465/949/21
2-а/465/270/21
Іменем України
15.04.2021 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Кузь В.Я.
при секретарі судового засідання Беньо М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, інспектора ВБДР Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Страшкевича Андрія Михайловича щодо скасування постанови серії ДП18 № 851088 від 01.10.2020 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-
встановив:
Позивач звернувся в суд з адміністративним позовом про скасування постанови серії ДП18 № 851088 від 01.10.2020 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 01 жовтня 2020 року інспектором Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, лейтенантом поліції Страшкевичем Андрієм Михайловичем винесено постанову про накладення на нього, позивача, адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Ним, позивачем, не було отримано копію постанови серії ДП18 № 851088, складеної 01 жовтня 2020 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн., така постанова складалася без його присутності. Згідно відомостей, зазначених у постанові його, позивача, притягнуто до адміністративної відповідальності за нібито скоєння ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 140 КУпАП. У постанові серії ДП18 № 851088 вказано, що він, позивач, нібито 01 жовтня 2020 року о 16 год. 00 хв. у м. Львові по вул. Нечуя-Левицького, 23, встановив на проїзній частині сміттєві баки без розроблення плану погодження з уповноваженими підрозділами. Зазначає, що він, позивач, не вчиняв правопорушення, зазначеного в постанові про накладення адміністративного стягнення, а тому на нього протиправно накладено стягнення, передбачене положеннями ч. 2 ст. 140 КУпАП. Вважає, що постанова про накладення стягнення по відношенню до нього є безпідставною, нічим не обґрунтованою, а отже, незаконною.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 11.02.2021р. поновлено позивачу строк на оскарження постанови серії ДП18 № 851088 від 01.10.2020р., відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідачем скеровано відзив на позовну заяву, в якому останній просить залишити позовну заяву позивача без задоволення. В спростування позовних вимог позивача до відзиву долучив вимогу від 01.10.2020р., складену на ім"я Палія О.В., акт обстеження ділянки вулично - шляхової мережі від 01.10.2020р.
Судовий розгляд здійснювався за відсутності учасників справи в порядку письмового провадження без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 229 КАС України.
Згідно з ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини та перевіривши їх доказами, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 01 жовтня 2020 року інспектором ВБДР УПП у Львівській області ДПП старшим лейтенантом поліції Сташкевичем Андрієм Михайловичем винесено постанову серії ДП18 №851088 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.140 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч. 2 статті 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.2 ст.140 КУпАП, передбачено відповідальність за порушення визначеного законодавством порядку погодження з уповноваженим підрозділом Національної поліції: встановлення рекламоносіїв, технічних засобів організації дорожнього руху, проведення будь-яких робіт на автомобільних дорогах, вулицях, залізничних переїздах; розроблення проектної документації на будівництво, реконструкцію і ремонт автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та об'єктів дорожнього сервісу; здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами руху транспортних засобів загального користування.
Позивач категорично заперечує факт порушення вимог ПДР України.
Для спростування доводів позову і підтвердження вини позивача відповідач жодних належних і достовірних доказів визначених законом, суду не надав. Суд не бере до уваги долучені до відзиву вимогу від 01.10.2020р., складену на ім"я ОСОБА_1 , акт обстеження ділянки вулично - шляхової мережі від 01.10.2020р., зважаючи на те, що з цих документів жодним чином не вбачається, що інкриміноване адміністративне правопорушення без посередньо було вчинене позивачем.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу вимог ст. 62 Конституції України, вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано суду будь-яких належних та достовірних доказів, які б підтверджували факти викладені у постанові та спростовували доводи позивача.
Відповідно до вимог п.3 ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд, як адміністративний, має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, з врахуванням встановленого КАС України, обов'язку відповідача доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення від 01 жовтня 2020 року, слід скасувати, а провадження у справі закрити.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі та зазначені норми КАС України, з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню судовий збір в сумі 454,00 грн. на користь позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст. 62 Конституції України, статтями 9, 122, 245, 251, 280 КУпАП, статтями 9, 72-74, 77, 121, 229, 242, 244-246, 286 КАС України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, інспектора ВБДР Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції Страшкевича Андрія Михайловича щодо скасування постанови серії ДП18 № 851088 від 01.10.2020 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити.
Постанову ДП18 №851088 від 01.10.2020р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 140 КУпАП - скасувати, провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції в користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )454 (чотириста п"ятдесять чотири) грн. 00 коп. судових витрат на відшкодування судов ого збору.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Франківський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В. Кузь