Справа № 346/5404/20
Провадження № 1-кп/346/309/21
21 квітня 2021 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
в складі головуючого судді: ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
захисника: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області кримінальне провадження з обвинувальним актом відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , українця, громадянина України, неодруженого, не працюючого, з середньою освітою, раніше не судимого, депутатом та інвалідом не являється, у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, зокрема кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст. 296 КК України.
Кримінальний проступок вчинено за наступних обставин. 06 вересня 2020 року близько 03:30 год., потерпілий ОСОБА_6 , спільно із своїми знайомими ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , перебували на святкуванні весілля, яке проходило в с. Мишин, Коломийського району. Під час святкування даного весілля, безпосередньо на території господарства, де проходило весілля, до вищевказаних осіб підійшов обвинувачений ОСОБА_4 , та безпричинно з хуліганських спонукань вступив в конфлікт із ОСОБА_7 , у який в подальшому втрутився ОСОБА_6 та намагався припинити його. В ході даного конфлікту, обвинувачений ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, протиставляючи себе загальновизнаним у суспільстві правилам поведінки та нормам моралі, у громадському місці з хуліганських спонукань наніс потерпілому ОСОБА_6 один удар кулаком руки в область щелепи, від чого потерпілий втратив свідомість та отримав тілесне ушкодження.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального проступку визнав повністю та беззастежно підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини. Щиро кається, більше такого вчиняти не буде.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів в даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку знайшла своє підтвердження у судовому засіданні, а дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.1 ст. 296 КК України, оскільки він вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю.
Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком; дані про особу винного, який критично ставиться до вчиненого; він не працює; неодружений, раніше несудимий, не перебуває на обліку в лікаря психіатра та нарколога, характеризується позитивно за місцем проживання.
Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає: щире каяття, відшкодування завданої шкоди. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 296 КК України, і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як ним, так і іншими особами.
Цивільний позов не заявлявся. Процесуальні витрати відсутні. Речові докази відсутні.
Керуючись ст.ст. 349 ч.3, 368, 370, 371, 373, 374, 381, 382, 394 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.296 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Вирок може бути оскаржено з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_1