Справа № 761/27147/20
Провадження № 1-кс/761/22733/2020
24 грудня 2020 року слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення,-
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність службових осіб Державного бюро розслідувань, що полягає у невиконанні вимог статті 214 КПК України. У своїй скарзі адвокат посилається на те, що 18.08.2020 ОСОБА_4 засобами поштового зв'язку звернувся до Державного бюро розслідувань із заявою про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.384 КК України, однак відомості за вказаною заявою у визначений строк до ЄРДР не внесені, у зв'язку з чим він просить слідчого суддю зобов'язати службову особу Державного бюро розслідувань внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.384 КК України за заявою ОСОБА_4 та видати витяг з ЄРДР.
В судові засідання 26.11.2020, 08.12.2020 та 24.12.2020 адвокат ОСОБА_3 за викликами не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надіслав.
Представник Державного бюро розслідувань, який був повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, до суду не з'явився та про причини неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим, у відповідності до вимог ч.3 ст.306 КПК України, розгляд скарги здійснюється без участі представника зазначеного правоохоронного органу.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, дійшла висновку про таке.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому розслідуванні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України на слідчого суддю покладається функція здійснення контролю за дотримання м прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Основна мета функції судового контролю полягає в захисті прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства. Для її досягнення перед судовим контролем постає низка завдань: а) запобігти неправомірним діям і рішенням, що порушують конституційні права і свободи громадян; б) відновлювати права, безпідставно порушені органами досудового розслідування; в) надавати правомірним діям і рішенням особи, що провадить дізнання, слідчого, прокурора юридичної сили, легалізувавши, тим самим, отримані докази.
Отже, саме слідчий суддя шляхом застосування своїх повноважень покликаний забезпечити дотримання закону всіма учасниками кримінального провадження, а також зобов'язаний вживати передбачених законом заходів для поновлення порушених під час досудового розслідування прав та інтересів осіб.
Статтею 2 КПК України визначені завдання кримінального провадження, до яких, серед іншого, віднесена охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення того, щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу.
Відповідно до ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам, до яких віднесені законність (ст. 9 КПК України), змагальність (ст. 22 КПК України) та диспозитивність (ст. 26 КПК України).
Згідно зі ст. 9 КПК України під час кримінального провадження слідчий суддя зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України та Кримінального процесуального кодексу.
Так, у силу ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на бездіяльність слідчого, в тому числі, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань, здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала таку скаргу.
Наведена норма спрямована на дотримання учасниками кримінального провадження засад змагальності та диспозитивності.
Відповідно до ст. 22 КПК України зміст змагальності у кримінальному провадженні полягає у самостійному обстоюванні сторонами їх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів передбаченими КПК засобами.
Диспозитивність, яка визначена ст. 26 КПК України, передбачає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК.
Слідчий суддя, у свою чергу, відповідно до положення ч. 6 ст. 22 КПК України зобов'язаний, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створити необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
У той же час, принцип змагальності, у силу ст. 22 КПК України, саме на особу, яка звернулася зі скаргою, покладає обов'язок обстоювання її правової позиції, доведення обставин, які вона вважає порушенням відповідних прав, свобод та законних інтересів.
Таким чином, слідчий суддя при вирішенні ініційованого скаржником питання зобов'язаний не лише дослідити надані йому матеріали, але й забезпечити особі право на безпосереднє відстоювання своєї позиції під час розгляду справи.
Неприбуття скаржника до суду унеможливило встановлення всіх обставин, які є необхідними для вирішення скарги по суті заявлених вимог, не надано слідчому судді на дослідження доказів подання заяви про кримінальне правопорушення, про яку йде мова в скарзі, тобто особою, яка подала скаргу, не доведено в судовому засіданні наявність бездіяльності слідчого ДБР, зважаючи на вжиття всіх можливих дій для виклику адвоката ОСОБА_3 в судове засідання.
Таким чином, виходячи наведеного, слідчий суддя не знаходить правових підстав для задоволення вказаної скарги.
Керуючисьст.ст. 2, 3, 9, 40, 84, 91, 110, 223, 284, 303, 304, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1