21 квітня 2021 року
Київ
справа №340/2402/20
адміністративне провадження №К/9901/13246/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2020 року у справі № 340/2402/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, зобов'язання зняти арешт з рахунків та коштів,
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича, третя особа: ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», в якому просила:
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження від 1 червня 2020 року за ВП №62208155 за заявою ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія»;
- зобов'язати відповідача зняти арешт з рахунків та коштів, які відкриті в установах банку, а саме: АТ «ОТП Банк», АТ «Райфайзен банк Аваль», АТ «ПУМБ», АТ «Державний ощадний банк України», АТ «Приватбанк», АТ «Універсал Банк», АТ «Украгазбанк».
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2020 року, позовні вимоги задоволено:
- визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича про відкриття виконавчого провадження від 1 червня 2020 року ВП №62208155;
- зобов'язано приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича зняти арешт з рахунків та коштів ОСОБА_1 , які відкриті в установах банку, а саме: АТ "ОТП Банк", АТ "Райфайзен банк Аваль", АТ "Пумб", АТ Державний ощадний банк України", АТ "Приватбанк", АТ "Універсал Банк", АТ "Украгазбанк";
- стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі: 1681,60 грн (одна тисяча шістсот вісімдесят одна гривня шістдесят копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі: 3243, 20 грн (три тисячі двісті сорок три гривні двадцять копійок).
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - "КАС України"), надіславши її засобами поштового зв'язку 12 квітня 2021 року.
У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2020 року у справі № 340/2402/20 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Також скаржник просить поновити строк касаційного оскарження.
Згідно статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду прийнята 8 жовтня 2020 року. Однак, скаржник направив касаційну скаргу до Верховного Суду 12 квітня 2021 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Як на підставу для поновлення цього процесуального строку вказує, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції було ним отримано 16 березня 2021 року, в підтвердження чого надає копію конверту суду апеляційної інстанції та роздруківку трекінгу Укрпошти.
Проаналізувавши вказані скаржником підстави пропуску строку звернення із касаційною скаргою до Суду, Верховний Суд дійшов висновку про їх поважність, а відтак, строк на касаційне оскарження підлягає поновленню.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 328 України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
У свою чергу, стаття 287 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Предметом розгляду цієї справи є правомірність винесення постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження.
За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Оскаржуючи судові рішення, прийняті за правилами статті 287 КАС України, відповідач зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, на підтвердження чого надає судові рішення у різних справах, як приклади прийняття судами протилежних рішень у подібних правовідносинах.
Зокрема, у справах №160/4982/20, №560/2520/20, №520/5603/20 рішення ухвалені на користь боржника щодо неможливості відкриття виконавчого провадження за місцем проживання боржника, відмінним від місця його реєстрації, натомість у справах №200/4020/20-а, №200/5040/20-а та №520/5605/20 рішення прийняті на користь приватних виконавців та зроблено висновок щодо відсутності у приватного виконавця обов'язку перевіряти відомості щодо місця перебування боржника за адресою, вказаною у виконавчому документі, та відсутність підстав вважати, що виконавчий документ пред'явлено не за місцем його виконання.
Зазначене, на думку відповідача, свідчить про наявність правової проблеми щодо правомірності відкриття виконавчого провадження за місцем проживання боржника, вказаному у виконавчому документі та/або заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження, що підтверджує існування протилежної практики за судовими рішеннями у подібних правовідносинах.
Отже, відповідач у касаційній скарзі обґрунтував наявність підстав, за яких рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.
У касаційній скарзі відповідачем зазначено, що вона подана на підставі пунктів 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження відповідач зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та вирішення питання про відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження за місцем проживання/перебування боржника, вказаному у виконавчому документі та/або заяві стягувана про відкриття виконавчого провадження.
За твердженням скаржника, помилковим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що оскільки у виконавчому документі зазначено місце реєстрації фізичної особи - боржника, яке знаходиться на території Кіровоградської області, тобто не в межах виконавчого округу, в якому здійснює діяльність відповідач, як приватний виконавець, приватний виконавець не мав підстав для прийняття виконавчого документа до виконання, так як виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання, та відкриття виконавчого провадження. Відтак, за твердженням відповідача, суди попередніх інстанцій ототожнюють поняття «місце реєстрації» та «місце проживання».
Такий висновок судів виключає можливість проживання боржника за іншою адресою, окрім адреси реєстрації, що унеможливлює застосування в повному обсязі приписів частини другої статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника, адже ця норма є диспозитивною, згідно з якою у стягувача є право вибору пред'явлення виконавчого документу або ж за місцем реєстрації або ж за місцем проживання боржника.
Відповідач наголошує, що приватний виконавець при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження здійснює перевірку відповідності виконавчого документа вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» щодо його оформлення, проте не здійснює перевірку змісту такого виконавчого документа.
Також в касаційній скарзі відповідачем зазначено, що вона подана на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, згідно з яким підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
В обґрунтування підстави для касаційного оскарження, визначеного пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України, Клименко Роман Васильович вказує, що суди попередніх інстанцій провели однобічне дослідження і оцінку доказів, без наведення відповідних мотивів надали перевагу доказам, наданим позивачем, та відкинули докази, що спростовують факти викладені в позові, не оцінили у сукупності докази, досліджені у судовому засіданні.
Такі доводи підлягають перевірці під час касаційного перегляду судових рішень у цій справі.
Враховуючи викладене, Суд вважає обґрунтованим наявність підстав касаційного оскарження, визначених пунктами 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 329, 330, 331, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Визнати поважними підстави пропуску строку приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Клименком Романом Васильовичем на касаційне оскарження рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2020 року у справі №340/2402/20 і поновити його.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 8 жовтня 2020 року у справі №340/2402/20 за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Клименка Романа Васильовича, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, зобов'язання зняти арешт з рахунків та коштів.
Витребувати з Кіровоградського окружного адміністративного суду матеріали справи №340/2402/20.
Встановити іншим учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з моменту вручення копії ухвали про відкриття касаційного провадження у справі для подання відзиву на касаційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії такого відзиву з доданими до нього документами іншим учасникам справи.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
..........................
...........................
...........................
Н.М. Мартинюк
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко,
Судді Верховного Суду