Справа № 484/4553/20
Провадження № 1-кп/484/190/21
про продовження строку дії запобіжного заходу
21.04.2021 р. Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайськ кримінальне провадження № 12020150110001621 за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.289 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5
обвинувачених - ОСОБА_6 та ОСОБА_3
захисників - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,
В провадженні Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області перебуває кримінальне провадження №12020150110001621 за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.289 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів.
Зазначене клопотання прокурор мотивував тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років. Знаючи міру покарання, яка може бути застосовано відносно нього, обвинувачений може умисно переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. ОСОБА_4 офіційно не працює і не має постійного джерела доходів, неодноразово судимий, тому з метою незаконного збагачення він може продовжити вчиняти інші злочини. Запобігти зазначеним ризикам, шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, неможливо, оскільки така міра запобіжного заходу не виключатиме ризик незаконного впливу обвинуваченим на інших осіб, у тому числі через засоби мобільного зв'язку та мережу Інтернет.
З урахуванням викладеного, вищевказаних ризиків та обставин, що підтверджують їх наявність, продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу не пов'язаного із триманням під вартою (більш м'якого) не забезпечить належної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду кримінального провадження. Крім того, на час судового розгляду обвинувального акту, ризики, які послугували підставою для обрання ОСОБА_4 , під час проведення досудового розслідування та судового розгляду, саме такого запобіжного заходу, не зменшились та не відпали, а тому виправдовують його подальше тримання під вартою.
Крім того, строк дії запобіжного заходу обраного ухвалою суду від 24.02.2021 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 закінчується 25 квітня 2021 року, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України фактично продовжують існувати.
Обвинувачений ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора заперечував та просив обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_7 підтримав позицію свого підзахисного.
На думку суду, підозра щодо обвинуваченого є обґрунтованою зібраними у межах кримінального провадження доказами, що визначено на стадії досудового розслідування. Питання щодо обґрунтованості та доведеності обвинувачення суд зможе вирішити лише за результатами судового розгляду і не вправі оцінювати докази у справі наперед з цієї точки зору.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Суд вважає доведеною наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, зокрема ОСОБА_4 знає місце проживання свідка, потерпілого та іншого обвинуваченого у вказаному кримінальному провадженні, а тому, перебуваючи на волі має можливість незаконно впливати на даних осіб з метою зміни їхніх свідчень на свою користь.
Крім того, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, раніше неодноразово судимий за скоєння умисних злочинів, а тому через загрозу суворого покарання з метою ухилитися від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може ухилитися від суду, вчинити новий умисний злочин.
Зазначені ризики, мали місце при обранні обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу та до цього часу не зменшились і продовжують існувати.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених законом.
Розмір застави, як зазначено в ч. 4 ст. 182 КПК України визначається судом з урахуванням обставин кримінального провадження, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Розмір застави повинен бути об'єктивно спроможний забезпечити виконання обвинуваченим обов'язків та одночасно не бути для нього завідома непомірним.
Таким чином, для забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього законом обов'язків, враховуючи вимоги ст. 182 КПК України, суд вважає, пропорційним тому ступеню небезпеки, ризик якого залишився з огляду на обставини кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, суд вважає, відповідно до абз. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити розмір застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 168160 гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права обвинуваченого, та підстав вважати його завідома непомірним для ОСОБА_4 суд не вбачає.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що клопотання прокурора, щодо продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим, таким, що підлягає задоволенню, та вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 20.06.2021 р. включно, з правом внесення застави відповідно до вимог ст.183 ч.3 КПК України, при цьому суд не знаходить доцільним застосування на даній стадії розгляду кримінального провадження до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу.
Також, суд вважає, що тримання обвинуваченого під вартою не перешкоджає здійсненню ним захисту його прав та інтересів.
Керуючись ст.ст.177, 182, 183, 196, 197, 199, 369-372 КПК України суд,-
Клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 20.06.2021 р. включно.
Визначити розмір застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 168160 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави зобов'язати обвинуваченого, після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду, протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого у разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися з м. Первомайськ Миколаївської області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з - під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
На ухвалу суду протягом 7 днів з дня її оголошення може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суддя: підпис.