, а також рахунків щодо їх сплати у період дії договору №510 від 22.11.2018 по 21.07.2020 на адресу відповідача не надходило; фактичне споживання відповідачем електроенергії не перевищувало прогнозовані обсяги споживання.
Справу розглянуто судом в порядку загального позовного провадження. Провадження у справі відкрито ухвалою суду від 28.12.2020; підготовчі засідання проведені 27.01.2021, 16.02.2020, 03.03.2021 та 10.03.2021; ухвалою суду від 10.03.2021 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 30.03.2021 з подальшим оголошенням перерви до 20.04.2021.
У судовому засіданні 20.04.2021 взяли участь представники позивача та відповідача; позивач підтримав позовні вимоги; відповідач заперечив проти позову.
Дослідивши матеріали справи, у тому числі оригіналів договору №510 від 22.11.2018 з додатками (за клопотанням відповідача), з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
22.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Афродіта» (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №510. Відповідно до п.п.1.1.-1.2 договору цей договір є публічним договором приєднання, що встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії, та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов договору. Умови договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 та є однаковими для всіх споживачів.
Споживач приєднався до договору про постачання електричної енергії на підставі поданої заяви-приєднання (додаток №1 до договору) на умовах комерційної пропозиції постачальника, яка є додатком №2 до договору №510 від 22.11.2018.
Відповідно до умов заяви-приєднання (додаток №1) початком постачання електричної енергії є січень 2019, але не раніше наступного дня за днем подачі цієї заяви, якщо інше не визначено комерційною пропозицією, обраною споживачем. Розрахунковим вважається період з 00:00 годин 01 числа місяця до 24:00 годин числа поточного місяця.
З моменту акцептування цієї заяви-приєднання в установленому Правилами роздрібного ринку порядку споживач та постачальник набувають всіх прав та обов'язків за договором і несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавством України.
Згідно з п.2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
За умовами п.3.1 договору початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією.
Відповідно до п.5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є невід'ємним додатком 2 до цього договору.
Згідно з п.5.5 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Дата початку та кінця розрахункового періоду зазначаються в заяві-приєднанні.
Оплата рахунка постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строк визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем (п.5.7 договору).
Згідно з п.4.1 комерційної пропозиції в редакції від 22.11.2018 оплата заявлених обсягів споживання електричної енергії здійснюється на умовах попередньої оплати за графіком: не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду - 40% від заявленого обсягу; не пізніше ніж на 5-й день розрахункового періоду - 30% від заявленого обсягу; не пізніше ніж на 15-й день розрахункового періоду - 30% від заявленого обсягу; з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.
За умовами п. 5.1 додатку №2 до договору «Індивідуальна пропозиція «Періодична»» в редакції від 01.07.2019 оплата обсягів споживання здійснюється наступними етапами: - 100% вартості прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше, ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду; - остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду. Розмір попередньої оплати визначається на підставі прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії на розрахунковий період, а у разі відсутності прогнозованих заявлених) обсягів - за обсягом фактичного споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду, що передує даті видачі рахунка.
Обсяг попередньої оплати визначається шляхом множення прогнозного на відповідний розрахунковий період обсягу споживання електричної енергії на ціну, визначену відповідно до п.1 комерційної пропозиції (п.4.2 додатку №2 до договору в редакції від 22.11.2018).
Після закінчення розрахункового періоду остаточний розрахунок (перерахунок) здійснюється за фактичним обсягом споживання електричної енергії (п.4.3 додатку №2 додатку №2 до договору в редакції від 22.11.2018).
На період до дати початку дії нового ринку електричної енергії, у відповідності до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» не побутовий споживач надає акти прийому - передачі наданих послуг за формою, яка є зразком до Договору, та звіти про покази засобу обліку за формою яка визначена постачальником до даного договору або формою, узгодженою з оператором системи розподілу, у дати, встановлені договором про постачання електричної енергії, що діяв станом на 30 листопада 2018 року, до отримання окремого повідомлення від Постачальника про зміну відповідної дати (п.4.4 додатку №2 додатку №2 до договору в редакції від 22.11.2018).
