1Справа № 335/4237/21 2-н/335/294/2021
про відмову у видачі судового наказу
20 квітня 2021 р. суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Соболєва І.П., ознайомившись з матеріалами заяви об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 153/12» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті внесків за утримання будинку та прибудинкової території,
20.04.2021 до суду надійшла заява об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 153/12» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті внесків за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 4 228,64 грн.
Вивчивши подані матеріали, приходжу до висновку, що у видачі судового наказу слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 160 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
За приписами пункту третього частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Як передбачено п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України визначено, що до заяви про видачу судового наказу додається, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості.
Разом із тим, до заяви про видачу судового наказу не додано договору про надання послуг укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості по оплаті внесків за утримання будинку та прибудинкової території. Також до заяви не додано доказів на підтвердження того, що боржник ОСОБА_1 є власником кв. АДРЕСА_1 .
При цьому, судом не може бути враховано твердження стягувача у заяві про видачу судового наказу, про укладання договору між ним та боржником шляхом фактичного споживання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, оскільки вимога п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України передбачає надання саме копії письмового (електронного) договору.
Дійсно, як слушно зазначає в заяві про видачу судового наказу стягувач, факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Однак, факт відсутності такого договору, є перешкодою для розгляду вимог стягувача саме в наказному провадженні.
Підсумовуючи викладене, доходжу висновку, що стягувачем не додано до судового наказу копії договору, за яким пред'явлено вимоги про стягнення заборгованості, що свідчить про недотримання стягувачем вимог п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України.
За таких обставин, оскільки заява про видачу судового наказу подана із порушенням п. 3 ч. 3 ст. 163 ЦПК України, вважаю за необхідне згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України відмовити заявнику у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому розділом ІІ ЦПК України, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 161, 163-166 ЦПК України, суддя
Відмовити у видачі судового наказу за заявою об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Соборний 153/12» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по оплаті внесків за утримання будинку та прибудинкової території.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.П. Соболєва