Справа № 357/2533/21
1-кп/357/986/21
20.04.2021 року року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, кримінальне провадження за № 12021116030000096 від 17.02.2021 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Біла Церква, Київської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого
- 16.07.2001 року вироком Білоцерківського міського суду Київської області за ч. 2 ст. 140 КК України до 2 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
- 25.03.2001 року вироком Білоцерківського міського суду Київської області за ч. 1 ст. 187 КК України до 3 років позбавлення волі;
- 25.03.2002 року вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за ч. 1 ст. 187 КК України до 3 років позбавлення волі. 19.04.2004 року звільнений з ДУ «Поліцької ВК №76» по відбуттю терміну покарання;
- 02.08.2005 року вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку 2 роки;
- 19.02.2007 року вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за ч. 1 ст. 119 КК України до 5 років позбавлення волі. Звільнений 16.09.2011 року з ДУ «Березанської ВК №95» по відбуттю терміну покарання;
27.03.2017 року вироком Чорнобаївського районного суду Черкаської області за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 190 КК України, із застосуванням ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі. 02.11.2018 року звільнений Апеляційним судом Черкаської області у зв'язку з відбуттям покарання;
- 10.02.2021 року вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
захисник ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
17.02.2021 року, приблизно о 10 годині 30 хвилин, ОСОБА_3 , проходячи по вулиці Логінова в м. Біла Церква, Київської області, точного місця досудовим розслідуванням не встановлено, на землі побачив згорток червоного кольору. Підійшовши до вказаного згортку, ОСОБА_3 підняв його та оглянувши даний згорток зрозумів, що в середині знаходиться наркотичний засіб - «метадон», оскільки в минулому мав досвід його вживання, тим самим ОСОБА_3 незаконно придбав-знайшов згорток червоного кольору, всередині якого знаходився наркотичний засіб - «метадон», обіг якого обмежено.
Після цього, ОСОБА_3 , поклав даний згорток до правої нагрудної кишені своєї куртки, в яку він був одягнений, та почав незаконно зберігати при собі для власного вживання, без мети збуту.
17.02.2021 року, о 10 годині 55 хвилині, поблизу будинку № 31 по вул. Логінова, що в м. Біла Церква, Київської області, ОСОБА_3 зупинили працівники поліції на предмет зберігання заборонених в обігу речей. В подальшому під час проведення його особистого обшуку, в присутності понятих, у правій нагрудній кишені куртки, у яку він був одягнений, виявлено та вилучено полімерний пакет, обмотаний клейкою стрічкою червоного кольору, в середині якого знаходився згорток зеленого кольору з вмістом кристалоподібної речовини білого кольору, яка містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), масою в речовині 0,103 г., яку ОСОБА_3 , посягаючи на встановлений законом порядок обігу наркотичних засобів і охорону здоров'я населення, всупереч положенням Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно придбав та зберігав при собі для власного вживання, без мети збуту.
Таким чином, ОСОБА_3 вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.
У судовому засіданні сторони провадження надали суду угоду про визнання винуватості, укладену 20.04.2021 року, відповідно до вимог ст. 472 КПК України, між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 , якому на підставі ст. 37 КПК України, надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_3 у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , яку сторони просили затвердити.
За умовами цієї угоди сторони, а саме прокурор - ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_3 , дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 309 КК України та істотних для цього кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке має понести ОСОБА_3 за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України у виді 3 років обмеження волі.
Узгоджено, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.02.2021 року та призначити остаточне покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі, перерахувавши 3 (три) роки обмеження волі за правилами п. п. б п. 1 ч. 1 ст.72 КК України, відповідно до яких одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
При цьому обвинуваченому ОСОБА_3 роз'яснено наслідки укладення угоди, а саме обмеження його права на оскарження вироку в апеляційному та касаційному порядку, відмова права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, допиту під час судового розгляду свідків обвинувачення, подачі клопотань про виклик свідків і надання доказів, що свідчать на його користь, крім того, йому роз'яснено наслідки невиконання угоди.
ОСОБА_3 в судовому засіданні свою винуватість у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення ним кримінального правопорушення, погодився з встановленими обставинами. Також просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Відповідно до правил статей 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Суд встановив, що ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети, який, згідно зі ст. 12 КК України, є кримінальним проступком.
Шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
При цьому суд переконався, що обвинувачений ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України. Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні вважав, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, підстави, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України відсутні, та просив суд затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Захисник в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання.
Обвинувачений просив затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджену міру покарання.
Умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, не суперечать інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін, угода укладена добровільно, при її затвердженні враховано обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому, а саме щире каяття, безперечне визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи, що кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_3 відноситься до кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, проти життя та здоров'я особи та проти громадської безпеки має постійне місце реєстрації та проживання, за місцем проживання характеризується негативно, на обліках лікарів психіатра та нарколога не перебуває, може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні. Узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених статтями 50, 65, 71, 72 КК України, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженого сторонами покарання.
Установлено, що підстав для вирішення питань пов'язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого немає з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до статей 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.
Процесуальні витрати слід стягнути з обвинуваченого на користь держави в розмірі 1307,60 грн.
Долю речових доказів суд вирішує згідно ст. 100 КПК України.
Керуючись ч. 2 ст. 373, 374, 474, 475 КПК України, суд
Затвердити угоду від 20.04.2021 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_5 .
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 20.04.2021 року покарання - 3 роки обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, до покарання призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 10.02.2021 року та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання - 5 років позбавлення волі, перерахувавши 3 (три) роки обмеження волі за правилами п. п. б п. 1 ч. 1 ст. 72 КК України, відповідно до яких одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили не застосовувати.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення судової експертизи в розмірі 1307 (одна тисяча триста сім) грн.60 коп.
Речовий доказ - метадон (фенадон), що було запаковано до спеціального №ЕХР0388649 та передано на зберігання до камери схову Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: ОСОБА_1