Відповідно до п.5.2 додатку №2 до договору в редакції від 22.11.2018 надані постачальником рахунки за фактично відпущену електричну енергію підлягають оплаті споживачем протягом п'яти робочих днів з дати отримання.
Остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду (п.5.3 додатку №2 до договору в редакції від 22.11.2018).
Згідно з п.7.1 додатку №2 до договору в редакції від 22.11.2018 у разі, якщо споживач порушив терміни оплати (попередня оплата/остаточний розрахунок), споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, як діяла на день прострочення, за кожен день прострочення, без обмеження періоду її нарахування до дати повної оплати.
Пунктом 8.1 додатку №2 до договору в редакції від 01.07.2019 передбачено, що у разі, якщо споживач порушив термін оплати, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати, до дати повної оплати, та 3% річних від суми боргу. Сума боргу сплачується споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення.
У разі відхилення споживача від прогнозованих обсягів споживання електричної енергії за розрахунковий період на більше ніж 5% від заявленого на цей період обсягу споживання, споживач оплачує штраф у розмірі вартості обсягу на який відбулось перевищення (п.7.2 додатку №2 до договору в редакції від 22.11.2018).
За підсумками розрахункового періоду до споживача може бути застосований штраф у розмірі вартості величини обсягу, що перевищує 5% відхилення прогнозованого (заявленого) обсягу споживання електричної енергії від фактичного споживання (п.8.2 додатку №2 до договору в редакції від 01.07.2019).
Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні та сплати рахунку (квитанції) постачальника. Договір в частині виконання зобов'язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов'язань (п.13.1 договору).
За положеннями п.10.1 додатку №2 до договору в редакції від 22.11.2018 договір укладається на строк 1 рік та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до договору та оплати рахунку, визначеного в п.5.1 комерційної пропозиції.
Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за 21 день до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов (п. 10.2 додатку №2 до договору в редакції від 22.11.2018).
Згідно з п.11.1 додатку №2 до договору в редакції від 01.07.2019 для споживачів, у яких є чинний з постачальником договір про постачання електричної енергії споживачу, постачання електричної енергії на умовах даної Комерційної пропозиції здійснюється з 01.07.2019.
Договір на умовах даної Комерційної пропозиції укладається на строк один календарний місяць та вважається продовженим на кожен наступний календарний місяць, якщо постачальник не відмовиться від його пролонгації в зв'язку з порушенням споживачем умов п.5.1 цієї Комерційної пропозиції (п.11.2 додатку №2 до договору в редакції від 01.07.2019).
Споживач має право в будь-який момент часу змінити постачальника шляхом укладення нового договору про постачання електричної енергії з новим електрополстачальником та повідомити постачальника про свій намір не менше ніж як за 21 день до закінчення розрахункового періоду, вказавши дату або строки, в які буде відбутись така зміна (початок дії нового договору про постачання електричної енергії), якщо інше не передбачено в комерційній пропозиції (п.10.1 договору).
Позивач здійснив заміну електропостачальника з 01.07.2020, у зв'язку з чим договір №510 від 22.11.2018 припинив свою дію.
Споживачем за договором №510 від 22.11.2018 заявлено наступний обсяг очікуваного споживання електричної енергії та потужності споживачем на 2019 рік: у січні - 120,0тис.кВт/год, у лютому - 130,0тис.кВт/год, у березні - 120,0тис.кВт/год, у квітні - 115,0тис.кВт/год, у травні - 110,0тис.кВт/год, у червні - 110,0тис.кВт/год, у липні - 110,тис.кВт/год, серпні - 110,0тис.кВт/год, вересні - 115,0тис.кВт/год, жовтні - 120,0тис.кВт/год, листопаді - 125,0тис.кВт/год, грудні - 135,0 тис.кВт/год, всього на рік - 1425,0тис.кВт/год;
Згідно з додатком №4 до договору споживачем визначені наступні прогнозовані обсяги постачання електричної енергії споживачу на 2020 рік: у січні - 125,0 тис.кВт/год, у лютому - 130,0 тис.кВт/год, у березні - 120,0 тис.кВт/год, у квітні - 115,0 тис.кВт/год, у травні - 115,0 тис.кВт/год, у червні - 115,0 тис.кВт/год, у липні - 115, тис.кВт/год, серпні - 115,0 тис.кВт/год, вересні - 115,0 тис.кВт/год, жовтні - 120,0 тис.кВт/год, листопаді - 125 тис.кВт/год, грудні - 125,0 тис.кВт/год, всього на рік - 1435,0 тис.кВт/год.
