20.04.2021 Справа № 756/5694/21
Унікальний № 756/5694/21
Провадження №3/756/3417/21
20 квітня 2021 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Шевчук А.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Оболонського УП ГУНП в місті Києві про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України,
проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 29.03.2021 року, того ж дня о 09 год. 00 хв.за адресою: м. Київ, по вул. Героїв Дніпра, 43, виявлено водія маршрутного таксі №396 гр. ОСОБА_1 , який перевищив норму перевезення пасажирів більше 50%, чим порушив правила карантину, а саме постанову КМУ №1236 від 09.12.2021 року із змінами внесеними постановою №104 протокол №20 від 18.03.2021 року, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 44-3 КУпАП порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже диспозиція вказаної норми є бланкетною, тобто такою, що відсилає до норм іншого нормативно-правового акта, тому, формулюючи суть правопорушення, вказівка на нормативний акт, вимоги якого порушені, є обов'язковою.
Закон України "Про захист населення від інфекційних хвороб" визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов'язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.
Статтею 1 вказаного Закону, яка регулює визначення термінів, вказано, що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
За приписами ст. 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 12 березня 2020 року на усій території України встановлено карантин.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 року № 215 " Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211" на період карантину на усій території України заборонено з 00 год. 01 хв. 17 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року роботу суб'єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв'язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту (підпункт 3 п. 2 вказаної Постанови).
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626), від 22 липня 2020 р. № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029) та від 17 лютого 2021 р. Постановою Кабінету Міністрів України №104 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України».
Відповідно до ч.1 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Згідно ч. 2 ст. 55 ГК України суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів того, що ОСОБА_1 є водієм вказаного транспортного засобу на зазначеному маршруті.
У даному випадку ОСОБА_1 не може бути суб'єктом відповідальності, тому у його діях відсутній склад інкримінованого йому правопорушення.
За приписами ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясовується, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що необхідно закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, з урахуванням того, що в справі недостатньо доказів для притягнення його до адміністративної відповідальності за цією статтею.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 33, 130, 251, 247 КУпАП, суд, -
Провадження по адміністративному матеріалу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення до виконання три місяці з дня винесення постанови.
Суддя А.В. Шевчук