Справа № 755/401/21
"19" квітня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва (далі - Суд) у складі судді ОСОБА_1 одноособово розглянувши у порядку спрощеного провадження, відповідно до ст.ст. 381, 382 КПК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.11.2020 за № 12020105040001915 за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, шляхом вивчення його (обвинувального акту) та доданих до нього матеріалів,
досудове розслідування даного кримінального провадження здійснено згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими КПК України, з урахуванням положень Глава 25. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків того ж Кодексу та за його наслідками, на підставі отриманих від дізнавача, у порядку ст. 301 КПК, матеріалів, прокурор встановивши, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, прийняв рішення, відповідно до ч. 5 указаної статті наведеного Кодексу та вимог ст. 302 КПК, про звернення до суду з обвинувальним актом, в якому зазначив клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, котре було задоволено ухвалою суду та, як наслідок, судом визначено (1) розгляд обвинувального акту здійснювати без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, а (2) спрощене провадження щодо кримінального проступку здійснювати згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК, з урахуванням положень § 1. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків Глава 30. Особливі порядки провадження в суді першої інстанції того ж Кодексу.
Відповідно, Суд розглянув цей обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин, відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, установивши таке.
Із долучених до обвинувального акту матеріалів слідує, що обвинувачений був представлений захисником, беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, йому відомі наслідки розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні, передбачені ч. 2 ст. 302 КПК України.
Як наслідок, обставини щодо учинення кримінального проступку установлені органом досудового розслідування сприймаються судом, як дійсні.
Тим самим, є установленими (дійсними) обставини відображені в обвинувальному акті, які не оспорюються учасниками судового провадження, а саме те, що ОСОБА_2 06 листопада 2020 року приблизно о 18 годині 30 хвилин, перебував за адресою: м. Київ, вул. Сєрова, 28, де на землі знайшов поліетиленовий пакет в середині якого знаходилась два згортки з кристалічною речовиною білого кольору.
Будучи особою, яка вживає наркотичні засоби, ОСОБА_2 припустив, що у знайдених ним згортках знаходиться наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон.
В цей час у ОСОБА_2 виник умисел спрямований на безоплатне незаконне придбання для подальшого власного вживання наркотичного засобу, обіг якого обмежено - метадону.
Реалізую чи свій умисел, ОСОБА_2 підняв із землі знайдений ним поліетиленовий пакет в середині якого знаходились два згортки та роздивившись їх, вміст впевнився, що дійсно у даних згортках міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, тим самим вчинивши безоплатне незаконне придбання для подальшого власного вживання наркотичного засобу, обіг якого заборонено, - метадону.
Продовжуючи свою, протиправну діяльність, ОСОБА_2 помістив безоплатно придбаний ним поліетиленовий пакет в середині якого знаходились два згортки з наркотичним-засобом - метадоном, до правої кишені штанів, в які він був одягнений та став незаконно зберігати,при собі, для власного вживання без мети подальшого збуту.
Після чого, ОСОБА_2 зберігаючи при собі два згортки з - наркотичним засобом - метадоном, пішов по своїм особистим справам.
Того ж дня, 06.11.2020 приблизно о 19 годині 00 хвилин, працівниками поліції за адресою: м. Київ, вул. Сєрова, 28, було виявлено ОСОБА_2 , який повідомив, що зберігає при собі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон).
В подальшому, 06.11.2020 в період часу з 19 години 15 хвилин до 9 години 18 хвилин, під час проведення огляду місця події; що проводився на ділянці місцевості за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 в присутності двох понятих, на прохання працівників поліції, добровільно дістав з правої кишені штанів, в які він був одягнений, два згортки з кристалічною речовиною, що містить в своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежений - метадон (фенадон), масою 0,168 г.