Оригінали вказаних документів (додатків до договору) оглянуті судом в судових засіданнях під час розгляду справи та встановлена відповідність копій оригіналам.
Постачальником виставлені споживачу рахунки №66/510 для здійснення попередньої плати: - від 17.07.2019 за серпень 2019 на суму 148128,46грн, кількість 46000кВт/год; від 17.07.2019 на суму 111361,86грн, кількість 34500кВт/год; від 17.07.2019 на суму 111361,86грн, кількість 34500кВт/год; - від 01.08.2019 за вересень 2019 на суму 148482,48грн, кількість 46000кВт/год; на суму 111361,86грн, кількість 34500кВт/год; на суму 111361,86грн, кількість 34500кВт/год; - від 02.09.2019 за жовтень 2019 на суму 144592,70грн, кількість 48000кВт/год; на суму 108444,53грн, кількість 36000кВт/год; на суму 108444,53грн, кількість 36000кВт/год; - від 01.10.2019 за листопад 2019 на суму 150426,00грн, кількість 50000кВт/год; на суму 112819,50грн, кількість 37500кВт/год; на суму 112819,50грн, кількість 37500кВт/год; - від 02.12.2019 за січень 2020 на суму 135011,40грн, кількість 50000кВт/год; на суму 101258,56грн, кількість 37500кВт/год; на суму 101258,56грн, кількість 37500кВт/год; - від 02.01.2020 за лютий 2020 на суму 162167,62грн, кількість 52000кВт/год; на суму 121625,71грн, кількість 39000кВт/год; на суму 121625,71грн, кількість 39000кВт/год; - від 03.02.2020 за березень 2020 на суму 151862,40грн, кількість 48000кВт/год; на суму 113896,80грн, кількість 36000кВт/год на суму 113896,80грн, кількість 36000кВт/год; - від 02.03.2020 за квітень 2020 на суму 145217,95грн, кількість 46000кВт/год; на суму 108913,46грн, кількість 34500кВт/год, на суму 108913,46грн, кількість 34500кВт/год; - від 31.03.2020 за травень 2020 на суму 142544,62грн, кількість 46000кВт/год; на суму 106908,47грн, кількість 34500кВт/год, на суму 106908,47грн, кількість 34500кВт/год; - від 30.04.2020 за червень 2020 на суму 148946,71грн, кількість 46000кВт/год; на суму 111710,04грн, кількість 34500кВт/год, на суму 111710,04грн, кількість 34500кВт/год.
