Справа № 352/415/21
Провадження № 2-а/352/30/21
21 квітня 2021 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої Гриньків Д.В.,
секретар судового засідання Шпек В.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського батальйону 1 роти 7 Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенанта поліції Андрійченка Олександра Федоровича, Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, -
26.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовною заявою до поліцейського батальйону 1 роти 7 Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенанта поліції Андрійченка Олександра Федоровича, Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови.
Ухвалою судді від 03.03.2021 відкрито провадження у даній адміністративній справі.
16.03.2021 до суду надійшла заява представника Департаменту патрульної поліції Бенди Є.В. про закриття провадження у справі у зв'язку із прийняттям рішення про скасування постанови серії ЕАМ №2951814 від 09.08.2020.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, від його представника до суду надійшла заява, в якій позов підтримав, просив розгляд справи проводити без їх участі.
Представник відповідачів в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
З доданого відповідачем до заяви про закриття провадження рішення т.в.о. начальника управління патрульної поліції у м. Києві Д. Євдокимова встановлено, що постанову про накладення адміністративного стягнення ЕАМ №2951814 від 09.08.2020 винесену інспектором УПП у м. Києві Андрійченко О.Ф. відносно ОСОБА_1 скасовано, а справу закрито.
Таким чином, у зв'язку із тим, що оскаржуваний позивачем документ було скасовано органом, який його видав, відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого рішення.
Тому, зважаючи на вищевикладене та на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Також, ч. 2 ст. 238 КАС України зазначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини п'ятої статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини шостої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).
Частиною сьомою ст. 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина дев'ята статті 139 КАС України).
Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що у разі закриття провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 238 КАС України, документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Позивачем при зверненні до суду із даною позовною заявою було сплачено гонорар адвокату в розмірі 1600,00 грн за надання правничої допомоги відповідно до рахунку №01/09/2021 від 25.02.2021 /а.с.17/, акту про надання професійної правничої допомоги та квитанції до прибуткового касового ордера виданих 25.02.2021 №01/09/2021 /а.с. 18-19/.
В контексті наведеного суд звертає увагу на те, що наведені вище положення законодавства покладають обов'язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. За відсутності клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
В даному випадку відповідачем як суб'єктом владних повноважень клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до суду не заявлялось. Так само суду не було надано жодних доказів та не наведено обставин, які б спростували співмірність розміру судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт. В свою чергу, як було зазначено вище, за відсутності ініціативи з боку іншої сторони суд не має права встановлювати такі обставини самостійно.
За таких обставин, з огляду на підтвердженість фактичного розміру понесених витрат на правничу допомогу та недоведеність відповідачем обставин понесення позивачем витрат у меншому розмірі та/або неспівмірності таких витрат, суд приходить до висновку про наявність підстав до задоволення вимоги представника позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі та стягнення таких витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Також, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 238 КАС України щодо повернення судового збору з бюджету при закритті провадження у справі, слід повернути з державного бюджету сплачений позивачем відповідно до квитанції 0.0.2031926986.1 від 26.02.2021, судовий збір в розмірі 454,00 грн.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 16, 132, 134, 139, 238, 248, 256 КАС України, суд-
Закрити провадження за позовом ОСОБА_1 до поліцейського батальйону 1 роти 7 Управління патрульної поліції в м. Києві лейтенанта поліції Андрійченка Олександра Федоровича, Управління патрульної поліції в м. Києві Департаменту патрульної поліції про скасування постанови.
Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 00 коп., сплачений відповідно до квитанції 0.0.2031926986.1 від 26.02.2021
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в місті Києві судові витрати на правничу допомогу у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.
Згідно з ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Д.В. Гриньків