Справа №491/769/19
21 квітня 2021 року Ананьївський районний суд Одеської області
у складі головуючого у справі судді - Желяскова О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Гула О.Р.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду, в місті Ананьїв Одеської області, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАГРОСОЮЗ ЛТД» до ОСОБА_1 та СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА «ЗАДУМ» про визнання недійсним договору оренди землі та визнання укладеним договору оренди землі
До Ананьївського районного суду Одеської області звернулося ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАГРОСОЮЗ ЛТД» з позовною заявою до ОСОБА_1 та СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА «ЗАДУМ» про визнання недійсним договору оренди землі та визнання укладеним договору оренди землі.
Ухвалою суду від 19 вересня 2019 року у справі відкрито провадження, прийнято рішення про здійснення її розгляду за правилами загального позовного провадження, розпочато проведення у справі підготовчого судового провадження.
21 квітня 2021 року представники позивача у підготовче судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили.
Проте, 20 квітня 2021 року на адресу суду надійшла заява директора ТОВ «УКРАГРОСОЮЗ ЛТД» ОСОБА_2 (Том справи №2 а.12-13), який діє в порядку самопредставництва юридичної особи, повноваження якого підтверджені випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Том справи №1 а.11), відповідно до якої представник позивача просив суд залишити без розгляду позовну заяву ТОВ «УКРАГРОСОЮЗ ЛТД» до ОСОБА_1 та С(Ф)Г «ЗАДУМ» про визнання недійсним договору оренди землі та визнання укладеним договору оренди землі.
Крім того, з вказаної заяви вбачається, що позивачу відомо про призначення підготовчого судового засідання у справі на 21 квітня 2021 року.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Вєлєв Іван Іванович, повноваження якого підтверджені ордером серії ОД №432088 від 24 вересня 2019 року (Том справи №1 а.31), 21 квітня 2021 року у підготовче судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили.
При цьому, адвокат Вєлєв І.І. є також представником відповідача ОСОБА_3 ) ОСОБА_4 », що підтверджується копією ордеру серії ОД №620857 від 10 березня 2021 року (Том справи №1 а.244).
Про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання представник відповідачів був повідомлений належним чином, шляхом доставки тексту судової повістки у вигляді SMS-повістки, що підтверджується відповідною довідкою (Том справи №2 а.5) про доставку SMS-повідомлення на номер засобу зв'язку, який розміщений на підставі статті 17 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у Єдиному реєстрі адвокатів України (https://erau.unba.org.ua/profile/67352), а також неодноразово зазначався безпосередньо самим представником у його клопотаннях, поданих до суду.
Крім того, суд бере до уваги, що представником відповідачів, раніше було подане клопотання про проведення підготовчого судового за його відсутності та відсутності відповідачів, представником яких він є (Том справи №1 а.244), що є правом учасника справи відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України.
Частиною 2 статті 198 ЦПК України визначено, що суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
Частиною 2 статті 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
При цьому, як зазначалося, в суду наявні відомості про належне сповіщення учасників справи, пунктом 10 частини 2 статті 197 ЦПК України до питань які вирішує суд у підготовчому провадженні віднесено вирішує заяви та клопотання учасників справи, враховуючи викладене суд вважає за можливе провести підготовче судове засідання за відсутності учасників справи.
При цьому, у відповідності до положень частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд вивчивши матеріали справи та заяву представника позивача про залишення позовної заяви без розгляду приходить до висновку, що вказана заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Пунктом 5 частини 3 статті 2 ЦПК України одним з основних принципів цивільного судочинства визначено диспозитивність.
Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, якою дано визначення принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 статті 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Реалізація принципу диспозитивності знайшла своє відображення у пункті 1 частини 2 статті 49 ЦПК України, відповідно до якого позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог).
Зі змісту наведених норм вбачається, що як ініціація перед судом судового розгляду спору, так і припинення такого розгляду є беззаперечними правами позивача, окрім виключень наведених в частині 6 статті 49 ЦПК України, які узгоджуються з реченням 2 частини 3 статті 13 ЦПК України. Так, згідно пункту 4 частини 1 статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і така відмова прийнята судом.
При цьому, ЦПК України також містить інститут залишення позовної заяви без розгляду, який відрізняється від інституту закриття провадження у справі, зокрема, наслідками (ст.256 та ч.2 ст.257 ЦПК України).
Так, пунктом 5 частини 1 статті 257 ЦПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що вона носить імперативний (спрямовуючий дії суду) характер, та фактично встановлює обов'язок суду постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, при подачі позивачем відповідної заяви до початку розгляду справи по суті.
При цьому, вивченням матеріалів справи встановлено, що станом на 21 квітня 2021 року позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАГРОСОЮЗ ЛТД» до ОСОБА_1 та СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА «ЗАДУМ» про визнання недійсним договору оренди землі та визнання укладеним договору оренди землі знаходиться на стадії підготовчого провадження, у зв'язку з чим заява представника позивача про залишення позовної заяви без розгляду підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст.2, 13, 49, 257, 258-261, 351-353 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАГРОСОЮЗ ЛТД» до ОСОБА_1 та СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА «ЗАДУМ» про визнання недійсним договору оренди землі та визнання укладеним договору оренди землі, - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що в силу положень ч.2 ст.257ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Копію ухвали направити учасникам справи.
У відповідності до положень ч.2 ст.261 ЦПК України ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
У відповідності до положень ч.2 ст.352, ч.1 ст.353, ч.1 ст.354 ЦПК України (в редакції після 15 грудня 2017 року) з урахуванням положень п.15.5 ч.1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції після 15 грудня 2017 року) ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги через місцевий суд.
При цьому, роз'яснити, що учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Роз'яснити, що у відповідності до положень пункту 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя: О.О.Желясков
Ухвала набула законної сили "_____"_________________20_____року.