У виконання умов договору №510 від 28.11.2018 позивачем за період березень-грудень 2019, січень-червень 2020 поставлено, а відповідачем прийнято електричну енергію, за наслідком чого сторонами підписані акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії): за березень 2019 про передачу електроенергії в обсязі 101379 кВт/год на суму 302375,44грн, у тому числі ПДВ 50395,90грн; за квітень 2019 про передачу електроенергії в обсязі 102379 кВт/год на суму 304244,70грн, у тому числі ПДВ 50707,45грн; за травень 2019 про передачу електроенергії в обсязі 97951 кВт/год на суму 296004,00грн, у тому числі ПДВ 49334,00грн; за червень 2019 про передачу електроенергії в обсязі 102519 кВт/год на суму 304684,42грн, у тому числі ПДВ 50780,74грн; за липень 2019 про передачу електроенергії в обсязі 112238 кВт/год на суму 389883,83грн, у тому числі ПДВ 64980,64грн; за серпень 2019 про передачу електроенергії в обсязі 113830 кВт/год на суму 369613,75грн, у тому числі ПДВ 61602,29грн; за вересень 2019 про передачу електроенергії в обсязі 101387кВт/год на суму 306745,15грн, у тому числі ПДВ 51124,19грн; за жовтень 2019 про передачу електроенергії в обсязі 120861 кВт/год на суму 359257,39грн, у тому числі ПДВ 59876,23грн; за листопад 2019 про передачу електроенергії в обсязі 112101 кВт/год на суму 302698,26грн, у тому числі ПДВ 50449,71грн; за грудень 2019 про передачу електроенергії в обсязі 114095 кВт/год на суму 396154,56грн, у тому числі ПДВ 49359,09грн; за січень 2020 про передачу електроенергії в обсязі 103326 кВт/год на суму 326902,80грн, у тому числі ПДВ 54483,80грн; за лютий 2020 про передачу електроенергії в обсязі 107247 кВт/год на суму 338569,33грн, у тому числі ПДВ 5428,22грн; за березень 2019 про передачу електроенергії в обсязі 98855 кВт/год на суму 306331,49грн, у тому числі ПДВ 51055,25грн; за квітень 2020 про передачу електроенергії в обсязі 102363 кВт/год на суму 331448,53грн, у тому числі ПДВ 55241,42грн; за травень 2020 про передачу електроенергії в обсязі 116917 кВт/год на суму 355375,30грн, у тому числі ПДВ 59229,22грн; за червень 2019 про передачу електроенергії в обсязі 118246 кВт/год на суму 353893,73грн, у тому числі ПДВ 58982,29грн.
У виконання прийнятих на себе зобов'язань за договором №510 від 22.11.2018 відповідачем було здійснено оплату вартості електричної енергії в повному обсязі; заборгованість з оплати відсутня. Вказані обставини не є спірними.
Разом з тим, за твердженням позивача попередня оплата вносилась відповідачем з порушенням встановлених договором строків, що й стало підставою для нарахування 3% річних та пені (період нарахування: серпень-листопад 2019, січень- червень 2020). Позивач також зазначає, що відповідач відхилявся від прогнозованих обсягів споживання електричної енергії (розрахункові періоди: березень-червень 2019, вересень 2019, листопад-грудень 2019, січень-квітень 2020) більше ніж на 5% від заявлених на ці періоди обсягів споживання, в зв'язку з чим відповідач здійснив нарахування штрафу у відповідності до умов п.7.2 додатку №2 в редакції від 22.11.2018 та п.8.2 додатку №2 в редакції від 01.07.2019 до договору, розмір якого склав 275356,10грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивачем до суду з позовом про стягнення штрафу у розмірі 275356,10грн, пені у сумі 6036,50грн, 3% річних у сумі 742,59грн.
Розглядаючи спір по суті позовних вимог, суд виходить з такого.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредітора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредітор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Відповідно до приписів ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Між позивачем та відповідачем укладено публічний договір приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії, шляхом приєднання споживача (відповідача) до умов цього договору на підставі заяви-приєднання відповідача до договору.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно з ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».
Згідно з ч.1 ст.174 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ч.ч.6,7 ст.276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст. 549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.
Згідно з ч.2 ст.193, ч.1 ст.216 та ч.1 ст.218 Господарського кодексу України за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарського кодексу України, іншими законами та договором.
Одним із видів господарських санкцій згідно з ч.2 ст.217, ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України є штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня).
Розмір штрафних санкцій згідно з ч.4 ст.231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.
Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Заявлену до стягнення пеню позивачем нараховано на підставі п.7.1 додатку №2 до договору в редакції від 22.11.2018 за умовами якого у разі, якщо споживач порушив терміни оплати (попередня оплата/остаточний розрахунок), споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, як діяла на день прострочення, за кожен день прострочення, без обмеження періоду її нарахування до дати повної оплати та п.8.1 додатку №2 до договору в редакції від 01.07.2019 за умовами якого у разі, якщо споживач порушив термін оплати, нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати, до дати повної оплати.
