20.04.21
22-ц/812/610/21
Провадження №22-ц/812/610/21
20 квітня 2021 року м. Миколаїв
колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:
головуючого: Базовкіної Т.М.,
суддів: Царюк Л.М. та Яворської Ж.М.,
із секретарем судового засідання: Біляєвою В.М.,
за відсутності належно повідомлених учасників справи,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу №477/267/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення, яке постановив Жовтневий районний суд Миколаївської областіпід головуванням судді Козаченка Романа Вікторовича у приміщенні цього суду 17 грудня 2020 року о 09 годині 34 хвилині, повний текст якого складений 23 грудня 2020 року, за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про оскарження батьківства та виключення запису про батьківство із актових записів про народження дітей,
У лютому 2020 р. ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про оскарження батьківства та виключення запису про батьківство із актових записів про народження дітей.
Позов мотивовано тим, що з 2009 року сторони ОСОБА_1 проживав з ОСОБА_4 як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 народила сина ОСОБА_5 та ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочку ОСОБА_6 . Вважаючи дітей своїми, позивач зареєстрував себе їх батьком. 12 вересня 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4 уклали шлюб, ОСОБА_4 у шлюбі змінила прізвище на « ОСОБА_7 ». Проте, подружнє життя у сторін не склалося та з листопада 2017 р. сторони почали проживати окремо. Жовтневим районним судом м. Миколаєва 26 березня 2018 р. виданий судовий наказ, за яким позивач сплачує аліменти у розмірі 930 грн. на кожну дитину щомісяця але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Рішенням того ж суду від 09 квітня 2019 р. шлюб між сторонами розірвано. Зараз у позивача виникли сумніви у його батьківстві щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , оскільки діти не схожі на нього ані зовнішньо, ані за вдачею.
Посилаючись на викладене, позивач просив виключити відомості про нього як про батька з актового запису №5 від 16 лютого 2012 р. про народження ОСОБА_8 та з актового запису №17 від 07 грудня 2010 р. про народження ОСОБА_5 , а для підтвердження своїх посилань просив призначити судову молекулярно-генетичну експертизу.
Відповідачка відзиву на позовну заяву не подала. У підготовчому засіданні заперечувала проти позову, вказавши, що він направлений на небажання позивача сплачувати аліменти. Проти призначення генетичної експертизи вона не заперечувала.
Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської областівід 17 грудня 2020 р. в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, щоналежними та достовірними доказами не було підтверджено посилання позивача та його представниці про оспорення його батьківства.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачка правом на відзив на апеляційну скаргу не скористалася.
Справа призначалась до розгляду в суді апеляційної інстанції на 06 квітня 2021 року та на 20 квітня 2021 року.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися.
05 квітня 2021 року та 19 квітня 2021 року до апеляційного суду надійшли клопотання представника позивача адвоката Астаніної Л.Д. про відкладення розгляду справи на іншій день через карантинні заходи, введені у зв'язку із спалахом епідемії коронавірусу COVID-19 в Україні.
Згідно із статтею 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно наявних у справі повідомлень про вручення поштових відправлень ОСОБА_1 та його представник повідомлені належним чином про дату, час та місце судових засідань, які призначались на 06 квітня 2021 року та 20 квітня 2021 року.
Колегія суддів вважає, що викладена у клопотанні представника позивача адвоката Астаніної Л.Д. від 19 квітня 2021 року причина неявки у судове засідання не є поважною з огляду на відсутність посилань на те, яким саме чином оголошені карантинні заходи заважають взяти участь у судовому засіданні, зокрема із застосуванням порядку, визначеного частиною 4 статті 212 ЦПК України.
За такого колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача.
Між тим, колегія суддів вважає за необхідне відкласти розгляд справи з огляду на наступне.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
В силу вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій (частина 5 статті 12 ЦПК України).
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 77 ЦПК України).
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.
Суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності (ч. 1 ст. 103 ЦПК України).
Відповідно до пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» предметом доказування у справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.
Доводити відсутність кровного споріднення з дитиною можливо будь-якими допустимими доказами, у тому числі висновками судово-медичної, біологічної чи генетичної експертиз, при цьому для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла, тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до частини 1 статті 108 ЦПК України експертиза проводиться у судовому засіданні або поза межами суду, якщо це потрібно у зв'язку з характером досліджень, або якщо об'єкт досліджень неможливо доставити до суду, або якщо експертиза проводиться за замовленням учасника справи.
У справі, що переглядається, встановлено, що за клопотаннями ОСОБА_1 двічі ухвалами Жовтневого районного суду Миколаївської області від 13 березня 2020 року та від 23 червня 2020 року у справі призначалась судова молекулярно-генетична експертиза, витрати на проведення експертизи було покладено на позивача (а.с. 26-28, 42-44).
Аналіз клопотань судового експерта Макарова Д.О. від 25 березня 2020 року (а.с. 53) та від 07 липня 2020 року (а.с. 49) та повідомлень цього ж експерта про неможливість проведення експертизи від 12 травня 2020 року № 336 (а.с. 36) та від 21 серпня 2020 року № 694 (а.с. 59) свідчить про те, що у призначений на 30 квітня 2020 року та 06 серпня 2020 року для відібрання зразків час до Миколаївського НДЕКЦ МВС з'явився лише ОСОБА_1 , тоді як ОСОБА_3 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не з'явилися, у зв'язку із чим експертиза проведена не була, оскільки відповідачка та діти на відбір зразків не з'явили ся.
В судовому засіданні суду першої інстанції відповідачка пояснювала, що не змогла самостійно з дітьми прибути до експертної установи для надання біологічних зразків, оскільки через введення в України у квітні-травні 2020 року карантину, пов'язаного із попередженням розповсюдження коронавірусу SARS-CoV-2 (COVID-19), було припинено приміське пасажирське перевезення. А позивач, хоча й обіцяв доставити їх до експертної установи у
м. Миколаєві, цієї обіцянки не виконав.
Тобто експертиза у справі проведена не була.
Повідомлень про можливість або не можливість прибути до експертної установи в інші дні та часи відповідачкою ні суду, ні експертній установі не надано.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у порушення статей 76, 81 ЦПК України не доведено належними і допустимими доказами підстав поданого позову - відсутності кровного споріднення між ним та дітьми.
Однак між сторонами існує спір щодо оспорювання батьківства, а тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини. Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження, або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.
Суд першої інстанції усупереч вимогам статті 12 ЦПК України не сприяв в повній мірі належним чином всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, не роз'яснив учасникам судового процесу, зокрема, позивачеві та відповідачці, їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, їх наслідки для дітей, а лише обмежився висновком про ненадання позивачем доказів щодо відсутності кровного споріднення з дітьми.
Враховуючи обставини справи, чутливість правовідносин, в яких виник спір, вимоги статті 12 ЦПК України, колегія суддів вважає, що з метою об'єктивного розгляду справи, що потребує перевірки факту кровного споріднення між батьком і дітьми, розгляд справи слід відкласти, роз'яснивши позивачу ОСОБА_1 його право на звернення до суду із клопотанням про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи.
Керуючись статтями 12, 103, 222, 367, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів
Клопотання представника позивача ОСОБА_2 про відкладення розгляду справи залишити без задоволення.
Розгляд справи відкласти на 9 годину 30 хвилин на 6 травня 2021 року.
Роз'яснити позивачеві ОСОБА_1 його право на звернення до суду із клопотанням про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Т.М. Базовкіна
Судді: Л.М. Царюк
Ж.М. Яворська
Повний текст ухвали складений 21 квітня 2021 року