Після чого, інспектор відділу дізнання вилучив, добровільно надані, виявлені у ОСОБА_2 два згортки з кристалічною речовиною, що містить в своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежений - метадон (фенадон), масою 0,168 г, який ОСОБА_2 незаконно придбав та зберігав для подальшого власного вживання без мети збуту.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/111-20/59534-МРВ від 23.12.2020: надана на дослідження кристалічна речовина білого кольору масою 0,443 і містить сильнодіючий лікарський засіб та наркотичний засіб, обіг якого обмежено. Надана на дослідження кристалічна речовина білого кольору масою 0,443 г містить дифенгідрамін (димедрол), що є сильнодіючим лікарським засобом та метадон (фенадон), який є наркотичним засобом, обіг якого обмежено. Маса дифенгідраміну (димедролу) в речовині складає 0,142 г, а маса метадону (фенадону), становить 0,168 г.
Метадон (фенадон), згідно з Постанови КМУ від 06.05.2000 № 770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» «Список № 1 Наркотичні засоби,,обіг яких обмежено» в «Таблиці II», є наркотичним засобом, обіг якого обмежено.
Згідно наказу МОЗ України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та; особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання наркотичної речовини - метадону у невеликих розмірах настає в тому разі, коли таке,придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме до 0,02 грама.
Таким чином, з'ясовано, що ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту.
При цьому, Суд, здійснивши кримінально-правову оцінку поведінки (діяння) особи шляхом встановлення кримінально-правових (юридично значущих) ознак, через визначення кримінально-правової норми, що підлягає застосуванню, і встановлення відповідності ознак вчиненого діяння конкретному складу кримінального проступку, передбаченому Кримінальним кодексом, за відсутності фактів, що виключають злочинність діяння, уважає таку кваліфікацію дій обвинуваченого дійсною та вірною.
Так, як відповідно до положень п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 26 квітня 2002 року "Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів"(зі змінами та доповненнями згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 р. № 16, далі - Постанова) регламентовано, що незаконним придбанням наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів необхідно вважати їх купівлю, обмін на інші товари або речі, прийняття як плати за виконану роботу чи надані послуги, позики, подарунка або сплати боргу, привласнення знайденого. Під незаконним зберіганням потрібно розуміти будь-які умисні дії, пов'язані з фактичним незаконним перебуванням наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів чи прекурсорів у володінні винної особи (вона може тримати їх при собі, у будь-якому приміщенні, сховищі або в іншому місці). Відповідальність за незаконне зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів настає незалежно від його тривалості. Злочини, передбачені статтями 307, 309 або 311 КК, визнаються закінченими з моменту вчинення однієї із зазначених у диспозиціях цих статей альтернативних дій.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України, Суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
З огляду на, що Суд в цій справі ураховуючи дані про особу обвинуваченого (наведені у вступній частині вироку) та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення протиправних дій, та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції статті у виді обмеження волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 того ж Кодексу та покладенням обов'язків з числа визначених його ст. 76 КК, оскільки суд переконаний, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).
Дане покарання на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Тобто, як наслідок, формальні моменти не можуть бути вирішальними, головною є можливість у кожній конкретній справі оцінити основному мету застосування певного заходу та характер впливу на особу, які можуть істотно відрізнятися, навіть, за зовнішньої подібності відповідних примусових заходів, бо Суд стоїть на тій позиції, що незалежно від того, що вчинили злочинці, визнання їх людської гідності передбачає надання їм можливості ресоціалізувати себе за час відбування покарання з перспективою колись стати відповідальним членом вільного суспільства, що, у цій ситуації, при застосуванні саме такого покарання, є можливим.
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.
У той час, як призначення будь-якого іншого виду покарання без звільнення від його відбування, суд сприймає, як діяння, яке б указувало на те, що саме у цій ситуації, та обставинах при яких було вчинено злочин, воно сприймалося б, як грубо непропорційне (діяння та покарання), як наслідок, сприймалося б як жорстоке поводження.
Процесуальні витрати вирішено відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.
Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 302, 368-371, 373-374, 376, 381-382 КПК України, Суд
ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
В силу ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи у розмірі 1 307,60 грн.
Речові докази: диск з відеозаписом залишити у матеріалах судового провадження; спеціальний пакет № 0034802 в середині якого знаходиься сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол) та наркотичний засіб - метадон (фенадон) - знищити.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку, з урахуванням того, що відповідно до положень ч. 1 ст. 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
С у д д я Оксана БІРСА