Позивач зазначає, що нарахування пені у сумі 6036,50грн зумовлено неналежним виконання відповідачем зобов'язань за договором в частині своєчасної оплати заявлених обсягів споживання електричної енергії шляхом внесення попередньої оплати у порядку визначеному п.4.1 додатку №2 в редакції від 22.11.2018 до договору №510 від 22.11.2018, яким встановлено, що оплата заявлених обсягів споживання електричної енергії здійснюється на умовах попередньої оплати за графіком: не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду - 40% від заявленого обсягу; не пізніше ніж на 5-й день розрахункового періоду - 30% від заявленого обсягу; не пізніше ніж на 15-й день розрахункового періоду - 30% від заявленого обсягу.
Позивач зазначає про порушення відповідачем строків сплати попередньої оплати за серпень-листопад 2019, січень-червень 2020 з посиланням на строки, вказані в рахунках від 17.07.2019 за серпень 2019 на суму 148128,46грн, кількість 46000кВт/год; на суму 111361,86грн, кількість 34500кВт/год; на суму 111361,86грн, кількість 34500кВт/год; від 01.08.2019 за вересень 2019 на суму 148482,48грн, кількість 46000кВт/год; на суму 111361,86грн, кількість 34500кВт/год; на суму 111361,86грн, кількість 34500кВт/год; від 02.09.2019 за жовтень 2019 на суму 144592,70грн, кількість 48000кВт/год; на суму 108444,53грн, кількість 36000кВт/год; на суму 108444,53грн, кількість 36000кВт/год; від 01.10.2019 за листопад 2019 на суму 150426,00грн, кількість 50000кВт/год; на суму 112819,50грн, кількість 37500кВт/год; на суму 112819,50грн, кількість 37500кВт/год; від 02.12.2019 за січень 2020 на суму 135011,40грн, кількість 50000кВт/год; на суму 101258,56грн, кількість 37500кВт/год; на суму 101258,56грн, кількість 37500кВт/год; від 02.01.2020 за лютий 2020 на суму 162167,62грн, кількість 52000кВт/год; на суму 121625,71грн, кількість 39000кВт/год; на суму 121625,71грн, кількість 39000кВт/год; від 03.02.2020 за березень 2020 на суму 151862,40грн, кількість 48000кВт/год; на суму 113896,80грн, кількість 36000кВт/год на суму 113896,80грн, кількість 36000кВт/год; від 02.03.2020 за квітень 2020 на суму 145217,95грн, кількість 46000кВт/год; на суму 108913,46грн, кількість 34500кВт/год, на суму 108913,46грн, кількість 34500кВт/год; від 31.03.2020 за травень 2020 на суму 142544,62грн, кількість 46000кВт/год; на суму 106908,47грн, кількість 34500кВт/год, на суму 106908,47грн, кількість 34500кВт/год; від 30.04.2020 за червень 2020 на суму 148946,71грн, кількість 46000кВт/год; на суму 111710,04грн, кількість 34500кВт/год, на суму 111710,04грн, кількість 34500кВт/год.
Вказані рахунки на попередню оплату виставлялись позивачем відповідно до п.4.1 додатку №2 в редакції від 22.11.2018 до договору, яким визначено, що оплата заявлених обсягів споживання електричної енергії здійснюється на умовах попередньої оплати за графіком: не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду - 40% від заявленого обсягу; не пізніше ніж на 5-й день розрахункового періоду - 30% від заявленого обсягу; не пізніше ніж на 15-й день розрахункового періоду - 30% від заявленого обсягу.
Разом з цим до зобов'язань з оплати обсягів споживання електричної енергії за розрахункові періоди серпня-листопада 2019, січня-червня 2020 застосовується порядок оплати, встановлений п.5.1 додатку №2 «Індивідуальна пропозиція «Періодична» в редакції від 01.07.2019 до договору №510 від 22.11.2018, яким визначено, що оплата обсягів споживання здійснюється наступними етапами: - 100% вартості прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше, ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду; - остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду.
Таке неправильне застосування позивачем умови щодо порядку здійснення оплати обсягів споживання електричної енергії за зобов'язаннями серпня-листопада 2019, січня-червня 2020, за порушення строків оплати, за якими позивачем нараховано пеню, зумовило невірне визначення бази для нарахування пені за порушення строків внесення плати за зобов'язаннями серпня-листопада 2019, січня-червня 2020.
