Провадження № 2-а/317/6/2021
Справа № 317/542/21
20 квітня 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі
головуючого судді Мінгазова Р.В.,
при секретарі Герман Н.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора старшого сержанта поліції Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області Баглика Романа Петровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
До Запорізького районного суду Запорізької області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора старшого сержанта поліції Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області Баглика Романа Петровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що інспектор старший сержант поліції Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області Баглик Р.П. 07.02.2021 виніс постанову про притягнення позивача до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що він керуючи автомобілем Nissan Rogue, номерний знак НОМЕР_1 , о 21:43:29 у м. Ковель, по вул. Лесі Українки при в'їзді до супермаркету «Салют» не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 (в'їзд заборонено), чим порушив п. 8.4.в ПДР України. В свою чергу позивач зазначає, що він вимоги ПДР України не порушував так як не здійснював в'їзд до супермаркету «Салют» з порушенням дорожнього знаку 3.21, а здійснив заїзд відповідно до вимог ПДР. Також вказує на те, що в оскаржуваній постанові не вказане місце вчиненого правопорушення. а саме не зазначено номер будинку.
Позивач вважає, що відповідач при вирішенні питання про наявність чи відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, не вжив заходів для забезпечення всебічного повного і об'єктивного з'ясування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення всупереч положенням КУпАП.
10 березня 2021 року по вказаній справі було відкрито провадження та встановлено відповідачу строк - 5 днів для з дня вручення зазначеної ухвали, для надання відзову на позов. Та роз'яснено, що у разі ненадання відзову у встановлений строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. А неподання відзову на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що Ковельське РУП ГУНП у Волинській області отримало ухвалу про відкриття провадження 15.03.2021.
Крім того 30.03.2021 до Ковельського РУП ГУНП у Волинській області направлено запит з приводу надання до суду всіх наявних матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, який отримано відповідачем 08.04.2021, однак жодної відповіді надано не було.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач або його представник, у судове засідання не з'явились, жодних заяв або пояснень з приводу розгляду справи до суду не надавав.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився.
З урахуванням вимог ч. 9 ст. 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 07.02.2021 інспектором старшим сержантом поліції Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області Багликом Р.П. винесено постанову серія ЕАН № 3765590 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
За змістом вказаної постанови, поліцейський встановив, що водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Nissan Rogue, номерний знак НОМЕР_1 , о 21:43:29 у м. Ковель, по вул. Лесі Українки при в'їзді до супермаркету «Салют» не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 (в'їзд заборонено), чим порушив п. 8.4.в ПДР України.
Пояснень або заперечень ОСОБА_1 вказана постанова не містить.
Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже вина водія у порушенні Правил дорожнього руху повинна доводитись певними доказами, серед яких показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, пояснення свідків тощо.
Доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, матеріали справи також не містять, хоча відповідач, усвідомлюючи зміст та характер інкримінованого, мав об'єктивну можливість здійснити фото-, відеофіксацію адміністративного правопорушення, запросити свідків очевидців самої події.
У даному випадку відповідачем у встановленому порядку не доведено належними та допустимими доказами факт порушення позивачем п. 8.4.в та дорожнього знаку 3.21 Правил дорожнього руху, в матеріалах справи відсутні дані, які спростовують заперечення позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, хоча за приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача.
Враховуючи, що відповідачем не було надано жодного допустимого, достовірного та достатнього доказу, який міг би підтвердити правомірність оскаржуваного позивачем рішення, а тому наявні достатні підстави для скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Вирішуючи питання про судові витрати, а саме: витрати на правничу допомогу адвоката витрат по сплаті судового збору, суд виходить з того, що відповідно до частин 1, 3 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч. 1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так в обґрунтування понесених витрат на правову допомогу позивачем надано договір № 301/10 від 10.02.2021 укладений між ним та адвокатом Шульгою О.А., акт виконаних робіт від 10.02.2021 до вказаного договору, попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат.
Зважаючи на вимоги діючого законодавства, оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн., при цьому суд враховує висновок Верховного Суду викладений у постанові від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20.
Що стосується стягнення з відповідача витрат по сплаті судового збору в розмірі 908 грн., то в цій частині у задоволенні клопотання слід відмовити, оскільки при зверненні до суду позивачем не сплачувався судовий збір та не надавались відповідні квитанції.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 73-79, 159, 205, 211, 217, 227-228, 241-246, 250, 255, 286 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до інспектора старшого сержанта поліції Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області Баглика Романа Петровича (45000, м. Ковель, вул. Незалежності, 119-а) про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3765590 від 07.02.2021 складену інспектором старшим сержантом поліції Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області Багликом Романом Петровичем, про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255,00 грн., - скасувати, справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ковельського районного управління поліції ГУНП у Волинській області на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Р.В. Мінгазов