Справа № 761/35238/20
Провадження № 1-кс/761/203/2021
02 лютого 2021 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю представника особи, яка подала скаргу - ОСОБА_2 , секретаря судового засідання ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на постанову слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_4 від 29.04.2019 про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100100000201 від 08.01.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.190 КК України,-
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла скарга уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» на постанову слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_4 від 29.04.2019 про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100100000201 від 08.01.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.190 КК України.
Скарга обґрунтовується тим, що СВ Шевченківського УП ГУНП в місті Києві здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № 12019100100000201 від 08.01.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.190 КК України, яке було розпочато на підставі заяви АТ «Банк «Фінанси та Кредит».
29.04.2019 постановою слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_4 кримінальне провадження було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
22.10.2020 скаржник отримав лист з копією вищезазначеної постанови.
Однак із оскаржуваною постановою скаржник не погоджується та вважає її такою, що підлягає скасуванню, оскільки у постанові про закриття кримінального провадження слідчий послався на допит свідка - головного юрисконсульта АТ «Банк «Фінанси та Кредит» ОСОБА_5 , інші слідчі дії не проводилися, оскільки вони не відображені у постанові про закриття кримінального провадження, не було проведено тимчасового доступу до документів, що перебувають у володінні банку, а також оригіналів договорів, не були допитані особи, на причетність яких до скоєння шахрайства прямо вказував банк у своїй заяві, не були проведені експертні дослідження договорів, на які, як на доказ злочину, посилається заявник. У зв'язку з чим скаржник просить скасувати оскаржувану постанову, а також зобов'язати СВ Шевченківського УП ГУНП у м. Києві відновити досудове розслідування в кримінальному провадженні та здійснити всі необхідні заходи, передбачені КПК України, щодо виявлено та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
В судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Слідчий за викликом в судове засіданн я не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Вислухавши представника скаржника, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового розслідування заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Згідно ч. 5 ст. 40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
Закриття кримінального провадження відповідно до положень Глави 24 КПК України є формою закінчення досудового розслідування, яке здійснюється в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, або при наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після проведення всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження у їх сукупності.
З метою виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України, прийняттю слідчим рішення про закриття кримінального провадження має передувати вжиття ним всіх можливих заходів в порядку, передбаченому КПК України, для з'ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження.
Змістом досудового розслідування є діяльність слідчого, спрямована на збирання, дослідження, оцінку, перевірку і використання доказів, попередження, запобігання та розкриття злочинів, встановлення об'єктивної істини, забезпечення правильного застосування закону, охорону прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб.
Основним засобом збирання доказів, а отже - основним засобом всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, досягнення його завдань, є проведення слідчих дій.
Відповідно до ч. 1-2 та 6 ст. 223 КПК України слідчими (розшуковими) є дії, спрямовані на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для їх проведення є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.
Доказуванню у кримінальному провадженні згідно із ч. 1 ст. 91 КПК України підлягають, зокрема, подія кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Процесуальними джерелами доказів відповідно до ч. 2 ст. 84 КПК України є показання, речові докази, документи та висновки експертів.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливо лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
В ході судового розгляду скарги встановлено, що СВ Шевченківського УП ГУНП в місті Києві здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № 12019100100000201 від 08.01.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.190 КК України, яке було розпочато на підставі заяви АТ «Банк «Фінанси та Кредит».
29.04.2019 постановою слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_4 кримінальне провадження було закрито.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Основна мета функції судового контролю полягає в захисті прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства. Для її досягнення перед судовим контролем постає низка завдань: а) запобігти неправомірним діям і рішенням, що порушують конституційні права і свободи громадян; б) відновлювати права, безпідставно порушені органами досудового розслідування; в) надавати правомірним діям і рішенням особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора юридичної сили, легалізувавши, тим самим, отримані докази.
Враховуючи те, що процесуальне рішення про закриття кримінального провадження має істотне значення для кримінального провадження, слідчий суддя при розгляді скарги на відповідні постанови, з'ясовує питання дотримання вимог щодо всебічності та повноти дослідження, оскільки така неповнота може призвести до прийняття необґрунтованого рішення про закриття кримінального провадження.
Правова природа аналізованого виду оскарження процесуального рішення слідчого чи прокурора, передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку закриття кримінального провадження посадовими органами досудового розслідування, а й підстави його закриття.
Так, слідчим суддею встановлено, що слідчим в даному кримінальному провадженні винесено постанову про закриття кримінального провадження, при цьому в даній постанові не зазначено, на підставі якого пункту статті 284 КПК України слідчим закрито провадження, лише вказано, що «в ході досудового розслідування органом слідства не зібрано доказів, підтверджуючих факт учинення кримінального правопорушення, передбачених ст.190 КК України, а також те, що у зазначеному кримінальному провадженні нікому не повідомлялося про підозру», при цьому таке твердження слідчого свідчить про неповноту проведеного досудового розслідування та невмотивованість процесуального рішення, а також його необґрунтованість.
Крім того, оскаржуване процесуальне рішення слідчого прийнято у формі постанови, яка може вважатися чинної, в разі відповідності її законодавчим вимогам, які до неї ставляться частиною п'ятою статті 110 КПК України, згідно якої постанова слідчого складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім'я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. При цьому, в оскаржуваній постанові відсутні відомості про час прийняття постанови, а зазначена лише дата її прийняття, що не є тотожними поняттями.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що державні органи завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати, що трапилось, і не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (рішення у справі «Ассенов та інші проти Болгарії» (Assenov and Othersv. Bulgaria), пп. 103 etseq.).
Крім того, вони повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для забезпечення збирання доказів, що стосуються події, включаючи, серед іншого, покази свідків та висновки судових експертиз (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» (Tanrikuluv. Turkey) [ВП], заява № 23763/94, пп. 104 etseq., ECHR 1999-IV, та «Гюль проти Туреччини» (Gulv. Turkey), заява № 22676/93, п. 89, від 14 грудня 2000 року).
Враховуючи вказане, слідчий суддя вважає, що винесена слідчим постанова від 29.04.2019 про закриття кримінального є не обґрунтована та невмотивована, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, при цьому, не підлягає задоволенню прохання ініціатора скарги в частині зобов'язання слідчого відділу здійснити всіх необхідних заходів, передбачених КПК України щодо виявлення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, враховуючи, що вказане прохання не є предметом оскарження бездіяльності в порядку статті 303 КПК України, а є обов'язком дотримання слідчим загальних засад кримінального провадження та виконання завдань кримінального судочинства.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 40, 84, 91, 110, 223, 284, 303, 304, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу задовольнити частково.
Скасувати постанову слідчого СВ Шевченківського УП ГУНП в місті Києві ОСОБА_4 від 29.04.2019 про закриття кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100100000201 від 08.01.2019, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.190 КК України.
В задоволенні іншої частини скарги - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1