Здійснивши власний розрахунок пені, суд встановив, що пеня складає більшу суму, ніж заявлена позивачем.
З урахуванням ч.2 ст.237 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову щодо стягнення пені у сумі 6036,50грн.
Розглядаючи позов в частині стягнення з відповідача на підставі ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у сумі 742,59грн, судом враховані приписи ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно з якими боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За результатом проведеної судом перевірки наданого позивачем розрахунку 3% річних, судом встановлено його невідповідність фактичними обставинам справи в частині невірного визначення бази нарахування за зобов'язаннями серпня-листопада 2019, січня-червня 2020.
Здійснивши власний розрахунок, суд встановив, що 3% річних складають більшу суму, ніж заявлена позивачем.
З урахуванням ч.2 ст.237 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позову щодо стягнення 3% річних у сумі 742,59грн.
Задовольняючи позов в частині стягнення пені та 3% річних, суд зазначає, що не приймає до уваги твердження відповідача про відсутність з його боку порушень строків внесення попередньої оплати з посиланням на наявність переплати за фактично спожиту електричну енергію на початок розрахункового періоду, оскільки наявність такої переплати (дебетового сальдо) не впливає на визначений умовами договору строк здійснення оплати у вигляді 100% вартості прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії.
Суд також зазначає, що відсутність виставлення позивачем рахунку на сплату передплати в розмірі 100% суд не розцінює як прострочення кредитора в розумінні ст.613 Цивільного кодексу України. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні ст.212 Цивільного кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від №910/9472/17 від 23.01.2018
Розглядаючи вимоги позивача в частині стягнення штрафу у розмірі 275356,10грн, суд виходить з такого.
Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредіторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Підставою для нарахування відповідачу штраф у розмірі 275356,10грн стало відхилення відповідачем від прогнозованих обсягів споживання електричної енергії за розрахункові періоди за березень-червень 2019, вересень 2019, листопад-грудень 2019, січень-квітень 2020 більше ніж на 5% від заявлених на ці періоди обсяги споживання.
Судом встановлено, що очікуваний споживачем обсяг споживання електричної енергії на 2019 рік у спірні розрахункові періоди становить: у березні - 120,0 тис.кВт/год, у квітні - 115,0 тис.кВт/год, у травні - 110,0тис.кВт/год, в червні - 110,0тис.кВт/год, у липні - 110,0 тис.кВт/год, у серпні - 115,0тис.кВт/год, у вересні - 115,0тис.кВт/год, у жовтні - 120,0тис.кВт/год, у листопаді - 125,0тис.кВт/год, у грудні - 135,0 тис.кВт/год.
Згідно з додатком №4 до договору прогнозований споживачем обсяг постачання електричної енергії на 2020 рік, за спірні розрахункові періоди становить: у січні - 125,0тис.кВт/год, у лютому - 130,0тис.кВт/год, у березні - 120,0тис.кВт/год, у квітні - 115,0тис.кВт/год.
Доказів внесення змін до обсягів очікуваного споживання електричної енергії та потужності споживачем до матеріали справи не надано.
Фактично позивачем поставлено відповідачу електричну енергію за спірні розрахункові періоди в обсягах: у березні 2019 - 101379тис.кВт/год, у квітні 2019 - 102739тис.кВт/год, у травні 2019 - 97951тис.кВт/год, в червні 2019 - 102519тис.кВт/год, у липні 2019 - 112238тис.кВт/год, у серпні 2019 - 113830тис.кВт/год, у вересні 2019 - 101387тис.кВт/год, у жовтні 2019 - 120861тис.кВт/год, у листопаді 2019 - 112101тис.кВт/год, у грудні 2019 - 114095тис.кВт/год; у січні 2020 - 103326тис.кВт/год, у лютому 2020 - 107247тис.кВт/год, у березні 2020 - 98855тис.кВт/год, у квітні 2020 - 10233тис.кВт/год.
Тобто обсяги фактичного споживання відповідачем електроенергії протягом спірних розрахункових періодів березня - червня 2019, вересня 2019, листопада - грудня 2019, січня - квітня 2020 не перевищували прогнозовані обсяги споживання, заявлені відповідно до умов договору.
