Справа № 755/8571/20
"21" квітня 2021 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Арапіної Н.Є., розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивував тим, що 10 січня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву, відповідно до якої згоден з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, правилами використання, основними умовами обслуговування і кредитування, як містяться в рекламному буклеті, становлять між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Кредитні правовідносини допускають правонаступництво, а отже, зобов'язання за кредитним договором перейшли до його спадкоємців та таким чином відбулась заміна боржників за зобов'язанням. Спадкоємцями померлого є відповідачі, які в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважаються такими, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки на момент смерті спадкодавця були зареєстровані та постійно проживали разом з ним за однією адресою: АДРЕСА_1 . Протягом шестимісячного строку з часу смерті ОСОБА_3 відповідачі із заявою про відмову від спадщини до нотаріальної контори не зверталися. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє права на спадщину. У встановленому законом порядку позивач 21 січня 2019 року направив претензію кредитора до Десятої Київської державної нотаріальної контори. 12 вересня 2019 року позивач на адресу відповідачів направив лист-претензію, в якій пред'явив свої вимоги, проте відповідачі вимоги кредитодавця не задовольнили. Розмір заборгованості за кредитним договором станом на 03 червня 2020 року становить у розмірі 19522,18 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2000, 00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 17522, 88 грн. У зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором № б/н від 10 січня 2014 року станом на 03 червня 2020 року у розмірі 19522,18 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн.
01 липня 2020 року ухвалою суду позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без руху.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 25 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
15 липня 2020 року ухвалою суду витребувано у Центру надання адміністративних послуг Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (02160, вул. Харківське шосе, 18, м. Київ) належним чином завірену довідку про склад сім'ї та реєстрацію осіб за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 26 серпня 2016 року; у Десятої Київської державної нотаріальної контори (02100, вул. Бажова, 13/9, м. Київ) належним чином завірені матеріали спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
12 серпня 2020 року ухвалою суду у задоволенні заяви представника позивача Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про витребування у Центру надання адміністративних послуг Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (02160, вул. Харківське шосе, 18, м. Київ) належним чином завірену довідку про склад сім'ї та реєстрацію осіб за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 26 серпня 2016 року; у Десятої Київської державної нотаріальної контори (02100, вул. Бажова, 13/9, м. Київ) належним чином завірені матеріали спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; у Департаменту державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів відомості щодо належності ОСОБА_3 нерухомого майна, станом на 26 серпня 2016 року; у Державного земельного кадастру відомості щодо належності ОСОБА_3 земельних ділянок, станом на 26 серпня 2016 року, відмовлено повністю.
30 листопада 2020 року ухвалою суду провадження у справі за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрито в частині позовних вимог до ОСОБА_2 .
Згідно вимог ч.13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.
10 січня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву, відповідно до якої згоден з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, правилами використання, основними умовами обслуговування і кредитування, як містяться в рекламному буклеті, становлять між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку (а.с. 8, 9-32, 69, 70, 71).
14 червня 2018 року у зв'язку зі зміною типу акціонерного товариства змінено назву позивача - Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк».
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер (а.с. 36, 119-132).
12 вересня 2019 року позивач на адресу відповідачів направив лист-претензію, в якій пред'явив свої вимоги (а.с. 45, 46, 47-50).
Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 10 січня 2014 року заборгованість ОСОБА_3 за невиконання умов договору станом на 03 червня 2020 року становить у розмірі 19522,18 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2000, 00 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 17522, 88 грн. (а.с. 6-7, 72-74).
21 січня 2019 року позивачем на адресу Третьої Київської державної нотаріальної контори направлено вимогу кредитора спадкодавця до спадкоємця боржника, яка перенаправлена до Десятої Київської державної нотаріальної контори (а.с. 37-41, 42, 43, 44).
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту за кредитним договором № б/н від 10 січня 2014 року станом на 03 червня 2020 року у розмірі 19522,18 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач в силу ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , оскільки на момент смерті спадкодавця був зареєстрований та постійно проживав разом з ним за однією адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідач ОСОБА_1 скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк та зазначила, що 10 січня 2014 року у кредитному договорі зазначена адреса її сина ОСОБА_3 , яка не є місцем реєстрації. Починаючи з 01 січня 2013 року по день смерті її син не проживав за адресою його реєстрації: АДРЕСА_1 . Відповідачі не подавали заяви про прийняття спадщини. Крім того, позивачем не надано доказів про належність спадкодавцю майна. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік ОСОБА_2 . Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
На підтвердження відзиву відповідачем надано довідку № 3 Житлово-будівельного кооперативу від 29 липня 2020 року про не проживання за місцем реєстрації ОСОБА_3 з 01 січня 2013 року (а.с. 94); копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 (а.с.96).
Представник позивача скористався процесуальним правом подачі відповіді на відзив у встановлений строк, в якій зазначено, що факт постійного проживання на час відкриття спадщини спадкодавця разом зі спадкоємця ОСОБА_1 підтверджується копіями паспортів цих осіб, в яких адресою реєстрації зазначено: АДРЕСА_1 . Відповідачем не надано доказів іншого місця проживання. Про смерть позичальника банку стало відомо 23 вересня 2017 року, а 09 жовтня 2017 року банком направлено вимогу до Десятої Київської державної нотаріальної контори.
На підтвердження відповіді на відзив представником позивача надано претензію кредитора від 23 вересня 2017 року, яка направлена до Десятої Київської державної нотаріальної контори (а.с. 108, 114-116).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти ( кредит ) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статей 525 та 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Частиною першою статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до частини другої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).
Згідно із статтею 1281 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч.ч. 2 та 3 ст. 1281 ЦК України (в редакції на день виникнення правовідносин) кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.
Відповідно ст.1282 ЦК України (в редакції на день виникнення правовідносин) спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
У разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника), за загальним правилом, переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного в спадщину.
Таким чином, правовідносини, що виникли між банком і боржником (який помер), після його смерті трансформуються в зобов'язальні правовідносини, що виникли між кредитодавцем і спадкоємцями боржника й вирішуються в порядку положень ст.1282 ЦК України.
Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Постановою Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц роз'яснено, що при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини:
чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені в чч.2 та 3 ст.1281 ЦК, оскільки в разі пропуску таких строків на підставі ч.4 ст.1281 ЦК кредитор позбавляється права вимоги;
- коло спадкоємців, які прийняли спадщину;
- при дотриманні кредитором строків, визначених у ст.1282 ЦК, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд установлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини);
- при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора суду належить установити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до ч.1 ст.1282 ЦК.
Згідно ч. 4 ст. 1281 ЦК України (в редакції на день виникнення правовідносин) кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов'язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.
Судом встановлено, що квартира, в якій були зареєстровані спадкодавець ОСОБА_3 та спадкоємець ОСОБА_1 , яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не входить до складу спадкового майна, оскільки належить відповідачу ОСОБА_1 на праві особистої власності (а.с. 162).
Отже, позивачем не надано належних та допустимих доказів одержання відповідачем в порядку спадкування після смерті боржника спадкового майна, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З урахуванням викладеного суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором повністю.
Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 207, 634, 1046, 1048, 1049, 1054, 1218, 1220, 1268, 1270, 1281, 1282 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 133, 141, 223, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Є.Арапіна