За розрахунком позивача, відповідач відхилився від прогнозованих обсягів споживання електричної енергії за розрахункові періоди березня 2019 на 12621 кВт/год, квітня 2019 на 6511кВт/год, травня 2019 на 6549кВт/год, червня 2019 на 1981кВт/год, вересня 2019 на 7863кВт/год, листопада 2019 на 6649кВт/год, грудня 2019 на 14155кВт/год, січня 20120 на 15424кВт/год, лютого 2020 на 16253кВт/год, березня 2020 на 15145кВт/год, квітня 2020 на 6887 кВт/год, що більше ніж 5% від заявленого на цей період обсягу споживання електроенергії.
Позивач вважає, що нарахування штрафу здійснюється за умови відхилення споживачем від прогнозованих обсягів споживання як в разі перевищення заявлених об'ємів, так і в разі зменшення споживання електричної енергії більш ніж на 5% від заявлених споживачем обсягів. Відповідач з таким тлумаченням умов договору не згоден.
За приписами ч.1 ст.637 Цивільного кодексу України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 Цивільного кодексу України.
Частинами 3 та 4 цієї статті визначаються загальні способи, що застосовуються при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення.
Перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів.
Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні.
Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення.
Таким чином, тлумаченню підлягає зміст правочину або його частина за правилами, встановленими статтею 213 Цивільного кодексу України.
Аналіз змісту п.7.2 додатку 2 до договору в редакції від 22.11.2018 та п.8.2 додатку №2 до договору в редакції від 01.07.2019 свідчить, що правила встановленні ст. 213 Цивільного кодексу України не дозволяють визначити зміст відповідної умови договору №510 від 22.11.2018 щодо підстав здійснення нарахування штрафу, тому потрібно застосовувати тлумачення «contra proferentem».
Contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які «не були індивідуально узгоджені» (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір «під переважним впливом однієї зі сторін» (under the diminant sinfluence of the party).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.04.2018 у справі №753/11000/14-ц.
Спірні п.7.2 додатку 2 до договору в редакції від 22.11.2018 та п.8.2 додатку №2 до договору в редакції від 01.07.2019 були включені у договір саме в редакції позивача, який з огляду на принцип contra proferentem повинен нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови.
Отже доводи позивача про те, що нарахування штрафу здійснюється за умови відхилення споживачем від прогнозованих обсягів споживання як в разі перевищення заявлених об'ємів, так і в разі зменшення споживання електричної енергії більш ніж на 5% від заявлених споживачем обсягів, ґрунтуються на довільному тлумаченні позивачем умов п.7.2 додатку №2 до договору в редакції від 22.11.2018 та п.8.2 додатку №2 до договору в редакції від 01.07.2019 та судом до уваги не приймаються.
Таким чином, враховуючи, що фактичне споживання протягом березня - червня 2019, вересня 2019, листопада - грудня 2019, січня - квітня 2020 електроенергії не перевищувало прогнозовані обсяги споживання електроенергії, заявлені відповідно до умов договору, суд дійшов висновку про безпідставне нарахування позивачем штрафу у розмірі 275356,10грн за відхилення від прогнозованих обсягів споживання електричної енергії за розрахункові періоди за березень - червень 2019, вересень 2019, листопад - грудень 2019, січень - квітень 2020 у загальному розмірі 275356,10грн.
Вказане в свою чергу зумовлює висновок суду про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 275356,10грн з мотивів їх безпідставного заявлення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що за вимогами п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору у сумі 4232,03грн, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інших судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, до розподілу між сторонами учасниками справи не заявлено.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Афродіта» (84700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Менделєєва, 1, код ЄДРПОУ 31887531) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (87539, Донецька область, м.Маріуполь, бульвар Шевченка, 62, код ЄДРПОУ 42086719) пеню у сумі 6036,50грн, 3% річних у сумі 742,59грн та витрати зі сплати судового збору у сумі 101,69грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В судовому засіданні 20.04.2021 проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 22.04.2021.
Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в порядку, визначеному Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.І. Аксьонова